МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ АГРОТЕХНОЛОГІЙ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

КАФЕДРА ЗЕМЛЕУСТРОЮ І КАДАСТРУ

МЕТРОЛОГІЯ І СТАНДПРТИЗАЦІЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання лабораторних робіт для студентів за напрямом підготовки 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»

Кам’янець-Подільський, 2013р.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………

1. Науково-теоретичні основи метрології та стандартизації…………………..

2. Лабораторна робота № 1. Оформлення землевпорядних графічних матеріалів………………………………………………………………………...

2.1 Загальні положення………………………………………………………….

2.2 Формати аркушів…………………………………………………………….

2.3 Масштаб зображення………………………………………………………..

2.4 Оформлення графічних матеріалів…………………………………………

2.5 Виготовлення графічних матеріалів………………………………………...

Контрольні питання……………………………………………………………..

3. Лабораторна робота № 2. Оформлення землевпорядних текстових документів……………………………………………………...............................

3.1 Загальні положення………………………………………………………….

3.2 Структура і вимоги…………………………………………………………..

3.3 Правила оформлення……………………………………………....................

3.3.1 Основні елементи текстових документів…………………………………

3.3.2 Факультативні елементи текстових документів………………………….

3.4. Оформлення бібліографічного опису……………………………………....

Контрольні питання……………………………………………………………..

4. Лабораторна робота № 3. Розв’язування метрологічних задач……………..

Контрольні питання……………………………………………………………..

5. Лабораторна робота № 4. Утворення похідних одиниць системи СІ………

Контрольні питання……………………………………………………...............

6. Лабораторна робота № 5. Кратні та часткові одиниці системи СІ………….

Контрольні питання……………………………………………………………..

Бібліографічний список…………………………………………..........................

Додатки………………………………………………………………………….

Вступ

Дисципліна «Метрологія і стандартизація» належить до циклу нормативних дисциплін і забезпечує формування теоретичних знань та практичних навичок в галузі прикладної стандартизації та метрології. Згідно з вимогами підготовки бакалаврів із землевпорядкування та кадастру програмою дисципліни передбачається вивчення науково-методичних основ стандартизації, її значення та ролі в прискоренні науково-технічного прогресу, вивчення державної системи стандартизації та метрології в Україні, галузевої стандартизації у землевпорядному виробництві, уніфікації нормативної документації в галузі, видів нормативно-технічних документів, організації метрологічної служби, методів та засобів вимірювань, їх точності.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

• основні положення і принципи стандартизації;

• види і категорії стандартів;

• нормативно-технічні документи;

• вимоги державних стандартів України ДСТУ 1.4-93 "Стандарт підприємства. Основні положення", ДСТУ 1.5-93 "Загальні положення до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів", ДСТУ 3008-96 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", ДСТУ 2394-94 "Інформація з бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний опис документа";

• методи і засоби вимірювань;

вміти:

• застосовувати державні стандарти в галузі геодезії, картографії, землевпорядкування;

• формулювати та розв'язувати метрологічні задачі;

• оцінювати достовірність, правильність і точність вимірювань;

• використовувати результати вимірювань у практичній діяльності;

Володіти:

• загальноприйнятими умовними знаками для оформлення землевпорядних графічних матеріалів;

• правилами оформлення текстових землевпорядних документів;

• навичками виконання метрологічного експерименту;

• технікою вимірювань;

• методами оцінки результатів вимірювань та їх точності.

У Земельному кодексі України є стаття про стандартизацію (розділ VI, глава 26, ст. 165), де зазначається:

1. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів здійснюється з метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського освоєння земель тощо.

2. У галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються такі нормативи:

а) оптимального співвідношення земельних угідь;

б) якісного стану грунтів;

в) гранично допустимого забруднення ґрунтів;

г) показники деградації земель та ґрунтів.

3. Нормативні документи із стандартизації в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У сфері управління земельними ресурсами стандартизація важлива в процесах документообігу, у розрахунках ефективності управлінських рішень, в організації логістики і комерційних операціях.

Метрологія є галуззю науки, що вивчає вимірювання. Слово "метрологія" утворене з двох грецьких слів: метрон - міра і логос -вчення. Дослівний переклад слова "метрологія" - вчення про міри.

Згідно з державним стандартом ДСТУ 2681 - 94 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення", встановлено наступне визначення вимірювання: відображення вимірювальних величин їх значеннями шляхом експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів.

Кінцевим результатом вимірювання є знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом.

1. Науково-теоретичні основи метрології та стандартизації

Стандартизація - це діяльність, яка полягає в знаходженні розв'язків для задач, що повторюються в різних сферах людської діяльності. Стандартизація спрямована на досягнення оптимального ступеня упорядкованості в певній галузі.

Стандартизація здійснюється нерозривно з технічним прогресом. Задачі, які покладаються на неї, повинні не тільки відповідати передовому досвіду, але й випереджати рівень сучасної техніки, економіки, бути спрямованим на майбутнє.

Міжнародна організація стандартизації визначає стандартизацію як процес формулювання і застосування правил для регулярного використання в специфічній діяльності, для вигоди в інтересах всього, що стосується цього процесу, і, зокрема, для підтримки економіки в цілому з урахуванням функціональних умов виробництва і вимог безпеки.

Поняття "стандарт" є багатогранним, тому що може означати або фізичний стандарт, або технічний документ, метод випробувань, кодекс поведінки, а також норму урядового декрету або закону. У свою чергу, стандартизація є процес формування і застосування норм для упорядкованого підходу до специфічних сфер діяльності. Цей процес ґрунтується на вигоді та кооперації всіх зацікавлених сторін з метою досягнення функціональної наміченої працездатності та здатності програм до реалізації, а також виконання всіх вимог техніки безпеки. Стандартизація ґрунтується на консолідованих зусиллях і результатах науки, технології, досліджень і практики розвитку.

Стандарти - це набір певних вимог, вироблених з метою забезпечення економії коштів, робочої сили й часу. Стандартизація є обов'язковим елементом у всіх функціональних сферах, таких як проектування, вибір матеріалів та їхня переробка, контроль якості, експлуатація, маркетинг, робота з персоналом і фінансовий сектор. У практичному значенні стандарт означає письмовий документ, погоджений всіма сторонами, тобто покупцями, продавцями, виробниками, споживачами, а також різноманітними адміністративними службами та спеціалізованими організаціями. Стандарт являє собою основу не тільки для нинішнього, але й для майбутнього розвитку, і він, відповідно, повинен бути на рівні сучасного науково-технічного прогресу. У промисловості поняття стандартизації означає розмір, певну вагу, конкретні виміри, набір виробничих операцій і багато чого іншого, що в цілому спрямовано на задоволення потреб покупця. Якщо стандартизація виступає як процес, то стандарт є результатом певних зусиль зі стандартизації, затверджених уповноваженими державними організаціями. Стандарти класифікуються відповідно до сфер їхнього використання. Наприклад, розрізняють технічні, управлінські, статистичні і інші стандарти, а також стандарти на послуги.

Предметом стандартизації як науки є інформація про можливі варіанти ситуацій, що повторюються. Тому це наука про управління, яка тісно пов'язана з кібернетикою, оскільки є одним із методів обробки ін формації з метою знаходження оптимального рішення.

У землевпорядній практиці стандартизація застосовується у створенні планово-картографічної та іншої технічної документації, у розробці раціональних прийомів та методів проведення топографо-геодезичних, знімально-вишукувальних і проектних робіт.

Основною метою стандартизації є створення системи нормативно-технічної документації, яка визначає прогресивні вимоги до продукції для потреб народного господарства, населення, оборони країни та експорту, вимоги до розробки, виробництва і застосування цієї продукції, а також контроль за правильним використанням нормативно-технічної документації, в тому числі і проектної.

Стандартизація виконує наступні задачі:

• встановлення раціональної номенклатури продукції;

• встановлення загальних технічних вимог до продукції, які відповідають вищому світовому рівневі, вимогам світового ринку;

• забезпечення комплексності стандартизації і взаємозамінності продукції;

• підвищення ефективності експлуатації і ремонту виробів;

• розвиток уніфікації продукції як важливої умови спеціалізації виробництва;

• скорочення строків і затрат на розробку, виробництво продукції, спрощення замовлень і постачання її замовнику;

• встановлення вимог до побутових послуг населенню та виробничих послуг підприємствам;

• встановлення однозначних чітких термінів, визначень і позначень.

До стандартів ставляться високі вимоги, як до носіїв найпередовішого світового досвіду. Ці вимоги повинні забезпечувати розробку й виробництво високоякісної продукції, її конструктивну, програмну, діагностичну та інші види сумісництва, безпеку праці, охорону здоров'я населення, захист його від шкідливих проявів, охорону природи, технічну естетику виробів.

За допомогою стандартизації землевпорядна наука і виробництво систематизують дані, розробляють і впорядковують систему термінів та визначень. Взаємозв'язок стандартизації і землевпорядної науки реалізується в узагальненні та закріпленні у нормативно-технічних документах наукових досягнень, втіленні у виробництво прогресивних методів і прийомів, у поліпшенні якості продукції, раціональному та ефективному використанні ресурсів.

Об'єктами стандартизації виступають: продукція, вироби, правила, що забезпечують розробку, виробництво і застосування цієї продукції, а також процеси, норми, вимоги, методи, засоби виробництва, поняття, позначення, які мають перспективу багаторазового застосування в усіх сферах народного господарства і можуть бути охарактеризовані кількісно та якісно. Наприклад, стандартизуються сільськогосподарська продукція (зерно, молоко), правила їх обробки, транспортування, переробки, зберігання. Об'єктами стандартизації можуть бути ґрунти і попередники сільськогосподарських культур, сорти, гібриди, породи, насіння, добрива та дози їх внесення, сільськогосподарські машини, нормативи, допуски, а також технологічні процеси і операції, агротехнічні і зоотехнічні вимоги, вибір ділянок під посіви, угіддя.

У землевпорядкуванні регламентуються методи проведення пошукових робіт і обстежень, правила виділення технологічних груп земель, земельно-кадастрового районування, вимоги до розміщення проектних елементів. Це реалізується у відповідних інструкціях, методиках і положеннях.

Оформлення планово-картографічних матеріалів здійснюється за допомогою загальноприйнятих топографічних і землевпорядних умовних знаків та позначень, які дещо відрізняються для планів і карт різних масштабів та тематики.

Кількісні та якісні показники об'єктів стандартизації, висловлені за допомогою умовних одиниць, позначень, або понять, називають показниками стандартизації. Це розміри об'єкта, хімічний склад, фізичні властивості, маса, якість (зокрема, експлуатаційні якості), технічний рівень, надійність, довговічність, економічність тощо.

Види стандартів визначають такі класифікаційні ознаки, як зміст стандарту, його призначення, охоплення ним сукупності об'єктів та показників. За цими ознаками стандарти поділяють на чотири основні види:

• стандарти на конкретну продукцію;

• стандарти на групи однорідної продукції, або стандарти загальних технічних вимог;

• загальнотехнічні стандарти;

• організаційно-методичні стандарти.

У землевпорядній практиці та наукових дослідженнях із землевпорядкування найчастіше застосовуються стандарти останніх двох видів.

Категорії стандартів формуються за сферою їх дії, за рівнем у системі управління, на якому вони мають певний юридичний статус. У національній стандартизації розрізняють такі категорії стандартів:

• державні стандарти (ДСТУ);

• галузеві стандарти (ГСТУ);

• стандарти підприємства (СТП).

Додатково до перелічених стандартів на території України використовують стандарти, які є продуктом міжнародної стандартизації.

Це такі категорії:

• міждержавні стандарти;

• міжнародні стандарти (ІСО);

• іноземні стандарти.

Діючі стандарти переглядаються, вдосконалюються і поповнюються. Виконання цих робіт базується на таких основних принципах:

• обов'язковість дотримання стандартів;

• перспективність робіт із стандартизації (конкурентоспроможність продукції, випереджаючі стандарти);

• динамічність національної стандартизації;

• оптимальність (ефективність стандартів);

• комплектність стандартизації;

• системність у проведенні робіт.

При розробці нормативно-технічних документів (стандартів, технічних умов, нормативно-керівних документів) використовуються наступні методи стандартизації: симпліфікація, уніфікація, типізація, агрегатування, класифікація.

Держстандартом України встановлено наступні чотири стадії розробки стандарту:

• організація розробки стандарту, складання і затвердження технічного завдання на розробку стандарту;

• розробка проекту стандарту в першій редакції та розсилання його на відгуки;

• опрацювання відгуків, розробка проекту стандарту в кінцевій редакції і подання його на затвердження;

• затвердження, державна реєстрація і видання стандарту.

Метрологія в її сучасному розумінні - наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності. Метрологія має велике значення для прогресу природознавчих і технічних наук, бо підвищення точності вимірювань — один із засобів вдосконалення шляхів пізнання природи людиною, практичного застосування точних знань. Точні вимірювання неодноразово дозволяли робити фундаментальні відкриття.

Матеріально-технічною базою метрології є вимірювальна техніка. Під вимірювальною технікою, у широкому значенні цього слова, розуміють як всі технічні засоби, за допомогою яких виконують вимірювання, так і техніку проведення вимірювань.

Під виміром будемо розуміти величину, а під вимірюванням - процес одержання цієї величини.

Вимірювання є одним з найважливіших шляхів пізнання природи людиною. Вони дають кількісну характеристику навколишнього світу, розкривають людині діючі в природі закономірності.

Поняття вимірів і вимірювань тісно пов'язані з поняттям фізичної величини. Поняття про фізичну величину - одне з найбільш загальних у фізиці і метрології. Відповідно до державного стандарту (ДСТУ 2681 - 94) під фізичною величиною розуміють властивість, спільну в якісному відношенні у багатьох матеріальних об'єктів та індивідуальну в кількісному відношенні у кожного з них. До фізичних величин належать довжина, час, плоский та тілесний кути, сила, тиск, швидкість, прискорення, індуктивність, освітленість і багато інших.

Кожна фізична величина відображає яку-небудь одну властивість, притаманну певній множині об'єктів матеріального світу. Саме тому вона має загальний характер, виконуючи роль узагальненої якісної характеристики всіх об'єктів цієї множини в цілому. А одержання відомостей про кількісні характеристики фізичних величин і є основною задачею метрології.

Земельним ресурсам, як основному предмету пізнання в землевпорядних дослідженнях, притаманні просторові властивості. Одна з них - протяжність, яка характеризується різними способами. Загальноприйнятою характеристикою (мірою) просторової протяжності служить довжина. Однак протяжність реального фізичного простору є складною властивістю, яка не може характеризуватися лише довжиною. Для повного опису простору розглядається його протяжність у декількох напрямках (координатах X, Y і Z) або використовуються ще такі міри, як кут, площа, об'єм. Таким чином, простір є багатомірним.

Будь-які події та явища в реальному світі відбуваються не миттєво, а мають деяку тривалість. Ця властивість навколишнього світу якісно відрізняється від просторової протяжності. її навіть можна характеризувати по-різному, але загальноприйнятою мірою тут є час (координата t).

Номенклатура фізичних величин постійно розширюється. Вони розрізняються за родом, розміром, розмірністю. За характером взаємозалежності фізичні величини поділяються на основні та похідні. Усім фізичним величинам присвоюються найменування, літерні позначення.