В. Диплоїдний.

C. Поліплоїдний.

D. Гомологічний.

Е. Тетраплоїдний.

29. Як називаюсься гени, що розміщені в негомологічних хромосомах:

A. Алельні гени.

*В. Неалельні гени.

C. Група зчеплення.

D. Геном.

Е. Фенотип.

30. При якому типі взаємодії алельних генів гетерозиготи мають власний фенотип, проміжний між гомозиготою домінантною та рецесивною:

А.Повне домінування

*В. Неповне домінування

С. Кодомінування

D. Наддомінуваня.

Е. Комплементарність.

31. Скільки типів гамет утворює особина з генотипом AАввCC:

*A. 1.

В. 2.

C. 3.

D. 6.

Е. 8.

32. В якій групі крові є аглютиноген А та аглютинін в:

А. I.

*В. II.

С. III.

D. IV.

Е. В жодній.

33. Як називаюсься гени, що розміщені в негомологічних хромосомах:

А. Алельні.

*В. Неалельні.

С. Група зчеплення.

D. Каріотип.

Е. Плейотропія.

34. При якому типі взаємодії алельних генів гетерозиготи мають власний фенотип, проміжний між гомозиготою домінантною та рецесивною:

А. Повне домінування.

*В. Неповне домінування.

С. Кодомінування.

D. Наддомінуваня.

Е. Комплементарність.

35. При якому типі взаємодії алельних генів летальні гени призводять до смерті особин в гомозиготному стані:

А. Повне домінування.

В. Неповне домінування.

С. Кодомінування.

*D. Наддомінуваня.

Е. Епістаз.

36. Назвіть полігенну ознаку у людини:

A. Група крові.

B. Колір очей.

C. Колір волосся.

3. *D. Колір шкіри.

4. Е. Полідактилія.

37. Яка ймовірність народження дитини з першою групою крові у сім’ї, де батько має другу групу крові, мати – третю, обоє батьків гетерозиготні?

А. 0%.

*В. 25%.

С. 50%.

D. 75%.

Е. 100%.

38. Яке розщеплення за фенотипом слід передбачити у нащадків у випадку схрещування гетерозиготних особин при неповному домінуванні?

А. 3:1.

*В. 1:2:1.

С. 1:1:1:1.

D. 1:1.

Е. 13:3.

39. При яких групах крові батьків за системою резус можлива резус-конфліктна ситуація під час вагітності?

А. Жінка Rh+, чоловік Rh+ (гомозигота).

В. Жінка Rh+, чоловік Rh+ (гетерозигота).

*С. Жінка Rh-, чоловік Rh+ (гомозиготна).

D. Жінка Rh-, чоловік Rh-.

Е. Жінка Rh+, чоловік Rh-.

40. Полімерія – це:

А. Одна з форм взаємодії неалельних генів, при якій алелі одного гена пригнічують прояв алелів інших генів.

*В. Одна з форм взаємодії неалельних генів, при якій розвиток певної ознаки зумовлений впливом кількох генів, що підсилюють її прояв в домінантному стані.

С. Явище, при якому декілька ознак організму контролюються дією одного гена.

D. Вид взаємодії алель них генів.

Е. Проміжне успадкування.

41. В якій групі крові є аглютиноген B та аглютинін a ?

А. I.

В. II.

*С. III.

D. IV.

Е. Жодній.

42. Які положення належать до характеристики алельних генів?

А. Гени знаходяться в одній хромосомі.

В. Гени знаходяться у негомологічних хромосомах.

*С. Гени знаходяться в однакових локусах гомологічних хромосом.

D. Гени визначають неальтернативні ознаки.

Е. Гени знаходяться тільки в статевих хромосомах.

43. При якому типі взаємодії неалельних генів відбувається пригнічення неалельним геном дії іншого гена?

A. Полімерія.

B. Комплементарність.

3. *C. Епістаз.

D. Проміжне успадкування.

Е. Наддомінування.

44. Назвіть полігенну ознаку у людини:

A. Група крові.

B. Колір очей.

C. Колір волосся.

3. *D. Ріст.

4. Е. Брахідактилія.

45. Назвіть тип взаємодії неалельних генів:

A. Повне домінування.

*B. Полімерія.

C. Кодомінування.

3. D. Проміжне успадкування.

4. Е. Наддомінування.

46. Здатність одного гена контролювати кілька ознак – це:

A. Повне домінування.

B. Комплементарність.

C. Кодомінування.

*D. Плейотропія.

Е. Епістаз.

47. Яке розщеплення за фенотипом слід передбачити у нащадків у випадку схрещування гетерозиготних особин при наддомінуванні?

А. 3:1.

В. 1:2:1. С. 1:1:1:1. *D. 1:2.

Е. 13:3.

48. Фенотип — це:

*А. Система зовнішніх та внутрішніх ознак і властивостей організму, які формуються в ході його індивідуального розвитку;

В. Диплоїдний набір хромосом соматичної клітини орга­ нізму;

С. Система генів певного організму;

D. Ознаки, які зумовлюються генами, розміщеними тільки в автосомах.

Е. Гаплоїдний набір хромосом.

49. Ділянка хромосоми, в якій розташований ген, називається:

А. Антикодоном.

*В. Локусом.

С. Кодоном.

D. Центромерою.

Е. Нуклеотидом.

50. Алельні гени розташовані в:

А. Однакових локусах негомологічних хромосом.

*В. Однакових локусах гомологічних хромосом.

С. Різних парах хромосом.

D. Тільки у статевих хромосомах.

Е. Тільки у аутосомах.

51. Які типи гамет може утворити організм з генотипом ААВв за умови, що гени А і В знаходяться в різних парах хромосом:

А. А, В.

*В. Aβ, АВ.

С. аВ, ав.

D. а,в.

Е. АВ, ав.

52. Організм з генотипом АаВв утворив чотири типи гамет АВ, Aβ, аВ, ав у рівному співвідношенні. Які закономірності генетики тут проявилися?

А. Закон одноманітності гібридів першого покоління.

В. Закон розщеплення ознак.

С. Закон незалежного комбінування ознак.

*D. Гіпотеза чистоти гамет.

Е. Плейотропія.

53. Третій закон Менделя розкриває закономірності:

*А. Незалежного комбінування ознак.

В. Аналізуючого схрещування.

С. Успадкування, зчепленого зі статтю.

D. Проміжного успадкування.

Е. Епістазу.

54. Законами успадкування є:

А. Закон різноманітності гібридів першого покоління.

*В. Закон одноманітності гібридів першого покоління.

С. Хромосомна теорія спадковості.

D. Закон незалежного комбінування ознак.

Е. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.

55. Дискретні одиниці спадковості запропонував називати генами:

А. Г. Мендель.

*В. В. Йогансен

С. Т. Морган.

D. Г. де Фріз.

Е. Левенгук.

56. Ген — це:

А. Ділянка молекули РНК, в якій закодована інформація про первинну структуру поліпептиду.

В. Ділянка молекули РНК, в якій закодована інформація про вторинну структуру поліпептиду.

С. Ділянка молекули ДНК, в якій закодована інформація про вторинну структуру поліпептиду.

*D. Ділянка молекули ДНК (у деяких вірусів — у РНК), у якій закодована інформація про первинну структуру поліпептиду, молекули рибосомальної або транспорт­ної РНК.

Е. Ділянка молекули білка, в якій закодована інформація про первинну структуру ДНК.

57. Співвідношення фенотипів у випадку схрещування двох гетерозигот за тим самим геном при повному домінуванні буде таким:

А. 1:1.

В. 1:2:1.

*С. 3:1.

D. 1:1:1:1.

Е. 9:7.

58. Співвідношення генотипів у випадку схрещування двох гетерозигот за тим самим геном при повному домінуванні буде таким:

А. 1:1.

*В. 1:2:1.

С. 3:1.

D. 1:1:1:1.

Е. 9:7.

59. Якщо при аналізуючому схрещуванні відбулося розщеплення за фенотипом 1:1, генотипи батьківських форм, які брали участь у ньому, будуть такі:

А. Аа х Аа.

В. АА х АА.

*С. Аа х аа.

D. АА х аа.

Е. АаВв х аавв.

60. Число варіантів гамет дигетерозиготної батьківської особини за умови розташування генів у різних парах гомологічних хромосом становить:

*А. 4.

В. 16.

С. 8.

D. 6.

Е. 2.

61. Менделююча ознака — це:

А. Ознака, яка визначається зчепленими генами.

*В. Спадкова ознака, яка визначається одним геном.

С. Ознака, яка визначається двома взаємодіючими неалельними генами.

D. Ознака, яка визначається двома і більше взаємодіючими неалельними генами.

Е. Ознака, яка визначається двома і більше взаємодіючими алельними генами.

62. Серед наведених ознак менделюючими в людини є:

А. Секреція грудного молока.

В. Маса тіла.

С. Зріст.

D. Гемофілія.

*Е. Полідактилія.

63. Імовірність народження другої дитини з фенілкетонурією в сім'ї, де батьки здорові, а перша дитина хвора на фенілкетонурію, становить:

А. 0%.

В. 100%.

С. 50%.

*D. 25%.

Е. 75%.

64. Імовірність народження хворої дитини в сім'ї, де мати хвора на галактоземію (автосомно-рецесивна патологія), а батько гомозиготний за рецесивним алелем гена, який зумовлює цю хворобу, буде такою:

А. 0%.

В. 100%.

*С. 50%.

D. 25%.

Е. 75%.

65. Імовірність повторного народження дитини-альбіноса в сім'ї, де батько й мати здорові і мають дівчинку-альбіноса, така:

А. 0%.

В. 100%.

С. 50%.

*D. 25%.

Е. 75%.

66. При неповному домінуванні:

*А. Гетерозиготи фенотипово відрізняються від гомозигот за домінантним геном.

В. Гетерозиготи фенотипово не відрізняються від гомозигот за домінантним геном.

С. У гомозигот за домінантним геном ознака виражена так само, як у гетерозигот.

D. У гомозигот за домінантним геном ознака виражена менше, ніж у гетерозигот.

Е. Гетерозиготи генотипово не відрізняються від гомозигот за домінантним геном.

67. Залежність декількох ознак організму від одного гена називається:

*А. Плейотропією.

В. Явищем множинного алелізму.

С. Компліментарністю.

D. Кодомінуванням.

Е. Полімерією.

68. Успадкування четвертої групи крові системи АВО відбувається за типом:

А. Комплементарної форми взаємодії генів.

В. Неповного домінування.

С. Плейотропії.

*D. Кодомінування.

Е. Епістазу.

69. Гени, які пригнічують роботу інших генів, називаються:

А. Супресорами.

В. Репресорами.

*С. Інгібіторами.

D. Корепресорами.

Е. Гіпостатичними.

70. До полігенних ознак у людини належать:

А. Маса тіла

*В. Ріст.

С. Наявність або відсутність слуху.

D. Здатність володіти краще правою чи лівою рукою.

Е. Полідактилія.

71. Прикладом кодомінування в людини є:

*А. Успадкування генів, що зумовлюють четверту групу крові.

В. Успадкування генів, що зумовлюють колір очей.

С. Успадкування генів, що зумовлюють високий зріст.

D. Успадкування генів, що зумовлюють секрецію грудного молока.

Е. Успадкування генів, що зумовлюють колір шкіри.

72. Кросинговер — це:

*А. Процес обміну ідентичними ділянками гомологічних хромосом.

В. Стадія попарного сполучення гомологічних хромосом.

С. Процес обміну ділянками негомологічних хромосом.

D. Процес розходження гомологічних хромосом.

Е. Процес розходження негомологічних хромосом.

73. Частота кросинговеру вимірюється в:

А. Морганідах;

В. Сантиметрах.

С. Нанометрах.

*D. Відсотках.

Е. Дальтонах.

74. Які з названих ознак організму людини зчеплені зі статтю:

*А. Гемофілія.

В. Колір очей.

С. Колір шкіри.

D. Колір волосся.

Е. Полідактилія.

75. У сім'ї, де батько хворий на гемофілію, а мати є гомозиго­тою за геном, який зумовлює нормальне згортання крові, слід очікувати нащадків з такими генотипами:

А. Х^НХ^Н.

*В. X^HX^h.

С. Hh.

D. X^hY;

Е. X^hX^h.

76. У сім'ї, де батько хворий на дальтонізм, а мати є гетерозиготою за геном, який зумовлює нормальне сприймання кольорів, слід очікувати нащадків з такими генотипами:

A. X^DX^D.

В. Dd.

*С. X^dX^d.

D. DD.

Е. dd.

77. Одиницею відстані між генами є:

*А. Морганіда.

В. Нанометр.

С. Відсоток кросинговеру.

D. Одиниця карти хромосом.

Е. Сантиметр.

78. Зчеплене успадкування генів, локалізованих в одній парі гомологічних хромосом, встановив:

А. Г. Мендель.

*В. Т. Морган.

С. В. Йогансен.

D. Г. де Фріз.

Е. Х. Корана.

79. Кількість груп зчеплення генів в організмах кожного біо­логічного виду дорівнює:

*А. Гаплоїдному набору хромосом.

В. Диплоїдному набору хромосом.

С. Числу пар алельних генів.

D. Кількості статевих хромосом.

Е. Числу пар неалельних генів.

80. Скільки типів гамет, що відрізняються за статевими хро­мосомами, утворює гетерогаметна стать:

А. Один.

*В. Два.

С. Три.

D. Чотири.

Е. Жодної.

81. Скільки типів гамет, що відрізняються за статевими хро­мосомами, утворює гомогаметна стать:

*А. Один.

В. Два.

С. Три.

D. Чотири.

Е. Жодної.

82. Голандричні ознаки зумовлені генами, які передаються з покоління в покоління:

А. Від матері до синів.

В. Від батька до дочок.

*С. Від батька до синів.

D. Від матері до дочок.

Е. Від обох з батьків до дітей.

83. Ознаки, зумовлені генами, які знаходяться в X- і Y-хромосомах, називаються:

А. Домінантними.

*В. Зчепленими зі статтю.

С. Залежними від статі.

D. Обмеженими статтю.

Е. Голандричними.

84. Залежні від статі ознаки — це:

*А. Ознаки, що визначаються автосомними генами в чоловіків і жінок, але проявляються ці ознаки в однієї статі частіше, ніж у іншої.

В. Ознаки, що визначаються автосомними генами в чоловіків.

С. Ознаки, що визначаються автосомними генами в жінок.

D. Ознаки, що визначаються генами, які знаходяться в X- і Y-хромосомах.

Е. Полігенні ознаки.

85. Голандричною ознакою є:

А. Гемофілія.

В. Дальтонізм.

С. Світле волосся.

*D. Гіпертрихоз.

Е. Полідактилія.

86. До ознаки, обмеженої статтю, відносять:

*А. Низький тембр голосу (бас).

В. Гіпертрихоз.

С. Гемофілію.

D. Альбінізм.

Е. Дальтонізм.

87. Залежна від статі ознака:

*А. Раннє облисіння.

В. Дальтонізм.

С. Гіпертрихоз.

D. Альбінізм.

Е. Дальтонізм.

88. Зчеплення генів не буває абсолютним, оскільки порушу­ється внаслідок:

*А. Кросинговеру під час мейозу.

В. Незалежного розходження хромосом під час мейозу.

С. Взаємодії алельних генів.

D. Взаємодії неалельних генів.

Е. Плейотропії.

89. Модифікаційна мінливість пов'язана зі зміною:

А. Гена.

В. Геному.

С. Генотипу.

*D. Фенотипу.

Е. Каріотипу.

