20

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Вступ до фаху «Міжнародна економіка»

на тему: «Дослідження міжнародних економічних відносин групи країн»

варіант №8

Виконала:

ст. гр. СЕ-11

КондратенкоІ.В.

Керувала:

асист. каф. ММП

Книш М.Г.

ЛЬВІВ – 2011

Анотація

У курсовій роботі було розглянуто та дослідженно показники географічного розташування та ресурсного забеспечення, демографічні показники, макроекономічні, динаміку зовнішньої торгівлі, а також розроблена матриця взаємної торгівлі таких країн, як:Україна,Болгарія,Туреччина. Дослуджуваний період часу – з 2002р по 2010р. Було подано результати аналізу зібраної інформації щодо основних показників економічного розвитку заданих країн.

Annotation

In the course work and research have been considered indicators of geographical location and providing resources, demographics, macroeconomic, foreign trade dynamics, as well as a matrix of bilateral trade in such countries as:Ukraine Bolgarie Turkiye. Dosludzhuvanyy period - from 2002 to 2010. It presents an analysis of information gathered on the main indicators of economic development of the set.

Зміст

Анотація ……………………………………………………………………….2

Вступ …………………………………………………………………………...4

1. Розділ 1. Загальна характеристика досліджуваних країн…………….5

2. Розділ 2. Дослідження тенденції взаємної торгівлі товарами і послугами. ……………………………………………………………...19

3. Розділ 3. Аналізування неторгових міжнародних відносин………...21

Висновки……………………………………………………………………...22

Список використаної літератури……………………………………….…23

Вступ

У роботі представленіУкраїна,Болгарія,Туреччина. Було подано результати аналізу зібраної інформації щодо основних показників економічного розвитку заданих країн.

Україна розташована у центрі Східної Європи. Вона має спільні сухопутні державні кордони з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході та з Росією на сході. Південь України омивається Чорним та Азовським морями. Морські кордони вона має з Румунією . Республіка Болгарія — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22% його території. Межує на півночі з Румунією — вздовж Дунаю, на півдні — з Грецією і Туреччиною, на заході — з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем. Загальна довжина державного кордону 2245 км, з них 1181 км - сухоземний, 686 км - річний, і морський - 378 км. Площа 110,9 тис. км2, населення — 7,576 млн (2010), столиця — Софія, офіційна мова — болгарська, грошова одиниця — лев. Болгарія — член ООН, ЄС, НАТО. Турецька Республіка (тур. Türkiye Cumhuriyeti) — країна, розташована між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією. На території країни, крім турків, проживають значною мірою курди (біля 12 млн.чол.), вірмени, греки, араби, лази, аджарці, євреї, ассирійці, болгари, албанці, боснійці, хорвати. Член Міжнародного банку реконструкції і розвитку і Міжнародного валютного фонду (з 1947). Член Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, НАТО, ООН, кандидат до Європейського Союзу. Сучасна Туреччина, чиїм попередником була 600-літня Османська імперія, з'явилася на політичній карті світу після Першої світової війни.

