
- •6.050102 «Комп’ютерна інженерія»
- •1 Основні вимоги до змісту розділів пояснювальної записки 8
- •2 Оформлення курсової роботи 31
- •1 Основні вимоги до змісту розділів пояснювальної записки
- •1.1 Аналіз предметної галузі
- •1.2 Розробка структури бд
- •1.2.1 Створення таблиць
- •1.2.2 Встановлення зв’язків між таблицями
- •1.3 Розробка форм
- •1.3.1 Необхідність форм
- •1.3.2 Створення форм
- •1.3.3 Автоформи
- •1.3.4 Структура форм
- •1.3.5 Розділи форми
- •1.3.6 Створення написів
- •1.3.7 Створення і редагування пов'язаних полів
- •1.3.8 Інші елементи керування форми
- •1.3.9 Особливості роботи з формами в Access
- •1.4 Розробка запитів
- •1.4.1 Необхідність запитів
- •1.4.2 Запити на вибірку
- •1.4.3. Вибір базових таблиць для запиту
- •1.4.4 Бланк запиту за зразком
- •1.4.5 Запити з параметром
- •1.4.6 Підсумкові запити
- •1.4.7 Перехресні запити і їхнє використання
- •1.4.8 Створення перехресних запитів за допомогою майстра
- •1.4.9 Створення перехресного запиту без допомоги майстра
- •1.4.10 Запити на зміну
- •1.4.11 Обчислення в запитах
- •1.4.12 Особливості роботи із запитами в Access 9х/2000
- •1.4.12.1 Нововведення у використанні майстра запиту
- •1.4.12.2 Перегляд і редагування пов'язаних записів у вкладених таблицях
- •1.4.12.3 Новий тип даних
- •1.4.12.4 Імпорт даних через буфер обміну
- •1.5 Оформлення звітів
- •1.6 Організація Web-інтерфейсу
- •1.7 Захист бази даних
- •2 Оформлення курсової роботи
- •2.3 Реферат
- •2.5 Основна частина пояснювальної записки
- •2.5.1 Вимоги до основної частини пояснювальної записки
- •2.5.2 Аналітично-розрахункова частина
- •2.5.3 Технічна частина
- •2.6 Висновки
- •2.7 Список літератури (використаних джерел)
- •2.8 Додатки
- •3 Основні вимоги до оформлення тексту та рисунків
- •3.1 Загальні правила
- •3.1.1 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів
- •3.1.2 Правила написання тексту
- •3.1.3 Оформлення формул
- •3.1.4 Оформлення ілюстрацій
- •3.1.5 Оформлення таблиць
- •Список літератури
- •Додаток а Зразок індивідуального завдання
- •Затверджую
- •Індивідуальне завдання
- •Додаток б Варіанти завдань
- •Додаток в Зразок оформлення титульного аркуша
- •Курсова робота
- •Додаток г Зразок оформлення штампа
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
1.2.2 Встановлення зв’язків між таблицями
Виходячи з характеристик кожної залежності, зв’язки реалізуються таким чином. Залежність N до M реалізується через допоміжну таблицю, яка містить у собі ключі обох сутностей. Залежність 1 до N реалізується кількома способами, залежно від класу належності пов’язаних сутностей. В нашому випадку, до атрибутів N-пов’язаної сутності додається як атрибут ключ 1- пов’язаної сутності [6].
Після цього, за допомогою команди меню «Сервис» «Схема данных…», встановлюються зв’язки між ключами кожної сутності (рис.1.1).
Рисунок 1.1 – Структура БД
1.3 Розробка форм
1.3.1 Необхідність форм
Зазвичай розробник бази даних створює структуру таблиць і запитів, але заповненням таблиць інформацією він не займається. Для цього є спеціальні кадри (зазвичай малокваліфіковані), що виконують функції складачів. Для спрощення їхньої праці розроблювач бази може підготувати спеціальні об'єкти - форми.
Форма – це деякий електронний бланк, у якому є поля для введення даних. Складач вводить дані в ці поля і дані автоматично заносяться в таблиці бази.
Навіщо потрібні форми? Дані в таблицю можна вносити і без допомоги яких-небудь форм, але існують принаймні чотири причини, що роблять форми незамінним засобом введення даних у базу.
По-перше, малокваліфікованому персоналу не можна надавати доступу до таблиць (найціннішого з того, що є в базі). Уявіть що буде, коли новачок “наведе порядок” у банковій таблиці, яка містить розрахункові рахунки клієнтів.
По-друге, різні люди можуть мати різні права доступу до інформації, що зберігається в таблицях. Наприклад, один має право вводити тільки імена й адреси клієнтів, інший - тільки номера їхніх розрахункових рахунків, а третій – тільки грошові суми, що зберігаються на цих рахунках. Змова між цими людьми повинна бути виключена. Для введення даних їм дають різні форми, хоча дані з форм можуть надходити в одну таблицю.
По-третє, введення даних у таблицю - надзвичайно стомливе заняття. Вже після декількох годин роботи люди роблять помилки. Введення даних у форму простіше. Тут багато чого можна автоматизувати, до того ж елементи керування форм настроюють таким чином, щоб при введенні даних виконувалася їхня первинна перевірка.
І нарешті, по-четверте, треба згадати, звідки береться інформація для баз даних. Як правило, її беруть із паперових бланків (анкет заяв, рахунків, відомостей, довідок и т п.). Екранні форми можна зробити точною копією паперових бланків, із яких відбувається введення даних. Завдяки цьому набагато зменшується кількість помилок при введенні і значно знижується стомлюваність персоналу.
1.3.2 Створення форм
Як і інші об'єкти Access, форми можна створювати вручну або автоматично, причому декількома способами [7]. При створенні таблиць і запитів ми рекомендували спочатку автоматичними засобами не користуватися, щоб вникнути в термінологію і підготувати себе до роботи з “Мастером”, що задає незрозумілі для початківця питання. З формами справа інша. Вони складаються з численних елементів керування і від того, наскільки акуратно ці елементи розташовані на екрані, залежить зовнішній вигляд форми. Автоматичні засоби дозволяють створювати акуратні форми і не задають користувачу зайвих питань. Починати роботу краще з них.