
- •11.Податкова система України
- •12.Принципи оподаткування за Податковим кодексом
- •13. Податкове законодавство:характеристика за Податковим кодексом
- •1.1. Об'єкти оподаткування
- •16. Спеціальні податкові режими за Податковим кодексом
- •17. Представники платника податків. Податкові агенти.
- •20. Пільги з податку з податку на додану вартість
11.Податкова система України
Поняття податкової системи не є винятково категорією податкового права. Вона посідає визначене, комплексне, граничне положення на стику бюджетного й податкового права. З одного боку, податкове право регулює відносини надходження коштів до дохідної частини бюджетів, але з другого - це фактично і становить відносини формування дохідної частини бюджетів, що регулюються бюджетним правом. Здебільшого використовують бланкетні норми, і бюджетними правовідносинами не деталізуються особливості надходження до бюджетів доходів у вигляді податків і зборів. Проте використання податків і зборів передбачає
закріплення їх за певними видами бюджетів, розподіл коштів між відповідними бюджетами, що вже потребує поєднання бюджетних і податкових норм. Відповідно до цього потрібно розрізняти зовнішню і внутрішню форми існування податкової системи. Зовнішня форма виявляється в особливостях розподілу податків за відповідними бюджетами і надходження їх до централізованих державних фондів, внутрішня - охоплює відносини щодо справляння податків і зборів і фактично включає видовий перелік обов’язкових платежів податкового характеру.
При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння. З одного боку, податкова система - це сукупність податків, зборів, платежів, яка виступає як механізм визначених, законодавчо закріплених важелів акумуляції доходів держави. У цьому разі вона може збігатися із системою податків, зборів, платежів, і акцент треба робити на матеріальній ознаці податкової системи, що забезпечує механізм дії податків.
Однак податкова система охоплює і досить широкий спектр процесуальних відносин щодо встановлення, зміни, скасування податків, зборів, обов’язкових платежів, забезпечення їх сплати, організації контролю і встановлення відповідальності за порушення податкового законодавства. Це ніби тіньова, проте не менш важлива частина податкової системи.
Отже, в широкому розумінні податкова система є сукупністю законодавчо закріплених у державі податків, зборів і платежів; принципів, форм і методів їх установлення чи зміни, скасування; дій, що забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.
12.Принципи оподаткування за Податковим кодексом
Принципи оподаткування — це універсальні категорії, дія яких проявляється в усіх інститутах податкового права: в системі податків і зборів, їх встановленні і введенні, виконанні податкового зобов'язання, правовому статусі учасників податкових правовідносин, механізмі податкового контролю і відповідальності, оскарженні. В цьому полягає базовий характер будь-якого принципу – закласти правовий «фундамент» відокремленої групи норм, не зливаючись з ними по змісту.
Сучасні принципи оподаткування — це орієнтир для формування податково-правової політики будь-якої держави. Всі принципові для системи оподаткування установки розмежовуються на дві підсистеми: класичні принципи оподаткування і внутрішньонаціональні. Принципи, що входять до першої групи, ідеалізують оподаткування. Мається на увазі, що за умови будівництва податкової системи виключно на основі їх використання, вона вважається оптимальною. Фундаментальні принципи оподаткування описані в численних працях М. Тургенєва, Д. Рікардо, А. Сміта та інших. До класичних принципів прийнято відносити рівномірність, справедливість, дешевизну і зручність.
Адамом Смітом у його час були сформульовані чотири основних принципи оподаткування. Перший полягав у тому, що піддані будь-якої держави обов’язково повинні покривати витрати уряду, при цьому кожний по можливості, тобто відносно власної платоспроможності. Другий принцип — податок, що виплачується кожним, повинен бути чітко визначений, а ні в якому разі не довільний. Третій — будь-який податок стягується з платника в той час і таким чином, який найбільш йому зручний. Четвертий принцип — пристрій податку повинно бути таким, щоб він витягав з кишень платників, якомога менше понад те, що надходить у державну скарбницю.
Принципи оподаткування діляться на дві групи, і друга — внутрішньонаціональні. На їх основі створюються цілі податкові концепції, а також задаються умови для дії податкового механізму відповідно до типу держави, політичним режимом і можливостями економічного базису.
+ ст.4 ПКУ