
- •Геометричні характеристики будівлі
- •2.1 Вертикальні розміри поперечної рами
- •2.2 Горизонтальні розміри поперечної рами
- •Збір навантажень на поперечну раму
- •3.1 Постійне навантаження
- •3.2 Тимчасове навантаження
- •Навантаження від снігу
- •Навантаження від вітру
- •Навантаження від мостових кранів
- •Сполучення навантажень на раму овб
- •Розрахунок ферми
- •4.1. Визначення внутрішніх зусиль в стрижнях ферми
- •4.2 Підбір перерізу елементів ферми
- •4.3 Розрахунок з’єднань елементів ферми
- •4.4. Розрахунок і конструювання вузлів ферми
- •Конструювання проміжного вузла ферми
- •Розрахунок і конструювання опорного вузла ферми
- •Розрахунок і конструювання монтажних вузлів
- •Розрахунок колони
- •5.1. Визначення розрахункових комбінацій зусиль для колони
- •Розрахункові перерізи колони овб.
- •5.2 Загальні положення розрахунку колони
- •Визначення розрахункових довжин колони
- •Розрахунок верхньої частини колони
- •Розрахунок нижньої частини колони
- •Підбір перерізу нижньої частини колони
- •Перевірка стійкості нижньої частини колони в цілому.
- •Розрахунок оголовку колони
- •Розрахунок і конструювання з’єднання надкранової і підкранової частини колони
- •Розрахунок і конструювання бази колони
- •Розрахунок анкерних болтів
- •В’язі виробничої будівлі
- •Список використаних джерел
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка
Розрахунок нижньої частини колони
Підбір перерізу нижньої частини колони
Переріз нижньої частини
колони наскрізний, який складається з
двох гілок, з’єднаних решіткою. Висота
перерізу
.
Підкранову гілку колони приймаємо з
нормального двотавра, зовнішню
таку ж саму.
Визначаємо зусилля у гілці:
,
де
поздовжня сила в перерізі 4-4.
згинальний момент у перерізі
4-4.
Визначаємо необхідну площу перерізу однієї гілки:
.
За сортаментом ( [1], с. 340 ) приймаємо потрібний переріз двотавру №45Б1. Виписуємо його геометричні характеристики:
;
;
;
;
;
;
;
;
;
.
Знаходимо відстань між осями двох гілок:
Уточнюємо зусилля у гілці нижньої частини колони:
.
Перевіряємо стійкість гілки колони.
У площині рами.
Визначаємо гнучкість гілки
.
Знаходимо за ([3], с. 80, табл.
№72) коефіцієнт поздовжнього згину.
.
Перевіряємо:
.
З площини рами.
Визначаємо
гнучкість гілки
.
Знаходимо за ([3], с. 80, табл.
№72) коефіцієнт поздовжнього згину.
.
Перевіряємо:
.
Перевірка стійкості нижньої частини колони в цілому.
Перевіряємо стійкість колони
як єдиного стриженя складеного перерізу.
Для цього необхідно знайти приведену
гнучкість стрижня, яка залежить від
перерізу розкосів. Тому приймаємо
переріз елементів решітки колони.
Розкоси решітки приймаємо з рівнополичкових
кутиків перерізом
.
Розкоси решітки розраховуємо на більшу
з поперечних сил: фактичну
і умовну, яка визначається за формулою:
.
З
двох поперечних сил приймаємо найбільшу
за розрахункову:
.
Довжина розкоса решітки визначається за формулою:
,
де
кут нахилу розкосу решітки.
Потрібні геометричні характеристики перерізу розкоса:
Гнучкість розкоса:
за ([3], с.80, табл. 72).
Перевіряємо стійкість розкоса:
коефіцієнт умов роботи, який
приймаємо за ([3], стр.8, табл. № 6*).
Приведена гнучкість стрижня наскрізної колони визначаємо за формулою:
,
де
гнучкість стрижня колони відносно
вільної осі. Визначається за формулою:
,
де
радіус інерції відносно вільної осі.
момент інерції відносно вільної осі.
Визначається за формулою:
;
;
.
коефіцієнт, що визначається
за формулою:
.
площа двох розкосів:
.
площа перерізу колони, яка
складається з двох двотаврів:
.
Тоді отримаємо:
.
За
приведеною гнучкістю
знаходимо умовну приведену гнучкість
:
.
Відносний ексцентриситет перерізу колони:
.
За
([3], стр.83, табл. 75) приймаємо
.
Перевіряємо стійкість колони у площині дії моменту за формулою:
.
Стійкість наскрізної колони з площини дії моменту перевіряти не потрібно, тому що вона забезпечена перевіркою стійкості окремої гілки.
Розрахунок оголовку колони
Оголовок
колони складається із опорної плити i
горизонтальних та вертикальних
ребер, котрі підтримують плиту знизу у
місці обпирання опорного фланця (чи
опорного ребра) кроквяної ферми i
передають навантаження на стрижень
колони. Висоту оголовка приймають з
міркувань забезпечення жорсткості
вузла
,
де
більший з генеральних розмірів перерізу
колони. Тобто
.
Тоді
.
Товщина опорної плити приймається
конструктивно
.
Приймаємо товщину опорної плити
.
Тоді висота оголовка колони буде
складатися з товщини опорної плити,
висоти вертикального ребра
та товщини горизонтального ребра
.
Визначаємо за необхідною довжиною чотирьох швів:
,
де
поздовжня сила в перерізі 1-1.
кількість кутових швів.
Товщину ребра приймаємо
конструктивно
.
Тоді ширина ребра визначається за формулою:
.
розрахунковий опір зминанню
торцевої поверхні. Визначається за
( [3], с. 5, табл. №1*), як:
,
де
нормативний опір листового прокату
сталі. (в даному випадку сталі
.
Приймаємо згідно з ( [3], с. 64, табл. №51*)
.
коефіцієнт надійності за матеріалом.
Приймаємо за ( [3], с. 5, табл. 2*)
.
Тоді отримаємо:
.
коефіцієнт умов роботи.
Приймаємо ([3], с. 8, табл. 6*)
.
.
Приймаємо
.
Тоді
катет шва приймаємо
.
Висота ребра:
.
Якщо
підсумувати довжини всіх величин, із
яких складається оголовок колони, то
отримаємо 200 мм. Але з міркувань
забезпечення жорсткості висота оголовка
повинна становити 300 мм. Тому висоту
вертикального ребра приймаємо
конструктивно:
.
Для
надання жорсткості опорним ребрам i
забезпечення стійкості діафрагми й
стінки стрижня колони, вертикальні
ребра підсилюють знизу конструктивними
горизонтальними ребрами.