Глава 8 фінансовий моніторинг як сукупність заходів запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

§ 1. Суть фінансового моніторингу

Фінансовий моніторинг — це сукупність заходів з аналі­зу інформації щодо фінансових операцій, а також заходів із перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

Фінансова операція — це будь-яка операція, пов'язана зі здійсненням або забезпеченням платежу з допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема:

• внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу);

• переказ грошей з рахунку на рахунок;

• обмін валюти;

• надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших фінансових активів;

• надання або отримання позики або кредиту;

• страхування (перестрахування);

• надання фінансових гарантій та зобов'язань;

• довірче управління портфелем цінних паперів;

• фінансовий лізинг;

• здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюджен­ня ) державної та іншої грошової лотереї;

• надання послуг з випуску, купівлі, продажу і обслуго­вування чеків, векселів, платіжних карток, грошових по­штових переводів та інших платіжних інструментів; від­криття рахунків.

10 — 7-394

В умовах поширення тіньової економіки в Україні відми­вання коштів злочинного походження стало загальнодер­жавною проблемою. Про це свідчить ухвалення Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 лис­топада 2002 р., зміни до ст. 209 КК України. Вчені зазнача­ють, що завуальовані під легітимні тіньові фінансово-гос­подарські операції набувають форм прямого продовження

-145-

криміногенних, але не криміналізованих (не введених у кримінальний закон) економічних відносин.

Відповідно до зазначеного вище Закону з метою регулю­вання відносин у сфері запобігання та протидії запроваджен­ню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, передбачено обов'язковий фінансовий моніторинг.

Обов'язковий фінансовий моніторинг — це сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої вла­ди з питань фінансового моніторингу з аналізу інформацій щодо фінансових операцій, що надається суб'єктами пер­винного фінансового моніторингу, а також заходів з пере­вірки такої інформації згідно із законодавством України.

Внутрішній фінансовий моніторинг — це діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінан­совому моніторингу, та інших фінансових операцій, що мо­жуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

§ 2. Система та суб'єкти фінансового моніторингу

Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів —первинного та державного.

Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є:

• банки, страхові та інші фінансові установи;

• платіжні організації, члени платіжних систем, еквай- рингові та клірингові установи;

• товарні, фондові та інші біржі;

• професійні учасники ринку цінних паперів;

• інститути спільного інвестування;

• гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які про­водять будь-які лотереї;

• підприємства, організації, які здійснюють управлін­ня інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами;

• підприємства та об'єднання зв'язку, інші некредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів;

• інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є:

• центральні органи виконавчої влади та Національний банк України, які відповідно до закону виконують функції регулювання та догляду за діяльністю юридичних осіб, що забезпечують здійснення фінансових операцій;

• спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу — урядовий орган держав­ного управління, який діє у складі Міністерства фінансів України (далі — Уповноважений орган).