90. Спадкову мінливість поділяють на:

А. Фенотипові.

В. Модифікаційну.

*С. Комбінативну.

D. Індуковану.

Е. Спонтанну.

91. Мутації:

*А. Виникають раптово.

В. Не спричинюють змін генотипу.

С. Спричинюють зміни фенотипу.

D. Не успадковуються нащадками.

Е. Завжди мають пристосувальний характер.

92. До геномних мутацій відносять:

*А. Поліплоїдію.

В. Дуплікацію.

С. Делецію.

D. Транслокацію.

Е. Інверсію.

93. До геномних мутацій відносять:

*А. Гетероплоїдію.

В. Дуплікацію.

С. Делецію.

D. Транслокацію.

Е. Інверсію.

94. До геномних мутацій відносять:

*А. Анеуплоїдію.

В. Дуплікацію.

С. Делецію.

D. Транслокацію.

Е. Інверсію.

95. Життєздатними вважають організми, у яких виявляється:

А. Нулісомія за першою парою хромосом.

*В. Моносомія за Х-хромосомою.

С. Трисомія за Х-хромосомою.

D. Нулісомія за другою парою хромосом.

Е. Нулісомія за двадцять першою парою хромосом.

96. Генні спадкові хвороби зумовлені:

А. Хромосомними мутаціями.

В. Геномними мутаціями.

*С. Мутацією одного гена.

D. Факторами зовнішнього середовища.

Е. Поліплоїдією.

97. Геномними є мутації:

А. Інверсії.

*В. Поліплоїдії.

С. Транслокації.

D. Дуплікації.

Е. Делеції.

98. Хромосомними абераціями є:

А. Моносомія.

В. Трисомія.

*С. Інверсія.

D. Поліплоїдія.

Е. Гетероплоїдія.

99. Поліплоїдія — це:

*А. Збільшення числа хромосом у каріотипі на величину, кратну гаплоїдному набору хромосом.

В. Збільшення числа хромосом у каріотипі на одну.

С. Зменшення числа хромосом у каріотипі на одну.

D. Зміна числа хромосом у каріотипі на величину, не крат­ну гаплоїдному набору.

Е. Зміна структури хромосом у каріотипі.

100. Моносомія — це:

А. Збільшення числа хромосом у каріотипі на величину, кратну гаплоїдному набору.

В. Збільшення числа хромосом у каріотипі на одну.

*С. Зменшення числа хромосом у каріотипі на одну.

D. Повна відсутність однієї пари гомологічних хромосом у каріотипі.

Е. Збільшення числа хромосом у каріотипі на величину, не кратну гаплоїдному набору.

101. Трисомія — це:

А. Збільшення числа хромосом у каріотипі на величину, кратну гаплоїдному набору.

*В. Збільшення числа хромосом у каріотипі на одну.

С. Зменшення числа хромосом у каріотипі на одну.

D. Повна відсутність однієї пари гомологічних хромосом у каріотипі.

Е. Зменшення числа хромосом у каріотипі на величину, не кратну гаплоїдному набору.

102. Нулісомія — це:

А. Збільшення числа хромосом у каріотипі на величину, кратну гаплоїдному набору.

В. Збільшення числа хромосом у каріотипі на одну.

С. Зменшення числа хромосом у каріотипі на одну.

*D. Повна відсутність однієї пари гомологічних хромосом у каріотипі.

Е. Збільшення числа хромосом у каріотипі на величину, не кратну гаплоїдному набору.

103. Мультифакторіальними хворобами є:

А. Гемофілія.

В. Серпоподібно-клітинна анемія.

С. Дальтонізм.

D. Альбінізм.

*Е. Гіпертонічна хвороба.

104. Діапазон модифікаційної мінливості обмежений:

*А. Нормою реакції.

В. Фенотипом.

С. Взаємодією алельних генів.

D. Взаємодією неалельних генів.

Е. Плейотропією.

105. Прикладом фенокопії може бути:

*А. Народження глухої, але з нормальним генотипом дитини у здорової жінки, яка під час вагітності хворіла на краснуху.

В. Дальтонізм у дитини, батьки якої дальтоніки.

С. Гіпертонічна хвороба в дорослого чоловіка, який має здорових батьків.

D. Фенілкетонурія в дитини, батьки якої фенотипово здорові.

Е. Альбінізм у дитини, мати якої альбінос, а батько має нормальну пігментацію шкіри.

106. До ознак, що мають широку норму реакцій у людини, належать:

*А. Маса тіла.

В. Колір райдужної оболонки ока.

С. Колір волосся.

D. Кількість еритроцитів і лейкоцитів у крові.

Е. Групи крові за системою АВО.

107. Спонтанні мутації виникають:

*А. В природних умовах без впливу незвичайних агентів.

В. Внаслідок впливу на організм високої температури та дії іонізуючого випромінювання.

С. Внаслідок впливу на організм зміни клімату.

D. Внаслідок впливу на організм вірусів.

Е. Внаслідок впливу на організм колхіцину.

108. Хромосомні мутації (аберації) пов'язані зі зміною:

А. Тільки структури автосом.

В. Тільки структури статевих хромосом.

*С. Структури всіх типів хромосом.

D. Кількості автосом у каріотипі.

Е. Кількості статевих хромосом у каріотипі.

109. Генна мутація — це зміна:

*А. Структури молекули ДНК у межах гена.

В. Структури будь-якої хромосоми.

С. Загальної кількості хромосом у каріотипі.

D. Кількості статевих хромосом у каріотипі.

Е. Структури молекули РНК.

110. Нонсенс-мутація — це:

А. Подвоєння термінуючого кодону.

*В. Заміна змістовного кодону на термінуючий.

С. Заміна кодону, який визначає одну амінокислоту, на кодон іншої амінокислоти.

D. Подвоєння певної ділянки хромосоми.

Е. Делеція певної ділянки хромосоми.

111. Міссенс-мутація — це:

А. Подвоєння термінуючого кодону.

В. Заміна змістовного кодону на термінуючий.

*С. Заміна кодону, який визначає одну амінокислоту, на кодон іншої амінокислоти.

D. Подвоєння певної ділянки хромосоми.

Е. Делеція певної ділянки хромосоми.

112. Хромосомними хворобами є:

*А. Синдром Клайнфельтера.

В. Альбінізм.

С. Фенілкетонурія.

D. Цукровий діабет.

Е. Дальтонізм.

113. Хромосомними хворобами є:

А. Альбінізм.

*В. Синдром Шерешевського-Тернера.

С. Цукровий діабет.

D. Дальтонізм.

Е. Гемофілія.

114. Хромосомними хворобами є:

*А. Синдром Дауна.

В. Альбінізм.

С. Фенілкетонурія.

D. Цукровий діабет.

Е. Дальтонізм.

115. Монозиготні близнята за нормального ембріонального розвитку:

*А. Завжди однієї статі.

В. Іноді можуть мати різну стать.

С. Завжди різної статі.

D. Мають 50% однакових генів.

Е. Мають 25% однакових генів.

116. Монозиготні близнята за нормального ембріонального розвитку:

*А. Мають 100% однакових генів.

В. Іноді можуть мати різну стать.

С. Завжди різної статі.

D. Мають 50% однакових генів.

Е. Мають 25% однакових генів.

117. Вивчення візерунків на пучках пальців рук — це:

*А. Дактилоскопія.

В. Пальмоскопія.

С. Плантоскопія.

D. Мікроскопія.

Е. Ультрамікроскопія.

118. На пучках пальців рук розрізняють папілярні візерунки:

А. Тільки завитки й дуги.

В. Тільки петлі й дуги.

С. Тільки завитки й петлі.

*D. Завитки, петлі й дуги.

Е. Тільки петлі.

119. Дактилоскопія — це вивчення:

А. Папілярних візерунків на долонях.

В. Папілярних візерунків на підошвах.

*С. Папілярних візерунків на пучках пальців рук.

D. Папілярних візерунків на долонях і підошвах.

Е. Папілярних візерунків на пучках пальців рук і долонях.

120. Пальмоскопія — це вивчення:

*А. Папілярних візерунків на долонях.

В. Папілярних візерунків на підошвах.

С. Папілярних візерунків на пучках пальців рук.

D. Папілярних візерунків на долонях і підошвах.

Е. Папілярних візерунків на пучках пальців рук і долонях.

121. Плантоскопія — це вивчення:

А. Папілярних візерунків на долонях.

*В. Папілярних візерунків на підошвах.

С. Папілярних візерунків на пучках пальців рук.

D. Папілярних візерунків на долонях і підошвах.

Е. Папілярних візерунків на пучках пальців рук і долонях.

122. Кут atd долоні в нормі не перевищує:

А. 80°.

В. 75°.

*С. 57°.

D. 108°.

Е. 120°.

123. Кут atd долоні при синдромі Дауна становить:

*А. 81°.

В. 75°.

С. 57°.

D. 108°.

Е. 120°.

124. Кут atd долоні при синдромі Патау становить:

А. 80°.

В. 75°.

С. 57°.

*D. 108°.

Е. 120°.

125. При синдромі Дауна серед папілярних ліній пальців рук переважають:

А. Завитки.

В. Дуги.

*С. Ульнарні петлі.

D. Петлі й дуги.

Е. Завитки та дуги.

126. Поперечна 4-пальцева борозна на долоні спостерігається при:

А. Синдромі Едварда.

В. Синдромі Патау.

*С. Синдромі Дауна.

D. Синдромі Клайнфельтера.

Е. Альбінізмі.

127. Близнюковий метод дає можливість:

А. Вивчати характер папілярних візерунків на шкірі паль­ців рук, долонь, підошов.

*В. Оцінювати ступінь впливу спадковості й середовища на розвиток нормальної або патологічної ознаки.

С. Визначати каріотип.

D. Визначати генетичну структуру популяцій.

Е. Визначати статевий хроматин.

128. Монозиготні близнята:

А. Мають різний генотип.

*В. Завжди мають однаковий генотип.

С. Розвиваються з однієї соматичної клітини.

D. Розвиваються з різних яйцеклітин.

Е. Мають різні візерунки на долонях і пальцях рук.

129. Дизиготні близнюки:

А. Розвиваються з однієї зиготи.

*В. Виникають з різних зигот.

С. Мають однаковий генотип.

D. Мають однаковий фенотип.

Е. Мають однакові візерунки на шкірі долонь і пальців рук.

130. На зображенні родоводу квадрат, біля якого намальована стрілка, означає:

А. Пробанд жіночої статі.

*В. Пробанд чоловічої статі.

С. Дитина, що народилася мертвою.

D. Викидень.

Е. Бездітний шлюб.

131. На зображенні родоводу кружечок, біля якого намальована стрілка, означає:

*А. Пробанд жіночої статі.

В. Пробанд чоловічої статі.

С. Дитина, що народилася мертвою.

D. Викидень.

Е. Бездітний шлюб.

132. На схемі, де зображено родовід, поєднання генетичних символів батьків пробанда подвійною рискою означає:

*А. Споріднений шлюб.

В. Бездітний шлюб.

С. Неофіційний шлюб.

D. Багатодітний шлюб.

Е. Викидень.

133. Що означає на схемі родоводу коло, всередині якого стоїть крапка?

*А. Жінка — гетерозиготний носій досліджуваного гена.

В. Чоловік — гетерозиготний носій досліджуваного гена.

С. Пробанд жіночої статі.

D. Пробанд чоловічої статі.

Е. Пробанд невідомої статі.

134. Що означає на схемі родоводу квадрат, всередині якого стоїть крапка?

А. Жінка — гетерозиготний носій досліджуваного гена.

*В. Чоловік — гетерозиготний носій досліджуваного гена.

С. Пробанд жіночої статі.

D. Пробанд чоловічої статі.

Е. Пробанд невідомої статі.

135. Дальтонізм — це захворювання, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування.

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування.

*С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

136. Гемофілія — це захворювання, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

*С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

137. Гіпертрихоз — це стан, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

*E. Y-зчеплене успадкування.

138. Полідактилія — це захворювання, що має:

*А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

139. Фенілкетонурія — це захворювання, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

*В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

140. Гіпофосфатемічний рахіт, резистентний до вітаміну D — це захворювання, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

*D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

141. Для автосомно-рецесивного типу успадкування характерно, що ознака проявляється:

А. Тільки в особин однієї статі.

В. Переважно в особин однієї статі.

С. По вертикалі родоводу.

*D. Не в усіх поколіннях.

Е. Батько передає ознаку всім синам.

142. Для автосомно-домінантного типу успадкування характерно, що ознака проявляється:

А. Тільки в особин однієї статі.

В. Переважно в особин однієї статі.

*С. По вертикалі родоводу.

D. Не в усіх поколіннях.

Е. Батько передає ознаку всім синам.

143. Для Y-зчепленого типу успадкування характерно, що ознака проявляється:

А. По горизонталі родоводу.

В. Переважно в особин однієї статі.

С. По вертикалі родоводу.

D. Не в усіх поколіннях.

*Е. Батько передає ознаку всім синам.

144. Для Х-зчепленого домінантного типу успадкування характерно, що ознака проявляється:

А. По горизонталі родоводу.

В. Тільки у чоловіків.

С. Тільки у жінок.

D. Не в усіх поколіннях.

*Е. Батько передає ознаку всім дочкам.

145. Автосомно-домінантний тип успадкування хвороби характеризує таке положення:

А. Батьки хворої дитини фенотипово здорові, але аналогічне захворювання трапляється в сибсів пробанда.

В. Захворювання трапляється тільки в жінок родини.

С. Захворювання трапляється тільки в чоловіків родини.

*D. Захворювання передається від батьків до дітей у кожному поколінні.

Е. Захворювання передається по горизонталі родоводу.

146. Пробанд — це:

А. Здорова людина, що звернулася до медико-генетичної консультації.

В. Людина, що вперше потрапила під нагляд лікаря-генетика.

С. Хвора людина, яка звернулася до лікаря.

*D. Особа, родовід якої аналізується.

Е. Людина з хромосомними захворюваннями.

147. Сибси — це:

А. Всі родичі пробанда.

В. Хворі діти.

*С. Рідні брати й сестри.

D. Родичі пробанда, які особисто обстежені лікарем-генетиком.

Е. Батьки пробанда.

148. Вкажіть ознаки, характерні для X- зчепленого рецесивного типу успадкування:

А. Трапляються однаково в чоловіків і жінок.

В. Всі фенотипово здорові сини хворих чоловіків є носіями гена, що зумовлює розвиток хвороби.

С. Хворі чоловіки передають рецесивний алель гена 50% синів.

D. Трапляється переважно в жінок.

*Е. Мати-носій гена передає ознаку половині синів.

149. При складанні родоводу користуються умовними позначеннями, запропонованими:

А. Г. Менделем;

*В. Г. Юстом;

С. Ф. Гальтоном;

D. Т. Морганом.

Е.

150. Цитогенетичний метод ґрунтується на:

А. Статистичному аналізі генів у популяції.

В. Якісних реакціях виявлення продуктів обміну в крові;

*С. Мікроскопічному дослідженні хромосом.

D. Дослідженні капілярних візерунків.

Е. Визначенні конкордантності.

151. За допомогою цитогенетичного методу можна діагностувати:

А. Фенілкетонурію.

*В. Синдром Дауна.

С. Альбінізм.

D. Галактоземію.

Е. Полідактилію.

152. За допомогою цитогенетичного методу можна діагностувати:

А. Фенілкетонурію.

*В. Синдром Патау.

С. Альбінізм.

D. Галактоземію.

Е. Полідактилію.

153. Методом визначення статевого хроматину можна діагностувати:

А. Фенілкетонурію.

*В. Синдром Клайнфельтера.

С. Альбінізм.

D. Галактоземію.

Е. Полідактилію.

154. Методом визначення статевого хроматину можна діагностувати:

А. Фенілкетонурію.

*В. Синдром Шерешевського-Тернера.

С. Альбінізм.

D. Галактоземію.

Е. Полідактилію.

155. Статеві хромосоми містяться:

А. Тільки в клітинах букального епітелію.

В. Тільки в лімфоцитах.

*С. У всіх клітинах організму.

D. Тільки в статевих клітинах.

Е. Тільки в сперматозоїдах.

156. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Шерешевського-Тернера:

А. 46, XX.

В. 47, XXY.

*С. 45, X0.

D. 47, XXX.

Е. 46, XX, 5р-.

157. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом котячого крику:

А. 47, XXY.

В. 46, XX, 9р⁺.

*С. 46, XX, 5р-.

D. 45, X0.

Е. 47, XXX.

158. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Клайнфельтера:

А. 46, XX.

*В. 47, XXY.

С. 45, X0.

D. 47, XXX.

Е. 46, XX, 5р-.

159. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Патау:

А. 46, XX.

В. 47, XX, 18⁺.

С. 47, XX, 13⁺.

*D. 47, XY, 13⁺.

Е. 46, XX, 5р-.

160. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Едвардса:

А. 46, XX, 9р⁺;

В. 46, XX, 5р-;

*С. 47, XY, 18⁺;

D. 47, XY, 21⁺.

E. 47, XY, 13⁺.

161. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Дауна:

А. 46, XX, 9р⁺;

В. 46, XX, 5р-;

*С. 47, XY, 22⁺;

D. 47, XY, 21⁺.

E. 47, XY, 13⁺.

162. Чоловік з низьким інтелектом, агресивною поведінкою, добре розвиненими м'язами, нормальними статевими залозами, високий на зріст може мати каріотип:

А. 47, XXY;

*В. 47, XYY;

С. 47, XX, 21⁺;

D. 45, X0.

E. 47, XY, 13⁺.

163. Дослідження каріотипу необхідне у випадку, якщо:

А. Жінка мала один спонтанний викидень.

В. У сім'ї перша дитина народилася хворою на фенілкетонурію.

*С. У подружжя мали місце мертвонародження плода і два спонтанні викидні.

D. У сім'ї перший хлопчик народився дальтоніком.

Е. У сім'ї перший хлопчик народився гемофіліком.

164. Для проведення цитогенетичного аналізу використовуються:

А. Клітини букального епітелію.

*В. Клітини кісткового мозку.

С. Еритроцити.

D. Клітини підшлункової залози.

Е. Клітини зроговілого епітелію.

165. Для проведення цитогенетичного аналізу використовуються:

А. Клітини букального епітелію.

*В. Лейкоцити.

С. Еритроцити.

D. Клітини підшлункової залози.

Е. Клітини зроговілого епітелію.

166. За допомогою цитогенетичного методу проводять діагностику:

А. Мультифакторіальної хвороби.

В. Спадкових дефектів обміну речовин.

С. Молекулярної хвороби.

*D. Хвороб, пов'язаних зі зміною кількості автосом.

Е. Генної хвороби.

167. За допомогою цитогенетичного методу проводять діагностику:

А. Мультифакторіальної хвороби.

В. Спадкових дефектів обміну речовин.

*С. Хвороб, пов'язаних зі зміною кількості статевих хромосом.

D. Молекулярної хвороби.

Е. Генної хвороби.

168. Методом амніоцентезу визначено каріотип плода: 47, XX, 21⁺. Який імовірний діагноз, що відповідає цій формулі каріотипу:

А. Синдром Едварда.

В. Синдром Патау.

С. Синдром котячого крику.

*D. Синдром Дауна

Е. Синдром Шерешевського-Тернера.

169. Методом амніоцентезу визначено каріотип плода: 47, XX, 13⁺. Який імовірний діагноз, що відповідає цій формулі каріотипу:

А. Синдром Едварда.

*В. Синдром Патау.

С. Синдром котячого крику.

D. Синдром Дауна

Е. Синдром Шерешевського-Тернера.

170. Методом амніоцентезу визначено каріотип плода: 47, XX, 18⁺. Який імовірний діагноз, що відповідає цій формулі каріотипу:

*А. Синдром Едварда.

В. Синдром Патау.

С. Синдром котячого крику.

D. Синдром Дауна

Е. Синдром Шерешевського-Тернера.

171. У діагностиці хромосомних хвороб для одержання метафазних пластинок на культуру клітин під час мітозу діють:

А. Адреналіном.

*В. Колхіцином.

С. Атропіном.

D. Ацетилхоліном.

Е. Формаліном.

172. Чоловік є гемізиготою за геном, що зумовлює гемофілію. Який його каріотип?

*А. 46, XY.

В. 47, XYY.

С. 45, Y0.

D. 47, XXY.

Е. 46, XХ.

173. Повний диплоїдний набір хромосом однієї соматичної клітини називають:

*А. Каріотипом.

В. Генофондом.

С. Фенотипом.

D. Гемізиготою.

Е. Геномом.

174. Який метод генетики дає можливість визначити каріотип?

*А. Цитогенетичний.

В. Біохімічний.

С. Генеалогічний.

D. Близнюковий.

Е. Дерматогліфіки.

175. Який метод генетики дає можливість визначити що має більший вплив на формування ознаки – генотип чи зовнішнє середовище?

А. Цитогенетичний.

В. Біохімічний.

С. Генеалогічний.

*D. Близнюковий.

Е. Дерматогліфіки.

176. Який метод генетики дає можливість діагностувати молекулярні захворювання?

А. Цитогенетичний.

*В. Біохімічний.

С. Генеалогічний.

D. Близнюковий.

Е. Дерматогліфіки.

177. Який метод генетики дає можливість визначити тип успадкування та генотип пробанда?

А. Цитогенетичний.

В. Біохімічний.

*С. Генеалогічний.

D. Близнюковий.

Е. Дерматогліфіки.

178. Який метод генетики дає можливість визначити особливості папілярних візерунків на долонях, підошвах, пальцях рук?

А. Цитогенетичний.

В. Біохімічний.

С. Генеалогічний.

D. Близнюковий.

*Е. Дерматогліфіки.

179. Х-хроматин - це:

*А. Конденсована Х-хромосома.

В. Неконденсована Х-хромосома.

С. Конститутивний гетерохроматин.

D. Нефакультативний гетерохроматин.

Е. Конденсована аутосомосома.

180. Х-хроматин - це:

*А. Тільце Барра.

В. Неконденсована Х-хромосома.

С. Конститутивний гетерохроматин.

D. Нефакультативний гетерохроматин.

Е. Конденсована аутосомосома.

181. Х-хроматин у жінки можна виявити:

А. Тільки в статевих клітинах.

*В. У соматичних клітинах.

С. Тільки в нервових клітинах.

D. В усіх клітинах організму.

Е. В еритроцитах.

182. В ядрах клітин букального епітелію жінки виявлено по дві грудочки Х-хроматину. Це свідчить про наявність у каріотипі:

А. Однієї Х-хромосоми.

В. Двох Х-хромосом.

*С. Трьох Х-хромосом.

D. Чотирьох Х-хромосом.

Е. Однієї Y-хромосоми.

183. В ядрах клітин букального епітелію жінки виявлено по три грудочки Х-хроматину. Це свідчить про наявність у каріотипі:

А. Однієї Х-хромосоми.

В. Двох Х-хромосом.

С. Трьох Х-хромосом.

*D. Чотирьох Х-хромосом.

Е. Однієї Y-хромосоми.

184. В ядрах клітин букального епітелію жінки виявлено по одній грудочці Х-хроматину. Це свідчить про наявність у каріотипі:

А. Однієї Х-хромосоми.

