- •Історія економічних вчень Модуль №2
- •1.Метод і основні принципи теорії граничної корисності
- •2.Австрійська школа і започаткування маржиналізму.
- •3.Кембриджська школа і започаткування неокласицизму. Теорія попиту і пропозиції а.Маршала.
- •4.Американська школа.
- •5.Математична школа.
- •6.Економетрика, її принципи, метод і головні представники.
- •7.В.Леонтьєв та його квадратні або шах матні таблиці, побудовані за принципом «затрати-випуск».
- •8.Історичні умови виникнення, метод і соціальний зміст кейнсіанства.
- •9.Макроекономічна модель д.М.Кейнса, спроба розв’язати проблему зайнятості.
- •10.Неокейнсіанська модель макроек динаміки
- •11. Неокейнсіанська теорія циклів
- •12.Неокласичний синтез, моделі Кобба-Дугласа, Самуельсона та ін.
- •13.Ліве кейнсіанство (Дж.Робінсон, к.Курхард, н.Калдор та ін.).
- •14.Посткейнсіанство (п.Сраффа, а.Філіпс, Дж.Тобін та ін.).
- •15.Історична обумовленість і загальна характеристика неолібералізму та його методологія.
- •16.Особливості неолібералізму у Франції, економічні погляди ж.Л.Рюефа.
- •17.Теорія соціально-ринкового господарства.
- •18. Неоавстрійська школа неолібералізму
- •19. Чікагська школа, хар-ка монетаризму м. Фрідмена
- •20. Теорія раціональних очікувань і нова класична макроекономіка
- •24. Емпіричний інституціоналізм і. Мітчела
- •21. Виникнення інституціоналізму, його ідейно-теоретичні основи та методологія
- •22. Соціально-психологічний інституціоналізм т. Веблена
- •23. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Р. Коммонса
- •25. Неоінституціоналізм, теорія «зрівноважуючих сил» та «суспільного достатку» Дж. Гелбрейта
- •26. Теорії трансформації капіталізму
- •27. Теорія стадій економічного росту у. Ростоу
- •28. Теорія конвергенції та її економічна суть
- •29. Економічні погляди с. А. Подолинського
- •30. Економічні погляди м. І. Туган-Барановського
- •31. Економічні погляди є. Є. Слуцького
23. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Р. Коммонса
Засновником соціально-правового інституціоналізму вважається Д.Коммонс (1862 - 1945). Систему його поглядів викладено в таких працях, як "Розподіл багатства" (1893), "Правові основи капіталізму" (1924), "Економічна теорія колективних дій" (1950).
Як і Веблен, Коммонс в основу аналізу бере позаекономічні інститути. Проте, якщо Веблен на перший план висував психологічні й біологічні фактори, то в Коммонса такими е юридичні, правові норми. Він досліджує дію колективних інститутів: сім'я, виробничі корпорації, профспілки, держава тощо; досліджує колективні дії, спрямовані на контролювання дій індивідуальних.
Вихідною економічною категорією він оголошує юридичне поняття угоди. Сама угода становить основний елемент кожного економічного інституту і включає в себе три моменти: конфлікт, взаємодію, вирішення. Це має означати, що всі суспільні конфлікти, усі суперечності можна розв'язати. Запорукою цьому буде юридичне регулювання правил "угоди". Коммонс допускає не лише мирне врегулювання конфлікту, а й примусове. Як приклад він наводить діяльність великих холдінгових компаній, котрі є провідними колективних інститутів і найбільш визначними учасниками угод.
25. Неоінституціоналізм, теорія «зрівноважуючих сил» та «суспільного достатку» Дж. Гелбрейта
Після другої світової війни відбулось відродження інституціоналізму на дещо інших засадах. Якщо неокласики і кейнсіанці сперечались щодо межі втручання держави в економіку, то інституціоналісти знайшли нові об’єкти дослідження: місця і роль в економічному житті НТР, інформації, влади, політики та ін.
З'явилась нова течія: соціальний або індустріально-технологічний інституціоналізм.
Відомим представником цього напряму є Дж. К. Гелбрейт (1909 р.). У своїх працях він розробив концепцію «врівноважувальної сили», пропагував «суспільство добробуту».
Дж.Гелбрейт розробив теорію зрівноважуючих сил в ціноутворенні.
Він показав, що механізм вільного ринкового ціноутворення в сучасних умовах вже не діє. Ціни зрівноважуються в результаті дії двох протилежних тенденцій:
- монополії та олігополії,які домінують в економіці країни, намагаються завищувати ціни,- з одного боку;
- антимонопольна політика держави спрямована на зменшення цін,- з іншого боку. В цьому ж напрямі діють профспілки і союзи споживачів, які слідкують за динамікою цін.
Особлива роль в сучасних умовах належить профспілкам, які контролюють ринок праці і також мають монопольне положення на ринку праці.
У працях, опублікованих у 50-х роках ХХ ст. Гелбрейт розглядає техніку як основу економічного прогресу. В його «Новому індустріальному суспільстві» (1967 р.) знайшли найповніше відображення позиції теоретиків «індустріального інституціоналізму».