Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мен перс осн пакет.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.87 Mб
Скачать

2. Теоретичне питання.

1. Охарактеризуйте теорію мотивації персоналу.

3. Практичне завдання.

Вихідні данні та постановка завдання: З одної області в іншу мігрувало 10 тис чоловік, зворотній потік склав 4 тис чолові. Розрахувати коефіцієнт міжрайонного обміну для області використовуючи формулу

Ке = (Mi - Mj) / (Mi + Mj) х 1000

Ке – Коефіцієнт ефективності міжрайонного обміну (в проміле)

Mi- кількість населення однієї області

Mj- кількість населення зворотнього потоку.

Доцент кафедри менеджменту ЗЕД та євроінтеграції

_____________________Стоянець Н.В.

Розглянуто

на засіданні кафедри Менеджменту ЗЕД та євроінтеграції

Протокол №__9__ від_08.01 2013 р.

Зав. кафедри_________Л.І.Михайлова

Комплексна контрольна робота з Менеджменту персоналу

Варіант 4

1.Тестові завдання

1. Менеджмент персоналу можна визначити як діяльність, що спрямована на:

  1. досягнення найбільш ефективного використання трудових, фінансових, матеріальних та інших видів ресурсів для досягнення цілей підприємства та особистісних цілей;

  2. забезпечення запланованого рівня ефективності діяльності підприємства;

  3. здійснення процесу планування, підбору, підготовки, оцінки, навчання та мотивації персоналу, спрямований на ефективне його використання та досягнення цілей підприємства і працівників;

  4. реалізацію способів впливу на колектив та окремих працівників з метою здійснення координації їхньої діяльності в процесі функціонування підприємства.

2. Менеджмент персоналу як соціальне явище можна розглядати в таких аспектах:

  1. теоретичному, прикладному і функціональному;

  2. економічному, соціальному та правовому;

  3. як сфера практичної професійної діяльності, навчальна дисципліна та як галузь науки;

  4. як сфера професійної діяльності і навчальна дисципліна.

3. Менеджмент персоналу розглядають на трьох рівнях управління:

  1. лінійному, функціональному і змішаному;

  2. горизонтальному, вертикальному та комбінованому;

  3. інституційному, управлінському і технічному;

  4. лінійному, функціональному та управлінському.

4. Діяльність, що полягає у цілеспрямованому впливі на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей називається:

  1. менеджмент;

  2. підприємництво;

  3. функція менеджменту;

  4. метод менеджменту.

5. Відповідають за донесення поставлених завдань до безпосередніх виконавців та контролюють ефективність їх виконання представники

  1. вищої ланки;

  2. середньої ланки;

  3. низової ланки;

  4. найвищої ланки.

6. Загальними функціями менеджменту є:

  1. планування, організування, мотивування, управління, координування;

  2. планування, мотивування, організування, контролювання, регулювання;

  3. прогнозування, мотивування, організування, керування, регулювання;

  4. планування, організування, координування, контролювання, керування.

7. Управлінець ринкової орієнтації, який активно впроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досягнення науково-тегнічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон’юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку називається:

  1. менеджер;

  2. підприємець;

  3. маркетолог;

  4. аналітик.

8. Виділяють десять управлінських ролей або видів діяльності менеджерів, які за виконуваними функціями класифікують у три групи:

  1. міжособистісні, інформаційні ролі та пов’язані з прийняттям рішень;

  2. міжособистісні, лідерські ролі та пов’язані з прийняттям рішень;

  3. особистісні, керівні ролі та представницькі;

  4. особистісні, інформаційні ролі та представницькі.

9. Міжособистісні ролі виконують:

  1. головний керівник, лідер, зв’язуюча ланка з зовнішніми організаціями та особами;

  2. приймач інформації, її розповсюджувач та представник;

  3. новатор, ліквідатор порушень, розповсюджувач ресурсів, відповідальний за переговори;

  4. підприємець, менеджер, відповідальний за переговори.