*В. Двох Х-хромосом.

С. Трьох Х-хромосом.

D. Чотирьох Х-хромосом.

Е. Однієї Y-хромосоми.

184. В ядрах клітин букального епітелію жінки не виявлено Х-хроматину. Це свідчить про наявність у каріотипі:

*А. Однієї Х-хромосоми.

В. Двох Х-хромосом.

С. Трьох Х-хромосом.

D. Чотирьох Х-хромосом.

Е. Однієї Y-хромосоми.

185. В ядрах клітин букального епітелію дівчинки з трисомією за Х-хромосомою виявляється:

А. Одна грудочка Х-хроматину.

*В. Дві грудочки Х-хроматину.

С. Три грудочки Х-хроматину.

D. Чотири грудочки Х-хроматину.

Е. Не виявляється жодної грудочки Х-хроматину.

186. В ядрах клітин букального епітелію дівчинки з синдромом Шерешевського-Тернера виявляється:

А. Одна грудочка Х-хроматину.

В. Дві грудочки Х-хроматину.

С. Три грудочки Х-хроматину.

D. Чотири грудочки Х-хроматину.

*Е. Не виявляється жодної грудочки Х-хроматину.

187. Метод визначення Х-хроматину застосовують для діагностики:

А. Цукрового діабету.

В. Виразки шлунка.

С. Синдрому Дауна.

*D. Синдрому Шерешевського-Тернера.

Е. Шизофренії.

188. Метод визначення Х-хроматину застосовують для діагностики:

А. Цукрового діабету.

В. Виразки шлунка.

*С. Синдрому Клайнфельтера.

D. Синдрому Патау.

Е. Шизофренії.

189. Хворобу Клайнфельтера встановлюють:

*А. Виявленням у соматичних клітинах Х-хроматину.

В. Виявленням у соматичних клітинах Y-хроматину.

С. Використанням методу дерматогліфіки.

D. Використанням біохімічного методу.

Е. Використанням близнюкового методу.

190. Одну грудочку тільця Барра в ядрі клітини слизової оболонки щоки можна виявити у:

*А. Жінки з нормальним каріотипом 46, XX.

В. Чоловіка з каріотипом 47, XY, 21+.

С. Чоловіка з каріотипом 46, XY.

D. Жінки з каріотипом 47, XXX;

Е. Чоловіка з каріотипом 47, XYY.

191. Клітини, знайдені в амніотичній рідині, містять по дві грудочки Х-хроматину за рахунок:

*А. Трисомії за Х-хромосомою.

В. Трисомії за 21-й хромосомою.

С. Моносомії за Х-хромосомою.

D. Трисомії за 18-й хромосомою.

Е. Трисомії за 13-й хромосомою.

192. Клітини, знайдені в амніотичній рідині, не містять Х-хроматину за рахунок:

А. Трисомії за Х-хромосомою.

В. Трисомії за 21-й хромосомою.

*С. Моносомії за Х-хромосомою.

D. Трисомії за 18-й хромосомою.

Е. Трисомії за 13-й хромосомою.

193. В ядрах клітин букального епітелію слизової оболонки щоки в пацієнта чоловічої статі виявлено Х-хроматин. Це можливо при:

*А. Синдромі Клайнфельтера.

В. Синдромі Шерешевського-Тернера.

С. Синдромі Патау.

D. Синдромі Едвардса.

Е. Синдромі трисомії Х.

194. Синдром Шерешевського-Тернера можна встановити:

*А. Визначенням Х-хроматину в соматичних клітинах.

В. Біохімічними методами.

С. Методом дерматогліфіки.

D. Генеалогічним методом.

Е. Близнюковим методом.

195. Синдром Шерешевського-Тернера можна встановити:

*А. Методом каріотипування.

В. Біохімічними методами.

С. Методом дерматогліфіки.

D. Генеалогічним методом.

Е. Близнюковим методом.

196. Грудочки Х-хроматину в ядрах клітин епітелію слизової оболонки щоки в чоловіка, який має синдром Клайнфельтера, локалізуються в ядрі:

*А. Примембранно.

В. У будь-якій зоні каріоплазми.

С. Біля ядерця.

D. У центрі каріоплазми.

Е. У ядерці.

197. Грудочки Х-хроматину в ядрах клітин епітелію слизової оболонки щоки в жінки, яка має синдром трисомії Х, локалізуються в ядрі:

*А. Примембранно.

В. У будь-якій зоні каріоплазми.

С. Біля ядерця.

D. У центрі каріоплазми.

Е. У ядерці.

198. При мікроскопії епітеліальних клітин слизової оболонки щоки чоловіка в 30% з них знайдено статевий хроматин. Найбільш імовірний діагноз такий:

*А. Синдром Клайнфельтера.

В. Синдром Шерешевського-Тернера.

С. Синдром Патау.

D. Синдром Едвардса.

Е. Синдром трисомії Х.

199. Який каріотип у жінки, у нейтрофільних лейкоцитах якої не виявлено жодної барабанної палички:

А. 46, XX.

*В. 45, X0.

С. 47, XXX.

D. 47, XX, 21+.

Е. 47, XX, 18+.

200. Ядра більшості клітин букального епітелію чоловіка містять по 3 грудочки Х-хроматину. Який імовірний набір статевих хромосом у чоловіка:

А. XXY.

В. XXXY.

С. XY.

*D. XXXXY.

Е. 0Y.

Нервова тканина

1. Джерела розвитку нервової тканини:

1. ентодерма;

2. мезенхіма;

3. дорсальна ектодерма;

4. вентральна ектодерма;

5. мезодерма

2. Які органели спеціального призначення знаходяться в цитоплазмі нейроцитів?

1. лізосоми та пероксисоми;

2. рибосоми та полісоми;

3. мітохондрії та агранулярна ендоплазматична сітка;

4. нейрофібрили та гранулярна ендоплазматична сітка;

5. пластинчатий комплекс.

3. Яку назву має спеціалізований контакт між нейроцитами?

1. нексус;

2. щільний контакт;

3. десмосома;

4. синапс;

5. адгезивний контакт.

4. Які з названих клітин належать до макроглії?

1. епендимоцити, адипоцити, астроцити;

2. астроцити, епендимоцити, олігодендроцити;

3. олігодендроцити, макрофаги, епендимоцити;

4. лаброцити, перицити, астроцити;

5. фіброцити, остеоцити, олігодендроцити;

5. До яких гліальних клітин належать нейролемоцити?

1. епендимної глії;

2. олігодендроглії;

3. протоплазматичної астроглії;

4. волокнистої астроглії;

5. астроцитарної глії.

6. За якими морфологічними ознаками класифікують нейроцити?

1. розмірами ядра;

2. формою перикаріона;

3. локалізацією ергастоплазми;

4. кількістю відростків;

5. формою термінального розширення аксона;

7. Якою органелою загального призначення в інших клітинах є хроматофільна субстанція нейроцитів?

1. агранулярна ендоплазматична сітка;

2. гранулярна ендоплазматична сітка;

3. лізосоми;

4. сітчастий аппарат;

5. фагосоми.

8. В яких структурних компонентах нейроцита локалізується тигроїд?

1. в тілі;

2. в перикаріоні та відростках;

3. в аксоні та його конусоподібному розширенні;

4. в дендритах;

5. в перикаріоні та дендритах.

9. В яких структурних компонентах нейроцита локалізуються нейрофібрили?

1. в аксоні та тілі;

2. в дендритах та перикаріоні;

3. в тілі;

4. в перикаріоні та відростках;

5. в аксоні.

10. Послідовність розміщення нейроцитів у складних рефлекторних дугах:

1. еферентний, аферентний, асоціативний;

2. еферентний, асоціативний, аферентний;

3. асоціативний, аферентний, еферентний;

4. аферентний, асоціативний, еферентний;

5. асоціативний, еферентний, аферентний.

