26 Внесок арабських лікарів у розвиток медицини та фармації.

Араби розвинули хімію, якій дали назву аль-хімія, отримали азотну, сірчасту кислоти, спирт (аль-коголь), водяну баню, застосували фільтрування. Великих успіхів було досягнуто в галузі медицини. Медицина розвивалася в приватних лікарнях і медичних школах. Аптека, як самостійний медичний заклад, бере свій початок в Арабських Халіфатах. Авіценна першим поставив діагноз цукрового діабету, описав його прояви: збільшений апетит, спрагу, поліурію і солодкий смак сечі, яку він пробував на смак. Застосовував урінотерапію. Описав клініку виразки шлунка, сибірської виразки, розробив техніку трахеотомії, литотомії, екстирпації пухлин, кровопускання. Почав застосовувати червону ртуть та вісмут, запропонував катетер і ліки від подагри. Авіценна першим поставив діагноз цукрового діабету, описав його прояви: збільшений апетит, спрагу, поліурію і солодкий смак сечі, яку він пробував на смак. Застосовував урінотерапію. Описав клініку виразки шлунка, сибірської виразки, розробив техніку трахеотомії, литотомії, екстирпації пухлин, кровопускання. Почав застосовувати червону ртуть та вісмут, запропонував катетер і ліки від подагри.

27 Виникнення перших аптек у Західній Європі.

Перша достовірна згадка про аптеку (>apotheca) як "про місце збереження ліків, ми зустрічаємо у Гіппократа (400 років до н. е.). КлавдійГаллен (131-207 р. зв. е.) свідчить про аптеку (>officina) як не тільки про місце зберігання, а й виготовлення ліків. Перші аптеки у Європі з'явилися близько 1100 років у монастирях. На Заході Європи перші монастирські аптеки з'явилися у XIII столітті при монастирях ордену бенедиктинців. Згодом цей звичай запровадили ченці домініканського та францисканського орденів. Дуже популярний у той час арабська фармацевтична школа, куди входили сотні різних лікарських засобів та методик їх застосування, активно вивчається як докторами, і студентами в університетах Італії і Франції.ченнці готували лікарські препарати і безплатно відпускали їх. У той самий час вперше з'явилися рецепти, які починалися із слів ">CumDeo!" (З Богом!). Лише через 100 років у Венеції, завдяки розвитку Солернской лікарської школи, стали відкриватися перші міські аптеки. Аж до кінця XI століття, у Європі були аптеки як торгові установи, де можна було купити чи замовити потрібний засіб. Люди створювали свої власні "препарати", збираючи і обробляючи рослини, мінерали й інші інгредієнти.Але найбільш прогресивними були ченці, що працювали у лабораторіях і школах при монастирях. Саме там збереглися початкові джерела збірники фармакопейних статей на препарати і лікарські рослини, зібрані і вивчені монастирськими вченими ,у цих манускриптах докладно описується методика збирання й вирощування рослин, методи їхнього обробітку грунту і рекомендації щодо застосування в терапевтичних цілях. Фактично можна говорити, що європейська фармацевтична школа своїм існуванням зобов'язана цим невідомим фармацевтам в монаших рясах… Чернечі школи, у яких "аптекар" був терапевтом, хірургом, фармацевтом і професором ніби одна особа, виявилися може встигнути за науковими можливостями загальнодоступних університетів в Болоньї, Парижі, Оксфорді, Саламанці, Празі, Гейдельберзі й інших європейських містах, пік розквіту яких були середину XIII століття. На Заході Європи перші монастирські аптеки з'явилися у XIII столітті при монастирях ордену бенедиктинців. Згодом цей звичай запровадили ченці домініканського та францисканського орденів. Дуже популярний у той час арабська фармацевтична школа, куди входили сотні різних лікарських засобів та методик їх застосування, активно вивчається як докторами, і студентами в університетах Італії і Франції. У аптеках прихильники арабської школи повсюдно пропонують нюхальні солі, пігулки і порошки. У XV столітті зв. е. вперше термін "провізор" - від латинського provisor - передбачаючий , що свідчить про важливої ролі провізора у процесі лікування. Лікар ставить діагноз, а провізор передбачає напрям хвороби та з допомогою ліків визначає, і прогнозує її розвиток.В 1581 року у Іспанії випускається перша повноцінна фармакопея - правила приготування ліків.