
- •Теоретичні основи бухгалтерського обліку та судової бухгалтерії (Загальна частина)
- •Глава 1 Використання положень бухгалтерського обліку та судової бухгалтерії в юридичній практиці
- •§ 1. Історія розвитку бухгалтерського обліку
- •§ 2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
- •§ 3. Використання судової бухгалтерії в юридичній практиці
- •§ 4. Поняття судової бухгалтерії, її завдання, предмет і методи пізнання
- •Глава 2 Бухгалтерський аналіз та основи його використання в юридичній практиці
- •§ 1. Значення та види обліку
- •§ 2. Мета й основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •§ 3. Предмет і метод, завдання і система бухгалтерського обліку
- •§ 4. Бухгалтерський баланс і основи його побудови
- •§ 5. Бухгалтерські рахунки та їх структура.
- •§ 6. Первинні та облікові реєстри.
- •§ 7. Документація та її роль у розслідуванні злочинів
- •§ 8. Інвентаризація та її роль у розслідуванні злочинів
- •§ 9. Фінансова звітність
- •§ 1. Аналіз обліку основних засобів
- •§ 2. Аналіз обліку матеріалів
- •§ 3. Облік праці та заробітної плати
- •§ 4. Аналіз обліку виробництва
- •§ 5. Аналіз обліку готової продукції та її реалізації
- •§ 6. Аналіз обліку руху грошових коштів та розрахунків
- •Глава 4 Економічний аналіз і основи його застосування
- •§ 1. Поняття та зміст економічного аналізу
- •§ 2. Прийоми звичайної практики економічного аналізу
- •§ 3. Засоби та прийоми, що використовуються тільки з метою виявлення злочину
- •§ 4. Методика, розроблена спеціально щодо окремих способів учинення злочинів
- •Глава 5 Документальний аналіз та основи його застосування
- •§ 1. Поняття документального аналізу
- •§ 2. Методи документального аналізу
- •§ 3. Методи формально-правової перевірки документів
- •§ 4. Методи перевірки реальності відображених у документах обставин
- •Виявлення відхилень від звичайного ходу подій. Цей
- •§ 5. Методи перевірки стану і результатів виробничої та фінансової діяльності
- •Розділ II Форми виявлення в системі економічної інформації негативних змін у господарській діяльності підприємств (Особлива частина)
- •Глава 6 Аудит як форма фінансового контролю
- •§ 1. Аудит і його форми
- •§ 2. Аудитор та аудиторська фірма, їх права та обов'язки
- •§ 3. Аудиторськими висновок та інші офіційні документи
- •§ 4. Обов'язкове проведення аудиту
- •§ 5. Умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
- •§ 6. Підстави для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
- •§ 7. Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •§ 8. Взаємодія аудитора (аудиторської фірми) зі слідчими органами
- •Глава 7 Документальна перевірка органами податкової служби як форма контролю за дотриманням податкового законодавства
- •§ 1. Система органів державної податкової служби України
- •§ 2. Завдання органів податкової служби
- •§ 3. Функції Державної податкової адміністрації України
- •§ 4. Права, обов'язки і відповідальність органів податкової служби
- •Глава 8 фінансовий моніторинг як сукупність заходів запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом
- •§ 1. Суть фінансового моніторингу
- •§ 2. Система та суб'єкти фінансового моніторингу
- •§ 3. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу
- •§ 4. Повноваження суб'єктів фінансового моніторингу
- •§ 5. Відповідальність суб'єктів фінансового моніторингу
- •Використання фахових бухгалтерських і економічних знань у правоохоронній діяльності
- •Глава 9 Участь фахівця-бухгалтера у слідчих (судових) діях
- •Глава 10
- •§1. Суть фінансово-господарського контролю
- •§ 2. Документальна ревізія та її різновиди
- •§ 3. Завдання документальної ревізії
- •§ 4. Порядок призначення і проведення ревізії
- •§ 5. Права та обов'язки ревізорів.
- •§ 6. Особливості ревізії, здійснюваної за вимогою слідчих органів
- •Глава 11 Теоретичні та організаційні основи призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи
- •§ 1. Поняття судово-бухгалтерської експертизи та порядок її проведення
- •§ 2. Підстави призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи
- •§ 3. Права та обов'язки експерта і умови дослідження матеріалів
- •§ 4. Оцінка результатів експертизи
- •§ 5. Відмінності між бухгалтерською експертизою, ревізією, здійснюваною у зв'язку з кримінальною справою, і участю фахівця-бухгалтера на попередньому слідстві та в суді
- •Закон України «Про судову експертизу»
- •Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу
- •Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності
- •Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку
- •Розділ III. Фінансове та організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих установ та відомчих служб
- •Орієнтований перелік питань, що вирішуються судово-бухгалтерською експертизою
- •1. Вступна частина
- •2. Дослідження
- •Висновок
- •Додаток
- •§ 5. Відмінності між бухгалтерською експерти.