11. Які органели забезпечують транспорт речовин по відростках нейроцитів?

1. плазмолема, сітчастий аппарат;

2. ендоплазматична сітка, мікротрубочки, актиноміозинова система цитоскелета;

3. комплекс Гольджі, міофібрили;

4. тонофібрили, агранулярна ендоплазматична сітка;

5. ендоплазматичний ретикулум, вакуолі, мікропухирці.

12. До яких клітин належать мікрогліоцити?

1. фіброкластів;

2. макрофагів;

3. остеоцитів;

4. лаброцитів;

5. перицитів.

13. Які клітини належать до основного диферону нервової тканини?

1. нейролемоцити;

2. епендимні гліоцити;

3. нейроцити;

4. астроцити;

5. мікрогліоцити;

14. Що є джерелом розвитку макроглії?

1. мезенхіма;

2. нейроектодерма;

3. ектодерма;

4. дорсальна мезодерма;

5. вентральна ектодерма;

15. Які структури нейрона беруть участь в проведенні нервового імпульса?

1. тигроїд;

2. плазмолема;

3. комплекс Гольджі;

4. мітохондрії;

5. нейрофібрили;

16. Який принцип закладено в основу морфологічної класифікації нервових волокон?

1. за діаметром нервового волокна;

2. за будовою осьового циліндра;

3. за будовою оболонки;

4. за виконуваними функціями;

5. за довжиною нервового волокна;

17. Що таке нейролема?

1. аксолема;

2. завиток мезаксона;

3. базальна мембрана нервового волокна;

4. цитоплазма і ядро нейролемоцита;

5. насічки мієліну;

18. До якої групи нервових закінчень відносяться пластинчасті тільця?

1. невільні інкапсульовані аферентні нервові закінчення;

2. вільні аферентні нервові закінчення;

3. секреторні еферентні нервові закінчення;

4. моторні еферентні нервові закінчення;

5. невільні неінкапсульовані аферентні нервові закінчення;

19. Що таке нейральні плакоди?

1. потовщення ектодерми над нервовою трубкою;

2. потовщення ектодерми з боків краніальної частини нервової трубки;

3. потовщення прехордальної пластинки;

4. потовщення дорсальної ектодерми;

5. потовщення гангліозної пластинки;

20. Які структури не входять до складу нейрита?

1. мітохондрії;

2. аксолема;

3. речовина Нісля;

4. аксоплазма;

5. нейрофібрили;

21. Що є джерелом розвитку мікроглії.

1. ентодерма;

2. нейроектодерма;

3. моноцити;

4. дорсальна мезодерма;

5. дорсальна ектодерма

22. На мікропрепаратах побачили три нейрони: псевдоуніполярний, біполярний, мультиполярний. Скільки аксонів можливо визначити у кожного з перерахованих типів клітин ?

1. Один.

2. Три.

3. Дв

4. Жодного.

5. Чотири.

23. На електронній мікрофотографії нервової тканини досліджуваного об’єкту побачили клітину що має секреторні гранули у цитоплазмі та аксоні. Назвіть цю клітину.

1. Асоціативн

2. Аферентна

3. Нейросекреторна

4. Еферентна

5. Епендимогліальна

24. Дослідник під час експерименту на препараті поперечного розрізу спинного мозку спостерігає спинномозковий канал, який оточений щільним шаром клітин. Назвіть ці клітини.

1. Епендимоцити.

2. Нейрогліоцити.

3. Астроцити.

4. Олігодендроцити.

5. Нейролемоцити.

25. При мікроскопічному дослідженні нервової тканини добре видно перикаріони і відростки нейроцитів що оточені дрібними клітинами. Дайте назву цим клітинам.

1. Олігодендроцити.

2. Астроцити.

3. Епендимоцити.

4. Мікрогліоцити.

5. Нейрогліоцити.

26. Внаслідок дослідження у хворого виявлено що у нервовій тканині погано, або зовсім не відбувається фізіологічна регенерація. З функцією яких тканин це пов’язано?

1. Олігодендроцити.

2. Епендимоцити.

3. Астроцитити.

4. Мікрогліоцити.

5. Нейрогліоцити.

27. Дослідник на препараті поперечного розрізу спинного мозку побачив клітини з багаточисельними відростками, які локалізовані в білій речовині. Назвіть ці клітини.

1. Протоплазматичні астроцити.

2. Волокнисті астроцити.

3. Протоплазматичні олігодендроцити.

4. Протоплазматичні епендимоцити.

5. Волокнисті епендимоцити.

28. При дослідженні мікропрепарату нервової тканини в цитоплазмі нейроцитів виявляється велика кількість зерен ліпофусцину. До якої вікової групи відноситься хворий?

1. Дитячий.

2. .Дорослий

3. Старший.

4. Підлітковий.

5. Старечий.

29. У нервовій трубці зародка людини ектодермальні клітини диференціюються в нейробласти та спонгіобласти. Внаслідок переміщення цих клітин в нервовій трубці утворюються шари. В якому з шарів, в основному, локалізуються тіла нейробластів?

1. Мантійному шарі.

2. Епендимному.

3. Крайовій вуалі.

4. Білій речовині.

5. Оболонці спинного мозку.

30. У хворого має місце пошкодження кортико–спінального тракта справа на рівні СV. Як зміниться функціональна активність нейронів сірої речовини спинного мозку?

1. Виникне стійка активація мотонейронів передніх рогів спинного мозку.

2. Виникне стійке гальмування мотонейронів передніх рогів спинного мозку.

3. Виникне активація нейронів грудного ядра Кларк

4. Виникне пригнічення нейронів власного ядра заднього рогу.

5. На стороні пошкодження буде відсутня больова чутливість.

31. При функціональному виснаженні нейрона спостерігається тигроліз – просвітлення нейроплазми, внаслідок розпаду базофільної субстанції. Зі зміною якої органели пов’язане це явище?

1. Нейрофібрилами.

2. Гранулярної ендоплазматичної сітки.

3. Лізосомами.

4. Комплексом Гольджі.

5. Мітохондріями.

32. У хворого в результаті тяжких опіків шкіри можна спостерігати відсутність реакції на больові подразнення. З ушкодженням яких нервових закінчень це пов’язано?

1. Капсульованих нервових закінчень – тілець Руффіні.

2. Капсульованих нервових закінчень – тілець Мейснер

3. Капсульованих нервових закінчень тілець Пачіні.

4. Капсульованих нервових закінчень– колб Краузе.

5. Вільних нервових закінчень

33. У спортсмена травмоване коліно, частково пошкоджені сухожилки. Через деяких час цілісність сухожилку відновилася, а рухи – ні. З пошкодженням яких нервових закінчень це пов’язано?

1. Сухожильні органи Гольджі.

2. Тільце Пачіні.

3. Тільце Мейснер

4. Колба Краузе.

5. Тільце Руффіні.

34. Під час експерименту піддослідному ввели речовину яка блокує синтез медіатора в чутливому нейроні. Які ультраструктурні зміни можна спостерігати в рефлекторній дузі?

1. Незначна кількість синаптичних пухирців в закінченнях аксона

2. Зміни не спостерігатимуться в закінченнях аксона

3. Збільшення кількості синаптичних пухирців в закінченнях аксона

4. Зникнення синаптичних пухирців в закінченнях аксон

5. Дуже велика кількість синаптичних пухирців в закінченнях аксона

35. Працівник столярного цеху деякий час не користувавася захисними окулярами внаслідок цього йому в око потрапила скалка. Які нервові закінчення першими відреагують на це пошкодження?

1. Вільні нервові закінчення.

2. Тільце Мейснер

3. Тільце Пачіні.

4. Тільце Руффіні.

5. Тільце Меркеля.

36. Дослідник в мікропрепараті шкіри пальця людини побачив капсульоване нервове закінчення яке має розміри близько 0,5–2 мм. Назвіть це нервове закінчення.

