2. Методика визначення стратегічних зон господарювання

Під аналізом стратегічної позиції (стратегічним аналізом, аналізом стратегічного портфеля, аналізом стратегічного набору) підприємства розуміється виявлення його стратегічних зон господарювання, їхнього взаємозв'язку, оточення та інших важливих характеристик.

За сучасних умов навіть невелике підприємство здійснює виробничо-господарську діяльність у різних сегментах економічного простору, які називаються стратегічними зонами господарювання (СЗГ). Іншими словами, СЗГ — це сегмент на ринку підприємства, на якому воно присутнє або на який планує вийти. Стратегічна зона може визначатися потребами ринку, технологією, типом клієнта або географічним регіоном. Перспективи розвитку СЗГ оцінюються з погляду зростання ринку та його нестабільності, норми рентабельності, ключових факторів успіху бізнесу.

Визначальні показники розвитку стратегічної зони господарювання такі:

• розміри ринку;

• купівельна спроможність (платоспроможний попит) споживачів;

• наявні бар'єри входу на ринок;

• звички покупців;склад конкурентів;вид та інтенсивність конкуренції;основні канали збуту;

• державне регулювання галузі;

• показники розвитку зовнішнього (економічного, соціально-політичного, технологічного) оточення.

Сукупність існуючих стратегічних зон господарювання утворює стратегічний портфель підприємства. Розміщення ресурсів по різних СЗГ, взаємозв'язок СЗГ між собою і з зовнішнім оточенням визначають стратегічну позицію підприємства.

Після визначення сукупності СЗГ, що є на підприємстві, тобто стратегічного портфеля, необхідно провести дослідження поточного стану кожної стратегічної зони господарювання, її перспектив і напрямків розвитку.

Важливою частиною ситуаційного аналізу є вивчення споживчого ринку, що обслуговує підприємство та його окремі СЗГ. Клієнти і споживачі цього ринку мають як подібні, так і відмінні риси, що й варто вивчити в ході ситуаційного аналізу. Такий процес, спрямований на виявлення структури споживачів і їхніх характеристик, а також визначення дискретних груп споживачів (сегментів), називається сегментуванням ринку.

Існує багато моделей аналізу сегментів ринку, що є комбінаціями різних критеріїв сегментації, які відбивають споживчий попит, наприклад:

за вигодами, які споживачі одержують від використання товару, або за

рівнем задоволення потреб;

• за способом життя;

• за статтю і віком;

• за регіоном;

• за прихильністю до бренду;

• за чутливістю до ціни;

• за способом здійснення (алгоритмом) покупок тощо.

Дослідження поточного стану підприємства, його місця і ситуації, в якій воно в даний момент перебуває, було б неповним без вивчення навколишнього конкурентного середовища.

Найчастіше виокремлюють п'ять факторів, що визначають конкурентні позиції підприємства:

• наявні конкуренти;

• потенційні конкуренти;

• небезпека появи товарів-замінників;

• ступінь впливу споживачів;

• ступінь впливу постачальників.

Як правило, конкуренти оцінюються порівняно із самим підприємством та його продукцією. Для аналізу конкурентів — як поточних, так і потенційних, товарів-замінників та інших аспектів конкуренції широко використовуються методи і засоби позиціонування.

Метою позиціонування (позиційного аналізу) є визначення місця, що його займають підприємство, його продукція, торговельна марка на ринку стосовно інших підприємств, їхньої продукції, торговельних марок і споживачів. Позиціонування ґрунтується на структуризації сукупності продуктів або підприємств з огляду на сприйняття чи переваги споживачів.

Основною метою позиційного аналізу є визначення та обґрунтування становища підприємства щодо запитів споживачів та порівняно з конкурентами, а також оцінювання перспективних напрямків розвитку і розробка дій у відповідь на зміни стратегії конкурентів.

Для стратегічної діагностики об’єкта курсової роботи, компанії «Рошен», буде використано такі методи як: