Другий варіант

508. Висвітлити питання "Психологічні засади роботи редактора над текстом".

509. На основі конкретних прикладів з редакційної практики (з прак­тики діяльності редакції газети, телебачення, радіо, в якій пра­цює студент) висвітилити питання про межі втручання редактора в текст.

510. Виявити в газетних текстах логічні помилки (наклеїти вирізки з газет) і запропонувати способи уникнення цих помилок (3-4 приклади).

511. Навести приклади (вирізки з газет) тексту-роздуму та тексту-дефініції (20-30-рядкові фрагменти тексту); з'ясувати особли­вості редагування текстів зазначених видів.

512. Основні правила редакційне—технічного оформлення число­вого матеріалу в журналістському тексті.

513. Відредагувати текст "Гетьман Петро Суховій проти Дорошен­ка". Зазначити, які види правки ви тут використали, які фактичні, логічні, композиційні помилки усунули.

ГЕТЬМАН ПЕТРО СУХОВІЙ ПРОТИ ДОРОШЕНКА

Запорожжя висунуло свого кандидата на гетьманську булаву, свого військового писаря Петра Суховія, котрого проголосили Гетьманом ще у Січі. Він узяв на підмогу татар і пішов під Чиги­рин. Але тут розбив Дорошенко його військо, і сам він ледве втік на Запоріжжя. Петро Дорошенко був родом з козацької сімТ Чигиринської сотні. Його дід, Михайло Дорошенко, був Гетьма­ном у 1825 році і загинув під мурами Кафи; батько був полковни­ком за Кирила Розумовського. Ще за Богдана Петро вже мав високий пост, а за Ґ. Виговського, бувши Прилуцьким полковни­ком, був його щирим прихильником. Після того, якЗ.Тетеря поки­нув гетьманський пост, гетьманства домагався Ведмедівський полковник Опара, але, почуваючи непевність, бо старшина його не любила, він обернувся у Крим до хана і став прохати його, щоб він допоміг стати Гетьманом. Мурзи татарські рушили в Ук­раїну, але їх перейняв Д.Дорошенко, піддобрився до них, і вони взялися йому допомагати зробитися Гетьманом. Опару заареш­тували і віддали П.Дорошенкові. А козаки, які йшли з ним, прого­лосили наказним Гетьманом Дорошенка М.П. З того часу він починає змагатися з П.Брюховецьким, щоб стати самостійним

501

КПП \J\J\J

А.О.Капелюшний Стилістика. Редагування журналістських текстів

Гетьманом по обидва боки Дніпра.

Думка Дорошенка була: зібрати всю Україну докупи, а як по­щастить, то й самостійною зробити. Розуміючи заміри Москви і добре знаючи порядки та становище Польщі, він вирішив зна­йти захист десь окрім них. Дорошенко на початку 1779 року під­дався Туреччині. Він намовив султана Магомеда УІІ, і той року 1672 у травні рушив на Польщу. Разом з Дорошенком побили вони поляків, узяли Кам'янець, Львів, і Польща змушена була підписати ганебну для себе Буджацьку угоду. За нею вона зріка­лася України і визнавала її власністю козаків, а Турції мала пла­тити данину. Тепер Московській державі ніщо вже не загрожува­ло єднати до себе знову всю Україну. І Дорошенко дуже добре допоміг цим Москві і тепер мріяв, що вдячна Москва настановить його Гетьманом усієї України. Але Москві такий Гетьман, як Доро­шенко, не підходив, бо він боровся за незалежність України. Тим-то вона постійно підтримувала його суперників - Степана Брюховецького, Дем. Многогрішного та І.Самойловича, аби в такий спосіб знесилити Україну. А тут іще Суховій.

Після того, як Петро Брюховецький був убитий і І.Дорошенко на деякий час став Гетьманом України по обидві боки Дніпра. Але замість Брюховецького вибрали Гетьманом лівобічної Укра­їни Дмитра Многогрішного. Дорошенко залишив його наказним Гетьманом тимчасово, а сам поїхав додому в особистих спра­вах. Знову почалася між гетьманами війна, і тривала вона аж два роки. Весною 1669 р. Суховій знову показується на Україні; до нього пристає п'ять полків; із собою він привів знову татар. На річці Росі біля Канева вони облягли табір В.Дорошенка, але турецький султан звелів татарам зняти облогу і не зачіпати П.До-рошенка, бо він підлеглий Туреччини. Татари пішли додому, а козаки одні відсахнулися від Суховія і знову перейшли на бік В.Дорошенка, а другі пристали до правобічних полків і з ними на раді в Умані вибрали Гетьманом Уманського полковника Ми­хайла Ханенка. Ханенко ще був у партії невдоволених Переяс­лавською угодою і тепер став Гетьманом під зверхністю Польші. Ханенко ще два роки боровся з Дорошенком, але втратив будь-яку надію, що з того щось вийде. Навесні 1774 р. прийшов у Пе­реяслав до лівобічного Гетьмана Я.Самойловича, поклав перед ним булаву та клейноди і зрікся гетьманства. Більше про Петра Суховія нічого невідомо. Відтоді говорять, що де два українці, там три гетьмани. Чи не нагадує це сучасні президентські перего­ни?

ПАВЛОВ-ПЕТРЕНКО, комерсант, історик-аматор.

502

Редагування в засобах масової інформації

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2

З редакційної пошти взяти лист (з тим, щоб на його основі підготувати матеріал обсягом приблизно 200 рядків), відредагу­вати його, написати пояснення, узагальнивши типові помилки хиби тексту.

Контрольна робота повинна містити:

514. Копію листа позаштатного автора з власноручною правкою студента.

515. Копію підготовленого до друку редакційного оригіналу.

516. Вирізку з газети (надрукований цей матеріал).

517. Пояснення до правки, в якому на 5-6 сторінках висвітлено такі питання:

0 особливості редагування (редакторського аналізу) та­кого типу текстів;

0 вид (види) тексту, використані тут;

0 вид (види) правки;

0 типові фактичні помилки в згаданому тексті;

0 типові логічні помилки;

0 типові мовностилістичні помилки, виявлені в тексті;

0 психологічні засади роботи редактора над таким текс­ том.

Для виконання контрольної роботи №2 треба обирати твкт-, що підлягає правш-доопраиювянню чи праиці-переробці. Пту-денти, які працюють на телебаченні чи на радіо мо­жуть подати до захисту сценарії телепередач або мікрофонні матеріали, які вони власноручно відредагували. У такому разі ці матеріали мають бути засвідчені підписом старшого (головно­го) редактора й штампом з датою виходу в ефір.

■/Ііте.рлміур.а.

Перше й друге питання:

Григораш Д.С. Теорія і практика редагування газети. -Львів-Вид-во Львів, ун-ту, 1966. - С.36-42.

Зелінська Н.В. Теоретичні засади роботи редактора над літе­ратурною формою тексту (літературне опрацювання тексту) -К.: УМК ВО, 1989. - С.41-68.

Іванченко Р.Г. Літературне редагування. - К.: Вища шк. 1983 -С.16-54.

Капелюшний А.О. Стилістика й редагування: Практичний

503

А. О. Капелюшний Стилістика. Редагування журналістських текстів

словник-довідник журналіста. - Львів: ПАЮ, 2002. - С.16-17, 39, 49, 65, 66, 88-92, 148-149.

Качкан В.А., Лизанчук В.В. Особливості підготовки мате­ріалів для радіо і телебачення. - Львів: ЛДУ, 1987. - С.29, 46-62.

Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. - К.: Вища шк., 1982.-С.65-66.

Кузнецова О.Д. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань Укра­їни, регулювання моральних порушень. - Львів: Світ, 1998. -С.88-90.

Мильчин А.Э. Методика и техника редактирования текста. - М.: Книга, 1972. - С.24-65.

Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. - М.: Книга, 1980.-С.42-45.98-113.

Мильчин А.Э. Издательский словарь-справочник. - М.: Юристъ, 1998. - С. 17,25, 305, 334.

Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. - К.: ЦУЛ, 2002. -С. 168-169.

Льюис Б. Диктор телевидения: Пер. с англ. - М.: Искусство, 1973.-С. 198.

Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой ин­формации. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.7-19.

Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. -Львів: Афіша, 2001. -С.31-33,64-65,70-76,143-144,237-263, 348-350.

Почепцов Г.Г. Профессия: имиджмейкер. - К.: ИМСО МО Украины, НВФ "Студцентр", 1999. - С.35, 120-128.

Різун В.В. Літературне редагування. - К.: Либідь, 1996. -С. 101, 106,108,120-122, 132-134,136.

Різун В.В., Мамалиґа А.І., Феллер М.Д. Нариси про текст: Теоретичні питання комунікації і тексту. - К.: Київ, ун-т, 1998. -С.6-48, 223-327.

Свинцов В.И. Логические основы редактирования текста. -М.: Книга, 1972.-С.29-37.

Свинцов В.И. Смысловой анализ и обработка текста. - М.: Книга, 1979.- С.70-75.

Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. - М.: Высш. шк., 1980. - С.62-67, 89-94, 234-236.

Феллер М.Д. Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования. - Львів: Вища шк., 1978. - С.62-111, 155-164.

Редагування в засобах масової інформації