
- •Теоретичні основи бухгалтерського обліку та судової бухгалтерії (Загальна частина)
- •Глава 1 Використання положень бухгалтерського обліку та судової бухгалтерії в юридичній практиці
- •§ 1. Історія розвитку бухгалтерського обліку
- •§ 2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
- •§ 3. Використання судової бухгалтерії в юридичній практиці
- •§ 4. Поняття судової бухгалтерії, її завдання, предмет і методи пізнання
- •Глава 2 Бухгалтерський аналіз та основи його використання в юридичній практиці
- •§ 1. Значення та види обліку
- •§ 2. Мета й основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •§ 3. Предмет і метод, завдання і система бухгалтерського обліку
- •§ 4. Бухгалтерський баланс і основи його побудови
- •§ 5. Бухгалтерські рахунки та їх структура.
- •§ 6. Первинні та облікові реєстри.
- •§ 7. Документація та її роль у розслідуванні злочинів
- •§ 8. Інвентаризація та її роль у розслідуванні злочинів
- •§ 9. Фінансова звітність
- •§ 1. Аналіз обліку основних засобів
- •§ 2. Аналіз обліку матеріалів
- •§ 3. Облік праці та заробітної плати
- •§ 4. Аналіз обліку виробництва
- •§ 5. Аналіз обліку готової продукції та її реалізації
- •§ 6. Аналіз обліку руху грошових коштів та розрахунків
- •Глава 4 Економічний аналіз і основи його застосування
- •§ 1. Поняття та зміст економічного аналізу
- •§ 2. Прийоми звичайної практики економічного аналізу
- •§ 3. Засоби та прийоми, що використовуються тільки з метою виявлення злочину
- •§ 4. Методика, розроблена спеціально щодо окремих способів учинення злочинів
- •Глава 5 Документальний аналіз та основи його застосування
- •§ 1. Поняття документального аналізу
- •§ 2. Методи документального аналізу
- •§ 3. Методи формально-правової перевірки документів
- •§ 4. Методи перевірки реальності відображених у документах обставин
- •Виявлення відхилень від звичайного ходу подій. Цей
- •§ 5. Методи перевірки стану і результатів виробничої та фінансової діяльності
- •Розділ II Форми виявлення в системі економічної інформації негативних змін у господарській діяльності підприємств (Особлива частина)
- •Глава 6 Аудит як форма фінансового контролю
- •§ 1. Аудит і його форми
- •§ 2. Аудитор та аудиторська фірма, їх права та обов'язки
- •§ 3. Аудиторськими висновок та інші офіційні документи
- •§ 4. Обов'язкове проведення аудиту
- •§ 5. Умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
- •§ 6. Підстави для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
- •§ 7. Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •§ 8. Взаємодія аудитора (аудиторської фірми) зі слідчими органами
- •Глава 7 Документальна перевірка органами податкової служби як форма контролю за дотриманням податкового законодавства
- •§ 1. Система органів державної податкової служби України
- •§ 2. Завдання органів податкової служби
- •§ 3. Функції Державної податкової адміністрації України
- •§ 4. Права, обов'язки і відповідальність органів податкової служби
- •Глава 8 фінансовий моніторинг як сукупність заходів запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом
- •§ 1. Суть фінансового моніторингу
- •§ 2. Система та суб'єкти фінансового моніторингу
- •§ 3. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу
- •§ 4. Повноваження суб'єктів фінансового моніторингу
- •§ 5. Відповідальність суб'єктів фінансового моніторингу
- •Використання фахових бухгалтерських і економічних знань у правоохоронній діяльності
- •Глава 9 Участь фахівця-бухгалтера у слідчих (судових) діях
- •Глава 10
- •§1. Суть фінансово-господарського контролю
- •§ 2. Документальна ревізія та її різновиди
- •§ 3. Завдання документальної ревізії
- •§ 4. Порядок призначення і проведення ревізії
- •§ 5. Права та обов'язки ревізорів.
- •§ 6. Особливості ревізії, здійснюваної за вимогою слідчих органів
- •Глава 11 Теоретичні та організаційні основи призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи
- •§ 1. Поняття судово-бухгалтерської експертизи та порядок її проведення
- •§ 2. Підстави призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи
- •§ 3. Права та обов'язки експерта і умови дослідження матеріалів
- •§ 4. Оцінка результатів експертизи
- •§ 5. Відмінності між бухгалтерською експертизою, ревізією, здійснюваною у зв'язку з кримінальною справою, і участю фахівця-бухгалтера на попередньому слідстві та в суді
- •Закон України «Про судову експертизу»
- •Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу
- •Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності
- •Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку
- •Розділ III. Фінансове та організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих установ та відомчих служб
- •Орієнтований перелік питань, що вирішуються судово-бухгалтерською експертизою
- •1. Вступна частина
- •2. Дослідження
- •Висновок
- •Додаток
- •§ 5. Відмінності між бухгалтерською експерти.
Закон України «Про судову експертизу»
від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ
(Відомості Верховної Ради України, 1994 рік, №28, ст. 233) (З наступними змінами і доповненнями)
Цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
РОЗДІЛ І. Загальні положення
Стаття 1. Поняття судової експертизи
Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.
Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу
Законодавство України про судову експертизу складається з цього Закону, процесуального законодавства, інших законодавчих актів, міжнародних договорів та угод про взаємну правову допомогу і співробітництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності.
Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності
Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослід- жєння.
Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку
Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:
— процесуальним порядком призначення судового експерта;
забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;
існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та попереднього слідства;
створенням необхідних умов діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;
кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;
можливістю призначення повторної судової експертизи;
присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Стаття 5. Максимальне збереження об'єктів дослідження
Під час проведення судових експертиз об'єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.
Стаття 6. Забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єктів дослідження
Якщо судову експертизу необхідно провести на місці події або за місцезнаходженням об'єкта дослідження, особа або орган, який її призначив, повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ до об'єкта дослідження і належні умови праці.
Стаття 7. Організація судово-експертної діяльності
Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби.
До них належать:
науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;
14 7-344
експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України. (Абзац третій частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003 року )
-209-
Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.
Ліцензія видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8. Науково-медичне забезпечення судово-експертної діяльності
Організація науково-медичного забезпечення судово-експертної діяльності покладається на міністерства і відомства, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи.
Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової експертизи, яка діє відповідно до Положення про неї, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого науково-методичного збірника „Криміналістика та судова експертиза».
Стаття 9. Реєстр судових експертів
Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.
Атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян проводиться Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України відповідно до їх функцій.
Органи дізнання, попереднього слідства і суди зобов'язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.
РОЗДІЛ II. Судовий експерт
Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами
Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань.
Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.
Стаття 11. Особи, які не можуть бути судовими експертами
Не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість.
Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством.
Стаття 12. Обов'язки судового експерта
Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний:
провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;
на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку.
заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.
Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
Стаття 13. Права судового експерта
Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:
ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;
вказувати в акті судової експертизи на виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;
подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;
одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.
Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
Стаття 14. Відповідальність судового експерта
Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної чи кримінальної відповідальності.