Розділ «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»

1.1. Оцінка напруженості праці менеджера з туризму

Праця менеджера туристичного агентства відноситься до оптимального фізичного навантаження, умови. До його основних функціональних обов'язків відноситься: визначення кон'юнктури та тенденції розвитку ринку туристичних послуг; участь у розробці методики пошуку клієнтів; вивчення й аналіз мотивації попиту на реалізовані туристичні продукти, потреби покупців і замовників послуг; розробка програми розширення комплексу туристичних і інших додаткових послуг; визначеня та погодження договірної ціни на турпродукти і тарифи на послуги; організація прийому запитів від клієнтів, оформлення платіжних документів та консультації клієнтів:

Менеджер з туризмму повинет враховувати в процесі своєї діяльності психологічні аспекти забезпечення безпеки:

- знання національних і релігійних традицій країни

- повагу звичаїв, звичок і антипатій місцевих жителів, а також знання англійської або місцевої мови,

- дотримання правил дорожнього руху.

- політична обстановка в країні перебування

- загрозу показу прихильності до того чи іншого футбольного клубу (демонстрація футбольної атрибутики, суперечки в барах і т.д.),

- враховувати всі індивідуальні заборони.

1.2. Ергономічні вимоги до робочого місця менеджера з туризму

При плануванні робочої зони менеджера можна використати такі рекомендації:

• письмовий стіл слід розташовувати перпендикулярно до вікна;

• вхідні двері повинні бути в поні зору менеджера;

• бажано, щоб вікно було зліва;

• письмовий стіл і крісла повинні бути віддалені від джерела тепла;

• меблі, як правило, за спиною керівника не розмішують, але винятком можуть бути екран, демонстраційна дошка та ін.;

• якщо в одному кабінеті два робочих місця, то прохід між ними повинен бути не менше 100-120 см;

• якщо відчинені одна шафа, тумба, бокс чи ящик стола, вони не повинні перешкоджати доступу до інших шаф, боксів;

• робоче крісло, письмовий стіл і стіл приставку слід розмістити так, щоб не встаючи можна було дістати якомога більше предметів.

Меблі, які використовують для обладнання кабінету менеджера, - столи, шафи, крісла, стільці, бокси, сейфи, полиці - можуть бути різноманітної форми, кольору, розмірів і конструкцій.

Важливо, щоб усі елементи обладнання відповідали смаку менеджера, характеру його роботи, забезпечували комфортні умови праці.

Поверхня меблів повинна бути твердою, гладенькою, вкритою матеріалом, який виключає відблиски від природного та штучного освітлення

У кабінеті менеджера може бути кілька столів. Письмовий стіл - основний елемент робочого місця. Використовується двотумбовий стіл. Робоча поверхня письмового стола повинна бути досить великою, що створює додаткові зручності для розміщення великоформатних матеріалів. Вона може бути збільшена за рахунок відкидної дошки, різних приставок та ін. Середній ящик у конструкції стола не передбачається. Ящики столу повинні бути пристосовані для зручного укладання, пошуку і виймання справ, письмового приладдя, блокнотів тощо. Вони повинні бути обладнані пристроєм для вертикального зберігання справ і мати секції.

Оптимальна висота робочої поверхні стола залежить від росту людини і становить: при рості до 160 см. - 70 см., від 161 до 170 см. - 72 см., від 171 до 180 см. - 75 см., більш ніж 180 см. - 78 см.

Крісло менеджера повинно мати підйомно-поворотний механізм, який забезпечує вибір найбільш зручної пози. Оптимальна висота сидіння залежить від росту людини і становить при рості 161-170 см. - 45 см.; 171-180 cm. - 47 cm.; понад 180 cm. - 49 cm. Доцільно, щоб робоче крісло мало напівтверді спинку і поруччя, поворотний механізм.

Шафи, полиці і бокси - невід’ємна приналежність кабінету. Шафи можуть бути книжкові, для верхнього одягу, рідше - конторські (для зберігання справ). Використовуючи типові елементи збірно-розбірних меблів, можна здійснити необхідне компонування елементів, надаючи комплекту меблів форми, яка відповідає функціональному призначенню (зберігання справ, креслень, макетів, зразків продукції тощо).

2.1. Нормування праці. вибір оптимального режиму праці та відпочинку

Ефективне використання робочого часу менеджерів неможливо без використання науково обґрунтованих режимів праці та відпочинку. Науковці доказують, що працездатність людей на протязі ро¬бочого дня змінюється за стадіями. Початок робочого дня нази¬вається періодом працювання. Його період коливається від ста¬ну і підготовленості людини, а також від складності роботи, що виконується. Подальші 2-3 години характеризуються макси¬мальною працездатністю, після чого вона знижується. Друга половина робочого дня відрізняється від першої більш низьким рівнем працездатності. Втомлення настає швидше, тому період зниження працездатності після обідньої перерви настає раніше. Ось чому рішення складних питань треба планувати у періоди найбільшої працездатності. До таких питань треба віднести твор¬чу роботу за перспективами розвитку організації, обговорення найбільше актуальних питань і прийняття рішень за ними. Виконання цих робіт треба планувати на першу половину робочого дня, а до практичного виконання треба приступити не раніше, ніж через одну годину після початку робочого дня. У після обідній період краще виконувати роботи, що вимагають меншої напруги. Детальний перелік робіт на протязі робочого дня повинен визначати сам менеджер, виходячи із конкретної виробничої ситуації в організації. Такими ж принципами треба керуватися й іншим працівникам апарату управління. Таким чином, виконання будь-якої роботи пов´язано з втом¬ленням, зниженням працездатності людини. Термін найбільшої працездатності залежить від таких факторів: складності і інтенсивності праці; здоров´я людини; умов праці; соціально-економічних умов; психологічного клімату у колективі; правильності перерв на протязі робочого дня та ін. Для тривалої підтримки у нормі функціонального стану організму і високого рівня працездатності надзвичайно важливе значення має тривалість позаробочого часу і його режим. Тривалість позаробочого часу повинна бути такою, щоб працівник управлінської праці мав можливість активно відпочивати не менше 1,5-2 години. Це заняття спортом, прогулянки, культурні заходи. У нього повинен бути час для сім'ї і читання книг. Сон повинен займати 7-8 годин, а у періоди підвищеної напруги нічний сон доповнюється однією годиною денного. Серед найбільш трудомістких робіт одне з чільних місць посідає робота з документами. Незважаючи на нововведення в техніці та технології, вони не дають сьогодні відчутного зниження трудомісткості документування управлінської праці. За підрахунками спеціалістів, на роботу з документами працівники апарату управління витрачають від 30 до 70 % свого робочого часу. оптимального режиму роботи являється важливим важілем в роботі менеджера. Державними санітарними правилами встановлюється такий внутрізмінний режим праці й відпочинку при роботі з ПЕОМ при 8-годинній робочій зміні залежно від характеру праці:Для менеджера варто призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години. У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють використати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПЕОМ не повинна перевищувати чотирьох годин.