Розділ 1. Загальна характеристика досліджуваних країн

Україна — держава у Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. На заході вона межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою, на півночі — з Білоруссю, на північному сході та сході — з Росією, а на півдні омивається Чорним та Азовським морями. Столицею України є місто Київ.На території сучасної України віддавна існували держави скіфів, готів, гунів та інших народів. Проте відправним пунктом української державності і культури вважається середньовічна доба: Київська держава або Русь. Сучасна держава Україна є результатом волевиявлення української нації 1 грудня 1991 року. Маючи Чорне море на півдні, кордони з Польщею, Словаччиною та Угорщиною на заході, Білоруссю на півночі, Молдовою і Румунією на південному заході і з Росією на сході країни. Більшість території країни — рівнина, однак на заході і в Криму є значні гірські масиви. Найвища точка — гора Говерла (2061 м). Степ розкинувся на північ та північний схід від Чорного моря. Більша частина території належить до південно-західної околиці Східно-Європейської рівнини. Тут розташовані низовини (Поліська, Придніпровська, Причорноморська) і окремі височини до 300—500 м (Подільська, Придніпровська, Донецький кряж і інші). На півдні — Кримські гори (висотою до 1545 м, г. Роман-Кош), на заході — Українські Карпати (висотою до 2061 м, г. Говерла). Україна розташована у центрі Східної Європи. Вона має спільні сухопутні державні кордони з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході та з Росією на сході. Південь України омивається Чорним та Азовським морями. Морські кордони вона має з Румунією та Росією. Однією з основних характеристик термічного режиму є середня місячна температура повітря, її характеризують повільні зміни влітку і взимку та різкі коливання восени й весною. Найнижчі середні температури випадають на січень — лютий: -7, -8 °С на північному сході республіки і в гірських районах, у степовому Криму підвищується до 0°С, а на Південному березі Криму до +3, +4°С. У березні вже спостерігається зростання температур повітря. Найвищі середньодобові його температури зафіксовано в липні; +20, +25°С, а середні місячні температури становлять +17, +19°С на півночі й північному заході та +22, +30 °С на півдні України. Основною закономірністю в розподілі опадів на території України є їх зменшення з півночі й північного заходу в напрямку на південь і південний схід. Найбільші річні суми опадів помічено в Українських Карпатах — 1500 мм (полонина Плай — 1663 мм) і Кримських горах (1000—1200 мм), найменші — на причорноморському узбережжі та на Присивашші (від 450—400 до 300 мм). На більшій частині території кількість опадів у середньому змінюється від 650-600 мм на заході до 450-400 мм на півдні й південному сході. Основна їх маса припадає на теплий період року, за винятком Південного берега Криму. Взимку опади бувають у вигляді снігу, майже на всій території республіки; висота снігового покриву — 10-30 см, а в горах досягає 40 см. Більшість рік належить басейну Чорного і Азовського морів. Головні ріки — Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг, Дністер, Дунай. Озер і лиманів понад 8 тис. загальною площею бл. 3 тис. км2. Найбільше прісне озеро — Кундук (Сасик) — 204,8 км2 (між дельтами Дунаю і Дністра), штучно опріснене, найбільше природно прісне озеро — Світязь (Волинь) має площу 27,5 км2. Найбільше солоне оз. — Сасик-Сиваш — 71 км2 (Зах. Крим). На території України є 25 тис. 435 штучних водойм (водосховища та ставки). Найбільші водосховища — на Дніпрі (Кременчуцьке, Каховське, Київське, Канівське). Найбільший лиман — Дністровський — 360 км2. Україна входить до числа провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин, що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4 % земної суші і де проживає 0,8 % населення планети, має в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу.[1] В Україні розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин (за даними УНІАН — 200 видів корисних копалин, 120 з яких використовує людство сьогодні). З них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення мають кам'яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні будівельні матеріали, мінеральні води. Їх родовища знаходяться у різних геологічних регіонах України. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та інш. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна в кінці ХХ ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.

Болга́рія (болг. България), Республіка Болгарія — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22% його території. Межує на півночі з Румунією — вздовж Дунаю, на півдні — з Грецією і Туреччиною, на заході — з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем. Загальна довжина державного кордону 2245 км, з них 1181 км - сухоземний, 686 км - річний, і морський - 378 км. Площа 110,9 тис. км2, населення — 7,576 млн (2010), столиця — Софія, офіційна мова — болгарська, грошова одиниця — лев. Болгарія — член ООН, ЄС, НАТО. Велика частина країни — гірські хребти Стара-Планина, Средна-гора, Ріла з горою Мусала (вища точка Балканського півострова, 2925 м), Пірін, Родопи. На півночі Болгарії – Ніжньодунайська рівнина, в центрі – Казанликська улоговина, південніше – обширна Верхньофракійська низовина. держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22% його території. Межує на півночі з Румунією — вздовж Дунаю, на півдні — з Грецією і Туреччиною, на заході — з Сербією і Македонією. Клімат помірний, на півдні перехідний до середземноморського. На рівнинах середні температури січня від -2 до 2 °С, липня до 25 °С. Опадів випадає в рік від 450 мм на рівнинах, до 1300 мм – в горах. Завдяки легкому морському бризу влітку немає виснажливої спеки. На сході омивається Чорним морем (протяжність берегової лінії — 378 км). Пл. 110,9 тис. км2.Великі річки: Дунай, Маріца. Ліси займають близько 1/3 території, переважно листяні. Болгарія славиться олійними трояндами, які квітнуть по всій Казанликській долині, відомій як Трояндова долина. Високо в горах зустрічаються дуже рідкісні і красиві квіти – едельвейси. Всьому світу знайомі сорти болгарського тютюну. Запаси корисних копалин в Болгарії невеликі. Найважливіші корисні копалини – лігніти, руди заліза, свинцю, цинку і міді. Країна має промислові запаси мідної руди на 30-50 років, золотовмісних руд – на 20 років, свинцевих і цинкових руд – на 20 років, залізняку, марганцевої руди і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя – більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не вважаючи нафти і газу) складає біля 320 млрд дол. США. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: вугілля – 54,47%; руд кольорових і дорогоцінних металів – 5,69 %; чорних металів – 2,05 %, індустріальної сировини – 23,64 % і декоративного каменя – 14,15 %.

Туре́ччина (тур. Türkiye), офіційна назва Турецька Республіка (тур. Türkiye Cumhuriyeti) — країна, розташована між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією. На території країни, крім турків, проживають значною мірою курди (біля 12 млн.чол.), вірмени, греки, араби, лази, аджарці, євреї, ассирійці, болгари, албанці, боснійці, хорвати. Член Міжнародного банку реконструкції і розвитку і Міжнародного валютного фонду (з 1947). Член Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, НАТО, ООН, кандидат до Європейського Союзу. Сучасна Туреччина, чиїм попередником була 600-літня Османська імперія, з'явилася на політичній карті світу після Першої світової війни. Переважають висоти від 800 м на заході до 2000 м на сході. На півночі розташовані Понтійські гори (до 3937 м), на півдні — хребти системи Тавра (до 3726 м). Найвища вершина Туреччини — згаслий вулкан Великий Арарат (5165 м) на Вірменському нагір'ї. Інші вулкани: Сюпхан, Немрут, Ерджіяс. Країна, розташована між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією. Більша частина території Туреччини розташована в межах Анатолійського плоскогір'я (на заході) і Вірменського нагір'я (на сході) Клімат країни субтропічний, у внутрішніх районах більш континентальний і посушливий. У горах Вірменського нагір'я беруть початок великі ріки Тигр, Євфрат, Кура, Аракс. Основні ріки Анатолійського плоскогір'я — Кизил-Ірмак, Сакар'я. На внутрішніх плоскогір'ях — великі безстічні солоні озера Ван і Туз. Тер. Туреччини являє собою складну систему артезіанських басейнів (Північно-Анатолійський, Мендереський, Туз-Конійський, Антальський), представлених міжгірськими западинами, заповненими мезозойсько-кайнозойськими відкладами.Найбільш значні ресурси підземних вод формуються у різновікових карбонатних породах. Сезонні коливання дебітів джерел – від десятків до декількох тис. л води на добу. Високодебітні джерела пов'язані з зонами тектонічних порушень, з контактами різних гірських порід і кайнозойськими ефузивами. Вони мають постійний режим, дебіти від 100 л/с до 6 м3/с. Некарбонатні породи, обводнені в зонах екзогенної тріщинуватості, відрізняються слабкою водоносністю. Підземні води прісні. У міжгірських западинах водоносними є неогенові і четвертинні утворення. У складі перших виділяють до 5-6 горизонтів потужністю 10-20 м. Вони містять напірні води, іноді самовиливні. Дебіти свердловин 1-20 л/с. Мінералізація від 0,3 до 4-5 г/л. Алювіальні і алювіально-пролювіальні четвертинні відклади являють собою складні системи водоносних і відносно водотривких горизонтів. Сер. дебіти водопунктів 10-20 л/с. Мінералізація вод від 0,2-0,8 г/л в передгір’ях до 3-10 г/л в безстічних западинах на віддаленні від гір. Відновлювальні ресурси оцінюються в 6х109 м3/рік.

Таблиця 1.1

Показники географічного розташування та ресурсного забезпечення країн

Показники	Одиниці виміру	Країни
		Україна	Болгарія	Туреччина
Загальна площа	кв. км	- Загалом603 628км²(45) - Води (%)7 %	- Загалом110910 км² - Води (%)0,3%	- Загалом783562 км² (37) - Води (%)1,3
Столиця	-	Київ	Софія	Анкара
Найбільше місто	-	Київ	Софія	Стамбул
Сусідні країни (починаючи з півночі)	-	з Польщею, Словаччиною та Угорщиною на заході, Білоруссю на півночі, Молдовою і Румунією на південному заході і з Росією на сході країни.	Межує на півночі з Румунією — вздовж Дунаю, на півдні — з Грецією і Туреччиною, на заході — з Сербією і Македонією.	країна, розташована між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією
Рельєф	-	Більшість території країни — рівнина, однак на заході і в Криму є значні гірські масиви. Найвища точка — гора Говерла	Велика частина країни — гірські хребти	Переважають висоти від 800 м на заході до 2000 м на сході. На півночі розташовані Понтійські гори
Клімат	-	Найнижчі середні температури випадають на січень — лютий: -7, -8 °С на північному сході республіки і в гірських районах, у степовому Криму підвищується до 0°С, а на Південному березі Криму до +3, +4°С.	Клімат помірний, на півдні перехідний до середземноморського. На рівнинах середні температури січня від -2 до 2 °С, липня до 25 °С. Опадів випадає в рік від 450 мм на рівнинах, до 1300 мм – в горах. Завдяки легкому морському бризу влітку немає виснажливої спеки.	Клімат країни субтропічний, у внутрішніх районах більш континентальний і посушливий.
Водні ресурси	-	Найбільші водосховища — на Дніпрі (Кременчуцьке, Каховське, Київське, Канівське). Найбільший лиман — Дністровський	Туреччини являє собою складну систему артезіанських басейнів (Північно-Анатолійський, Мендереський, Туз-Конійський, Антальський)	Некарбонатні породи, обводнені в зонах екзогенної тріщинуватості, відрізняються слабкою водоносністю. Підземні води прісні.
Корисні копалини	-	розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин	вугілля – 54,47%; руд кольорових і дорогоцінних металів – 5,69 %; чорних металів – 2,05 %, індустріальної сировини – 23,64 % і декоративного каменя – 14,15 %.	Алювіальні і алювіально-пролювіальні четвертинні відклади являють собою складні системи водоносних і відносно водотривких горизонтів.

Населення Туреччини складає 72,5 мільйонів осіб, виходячи з переписом 2009 року його темпи зростання становлять 1,45% на рік. Середня щільність населення становить 92 людини на км², частка населення, що проживає в міських районах становить 75,5% від всієї чисельності населення, тоді як, ще століття тому ця цифра була протилежною й країна вважалася селянського типу. Основне населення країни - турки. Слід зазначити, що сама ця назва стала поширеною опісля проголошення Туреччини республікою в 1923 році - до того в суспільстві було поширене наймення османи. Мустафа Кемаль запропонував взяти назву «турки» (по-турецьки «тюрк») вважаючи, що це сприяє згуртуванню тюркомовних народів, а відповідно тому й республіку назвати Туреччиною. Таким чином в нову історичну епоху османи стали перейшли в турків, а Османська імперія стала Турецькою республікою.

Загальні демографічні показники в Туреччини такі (дані виведені станом на 2008 рік):

Вікова структура: 0-14 років — 24,4% (чоловіків 8937515 / 8608375 жінок), 15-64 років — 68,6% (чоловіки 25030793 / 24253312 жінки), 65 років і старші — 7% (чоловіки 2307236 / 2755576 жінки).

Темпи приросту населення — 1,013%%

Народжуваність — 16,15 новонароджених на 1000 осіб населення.

Смертність — 6,02 смертей на 1000 осіб населення.

Співвідношення статей: при народженні — 1,05 хлопчаки / 1 дівчинка, у віці до 15 років: 1,04 хлопчаки / 1 дівчинка, у віці від 15 років і до 65 років: 1,03 чоловіків / 1 жінку, у віці 65 років і старше: 0,84 чоловіків / 1 жінку, сумарний показник — 0,9825 чоловіків / 1 жінку.

Коефіцієнт дитячої смертності — 36,98 смертей на 1000 новонароджених.

Очікувана тривалість життя: загальна — 73,14 років, для чоловіків — 70,67 років, для жінок — 75,73 років.

Загальний коефіцієнт народжуваності — 1,87 новонароджених припадає на одну жінку.

У момент утворення Турецької республіки чисельність її населення була визначена в 12 532 000 чоловік. Всього в країні від того часу було проведено 12 переписів населення, згідно яких від 1927 року населення країни зросло в 4,4 рази, причому тільки з 1950 по 1985 роки - в 2,5 рази. Швидке зростання населення, яке перевищило у 2005 році 70 мільйонів, залишається важливою проблемою країни. Розподіл жителів по території Туреччини вкрай нерівномірний, найбільш густо заселені узбережжя Мармурового і Чорного морів, а також райони, що прилягають до Егейського моря. Найбільше місто країни - Стамбул і найменш населений район - Хакк'ярі.

На кінець 2008 року, згідно з даними Національного статистичного інституту Болгарії [1] чисельність населення склала 7606551 осіб, у тому числі 3681280 чоловіків (48,4%) і 3925271 жінок (51,6%). У 2008 р. міське населення становило 5407100 осіб, або 71,1% від загальної чисельності населення, сільське - 2199500 осіб (28.9%). З 1990 р. чисельність населення Болгарії скоротилася більш ніж на 1 млн людей як у результаті природного убутку (з 1990 р. смертність стійко перевищує народжуваність), так і міграційного відтоку. Середній вік населення у 2008 р. склав 41,7 року, збільшившись у порівнянні з 2001 р. на 1,3 року. У працездатному віці знаходяться 63,2% населення (у 1990 р. - 55,5%), які не досягли віку працездатності - 14,5% (у 1990 р. - 21,6%), старше працездатного віку - 22,3% (у 1990 р. - 22,9%), що характеризує загальне постаріння населення. У 2008 р. народилося 78 283 чол. (Показник 10,2 на 1000 чол.), Сумарний коефіцієнт народжуваності - 1,48. Померло в 2008 р. 110 523 чол. (Показник 14,5 на 1000 чол., У віці до 1 року - 8,6). Смертність в селах (20,4) майже вдвічі вище, ніж у містах (12,1). Тривалість життя в середньому за 2006 - 2008 р. склала 73 роки. У 2008 р. зареєстровано 27 722 шлюбів та 14 104 розлучення. За базовим варіантом прогнозу чисельність населення Болгарії в 2020 р. скоротиться до 7137 тис. чоловік (7220 тис. осіб за високим варіантом прогнозу, 7095 тис. чоловік по низькому), в 2040 р. до 6302 тис. чоловік (6634 тис. чоловік по високим варіантом прогнозу, 6134 тис. чоловік по низькому), в 2060 р. до 5475 тис. чоловік (6086 тис. осіб за високим варіантом прогнозу, 5166 тис. чоловік по низькому).Болгарською мовою говорять 85,5% населення, турецькою - 9,6%, циганською - 3,1%. [1] Православними є 82,6% населення країни, мусульманами - 12,2%, 0,6% - католиками, 0,5% - протестанти. Населення України за даними останнього перепису (2001 р.) становило 48 млн. 457 тис. осіб. Але з 1993 р. спостерігається стійка тенденція скорочення населення за рахунок перевищення смерності над народжуваністю та еміграції, в т.ч. трудової.

Кількість міського населення, за даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року становила 32 млн. 574 тис. осіб, або 67,2 %, сільського — 15 млн. 883 тис. осіб, або 32,8 %.[17] Міста з найбільшою кількістю населення (понад 1 000 000): Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса. Більше половини сільського населення мешкає в порівняно великих селах (від 1000 до 5000 мешканців). Найщільніше населені індустріально розвинені східні регіони.

Станом на 2001 рік, кількість чоловіків становила 22 млн. 441 тис. осіб, або 46,3 %, жінок — 26 млн. 16 тис. осіб, або 53,7 %. У віковому складі населення частка молодшого за працездатний становить 18,1 %, працездатного 58,0 %, старшого за працездатний 23,9 %.Станом на 2001 рік населення України складалося на 77,8% з українців, 17,3% з росіян і 4,9% інших національностей[7]

Таблиця 1.2

Демографічні показники країни за 2002-2010 рр.

Показники	Одиниці виміру	Україна					Болгарія						Туреччина
		2002	2007	2010	2005	2008	2002	2007	2010	20005		2008	2002	2007	2005	2010	2008
Загальна кількість населення	млн. осіб	45	36	73	52788	4808	308 3	314	330	234		345	66 3	66 31	578	67 0	567
Кількість працездатного населення	11лн.. осіб	469,9	477	478	478	256	816,93	817,3	819	678		6770	37,46	37,62	456	38	234
Рівень безробіття	%	10, 67	10,79	10.80	9	10	4,71	4,63	4.30.	5		4	1,12	1,1	3	1.20	2
Приріст населення	осіб на 1 тис	1.38	1.37	1.38	1	1.5	0.49	0,61	0.49	0.50		0.56	0,72	0.65	0.57	0.65	0.70
Середня тривалість життя	роки	69	70	72	70	71	80	75	73	79		75	76,8	74	74	72.6	78
Кількість міського населення	роки	55 – 70	55 – 70	55 – 65	55-65	55-77	55 – 75	55 – 75	55 – 70	55-60		55-64	53- 65	53- 65	53-63	53- 60	53-64
Кількість сільського населення	%	28	24	30	26	65	40	42	44	20		15	14	18	10	20	15
Рівень народжуваності	%	72	66	70	56	23	60	58	56	56		25	86	82	65	80	22
Рівень смертності	%	3,59	3,6	3,43	22	32	1,98	1,95	1,89	98		22	2, 15	2,11	45	2,10	55
Рівень міграції	на 1000 людей	6, 1	6, 20	6,23	56	21	6,9	7	6,76	12		12	7,92	8,3	11	8,5	5
Пенсійний вік: чоловіки жінки	%	-0.1	-0.3	-0.05	-0.2	-0.3	-0.38	-0.40	-0.47	-0.5	-03		-0.34	0.02	-0.1	0.00
	роки	60 60	58 58	58 58	60 60	63 63	65 65	60 60	60 60	59 59	62 62		60 60	55 55	60 60	55 55	59 59

Україна — держава з розвиненою науковою та промисловою базою, член Світової Організації Торгівлі (з 16 травня 2008 р.).

Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, виробництво автобусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, тепловозів, верстатів, турбін, авіаційних двигунів та літаків, обладнання для електростанцій, нафто-газової та хімічної промисловості тощо. Крім того, Україна є потужним виробником електроенергії. Україна має розвинуте сільське господарство і займає одне з провідних місць серед експортерів деяких видів сільськогосподарської продукції і продовольства (зокрема, соняшникової олії).

Низку галузей економіки України вирізняє високий технологічний рівень розвитку. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником військової техніки — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.

