Глава 2 Бухгалтерський аналіз та основи його використання в юридичній практиці

§ 1. Значення та види обліку

Виникнення господарського обліку та потреба в ньому по­в'язані з вимогами матеріального виробництва, в процесі якого людина створює необхідні для існування і розвитку суспільства матеріальні блага. Для раціонального здійснен­ня цього процесу та його ефективності він має бути керова­ним. Головними інструментами керування матеріальним виробництвом є господарський облік і контроль.

Техніка обліку передбачає кілька етапів. Це насамперед спостереження за господарськими процесами та подальше їх обчислення в певних показниках, що загальновживано реєструється за заздалегідь обумовленою науково обґрунто­ваною системою. Процес обліку завершується узагальнен­ням отриманих даних. Практика свідчить, що тільки з до­помогою згрупованих і узагальнених відповідно до вимог матеріального виробництва показників можна успішно уп­равляти економічною діяльністю підприємства.

Отже, господарський облік є кількісним відображенням та якісною характеристикою процесів виконання завдань економіки на різних її ділянках з метою якомога ефектив­нішого керівництва та управління цими процесами.

Протягом історичного розвитку в процесі загального підвищення рівня матеріально-технічної культури зміню­вались і вдосконалювалися також методи, техніка і форма обліку — від примітивних засобів і способів до використан­ня складних сучасних комп'ютерних систем.

Господарська діяльність кожного виробничо-комерцій­ного підприємства базується на найраціональнішому вико­ристанні матеріальних і грошових ресурсів, а також часу праці в процесі виробництва.

Головне завдання обліку — всебічне відображення та фіксування господарських явищ. До всього, облік має не просто реєструвати господарські процеси, а й активно впли­вати на них, виявляти внутрішні резерви виробництва, сприяти виконанню планів, попереджати безгосподарність та диспропорції в плануванні розвитку економіки, бороти­ся із втратами й непродуктивними витратами, виявляти причини відхилень від плану.

Велику роль облік відіграє як у забезпеченні збережен­ня товарно-матеріальних цінностей і фінансових ресурсів, так і в досягненні якомога ефективнішого та раціонального їх використання.

Важливим складником обліку є також контроль за мірою праці та споживання.

Названі завдання обліку не можуть бути успішно вирі­шені, якщо він не відповідає таким вимогам: відповідність показників обліку показникам плану, ефективність і якість, точність, правдивість, об'єктивність, простота і чіткість, економічність, своєчасність і оперативність.

У нашій країні облік організовано в єдину народногос­подарську систему під державним централізованим керів­ництвом.

Отже, облік — це насамперед кількісний відбиток і вимір господарських явищ. Господарська діяльність та процес ви­робництва, виходячи з різноманітності їхньої суті, потре­бують наявності різних вимірників для кількісного відоб­раження.

У повсякденній практиці застосовують три види вимір­ників: натуральні, трудові й грошові.

За допомогою натуральних вимірників одержують дані про кількість однорідних об'єктів обліку в одиницях вимі­ру. В аналітичному обліку матеріальних цінностей, готової продукції, товарів, основних засобів тощо використовують­ся такі натуральні вимірники: довжини (сантиметри, мет­ри та ін.), ваги (грами, кілограми та ін.), площі (квадратні метри, гектари тощо), обсягу (літри, кубічні метри та ін.).

Трудові вимірники в одиницях часу (дні, години, хви­лини) використовуються з метою обліку кількості відпра­цьованого часу й праці, витрачених на виготовлення про­дукції. Вони застосовуються під час нарахування заробіт­ної плати працівникам підприємств, а також визначення середньоспискового складу працівників, рівня продуктив­ності праці тощо.

Грошові (вартісні) вимірники (гривні, копійки) — уні­версальні, оскільки є своєрідним спільним знаменником усіх господарських операцій і явищ, відображених раніше в натуральних та трудових вимірниках.

Єдність системи обліку на підприємстві, в галузі, в дер­жаві забезпечується трьома нерозривно пов'язаними видами обліку: внутрішньогосподарським, статистичним та бухгалтерським.

Внутрішньогосподарський (управлінський) облік — це система оброблення та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управ­ління підприємством. Він здійснюється безпосередньо на ро­бочому місці (цех, склад тощо) і забезпечує спостереження і реєстрацію певних виробничих і комерційних операцій та інших чинників господарської діяльності підприємства, організації, установи. Мета управлінського обліку — швид­ке одержання інформації про хід виробництва, реалізації продукції (робіт, послуг).

Внутрішньогосподарський (управлінський) облік існує для оперативного планування і спостереження за розвитком виробництва, виконанням робіт, послуг. Він охоплює гос­подарські й виробничі операції, що не мають безпосередньо­го відображення на рахунках бухгалтерського обліку. З до­помогою цього обліку одержують дані про щоденний випуск, відвантаження і реалізацію продукції, товарів, про виграш сировини та інших матеріальних цінностей, про трудові ви­трати, дотримання умов договірних постачань тощо.

Управлінський облік характеризується швидкістю одер­жання облікових даних. За нього використовують всі три види вимірників, але найчастіше — натуральний і грошо­вий. Цей облік передбачає участь у його здійсненні всіх служб підприємства.

З допомогою статистичного обліку вивчають кількісну характеристику масових господарських процесів з метою розкриття їхньої якісної своєрідності, використовуючи для цього особливі наукові прийоми. Відомості про господарські та виробничі зміни статистичний облік одержує з управлі­нського і бухгалтерського обліку.

-17-

Наприклад, за даними статистичного обліку можна виз­начити показники зростання продуктивності праці, знижен­ня собівартості продукції, кількість працівників тощо.

2 — 7-394

Ці дані допомагають аналізувати результати різних про­цесів і прогнозувати їх подальший розвиток. Отже, на ос­нові статистичного обліку визначають кількісні та якісні по­казники роботи кожного підприємства.

Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірю­вання, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберіган­ня та передавання інформації про діяльність підприємства для зовнішніх і внутрішніх користувачів, до яких належать юридичні й фізичні особи, для прийняття ними рішень.

Основною умовою правильної організації бухгалтерсько­го обліку є використання найраціональніших форм і методів обліку, підвищення рівня його технічного озброєння.

Усі три види господарського обліку тісно пов'язані між собою і доповнюють один одного.