Тема 4. Пошук та оцінка іноземних партнерів
Класифікація фірм, діючих на світовому ринку
Вибір партнерів на світовому ринку
3. Вивчення фірм іноземних партнерів
4. Організація роботи зі збору інформації та вивченню фірм-партнерів
1.Класифікація фірм, діючих на світовому ринку
Зовнішньоторгова операція починається з вибору підходящого партнера (контрагента).
Контрагентами називають сторони, що знаходяться в договірних відносинах з купівлі-продажу товарів чи наданню послуг.
Іноземними контрагентами українських підприємств виступають фірми та організації, що являють собою протилежну сторону зовнішньоторгової угоди. Контрагентом експортера виступає імпортер, орендодавця – орендатор, підрядчика – замовник тощо. Вдалий вибір іноземного контрагента має важливе значення для забезпечення ефективності ЗЕД, попередження непорозумінь, фінансових втрат. Контрагенти, які діють на світовому ринку,: фірми та державні органи й організації.
Фірма – це відособлене в процесі суспільного розподілу праці підприємство, що здійснює господарську діяльність з метою одержання прибутку.
Фірми, що діють на світовому ринку, класифікуються за критеріями:
1) вид господарської діяльності і характер операцій ( промислові, торгові, транспортні, страхові, інжинірингові, туристичні та ін.).Торгові фірми займаються операціями купівлі-продажу і можуть входити в систему збуту промислових фірм чи виступати в ролі залежних торгових посередників.
2) правовий стан. Правові форми фірм мають специфічні для кожної країни особливості. Основні види правових форм, характерних для більшості країн: індивідуальні підприємці; об’єднання підприємців.
До індивідуальних підприємців відносяться фізичні особи, що здійснюють господарські операції в різних сферах діяльності. Фірми підписують комерційні угоди від свого імені й несуть повну відповідальність всім своїм майном відповідно до зобов’язань фірми. Вони підлягають публічній звітності і не є юридичними особами.
Об’єднання підприємців реалізуються в двох видах: товариство і спілка.
При організації товариств підприємці не тільки об’єднують свої капітали, але й приймають безпосередню участь в діяльності фірми, керують нею.
Члени товариств несуть необмежену майнову відповідальність відповідно до зобов’язань фірми.
При організації спілок об’єднуються тільки капітали підприємців, а самі вони не приймають участі у веденні справ фірми. Керівництво фірмою здійснюють професіональні менеджери, яких призначають самі вкладники. Товариства і спілки поділяються на певні види. Існують і проміжні форми між товариствами і спілками (командитне товариство, акціонерно-командитне товариство та ін.).Більша частина фірм у сучасному світі – це акціонерні компанії чи товариства з обмеженою відповідальністю.
3) характер власності (приватні, державні, кооперативні);
4) за приналежністю капіталу і контролю ( національні, іноземні й змішані ).Національними називають фірми, капітал яких належить підприємцям своєї країни. Національна приналежність визначається також місцезнаходженням і реєстрацією основної (головної) компанії.
До іноземних відносяться фірми, капітал яких належить іноземним підприємцям повністю чи в певній частині, що забезпечує їм контроль. Іноземні фірми створюються в формі філіалів, дочірніх і акціонерних компаній закордонних головних фірм і реєструються в країні місцезнаходження.
Змішаними за капіталом називають фірми, капітал яких належить підприємцям двох або кількох країн. Реєстрація змішаної форми здійснюється в країні одного із засновників на основі діючого в ній законодавства, що визначає місцезнаходження її штаб-квартири. Змішані за капіталом компанії називаються спільними підприємствами в тому випадку, коли мета їх створення – здійснення спільної підприємницької діяльності.
Форми змішаних за капіталом компаній різноманітні (міжнародні об’єднання, картелі, синдикати, трести, концерни). Фірми, капітал яких належить підприємцям кількох країн, називаються багатонаціональними.
5) за обсягом операцій (великі, середні і малі компанії). В різних країнах ці поняття не є однаковими.
Правильний вибір контрагентів, діючих на світових ринках, багато в чому залежить від виявлення:
форменої структури конкретної галузі;
ролі провідних фірм на світовому і національному товарному ринку;
організаційних форм їх діяльності;
методів діяльності збуту зарубіжних фірм;
фінансових і виробничих можливостей та інших питань.