Основні властивості карти

1. Знаковість зображення.

2. Математичний закон побудови.

3. Використання картографічних символів.

4. Системність відображення дійсності.

5. Генералізованість карти.

Елементи карти — це її складові частини.

Композиційні елементи карти

Картографічне зображення: зміст карти, сукупність відомостей про об'єкти і явища, їх розміщення, властивості, взаємозв'язки, динаміку

Легенда: система використаних на карті умовних позначок і текстових пояснень до них.

Рамкове оформлення: взаємне розташування в межах рамки самого зображення території, назва карти, легенди додаткових карт та інших даних.

Допоміжне оснащення: різноманітні картометричні графіки (наприклад, на топографічній карті розміщують шкалу крутизни для визначення кутів нахилу схилів), схеми вивчення території й використання матеріалів, різноманітні довідкові відомості, карти-вирізки, фотографії, діаграми, графіки, профілі, текстові й цифрові дані.

Класифікація карт за: масштабом, просторовим охопленням, змістом.

Видова класифікація карт

№	Ознака класифікації	Вид	Характеристика
1.	За масштабом	Плани великомасштабні середньо мас­штабні дрібномасштабні.	1 : 5 000 і більше; 1 : 10 000 - 1 : 200 000; 1:200000-1:1000000; дрібніше 1 : 1 000 000.
2.	За просторовим охопленням (по території)	Сонячної системи; Землі; півкуль; материків і океанів; країн, регіонів тощо.	Класифікація карт за просторовим охопленням частіше використовується в картосховищах і бібліотеках.
3.	За змістом	Загально-географічні.	Карти, які відображають сукупність елементів місцевості, мають універсальне багато­цільове застосування: для вивчення території, орієнтування на місцевості, вирішення науково-практичних задач тощо.
		Тематичні.	Найбільш широка й різноманітна категорія карт природних і суспільних (соціальних і економічних) явищ, їх комплексів. Зміст карт визначає ту чи іншу конкретну тему.
		Спеціальні.	Призначені для вирішення специфічних завдань чи розраховані на певних користувачів: карти навчальні, агітаційно-просвітницькі, екскурсійні, спортивні тощо.

Атлас — це цілісний кодексовий картографіч­ний документ, який міс­тить зображення різних об'єктів, що пропонують­ся для навчання та прак­тичного використання. Подібно до карт, атласи класифікують:

за просторовим охопленням (атласи планет, конти­нентів, великих географічних регіонів, держав, республік, адміністративних районів, міст);

за змістом (геологічні, кліматичні тощо);

за призначенням (довідкові, комплексні нуково-довідкові, популярні, навчальні, туристичні, дорожні тощо);

за форматом (великі, середні та малі або кишень­кові).

Глобус (від лат. шар») — об'ємний картографічний документ у вигляді кулі — моделі Землі з карто­графічним зображенням її поверхні. У глобусах, так само як і в картах, використовують картографічні знаки і генералізацію. Земна поверхня відображається в її ортогональній проекції на шар.

Класифікація глобусів також подібна до класифікації карт, їх поділяють на загальногеографічні та тематичні. Масштаб глобусів досить дрібний:

1 : 3000000 - 1 : 30000000, але можливі екземпляри з розмірами до 1 : 100000000 та більше.