3. Види ізографічних видань за класифікаційними ознаками. Ізодокументи класифікують за такими загальними ознаками документа:

— спосіб зображення;

— матеріальна конструкція;

— спосіб виготовлення;

— функціональне призначення.

№	Класифікаційна ознака	Вид ізографічного документа	Підвид
1	2	3	4
1	За способом зображення	Альбоми. Фотовидання. Атласи креслень. Художньо-образотворчі документи
2	За матеріальною конструкцією	Книжкові	Альбоми з мистецтва, фотоальбоми, картографічні атласи
		Аркушеві	Плакати, афіші, буклети, репродукції, естампи
		Карткові	Листівки, календарики, календарні стінки
3	За особливістю друкованої форми	Естампи	Гравюра,
			офорт
		Репродуковані ізовидання	Етикетки, марки тощо
4	За функціо­нальним призначенням	Нормативно-інструктивні, наукові, виробничо -
		практичні, навчальні,
		масово-політичні,
		науково-популярні,
		рекламні

Класифікація ізографічних документів за матеріальною конструкцією Аркушеві

Плакат

Аркушеве видання, що містить малюнок, фотографію, монтаж або будь-яке спеціальне зображення з невеликим пояснюючим текстом. Випускається у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу визначеного формату, надруковане з одного або обох боків аркуша й призначене для експонування.

Масово-політичний

Агітаційний плакат, що висвітлює події політичного, економічного та культурного життя країни.

Нормативно-констру­ктивний , науково-популярний , навчальний, рекламний

Містить відомості з охорони праці, технічних умов, нормативів, виробниче –практичні, присвячений історії, філософії, економіці; містить навчально-наочний

матеріал ; афіша — рекламне або довідкове аркушеве видання, яке сповіщає про культурний захід, призначене для розклеювання.

Художня репродукція

Аркушеве видання, що відтворює твір образотворчого мистецтва (картину, малюнок тощо) або художню фотографію. Це відбиток зображення фотомеханічним або іншим способом репродукування процесу, у результаті якого з'являється зображення оригіналу.

Естамп

Аркушеве видання, що являє собою відбиток твору образотворчого мистецтва з друкованої форми, що виготовлена самим художником.

Гравюра

Друковане відтворення малюнка, вирізаного або витравленого на металевій чи дерев'яній дошці.

Ксилографія

Гравюра на дереві.

Лінографія

Гравюра на лінолеумі, прикладний спосіб форми високого друку.

Офорт

Вид поглибленої гравюри на металі.

Літографія

Плаский друк із каменя чи металевої пластинки.

4. Класифікація аудіовізуальних документів.

Аудіовізуальні документи різняться за двома основними ознаками: каналом сприйняття інформації (способом впли­ву на органи чуття людини) та способом документування.

За каналом сприйняття інформації аудіовізуальні доку­менти поділяються на три види:

— візуальні: діафільми, діапозитиви, слайди, анімаційні фільми, епіфільми;

— аудіальні: грамплатівки, магнітні фонограми;

— аудіовізуальні: звукові кінофільми, діафонофільми, відеофільми, магнітофільми.

При цьому за каналом сприйняття аудіовізуальні доку­менти можуть бути віднесені до таких, що:

— «читаються» людиною (фотографія);

— «читаються» машиною (діафільм, діапозитив, кіно­фільм, грамплатівка, магнітна фонограма), за допомогою аудіовізуальних засобів.

За способом документування розрізняють:

— фонодокументи: грамплатівки, магнітні фонограми;

— фотодокументи: діапозитиви (слайди ), фотографії;

— візуальні кінодокументи: діа-, кіно-, відео-документи.

У своїй більшості аудіовізуальні документи — це мат­ричні документи. Фото- та кіноплівка або диск являють со­бою матрицю, на якій і відтворюється зображення чи звук.

Фонодокументи (гр.— «звук, документ») — му­зично-звукові, аудіальні документи. Містять звукову інформацію, зафіксовану будь-якою системою звукозапи­су про події, явища та факти реальної дійсності отриманні в результаті механічного, фотографічного, магнітного чи оптичного звукозапису.

Звукозапис — процес запису звукової інформації з ме­тою її збереження та відтворення.

У залежності від системи звукозапису розрізняють фо­тографічні, магнітні, оптичні фонограми та запис на флеш-носіях. Відповідно до форми носія розрізняють:

— магнітні фонограми на стрічці;

— магнітні відеофонограми в касеті;

— оптичні фонограми на диску;

— записи на накопичувачах флеш-пам'яті.

Фотодокументи містять одне або декілька зображень, отриманих фотографічним або іншим способом. Вони є результатом документування за допомогою фотографічно­го запису явищ об'єктивної дійсності у вигляді зображен­ня, фотоначерків, що пов'язані певними ознаками (хронологічними, тематичними, авторськими тощо).

Фотодокументи можуть організовуватися у фонотеку — систематизоване зібрання фотографій, негативів, позитивів (діапозитивів) із метою їх зберігання та користування.

Види фотодокументів: фотографія, діапозитив, відеозапис.

Кінодокументи — це образотворчі документи, створені кінематографічним або іншим способом за допомогою певних технічних засобів.

За способом відтворення інформації візуальні документи поділяють на:

— образотворчо-статичні (якщо зображення нерухоме): діафільми, слайдофільми, епіфільми;

— образотворчо-динамічні (зображення рухоме): кінофільми, телефільми, відеофільми.