Розділ III. Фінансове та організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих установ та відомчих служб

Стаття 15. Фінансування

Проведення науково-дослідними установами судових експертиз, наукових розробок з питань організації та про­ведення судових експертиз фінансується за рахунок держав­ного бюджету.

Проведення судових експертиз іншими спеціалізовани­ми установами та відомчими службами фінансується за ра­хунок коштів, що виділяються їм на цю мету з державного та місцевих бюджетів, а науково-дослідними установами — за рахунок замовника.

Інші роботи зазначені установи та служби проводять на госпрозрахункових засадах.

Стаття 16. Атестація судового експерта

Метою атестації судового експерта є забезпечення належ­ного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи.

Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвою­ються кваліфікація судового експерта з дозволом проведен­ня певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфіка­ційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи.

Стаття 17. Експертно-кваліфікаційні комісії

Для присвоєння кваліфікації судового експерта і квалі­фікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії.

До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці, які мають кваліфікацію судо­вого експерта і стаж практичної роботи не менше п'яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї спеці­альності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.

Стаття 18. Оплата праці та соціальний захист судових експертів

Питання оплати праці та умови соціального захисту су­дових експертів визначаються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

На працівників державних спеціалізованих установ су­дових експертиз та відомчих експертних служб поширюють­ся особливості матеріального та соціально-побутового забез­печення, що передбачені Законом України «Про державну службу», якщо інше не передбачено законами України.

Стаття 19. Охорона спеціалізованих, установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи

Охорона приміщень і територій установ судових експер­тиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України, а також режим утримання осіб, які пере­бувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу, забезпечуються Міністерством внутрішніх справ України за рахунок коштів, що виділяються йому на цю мету з державного бюджету.

Охорона експертних служб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки Ук­раїни, Державної прикордонної служби України забезпечуєть­ся цими органами. (Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662IV від 03.04. 2003 року)

Стаття 20. Інформаційне забезпечення

Установи, організації та підприємства незалежно від форм власності зобов'язані надавати спеціалізованим уста­новам та відомчим службам, що проводять судові експерти­зи, за їх запитом натурні зразки або каталоги своєї про­дукції, технічну документацію та інформацію, необхідну для створення і оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи.

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів дізнання і попереднього слідства знаряддя злочину та інші речові докази, щодо яких закінчено провадження по спра­вах, для використання в експертній і науковій діяльності.

Стаття 21. Кадрове забезпечення

Фахівців для спеціалізованих установ та відомчих служб, що проводять судові експертизи, готують вищі навчальні заклади, після чого вони спеціалізуються та підвищують кваліфікацію на курсах та в інститутах удосконалення відповідних міністерств і відомств.

Вивчення потреб у підготовці, спеціалізації та підви­щенні кваліфікації кадрів експертів, а також розроблення пропозицій щодо задоволення цих потреб здійснюються міністерствами і відомствами, до системи яких входять ус­танови та служби, що проводять судові експертизи.

РОЗДІЛ IV. Міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи

Стаття 22. Проведення судової експертизи

за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави

У разі проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави, з якою Украї­на має угоду про взаємну правову допомогу і співробітницт­во, застосовується законодавство України, якщо інше не передбачено зазначеною угодою.

Оплата вартості судової експертизи здійснюється за до­мовленістю між замовником і виконавцем судової експер­тизи.

Стаття 23. Залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз

Керівники спеціалізованих установ та відомчих служб, що проводять судові експертизи, у необхідних випадках мають право за згодою органу або особи, що призначили су­дову експертизу, включати до складу експертних комісій провідних фахівців інших держав. Такі спільні експертні комісії здійснюють судові експертизи за нормами процесу­ального законодавства України.

Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експер­тизі та відшкодування інших витрат, пов'язаних з її прове­денням, здійснюється за домовленістю сторін.

Стаття 24. Міжнародне наукове співробітництво

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що викону­ють судові експертизи, користуються правом встановлюва­ти міжнародні наукові зв'язки з установами судових екс­пертиз, криміналістики тощо інших держав, проводити спільні наукові конференції, симпозіуми, семінари, обміню­ватися стажистами, науковою інформацією і друкованими виданнями та здійснювати спільні видання в галузі судової експертизи і криміналістики.

Президент України Л. Кравчук

м. Київ

25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ

(Відомості Верховної Ради України, 1994 рік, № 28, ст. 232)

ДОДАТОК 2