
- •Володіти:
- •1. Науково-теоретичні основи метрології та стандартизації
- •Лабораторна робота № 1
- •2.1. Загальні положення
- •Вихідні дані для виконання лабораторних робіт
- •2.2. Формати аркушів
- •2.3. Масштаб зображень
- •2.4. Оформлення графічних матеріалів
- •Порівняльна шкала інтенсивності вітру
- •3.5. Виготовлення макета компонування
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Структура і вимоги
- •3.3. Правила оформлення
- •3.3.1. Основні елементи текстових документів
- •3.3.2. Факультативні елементи текстових документів
- •4.4. Оформлення бібліографічного списку
- •Приклади бібліографічних описів:
- •Контрольні питання
- •4. Лабораторна робота № 3. Розв'язування метрологічних задач
- •Контрольні питання
- •5. Лабораторна робота № 4.
- •Контрольні питання
- •6. Лабораторна робота № 5.
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список
- •Призначення граф штампу:
- •Розрахунково-графічна робота
- •«Метрологія і стандартизація»
- •«Адміністративна карта області»
3.2. Структура і вимоги
Текстовий матеріал оформляється у вигляді розрахунково-пояснювальної записки, яка включає основні і факультативні (необов'язкові) елементи. Матеріал записки необхідно розміщати у такій послідовності: титульний аркуш; технічне завдання на розробку проекту (роботи); реферат; зміст; вступ; основна частина; висновки та пропозиції; бібліографічний список; додатки.
Титульні аркуші виробничих, а також дипломного і курсового проектів (робіт) оформляються за зразками.
Технічне завдання на розробку проекту (в навчальному процесі це завдання на дипломний або курсовий проект, лабораторну роботу) записується на бланках.
Завдання відображає тему роботи (проекту),основні вихідні дані про об'єкт проектування, зміст робіт, які передбачається виконати, строки виконання, а також перелік необхідних графічних документів (креслень).
Реферат повинен вміщати УДК (універсальний десятковий класифікатор), відомості про обсяг проекту (роботи), кількість ілюстрацій, таблиць, кількість використаних літературних джерел.
Текст реферату відображає обсяг і мету розробки, отримані результати, їх новизну, рекомендації щодо впровадження розробки у виробництво, ефективність розробки.
Зміст проекту (роботи) включає назви всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають назви). Вказуються номери сторінок, на яких розміщений початок розділів (підрозділів, пунктів).
Вступ проекту (роботи) повинен містити оцінку сучасного стану проблеми (задачі), яку необхідно студенту вирішити, підставу та основні дані для розробки теми. У вступі необхідно показати актуальність і народногосподарське значення теми, а також основні напрями розв'язання проблеми.
Основна частина проекту (роботи) розкриває суть і зміст заданої розробки (схеми, комплексного чи робочого проекту, а в навчальному процесі - дипломного, курсового проекту чи роботи). Перелік питань, які необхідно вирішити, обумовлюється в завданні на проектування, а в навчальному процесі - задається керівником в завданні на дипломне (курсове) проектування (роботу).
У висновках і пропозиціях слід вказати практичну цінність роботи, її техніко-економічну ефективність, науково-господарську, соціально-екологічну цінність.
Бібліографічний список повинен включати всі літературні джерела, які використані при виконанні виробничої, наукової розробки, курсового чи дипломного проекту (роботи). Бібліографічний список складається в алфавітному порядку. Посилання на літературні джерела оформляються в тексті у квадратних дужках (вказується порядковий номер джерела у бібліографічному списку). Кількість використаних літературних джерел може бути в межах 20-30 назв.
У додатках розміщають допоміжний матеріал, необхідний для повноти текстової частини (таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи та акти випробувань, акти про впровадження у виробництво тощо).
3.3. Правила оформлення
3.3.1. Основні елементи текстових документів
До основних елементів належать обов'язкові складові тексту, які присутні в будь-якому землевпорядному текстовому документі (розрахунково-пояснювальній записці, звіті та ін.). Це титульний аркуш; технічне завдання на розробку проекту (роботи); реферат; зміст; вступ; основна частина; висновки та пропозиції; бібліографічний список. Текстова частина проекту (роботи) виконується на аркушах формату А4 (210x297 мм) з одного боку, акуратно, без виправлень. Текст друкується на друкарських машинках при друкуванні через 2 інтервали чи набирається на комп'ютері з використанням шрифтів текстового редактора Word 95/98, Word 2000 з 1.5 міжрядковим інтервалом або пишеться від руки.
Текст необхідно розміщати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве, верхнє і нижнє - не менше 20 мм; праве - не менше 10 мм. У разі, якщо передбачається брошурування тексту (підшивка, палітурні роботи), тоді ліве поле (за умови книжкової орієнтації тексту і підшивки з лівого краю) приймається до 30 мм. У випадку альбомної орієнтації сторінки і, відповідно, підшивки зверху верхнє поле збільшується до 30 мм. Цей варіант може використовуватись для атласів карт, підшивки типових проектів тощо.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту (роботи) повинна бути однаковою в цілій записці.
Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою (коректором) і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок і розміщують, як правило, у додатках.
Зміст тексту ділиться на розділи, підрозділи, пункти. Кожний розділ починається з нового аркуша (сторінки), підрозділи і пункти записуються з абзацу.
Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами. Вступ і висновки не нумеруються.
Підрозділи нумеруються в межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу і номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад: "2.3" (третій підрозділ другого розділу).
Номер пункту складається із номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками. Наприклад: "3.1.2" (другий пункт першого підрозділу третього розділу).
Заголовки розділів пишуться симетрично до тексту великими літерами (розмір шрифту 5-7 мм). Заголовки підрозділів пишуться малими літерами з першою великою, з нового рядка. Абзацний відступ приймається 1,25-1,27 см що дорівнює п'яти символам. Підкреслювати заголовки і переносити в них слова не дозволяється. Крапки в кінці заголовків не ставляться.
Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапками.
Відстань від заголовка до тексту 10 мм (що відповідає інтервалу в 12 пт перед рядком при друкуванні на комп'ютері). Відстань заголовка підрозділу від попереднього тексту - не менше 15 мм (пропуск одного рядка).
Сторінки текстової частини нумеруються арабськими цифрами. Номер ставиться у правому верхньому куті аркуша, без крапки в кінці.
Перші сторінки рахуються, але номер на них не ставиться (титульний аркуш, завдання, реферат, зміст і перша сторінка вступу), нумерація починається з другої сторінки вступу. У разі, коли перелічені елементи займають не більше однієї сторінки, на другій сторінці вступу проставляють цифру 6.
Ілюстрації (креслення, схеми, графіки, фотографії) і таблиці, які розміщені на окремих сторінках записки, включають у загальну нумерацію сторінок. Якщо розміри ілюстрацій чи таблиць більші за формат А4, їх враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях тексту або у додатках.
Висновки вміщують безпосередньо після викладення суті проекту (роботи), починаючи з нової сторінки. Виділення висновків в окремий розділ не виключає можливості викладення коротких висновків і пропозицій після кожного розділу, підрозділу або пункту.
У висновках наводять оцінку одержаних результатів розробки або її окремого етапу з урахуванням існуючих тенденцій розв'язання поставленої задачі; можливі галузі використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи.