6.Економетрика, її принципи, метод і головні представники.

Економетрика — течія в економічній науці, яка своїм основним методом вважає функціонально-кількісний аналіз, вона є по суті різновидністю математичної школи.. Економетрика активно використовується для прогнозування економічних процесів як у масштабах економіки в цілому, так і на рівні окремих підприємств.

Термін «економетрика» складається з двох частин: «еконо» — від «економіка» і «метрика» — від «вимір» і вперше був вжитий польським економістом П.Чомпом (в 1910р.), а введений в економічну науку норвезьким економістом Р.Фрішером (в 1926р.), який проголосив, що він означає синтез економічної теорії, математики і статистики. Фріш один із перших розмежував сфери макро- і мікроекономічного аналізу, використав у своїй динамічній макроекономічній моделі циклу так званий принцип акселерації. Польський економіст О.Ланге визначає економетрику як науку, яка за допомогою математики і статистики намагається дати кількісну характеристику сформульованих економічною теорією схематичних закономірностей.

В 1930 році було створено Міжнародне економічне товариство, а його органом став журнал «Економетрика», який виходить кількома мовами світу.

7.В.Леонтьєв та його квадратні або шах матні таблиці, побудовані за принципом «затрати-випуск».

Своєрідною макромоделлю американської економіки є квадратні таблиці, так звані «шахматні», складені В.Леонтьєвим по методу «затрати-випуск». Складаючи таблиці Леонтьєв згрупував різні галузі американської економіки по категоріях (46 категорій для таблиць, складених для 1919 і 1929рр. і 42 категорії – для таблиці 1939р.). у цих таблицях по «горизонтальних» лініях розміщається випуск продукції (outputs) кожної категорії галузей, тобто вартість товарів і послуг, які вона поставляє решта категоріям. Так само і на «вертикальних» стовбцях розміщаються затрати (input) кожної категорії галузей, тобто вартість товарів і послуг, одержаних даною категорією галузей від решта категорій. На останній лінії дається сума затрат (inputs) для кожної з категорій, а останній стовбець (зліва направо) вписується сума випуску (output). «Оскільки кожна цифра по горизонтальній лінії, – відмічає Леонтьєв, – являється одночасно цифрою вертикального стовбця, оскільки продукція одного сектору виробництва складає в той же час затрати другого сектору виробництва».

При побудові своїх таблиць він брав за прототип «Економічні таблиці» Ф.Кене і схеми К.Маркса по відтворенню, поміщені в другому томі «Капіталу», але в них відсутній соціальний елемент.

Метод «затрати-випуск» знаменував собою програму емпіричних досліджень з метою заповнити теоретичні побудови реальним змістом. Починаючи з цього методу стала можливою числова розв’язка великих систем рівнянь, а сучасна електронно-обчислювальна машина здатна з феноменальною швидкістю розв’язати систему з 30 рівняннями і такою ж кількістю невідомих.

Шахматна таблиця є майже ідеальною, якщо розглядати економіку з точки зору статистики.