7. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними способу дії.

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними способу дії – це такі СПР, в яких підрядні частини вказують на якість, спосіб, міру та ступінь головної частини, і відповідають на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки? скільки?: [Цього разу клас зібрав металолому стільки], (скільки навесні вся школа) (Довж.). Підрядні частини стоять після головної частини, поєднуючись з нею за допомогою сполучників як, стільки…скільки, так…що, стільки…що та ін.

4.9. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними порівняльними.

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними порівняльними – це такі СПР, в яких підрядна частина пояснює головну частину шляхом порівняння, і відповідає на питання як?: [Усі кинулися на страву], (мов три дні не їли) (П.М.). Підрядні частини в основному стоять перед головною частиною, але можуть стояти і після головної і в середині, поєднуючись з головною за допомогою сполучників: як, мов, наче, неначе, немов, ніби та ін.

4.10. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними супровідними.

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними супровідними – це такі СПР, в яких підрядна частина містить у собі додаткове повідомлення з приводу висловленого у головній частині, і приєднується до головної за допомогою сполучних слів що, де, куди, звідки, коли, як, навіщо, причому, які надають підрядній частині додаткових відтінків: [Леся Українка добре володіла й російським віршем], (про що свідчать і її оригінальні поезії) (Рил.). Підрядна частина в такому реченні стоїть після головної, але зрідка може стояти перед головною і в середині її, на питання не відповідає.

4. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях.

Між частинами складнопідрядного речення ставиться кома. Якщо підрядна частина СПР приєднана до головної сполучниками підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, дарма що, внаслідок того що, в міру того як, перед тим як, так що кома ставиться один раз: [Летимо], (дарма що ноги міцно в’яже нам трава) (Кич.). Між однорідними підрядними частинами, поєднаними за допомогою інтонації, ставиться кома: [Пожди, моє серце, пожди], (допоки повстане руїна), (допоки кайданів сліди не скине з душі Україна) (Павл.). Між однорідними підрядними частинами, поєднаними неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками, кома не ставиться: [У природі ніч існує для того], (щоб у тиші росло усяке зілля) і (відпочивала людина) (Ст.). Між однорідними підрядними частинами, поєднаними повторюваними сполучниками, кома ставиться, проте перша підрядна частина від головної не відділяється комою: [Діти так і не змогли дізнатися] ні( хто він), ні (де він жив), ні (як його звали) (Гонч.).

Іноді між предикативними частинами СПР ставиться тире – для інтонаційного виділення підрядної частини, що стоїть перед головною: (Де був пісок) – [там простяглися луки] (Кривда).

6. Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення.

1. Визначається головна частина.

2. Визначається підрядна частина.

3. До чого відноситься підрядна частина (до слова, словосполучення, пояснює головну частину в цілому).

4. Засоби поєднання підрядної частини з головною.

5. На яке питання відповідає підрядна частина.

6. Вид підрядної частини.

7. Позиція підрядної частини відносно головної.

8. Розділові знаки.

9. Графічна схема.

Зразок. [Не завжди любить Батьківщину той],( хто освідчується їй) (В. Сіренко.)

1. Головна частина — Не завжди любить Батьківщину той;

2. Підрядна частина — хто освідчується їй.

3. Підрядна частина відноситься до займенника той у головній частині.

4. Підрядна частина поєднується з головною співвідносними словами той… хто.

5. Підрядна частина відповідає на питання хто саме?

6. Підрядна займенниково-означальна частина.

7. Підрядна частина стоїть після головної.

8. Після слова той стоїть кома, яка відділяє частини складнопідрядного речення.

9. Графічна схема.

10. Після цього кожна предикативна частина характеризується як просте речення.

[Не завжди любить Батьківщину той] – просте, двоскладне (предикативний центр – той любить), поширене, повне, стверджувальне, неускладнене, розповідне, неокличне.

Групи підмета немає, тому що від підмета не залежать слова. Підмет той – простий, виражений вказівним займенником.

Група присудка

Любить (простий дієслівний)

Коли?↓ Що?↓

Не завжди Батьківщину

(обставина часу, виражена (прямий додаток, виражений іменником

прислівником) у З.в. без прийменника)

[Хто освідчується їй] – просте, двоскладне (предикативний центр – хто освідчується), поширене, повне, стверджувальне, неускладнене, розповідне, неокличне.

Групи підмета немає, тому що від підмета не залежать слова. Підмет хто – простий, виражений відносним займенником.

Група присудка

освідчується (простий дієслівний)

кому? ↓

їй

(непрямий додаток, виражений займенником у Д.в.)

Домашнє завдання.

Вивчити конспект лекції; за підручником Горпинич В.О., Горяний В.Д. Українська мова: Підручник: Ч. 2. – К.: Вища школа, 1993. – с. 132-177 – параграфи 64-79; вправи 138, 145, 185; запитання і завдання на стор. 176-177 (усно); вивчити схему синтаксичного розбору складнопідрядного речення.