10. Інформаційні ролі виконують:

  1. приймач інформації, її розповсюджувач та представник;

  2. головний керівник, лідер, зв’язуюча ланка з зовнішніми організаціями та особами;

  3. новатор, ліквідатор порушень, розповсюджувач ресурсів, відповідальний за переговори;

  4. підприємець, менеджер, відповідальний за переговори.

11. Ролі пов’язані з прийняттям рішень виконують:

  1. новатор, ліквідатор порушень, розповсюджувач ресурсів, відповідальний за переговори;

  2. головний керівник, лідер, зв’язуюча ланка з зовнішніми організаціями та особами;

  3. приймач інформації, її розповсюджувач та представник;

  4. підприємець, менеджер, відповідальний за переговори.

12. Поділ управлінської праці, який полягає у призначенні конкретних менеджерів для керівництва підрозділами, називають:

  1. горизонтальним;

  2. вертикальним;

  3. лінійним;

  4. спеціальним.

13. Поділ управлінської праці, який полягає у координації управлінської роботи та створенні рівнів управління, називають:

  1. вертикальним;

  2. горизонтальним;

  3. функціональним;

  4. рівневим.

14. Забезпечують інтереси та потреби власників, здійснюють стратегічне, тактичне та загальне керівництво, виробляють політику організації представники:

  1. вищої ланки;

  2. середньої ланки;

  3. низової ланки;

  4. найвищої ланки.

15. Забезпечують реалізацію політики функціонування політику організації, яка розроблена вищим керівництвом і відповідають за доведення більш детальних завдань до підрозділів та за їх виконання представники:

  1. вищої ланки;

  2. середньої ланки;

  3. низової ланки;

  4. найвищої ланки.

16. Конкретними функціями менеджменту є:

  1. управління об’єктами, процесами, керівництвом;

  2. управління об’єктами, процесами, елементами виробничо-господарської діяльності;

  3. управління об’єктами, елементами виробничо-господарської діяльності, керівництвом;

  4. управління елементами виробничо-господарської діяльності, процесами, керівництвом.

17. За змістом та ознакою місця у менеджменті функції менеджменту поділяють на:

  1. загальні і часткові;

  2. основні та місцеві;

  3. постійні і локальні;

  4. об’єднувальні та локальні.

18. Загальні функції реалізуються через конкретні, які можна класифікувати за ознакою процесів управління на:

  1. управління основним виробництвом;допоміжним виробництвом;

  2. технічною підготовкою;матеріально-технічним забезпеченням;

  3. патентно-ліцензійною діяльністю; капітальним будівництвом; зовнішньоекономічною діяльністю тощо;

  4. всі перелічені варіанти.

19. За ознакою об’єкта конкретні функції менеджменту поділяють на пов’язані з:

  1. управлінням підприємством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою, проектною групою;

  2. управлінням матеріально-технічним забезпеченням, капітальним будівництвом, зовнішньоекономічною діяльністю;

  3. планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання;

  4. управління працею, предметами та знаряддями праці, інформацією.

20. За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності функції менеджменту поділяють на пов’язані з:

  1. управлінням підприємством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою, проектною групою;

  2. управлінням матеріально-технічним забезпеченням, капітальним будівництвом, зовнішньоекономічною діяльністю;

  3. планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання;

  4. управління працею, предметами та знаряддями праці, інформацією.

21. Безперервне виконання функцій менеджменту є його:

  1. технологією;

  2. системою;

  3. методологією;

  4. процесом.

22. На нижчому рівні управління відбувається:

  1. планування виробництва, нормування праці, організації діяльності, оплати праці, заміщення вакантних посад;

  2. розроблення стратегія менеджменту персоналу як функціональна складова стратегії організації, формулюється кадрова політика, визначаються обсяги інвестування в розвиток персоналу, ухвалюються рішення щодо заміщення ключових посад;

  3. безпосереднє управління виконавцями (керівник доводить до робочих місць виробничі завдання, забезпечує їх необхідними ресурсами, контролює виконання завдань, трудову дисципліну, дотримання норм і правил охорони праці тощо);

  4. реалізація поставлених керівництвом завдань, використання виробничих ресурсів у своїй трудовій діяльності, що полягаює у здійсненні виробництва продукції або надання послуг.