3. Збір навантажень на поперечну раму

На основну несучу конструкцію виробничої будівлі  поперечну раму  діють різні навантаження: постійні  від ваги огороджувальних і несучих конструкцій будівлі; тимчасові  технологічні і атмосферні; та інші, які в даному курсовому проекті не розглядаються. Навантаження визначаються згідно з ДБН „Навантаження і впливи” [2].

0. 3.1 Постійне навантаження

В залежності від конструктивної форми будівлі і прийнятого складу огороджувальних конструкцій можна визначити розрахункове наванта­ження.

Таблиця 2: Навантаження від ваги конструкцій покриття

Склад навантаження	Нормативне наванта­ження, , кПа	Коефіцієнт надійності за навантаженням	Розрахункове навантаження, , кПа
Захисний шар 15-20 мм із гравію, втопленого в мастику	0,35	1,3	0,4
Гідроізоляція із трьох шарів акваізолу	0,15	1,3	0,195
Цементна стяжка 20 мм	0,4	1,3	0,52
Плитний утеплювач щільністю р=500кг/м , товщиною	0,5	1,2	0,6
Пароізоляція із шару рубероїду	0,05	1,2	0,06
Залізобетонна панель із важкого бетону із заливкою швів, розміром 3х6 м	1,6	1,1	1,76
Кроквяна ферма із в’язями, проліт 36 м	0,4	1,05	0,42
Всього	3,45		4

Розрахункове лінійне навантаження на ригель рами визначають, множачи значення на ширину вантажної площі :

.

0. 3.2 Тимчасове навантаження

Тимчасове навантаження буде складатися із трьох складових: навантаження від снігу, навантаження від ві­тру, навантаження від мостового крану.

0. Навантаження від снігу

При розрахунку рами навантаження від снігу приймається рівномірно розподіленим за довжиною ригеля. Граничне розрахункове значення снігового навантаження на 1 м ригеля:

,

де  коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаження, що визначається згідно з табл. 3 і залежить від строку експлуатації будівлі (згідно з [1], Додаток В для промислових будівель строк експлуатації становить 60 років).

 характеристичне значення снігового навантаження на горизонтальної поверхні для м. Джанкой (приймається згідно з Додатком А);

В = 6 м – крок колон каркасу;

С  коефіцієнт, що визначається за формулою:

,

де - коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового навантаження на покрівлю, визначається за [1], пп. 8.7, 8.8 залежно від форми покрівлі і схеми розподілу снігового навантаження; для будинків з односхилими та двосхилими покриттями при куті нахилу покрівлі до горизонту 25 =1 (схема 1 додатку Ж [2]);

– коефіцієнт, що враховує вплив особливостей режиму експлуатації на накопичення снігу на покрівлі (очищення, танення тощо) і встановлюється завданням на проектування (за відсутності даних про режим експлуатації покрівлі коефіцієнт допускається приймати таким, що дорівнює одиниці).

– коефіцієнт географічної висоти, що враховує висоту H (у кілометрах) розміщення будівельного об’єкта над рівнем моря і визначається за формулою:

(при H0,5 км);

(при H <0,5 км).

Отже: .