Тема 3. Вихідні положення діагностики кризи розвитку підприємства
1. Сутність і задачі діагностики кризи розвитку підприємства. Принципи проведення діагностики кризи розвитку підприємства.
2. Схема проведення діагностики кризи розвитку підприємства. Етапи діагностичного дослідження.
3. Інформаційне забезпечення діагностичного дослідження.
1. Сутність і задачі діагностики кризи розвитку підприємства. Принципи проведення діагностики кризи розвитку підприємства
При вивченні першого питання “Сутність і задачі діагностики кризи розвитку підприємства. Принципи проведення діагностики кризи розвитку підприємства” магістранти повинні запам’ятати, що у розвитку будь-якої організації існує імовірність настання кризи. Характерною рисою ринкової економіки є те, що кризові ситуації можуть виникати на всіх стадіях життєвого циклу підприємства (становлення, ріст, зрілість, спад). Короткострокові кризові ситуації не змінюють сутності підприємства як виробника прибутку, вони можуть бути усунуті за допомогою оперативних заходів. Якщо підприємство в цілому неефективно, економічна криза здобуває затяжний характер, аж до банкрутства. Гостроту кризи можна знизити, якщо врахувати його особливості, вчасно розпізнати і побачити його настання. У цьому відношенні будь-яке управління повинне бути антикризовим, тобто побудованим на обліку можливості і небезпеки кризи.
Основною концепцією антикризового управління є більш рання ідентифікація кризової ситуації з метою адекватного реагування на негативні тенденції в умовах, коли підприємство ще цілком під контролем власників і керується притягнутими ними менеджерами, а, отже, має велику волю маневру і більш широкий вибір антикризових процедур у порівнянні з навкруги заходів, здійснюваних у процесі законодавчого антикризового регулювання.
Таким чином, початком усьому є діагностика стану підприємства. Безперервний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, його активів і пасивів, дебіторської і кредиторської заборгованості, забезпеченості власними засобами, що існують, і можливих замовлень, попиту і цін на продукцію і послуги дозволяє виявити зміни у фінансовому становищі, вибрати відповідну тактику і визначити стратегію подальшого розвитку.
Своєчасне розпізнавання ознак і природи кризи, її локалізація, використання елементів дослідження як міри превентивної санації і відновлення платоспроможності складають суть цілей діагностики в антикризовому керуванні.
Система антикризового управління має властивості, що додають особливий механізм керуванню: гнучкість і адаптивність, здатність до диверсифікованості і своєчасного ситуаційного реагування, а також ефективно використовувати потенціал підприємства і неформальні методи управління. Ці особливості механізму антикризового управління обумовлені і задачами, що вирішує діагностика:
своєчасне розпізнавання симптомів, факторів і причин кризи, що наближається,
класифікація кризи і вироблення мір, які необхідно прийняти.
Об'єктом діагностики крім самої соціально-економічної системи можуть бути і її елементи (рис. 3.1).
Діагностика передбачає:
підвищений рівень пильності при моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища з метою раннього виявлення при знаків кризової ситуації;
виявлення відхилень параметрів ситуації від норми; виявлення слабких сигналів, оцінювання імовірних при знаків погрози кризи;
встановлення причинно-наслідкових зв’язків та прогнозування можливих напрямів розвитку кризи, масштабів потенційних втрат;
визначення та оцінювання факторів, що впливають на розвиток кризової ситуації, з’ясовування їх зв’язків та взаємозалежностей;
створення необхідних зворотних зв’язків за для відстеження стану та розвитку кризового явища.
Під принципами розуміють основні вимоги, якими потрібно керуватися під час проведення діагностики.
Основні принципи проведення діагностики кризи розвитку підприємства:
1. Комплексність, тобто одночасне взаємопов’язане розглядання різних аспектів діяльності як по підрозділах, так і по підприємству в цілому;
2.Співставлення, тобто розглядання певних показників діяльності підприємства у однаковий часовий період його функціонування;
3. Динамічність, тобто розглядання усіх показників діяльності підприємства у динаміці за певний період з метою виявлення тенденцій розвитку кризи.
4. Об’єктивності, тобто використання об’єктивних законів проведення діагностики розвитку кризи.
Рисунок 3.1 - Діагностика як елемент системи антикризового управління