Україна — за обсягами ВВП підрахованого за ПКС у 2010 році 40-ва економіка світу.[3] У 2010 році ВВП країни за ПКС склав 306,3 млрд. доларів[4]. ВВП зріс порівняно з попереднім роком на 4,3%, а подушний ВВП за ПКС склав 6,7 тисяч доларів США (в 2007 р. — 7,1 тис. доларів США).[4] За рівнем видатків на ведення домашнього господарства Україна посідає останнє місце серед країн Східної Європи.[5] Основа української економіки — сформований ще у часи СРСР капітал, отриманий приватними власниками в незалежній Україні в період проведення масової приватизації.

Нині економіка України сильно страждає від світової економічної кризи. Експерти Світового банку прогнозують падіння ВВП країни за результатами 2009 р. не менш як на 9%[6], а інфляція сягне 16,4%[5].

Натомість Кабінет міністрів України прогнозував зростання ВВП на 0,4% у 2009 і інфляцію у 9,5%. Більшість економістів схильні вважати такі прогнози надто оптимістичними[3]. Протягом 2008 р. гривня знецінилась на 38% відносно доллара США, що перевищило падіння обмінного курсу ісландської крони і сейшельської рупії. Державна служба зайнятості України прогнозує, що у 2009 р. безробіття в Україні сягне 9% (проти 3% у 2008 р.) За підсумками 2009 року українці збідніли на 10%, а 78% людей, за статистикою ООН, перебувають за межею бідності в Україні . Болгарія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: машинобудівна та металообробна, харчова, хімічна, текстильна, конструкційних матеріалів. Основний транстпорт — залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Головні морські порти: Варна, Бургас. У Болгарії 10 аеропортів, з них три міжнародних — в Софії, Варні й Бургасі.

За даними The Heritage Foundation 2001: ВВП — 11,3 млрд доларів США. Темп зростання ВП — 3,5 %. ВВП на душу населення — 1372 долари США. Прямі закордонні інвестиції — 14 млн доларів. Імпорт (головним чином станки, обладнання для ГЕС і АЕС, автомобілі, вугілля, нафта і електроенергія) — 5,8 млрд доларів (головним чином Росія — 20,1 %;Німеччина — 14,0 %; Італія — 7,7 %; Греція — 5,8 %; США — 4,0 %). Експорт (електромотори, електрокари, судна, синтетичні волокна, трояндова олія і лікарські трави) — 5,6 млрд доларів (головним чином Італія — 12,8 %; Німеччина — 10,5 %; Греція — 8,8 %; Туреччина — 7,9 %; Росія — 5,5 %).

Грошова одиниця – болгарський лев. У 1 леві – 100 стотинок. У обігу знаходяться купюри від 1 о 50 левів. В обігу також і металеві монети меншої вартості. Загальна характеристика господарства. Т. — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича (вугілля, хроміти, бор, мідь), чорна і кольорова металургія, нафтопереробна, машинобудування, паперова, харчова. Транспорт — автомобільний, залізничний, трубопровідний, морський, річковий, повітряний. Протяжність державних залізниць Туреччини в 1994 становила 10,4 тис. км. Вони напряму пов'язані з рейковою мережею Сірії, Ірану і європейських країн. Шосейних доріг з твердим покриттям в 1995 нараховувалося бл. 46 тис. км. У 1992 торговий флот Туреччини мав водотоннажність порядка 3 млн. т. Гол. морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Мерсін, Самсун, Трабзон. Аеропорти Стамбулу і Анкари обслуговують декілька десятків міжнародних авіаліній.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 201 млрд. Темп зростання ВВП — 2,8%. ВВП на душу населення — $3167. Прямі закордонні інвестиції — $ 102 млн. Імпорт — $ 61,3 млрд. (г.ч. Німеччина — 15,9%; Італія — 9,3%; США — 8,8%; Франція — 6,6%; Великобританія — 5,8%). Експорт — $ 54 млрд. (г.ч. Німеччина — 20,3%; США — 8,3%; Великобританія — 6,4%; Італія — 5,8%; Росія — 5%).

Таблиця 1.3