2. Схема проведення діагностики кризи розвитку підприємства. Етапи діагностичного дослідження

При вивчення другого питання “Схема проведення діагностики кризи розвитку підприємства. Етапи діагностичного дослідження” магістрантам слід звернути увагу на те, що діагностика кризи розвитку підприємства містить у собі два основних етапи:

• встановлення належності об'єкту до визначеного класу або групи об'єктів;

• виявлення відмінностей об'єкту, що діагностується від об'єктів свого класу шляхом порівняння його фактичних параметрів з базовими.

Перший етап називається етапом якісної ідентифікації об'єкта і має на увазі визначення в об'єкта таких параметрів, що є загальними для деякої сукупності об'єктів.

На другому етапі здійснюють кількісну ідентифікацію об'єкта. Для цього використовують базові параметри діагнозу, обумовлені як відхилення фактичних від базових.

В процесі проведення діагностики здійснюється огляд ринку, аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на економіку підприємства.

До внутрішніх факторів належать:

• наявність та використання нематеріальних активів (патентів, ліцензій та ін.);

• кваліфікація кадрів;

• оцінка перспектив розвитку підприємства;

• організаційно-правова форма власності;

• структура управління;

• цілі підприємства за статутом;

• види діяльності;

• стан фінансів;

• найменування, кількість продукції та наданих послуг;

• облікова політика;

• взаємовідносини з контрагентами.

До зовнішніх факторів належать:

• галузь, у рамках якої здійснюється діяльність;

• економічна ситуація у регіоні;

• кон'юнктура ринку;

• податкова політика на регіональному та державному рівнях.

Аналіз цілей підприємства дозволяє краще зрозуміти господарську ти фінансову ситуацію та виробити правильну думку зі звітності, що перевіряється.

Знання фінансового стану дозволяє виявити потреби підприємства у засобах та джерела їх формування, визначити реальну платоспроможність підприємства та встановити, чи зможе воно здійснювати свою діяльність в майбутньому.

У ході діагностики кризи розвитку проводять такі роботи:

• аналіз руху грошових коштів;

• аналіз інших статей балансу, що стосуються спроможності підприємства продовжувати свою діяльність;

• аналіз даних фінансової звітності;

• аналіз умов боргових зобов’язань і кредитних згод.

В закінченні з діагностики кризи розвитку підприємства відображується наявність чи відсутність ознак банкрутства. При цьому в обов’язковому порядку описуються основні умови, що викликають труднощі в функціонуванні підприємства.

3. Інформаційне забезпечення діагностичного дослідження

При вивченні третього питання “Інформаційне забезпечення діагностичного дослідження” магістрантам слід звернути увагу на те, що інформаційне забезпечення діагностичного дослідження – це сукупність інформаційних ресурсів та способів їх організації, що необхідні та придатні для реалізації діагностичних процедур.

Достовірна інформація є запорукою вірного діагнозу стану економічного об'єкта.

При проведенні діагностики розвитку кризи підприємства використовуються такі дані:

• інформація регулятивно-правового характеру (Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1999р. та ін. закони та нормативні документи);

• бухгалтерської (фінансової) звітності, що в умовах ринку є найбільш інформативним документом, який характеризує майновий та фінансовий стан підприємства;

• статистичної фінансової інформації. Система підготовки та представлення статистичної інформації, що має виключну важливість на Заході, у нашій країні поки недосконала;

• несистемні дані – відомості, що не мають безпосереднього відношення до інформації фінансового характеру: офіційна статистика, дані аудиторських компаній, внутрішня та зовнішня звітність управлінського апарату; дані, що публікуються у ЗМІ, неофіційні дані, інформація, що отримана у ході особистих контактів й т.інше.