
- •Глава 9. Принципи багатоканального зв'язку
- •9.1 Багатоканальна система передачі повідомлень
- •9.2 Основні положення лінійної теорії розподілу сигналів
- •9.3 Умова лінійного розподілу сигналів
- •9.4 Основні способи розподілу сигналів
- •9.4.1 Частотний розподіл канальних сигналів
- •9.4.2 Часовий розподіл каналів
- •9.4.3 Розподіл канальних сигналів по фазі
- •9.5 Розподіл сигналів за формою
- •9.6 Системи передачі із шумоподібними сигналами
- •9.7 Комбінаційний розподіл сигналів
- •9.7.1 Принцип комбінаційного ущільнення
- •9.7.2 Принцип комбінаційного розподілу сигналів
- •9.8 Кодовий розподіл сигналів
- •9.9 Використання багатопозиційних сигналів
- •9.10 Коригувальні коди
- •9.11 Використання сигнально-кодових конструкцій
- •9.12 Оптимізація систем зв'язку
- •9.12.1 Загальна методологія оптимізації системи
- •9.12.2 Оптимізація системи передачі інформації
9.8 Кодовий розподіл сигналів
Ефективність систем передачі дискретних повідомлень можна істотно підвищити застосовуючи багатопозиційні сигнали і коригувальні коди. Вибір сигналів і кодів у цих випадках є визначальним для побудови високоефективних кодеків і модемів. Це досягається збільшенням ширини спектра сигналу, тобто за рахунок частотної надмірності. У всіх цих системах різко виражений поріг завадостійкості.
На
рис. 9.18 наведені криві ефективності
для аналогових і цифрових систем
передачі безперервних повідомлень. Ці
криві розраховувалися за формулами
;
(9.27)
Для
аналогових систем цифри на кривих
показують значення
,
а цифри в дужках значення
.
В порогової області криві для ЧМ
зображені пунктиром. Роботу в цій
області можна реалізувати при слідкуючому
прийомі.
Для
цифрових систем передачі безперервних
повідомлень розрахунки проводилися з
урахуванням мінімально необхідних
смуг каналу
.
Практично це відповідає каналу, у якому
міжсимвольні завади повністю скоректовані.
Цифри на кривих показують основу коду.
Криві розраховані для ймовірності
помилки
,
що відповідає відношенню сигналу до
шуму
дБ
при рівності потужностей шуму квантування
й шуму помилкових
імпульсів
=
[44].
З
рис. 9.18 видно, що ефективність реальних
систем істотно нижча межі Шеннона.
Характер обміну між
і
(вигляд кривих ефективності) залежить
від виду модуляції (сигналу) і коду.
Рисунок 9.18 – Криві енергетичної та частотної ефективності аналогових і цифрових систем зв'язку
У системах космічного зв'язку визначальною є вимога, відповідно до якої необхідно забезпечити найкраще використання потужності сигналу при заданій вірності передачі інформації.
Цю умову найповніше задовольняють цифрові системи із ФМ і ВФМ. Ефективність цих систем можна істотно підвищити за рахунок коригувальних кодів. У системах проводового зв'язку найважливішим показником є частотна ефективність. Тут визначальним є вимога, відповідно до якої необхідно домогтися найкращого використання смуги частот каналу при заданій вірності передачі. Цій умові найповніше відповідає односмугова модуляція (ОМ).
Аналогові
системи з ОМ, AM й вузькосмугова ЧМ
забезпечують високу частотну ефективність
при порівняно низькій енергетичній
ефективності
.
Застосування цих систем доцільно в
каналах з гарною енергетикою (при
великих значеннях
)
або в тих випадках, коли необхідне
значення
мале. Цифрові системи забезпечують
високу
-ефективність
при досить добрій
-ефективності.
В каналах з обмеженою енергетикою (при
малих значеннях
)
переваги цифрових систем особливо
помітні.
При високій якості передачі, коли необхідні значення великі, широкосмугові системи з ЧМ і цифрові системи забезпечують приблизно однакову ефективність.
У багатоканальних системах ефективність зв'язку знижується через недосконалість системи розподілу сигналів. Для таких систем можна користуватися розрахунковою формулою [44]
,
(9.28)
де
— усереднена ефективність методів
модуляції по всіх каналах.