0. Навантаження від вітру

Визначаємо активні й пасивні значення еквівалентного рівномірно розподіленого навантаження, що діє на колону на рами

де  коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаження, що визначається згідно з табл. 4 і залежить від строку експлуатації будівлі (згідно з [1], Додаток В для промислових будівель строк експлуатації становить 60 років).

 характеристичне значення вітрового тиску для м. Запоріжжя (середня статична складова тиску вітру на висоті 10 м над поверхнею землі, який може бути перевищений у середньому один раз на 50 років; приймається згідно з Додатком А);

,  коефіцієнти, що визначається за формулами:

;

,

де C_aer  аеродинамічний коефіцієнт, враховує форму споруди і визначається за додатком І [2]; для схеми 1

• активний аеродинамічний коефіцієнт дорівнює ,

• пасивний ;

 коефіцієнт висоти споруди, враховує збільшення вітрового навантаження залежно від висоти споруди (HРH) над поверхнею землі (Z) та типу навколишньої місцевості і визначається за таблицею 5; для III типу місцевості при висоті споруди H = 13,25 м та заглибленні колони 1,0 м коефіцієнт ;

типи місцевості:

I  - відкриті поверхні морів, озер, а також плоскі рівнини без перешкод, що піддаються дії вітру на ділянці довжиною не менш як 3 км;

II - сільська місцевість з огорожами (парканами), невеликими спорудами, будинками і деревами;

III - приміські і промислові зони, протяжні лісові масиви;

IV - міські території, на яких принаймні 15% поверхні зайняті будівлями, що мають середню висоту понад 15м;

C_alt = 1  коефіцієнт географічної висоти, враховує висоту H (в кілометрах) розміщення будівельного об'єкта над рівнем моря і обчислюється за формулою:

(при H0,5 км);

(при H <0,5 км).

C_rel = 1  коефіцієнт рельєфу, враховує мікрорельєф місцевості поблизу площадки розташування будівельного об’єкту і приймається таким, що дорівнює одиниці, за винятком випадків, коли об’єкт будівництва розташований на пагорбі або схилі;

C_dir = 1  коефіцієнт напрямку враховує нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру і, як правило, приймається таким, що дорівнює одиниці;

C_d = 1  коефіцієнт динамічності, враховує вплив пульсаційної складової вітрового навантаження на споруду. Для будівель і споруд, старший період власних коливань яких не перевищує 0,25 сек, С_d = 1.

Отже:

;

.

Навантаження від тиску вітру на частину стіни в ме­жах висоти ригеля прикладається на рівні нижнього поясу ригеля як зосереджена сила без врахування моментів, які виникають від такого перенесення. Ця сила обчислюється за формулою:

, де

висота ферми з покриттям, яка обчислюється за формулою:

.

– коефіцієнти зміни вітрового тиску по висоті, які визначаються за даними ([2], табл. 9.01) і залежать від типу місцевості і висоти будівлі та знаходяться методом лінійної інтерполяції.

, .

Тоді отримаємо:

.

0. Навантаження від мостових кранів

Навантаження від мостових кранів поділяють на вертикальне та горизонтальне. Вертикальне кранове навантаження на раму обчислюється за лініями впливу при невигідному для колони поздовжньому положенні коліс двох кранів на підкранових балках.

Граничний розрахунковий тиск на колону, до якої наближений візок крана:

,

де (при Т = Т_ef = 50 років)  коефіцієнт надійності за крановим навантаженням, приймаємо згідно з [2], табл. 7;

(для режиму роботи 1К-6К)  коефіцієнт сполучення для навантажень від 2-х кранів, який визначається за [2] п. 7.22;

= 380,0 кН – характеристичне значення тиску колеса крану.

 сума ординат ліній впливу для опорного тиску на колону;

 маса підкранової балки. Орієнтовно приймається за даними табл. Б.2 [6] для даної конструктивної схеми будівлі.