§ 4. Повноваження суб'єктів фінансового моніторингу
Перед або після здійснення фінансової операції суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує можливість віднесення її до фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції вона підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу. Для цього в реєстрі фіксують особу, що здійснює фінансову операцію, вид фінансової операції та підстави для її здійснення, дату і суму. Порядок реєстрації фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється для банків — Національним банком України, а для інших суб'єктів фінансового моніторингу — Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від забезпечення здійснення фінансової операції, якщо буде встановлено, що ця фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з законом підлягає фінансовому моніторингу, та зобов'язаний ідентифікувати і повідомити уповноважений орган про осіб, що здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.
Суб'єкт первинного моніторингу зобов'язаний:
проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;
забезпечити виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
надати уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;
сприяти працівникам уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;
надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали суб'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту;
сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт надання такої інформації);
зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів ідентифікує осіб, які здійснюють фінансові операції, що згідно з Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» підлягають фінансовому моніторингу.
З метою ідентифікації резидентів визначаються:
для фізичних осіб — прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата його видачі та назва установи, що його видала, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб—платників податків та інших обов'язкових платежів;
для юридичних осіб — найменування, юридична адреса, документи про підтвердження державної реєстрації (зокрема установчі документи, інформація щодо посадових осіб та їхніх повноважень тощо), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку.
З метою ідентифікації нерезидентів визначаються: для фізичних осіб — прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата його видачі та назва установи, що його видала, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування;
для юридичних осіб — повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку. Ідентифікація особи не є обов'язковою у разі здійснення фінансової операції особами, що раніше були ідентифіковані, а також укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні.
У разі якщо особа діє як представник іншої особи або у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів щодо того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний за правилами та змістом положень законів, які регулюють цю процедуру, ідентифікувати також особу, від імені якої здійснюється фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.
Порядок надання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, встановлюється відповідно Національним банком України — для банків, а Кабінетом Міністрів України — для інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу.
Надання інформації суб'єктами первинного фінансового моніторингу уповноваженому органу в установленому порядку не є порушенням банківської або комерційної таємниці.
Суб'єкти первинного фінансового моніторингу та їхні працівники не несуть відповідальності за надання такої інформації, якщо вони діяли на підставі та на виконання законодавства.
Працівникам суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які надіслали уповноваженому органу повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу згідно з чинним законодавством, забороняється сповіщати про це осіб, які здійснюють фінансову операцію, та будь-яких третіх осіб. Порушення цієї норми тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
У разі, якщо у працівників суб'єкта первинного фінансового моніторингу, який здійснює операцію, виникають обгрунтовані підозри, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний надавати уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію.
Якщо суб'єкти первинного фінансового моніторингу мають інформацію або підозру, що здійснювані ними фінансові операції стосуються або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій, вони зобов'язані негайно повідомити про такі фінансові операції уповноважений орган та правоохоронні органи, визначені законодавством.
Інформація, що передається згідно з вимогами закону, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацією, її розкриття та захист уповноваженим органом, суб'єктами первинного фінансового моніторингу, органами виконавчої влади та Національного банку України, які відповідно до законодавства забезпечують регулювання та нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, здійснюються відповідно до законодавства.
Уповноваженому органу заборонено передавати будь- кому одержану від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, яка містить комерційну чи банківську таємницю, за винятком випадків, передбачених покладеними на цей орган завданнями.
Завданнями уповноваженого органу є:
збір, обробка і аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;
участь у реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;
створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;
налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;
забезпечення представництва України в установлен- ному порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму.
Уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань:
вносить пропозиції щодо розробки законодавчих актів, в установленому порядку бере участь у підготовці нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;
отримує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання на запит інформацію, необхідну для реалізації покладених на нього завдань;
співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними органами, завданням яких є запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;
за наявності достатніх доказів, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, подає до правоохоронних органів, згідно з компетенцією, відповідні узагальнені матеріали;
бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;
досліджує методи та фінансові схеми легалізації (відмивання) доходів і фінансування тероризму;
—здійснює координацію та методичне забезпечення діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансування тероризму;
аналізує ефективність заходів, що вживаються суб'єктами первинного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму;
сприяє виявленню в фінансових операціях ознак використання доходів;
забезпечує ведення обліку фінансових операцій з ознаками таких, що підлягають фінансовому моніторингу, в установленому законодавством порядку;
за дорученням Кабінету Міністрів України бере участь у підготовці відповідних міжнародних договорів України;
виконує інші функції в межах покладених на нього завдань.