
- •1. Фундаментальні рівняння косм геодезії
- •2. Визначення координат супутника з його синхронних фотографічних спостережень
- •3. Визначення координат супутника з його синхронних лазерних спостережень.
- •4. Застосування комбінованих методів для визначення координат супутника.
- •6. Визначення координат точки спостереження з фотографічних спостережень.
- •7. Визначення координат точки спостереження з лазерних спостережень.
- •8. Визначення координат точки спостереження з комбінованих спостережень.
- •9. Визначення координат точок Земної поверхні із спостереження супутників системи gps.
- •10. Методи і прилади для спостережень шсз. Класифікація шсз.
- •11. Суть фотографічних спостережень супутників.
- •12. Визначення ідеальних координат зірок.
- •13. Визначення екваторіальних координат супутника.
- •14. Лазерний метод спостереження
- •15. Допплерівські методи спостереження
- •17. Точність визначення напрямку на супутник і напрямку хорди.
- •18. Точність визначення положення пункту.
- •19. Метод локації місяця
- •20 Метод довгобазисної рідіоінтерференції.
- •16. Метод геодезичного знімання за допомогою gps
14. Лазерний метод спостереження
Суть лазерних методів базується на тому. Що за допомогою лазерного променя, відбивача який встановлений на супутнику і високоточного годинника, що входить в комплект, вимірювальної апаратури можна визначити відстань до супутника.
Основне рівняння лазерного методу
,
(2.49)
де с – шв св, – час за який св
промінь проходить подвійну відстань,
– похибки відстані за рахунок впливу
атмосферних факторів,
– похибки відстані за рахунок впливу
похибок апаратури.
Для того, щоб зменшити ці похибки добиваються того, щоб лазерні імпульси були більш потужними і як можна коротшими. В сучасних лазерних приладах св імпульс триває 1-10нсек, а потужність 5-500 МВт. В лазерних приладах використовують системи виміру часу, які дозволяють фіксувати час з похибкою 0,001 –0,0001сек
15. Допплерівські методи спостереження
Допплерівські методи відносять до радіотехнічних методів спостережень. Їх суть базується на використанні ефекту доплера. Цей ефект полягає в тому, що для двох об’єктів, що рухаються один відносно одного частота випромінювання сигналу і частота прийняття сигналу будуть відрізнятись між собою за рахунок швидкості руху об’єктів.
Для реалізації допплерівських методів спостереження необхідно мати генератор частоти, який випромінює електро-магнітні коливання і приймач який буде приймати ці імпульси. Розрізняють два види допплерівських спостережень: запитові і без запитові.
Метод називають запитовим, якщо вся апаратура, що випромінює і приймає електро-магнітний імпульс знаходиться в точці спостереження на земній поверхні, а на супутнику розміщубться тільки ретранслятори.
Без запитові методи – це такі методи коли на супутниках пристрої, що випромінюють електро-магнітні коливання певної частоти. А на точці спостереження прилади, що приймають ці коливання. В даний час найбільше розповсюдження отримали без запитові методи.
Встановимо, що між частотою приймання сигналу f2 і частотою сигналу, що випромінюється f1 залежність буде така:
,
(2.50)
де с – шв розповсюдження світла, V – лінійна швидкість супутника по орбіті, Vr – радіальна швидкість супутника.
Представимо розкладом в ряд, перемножимо і отримаємо:
,
(2.51)
Різницю частот
визначають шляхом порівняння прийнятої
частоти сигналу з так званою опорною
частотою.
Для визначають кількість імпульсів за певний проміжок часу, тоді
,
(2.52)
Відомі формули, які дозволяють виразити радіальну швидкість супутника через координати пунктів і використати Vr для визначення координат або точки земної поверхні або супутника.
Формула (2.52) лежить в основі диференціального методу допплерівських спостережень.
Якщо позначити
,
то на основі (2.52)
,
(2.51)
Формула (2,53) дозволяє визначити різницю відстаней до супутника в точці його спостереження. Формула (2,53) лежить в основі інтегрального методу допплерівських спостережень.