2 Варіант. Використання запасів готової продукції як “амортизатора” коливань попиту. Для цього:

по –перше, у період зниження попиту на продукцію виробництво повинно частково працювати "на склад", поповнюючи запаси готової продукції;

по-друге, у період підйому попиту «викидайте» на ринок залишки готової продукції на складі .

При реалізації цього варіанта можливі наступні наслідки :

• створення сприятливих умов до зниження витрат виробництва за рахунок більш рівномірного використання устаткування і площ, а також забезпечення стабільності персоналу. Разом з тим, збільшуються потреба в складських площах і витрати на зберігання запасів зумовлюють сповільнення оборотності капіталу;

• існує небезпека того, що через неточності в прогнозуванні попиту частина продукції залишиться нереалізованою;

• оскільки зміни у співвідношенні обсягу виробництва і запасів готової продукції чинять різноспрямований вплив на окремі складові ефективності , необхідний комплексний підхід до оптимізації виробничої програми і запасів готової продукції за всією номенклатурою продукції за критерієм результативності, наприклад, за критерієм максимізації прибутку з урахуванням витрат на зберігання готової продукції.

Крім того, можливі й інші ситуації, причому залежні не тільки від зовнішніх обставин, а й від внутрішніх умов. Проілюструємо останнє на конкретному прикладі.

Приклад 20.1. Початкові дані: попит на вироби "А" в плановому році складає 12000 шт., зокрема по кварталах: I - 2000 шт., II - 3500 шт., III - 4400 шт., IV - 2100 шт. Очікувані залишки готових виробів на складі на початок планового року 200 шт.

Необхідно: розробити два варіанти виробничої програми за таких внутрішніх умов:

• 1 варіант - залишки готової продукції на складі на кінець кожного кварталу не повинні перевищувати 10% попиту на виріб у наступному кварталі; залишки на кінець року дорівнюють залишкам на початок року.

• 2 варіант - рівномірний розподіл річної виробничої програми за кварталами.

Отримані результати за варіантами виробничої програми слід порівняти за наступними критеріями: витрати на виробництво продукції; середня величина запасу готової продукції на складі; потреба у складських площах для зберігання готової продукції; рівень задоволення попиту.

Розв’язок (табл.20.1;20.2).

Таблиця 20.1. Формування виробничої програми за першим варіантом

Показники	Рік	У т.ч. по кварталам
		I	II	III	IV
1. Попит, шт.	12000	2000	3500	4400	2100
2. План реалізації (продажу), шт.	12000	2000	3500	4400	2100
3. План виробництва, шт.	12000	2150	3590	4170	2090
4. Залишки готових виробів на складі на початок періоду, шт.	200	200	350	440	210
5. Залишки готових виробів на складі на кінець періоду, шт.	200	350	440	210	200

План постачання приймаємо на рівні попиту. Залишки готової продукції на кінець кожного кварталу по умові завдання не повинні перевищувати 10% попиту на виріб в наступному кварталі. Тобто останні на кінець І-го кварталу рівні 3500 * 0,1 = 350 шт. і т.д. Залишки на кінець року рівні залишкам на початок року. Залишки готової продукції на початок кожного кварталу рівні залишкам готової продукції на кінець попереднього кварталу. Визначений план виробництва Nпр в І-му кварталі:

Nпр = 2000 - 200 + 350 = 2150 шт.

Решту кварталів розраховуємо таким же чином.

Таблиця 20.2. Формування виробничої програми за другим варіантом

Показники	Рік	У т.ч. по кварталам
		I	II	III	IV
1. Попит, шт.	12000	2000	3500	4400	2100
2. План виробництва, шт.	12000	3000	3000	3000	3000
3. Залишки готових виробів на складі на початок періоду, шт.	200	200	1200	700	-
4. Залишки готових виробів на складі на кінець періоду, шт.	900	1200	700	-	900
5. План реалізації (продажу), шт.	11300	2000	3500	3700	2100

Тут річний план виробництва приймаємо на рівні попиту і рівномірно розподіляємо по кварталах по 3000 виробів в кожен. Залишки готової продукції на складі на кінець кожного кварталу (О_скл.^к ) визначуваний за формулою:

О_скл.^к = N_пр. - О_скл.^н + N_реал., (20.5)

де О_скл.^н - залишки готової продукції на складі на початок кожного кварталу;

N_реал. - обсяг реалізації продукції.