Граничний розрахунковий тиск на протилежну колону (мінімальний):

,

де  найменший тиск колеса крана;

 вантажопідйомність крана;

 вага крана з візком;

 кількість коліс крану з одного боку крана.

Для 4-колісних мостових кранів граничне розрахункове горизонтальне навантаження дорівнюватиме:

= ,

де F_max та F_min – розрахункові граничні значення вертикального тиску на колесо, відповідно на більш або на менш навантаженій стороні крана;

B_кр, L_кр – відповідно база і проліт крана (згідно з таблицею 7);

 – коефіцієнт, прийнятий таким, що дорівнює 0,03 при центральному приводі та 0,01 – при роздільному приводі механізму руху моста.

Бічні сили Н_к прикладаються лише до двох коліс із однієї сторони або по діагоналі та завжди спрямовані в різні сторони, до двох інших коліс прикладаються сили Н_с = 0,1F_max (або Н_с = 0,1F_mіn у випадку, коли це більш невигідно), завжди спрямовані в один бік – назовні або всередину прольоту (рис. 6).

Визначаємо значення бічної сили Н_с:

Н_с^max = 0,1F_max = 0,1  418 = 41,8 кН;

Н_с^min = 0,1F_mіn = 0,1  150,7 = 15,1 кН.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| Полтавський НТУ СТАТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ОДНОПРОЛІТНОЇ РАМИ ПРОМИСЛОВОЇ БУДІВЛІ Термін сдачі: 31.01.12 |

| Кафедра КМДП |

| Програма DIANA 2 Група 403БП Студент Ковпак Викладач |

| |

|---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| Геометричні розміри | Навантаження |

| Прольот Висоти Перерізи Балка | Пост Сніг В і т е р К р а н и |

| L hв hн bв bн hпб | qп qс qак qпас W Dmax Dmin Hk Hcмах Hcмін SumY2|

| (м) (м) (м) (м) (м) (м) | (кН/м) (кН/м) (кН/м) (кН/м) (кН) (кН) (кН) (кН) (кН) (кН) |

| 30.00 6.22 15.83 0.60 1.75 1.80 | 13.56 13.85 3.07 2.31 25.22 2229.0 813.2 34.80 0.00 0.00 4.88 |

|---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| Жорсткість JB/JH=1/12.8 | Переріз 1 | Переріз 2 | Переріз 3 | Переріз 4 |

| | M N | M N Q | M N | M N Q |

| Навантаження | (кНм) (кН) | (кНм) (кН) (кН) | (кНм) (кН) | (кНм) (кН) (кН) |

|---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 1 Постійне | 61.0 -203.4 | 57.5 -203.4 -0.6 | -59.4 -203.4 | -68.4 -203.4 -0.6 |

| 2 Снігова | 62.3 -207.8 | 58.7 -207.8 -0.6 | -60.7 -207.8 | -69.8 -207.8 -0.6 |

| 3 Вітер зліва | 0.0 0.0 | 121.2 0.0 -266.6 | 121.2 0.0 | 965.5 0.0 -57.8 |

| 4 Вітер зправа | 0.0 0.0 | -139.7 0.0 -168.0 | -139.7 0.0 | -898.5 0.0 35.7 |

| | | | | |

| 5 Dмах зліва | 0.0 0.0 | -59.7 0.0 -65.9 | 1890.7 -2229.0 | 496.6 -2229.0 -65.9 |

| 6 Dміn зліва | 0.0 0.0 | -59.7 0.0 -65.9 | 651.8 -813.2 | -742.3 -813.2 -65.9 |

| 7 Бічна сила варіант A | | 154.1 -96.0 | 154.1 | -1365.8 -96.0 |

| 8 Бічна сила варіант Б | | -307.0 11.0 | -307.0 | -132.5 11.0 |

| 9 Бічна сила варіант В | | -154.1 96.0 | -154.1 | 1365.8 96.0 |

| 10 Бічна сила варіант Г | | 307.0 -11.0 | 307.0 | 132.5 -11.0 |

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------