1. Тільце Пачіні.

2. Тільце Меркеля.

3. Колба Краузе.

4. Тільце Мейснер

5. Тільце Руффіні.

37. При електронномікроскопічному дослідженні синапса встановлено, що у пресинаптичному полюсі містяться електронно–щільні синаптичні пухирці. Який їх розмір?

1. 100–200 нм.

2. 30–60 нм.

3. 50–90 нм.

4. . 80–150 нм

5. 150–240 нм.

38. Дослідник на мікропрепараті шкіри пальця людини у сосочковому шарі дерми побачив нервове закінчення, яке мало розміри близько 50–100 мкм. Назвіть його.

1. Дотикове тільце Мейснер

2. Кінцеві колби Краузе.

3. Пластинчасте тільце Пачіні.

4. Тільце Руффіні.

5. Тільце Меркеля.

39. На мікропрепараті зрізу стінки шлунка у сполучній тканині видно нервове закінчення, що має невелике потовщення осьового циліндру – внутрішня колба і концентричні нашарування колагенових волокон – товсту зовнішню колбу. Дайте назву цьому закінченню.

1. Тільце Меркеля..

2. Тільце пачіні

3. Колба Краузе.

4. Тільце Мейснера

5. Тільце Руффіні.

40. У хворого внаслідок травми пошкоджене супраоптичне і паравентрикулярне ядра передньої частки гіпоталамус Як це відобразиться на функціонуванні синапсів, де нейротрансмітером виступає вазопресин?

1. Такий синапс не буде функціонувати.

2. Функціонування синапса порушиться частково.

3. Функціонування синапса не порушиться.

4. Функцію вазопресину буде виконувати серотонін.

5. Функцію вазопресину буде виконувати ендорфін.

41 У хворого в результаті термічних уражень епітелію відсутня реакція на температурні подразнення. З пошкодженням яких нервових закінчень це пов’язано?

1. Тільце Пачіні.

2. Тільце Мейснера

3. Колба Краузе.

4. Тільце Руффіні.

5. Тільце Меркеля.

42. У хворого після механічної травми на місці перерізу нервового волокна виник грубий сполучнотканинний рубець. Як це відобразиться на процесі регенерації нервового волокна?

1. Регенерація не відбудеться.

2. Регенерація відбудеться частково.

3. Регенерація відбудеться в повній мірі.

4. Регенерація відбудеться – фізіологічн

5. Регенерація відбудеться – репаративн

43. Екпериментально визначили швидкість передачі нервового імпульсу по безмієлінових нервових волокнах. Яка це швидкість?

1. 200–300 м/сек.

2. 50–100 м/сек.

3. 100–250 м/сек

4. 1–2 м/сек

5. 5–120 м/сек.

44. Дослідник виявив, що швидкість розповсюдження нервового імпульсу по мієлінових нервових волокнах є дещо іншою ніж по безмієлінових. Яка це швидкість?

1. 50–100 м/сек.

2. 5–120 м/сек

3. 1–2 м/сек.

4. 200–300 м/сек.

5. 100–250 м/сек.

45. У хворого внаслідок травми перерізане нервове волокно. Через два тижні йому ввели речовину, яка гальмує розмноження нейролемоцитів. Як це відобразиться на процесі регенерації даного волокна?

1. Відбудеться порушення процесу мієлінізації всієї товщі волокна

2. Мієлінізація відбудеться без порушень.

3. Мієлінізація відбудеться фрагментарно.

4. Мієлінізація відбудеться тільки біля осьового циліндра

5. Мієлінізація відбудеться по периферії волокна

46. При електронномікроскопічному дослідженні виявлено нервове волокно, яке має декілька осьових циліндрів, оточених цитоплазмою нейролемоцитів.

Назвіть це волокно.

1. Безмієлінове нервове волокно з ізольованими аксонами.

2. Безмієлінове волокно кабельного типу.

3. Мієлінове волокно з ізольованими аксонами.

4. Мієлінове волокно кабельного типу.

5. Безмієлінове волокно кабельного типу.

47. Дослідник на препараті виявив ділянку пошкодженого нервового волокна: осьовий циліндр периферичного нервового відростка фрагментований. На яку добу після перерізу нервового волокна можна буде спостерігати це явище?

1. 3–5 добу.

2. 4–8 добу.

3. 5–10 добу.

4. 8–12 добу.

5. 1–2 добу.

48. При електронномікроскопічному дослідженні мієлінового нервового волокна встановлено, що осьовий циліндр оточує декілька нейролемоцитів. Як називається місце контакту двох сусідніх нейролемоцитів.

1. Складка мезаксону.

2. Насічка Шмідт Лантерман

3. Вузол Ранв’є

4. Мієлінова піхва

5. Глибока складка нейролеми.

49. При електронномікроскопічному дослідженні мієлінового нервового волокна встановлено, що мієлінова оболонка має складчасту будову. Яка структура її утворює?

1. Мезаксон.

2. Вузол Ранв’є.

3. Дуплікатура нейролеми.

4. Дуплікатура насічки Шмідт Лантермана

5. Дуплікатура ендоневрію.

50. В результаті електронномікроскопічного дослідження нервового волокна встановлено, що всередині нього є осьовий циліндр. Яка структура його утворює?

1. Аксолема.

2. Клітина Шванна

3. Мезаксон.

4. Периневрій.

5. Відросток нервової клітини

51 При електронномікроскопічному дослідженні периферійного нерва виявлено осьовий циліндр із елементами гранулярної ендоплазматичної сітки. Яким відростком нервової клітини утворений цей циліндр.

1. Дендритом.

2. Аксоном.

3. Мієліновим волокном.

4. Безмієліновим волокном.

5. Волокном кабельного типу.

52. До якої групи нервових закінчень відносяться пластинчасті тільця?

1. невільні інкапсульовані аферентні нервові закінчення;

2. вільні аферентні нервові закінчення;

3. секреторні еферентні нервові закінчення;

4. моторні еферентні нервові закінчення;

5. невільні неінкапсульовані аферентні нервові закінчення;

53. Які клітини в епідермісі шкіри разом з терміналями еферентних волокон утворюють тактильні рецептори?

1. Кератиноцити;

2. Клітини Лангерганса;

3. С –Клітини Меркеля;

4. Меланоцити;

5. Тільце Руфіні.

54. При реалізації яких процесів можлива синаптична передача?

1. Синтез нейромедіатора, накопичення в синаптичних пухирцях і виділення в синаптичну щілину;

2. Синтез нейромедіатора, виділення і взаємодія його з рецептором на постсинаптичній мембрані;

3. Синтез нейромедіатора, збереження, звільнення, взаємодія з рецептором на постсинаптичній мембрані, руйнування нейромедіатора або захоплення його нервовою терміналлю;

4. Синтез нейромедіатора, виділення в синоптичну щілину, взаємодія з рецептором на постсинаптичній мембрані;

5. Синтез нейромедіатора, збереження в синаптичних пухирцях, виділення.

55. Рухове нервове закінчення це:

1. нервово–м’язовий синапс;

2. рухова нервова терміналь;

3. місце контакту між пресинаптичною і постсинаптичною частиною нервово–м’язового синапса;

4. колба Краузе;

5. вільне нервове закінчення.

56. Що таке м’зове веретено і які структури входять до його складу?

1. чутливі сприймаючі прилади скелетного м’яза;

2. інтрафузальні м’язові волокна;

3. гладкі м’язові клітини;

4. нервові волокна;

5. інтрафузальні м’язові волокна, нервові волокна і капсула

57. Чим не являється сухожильний орган Гольджі?

1. рецептором;

2. ефектором;

3. орган, розташований в кінцевій частині сухожилка і в зв’язках суглобів;

4. рецептор веретеноподібної форми;

5. рецептор, в утворенні якого беруть участь терміналі аферентних мієлінових волокон.

58.По яких структурах нервовий імпульс йде до перикаріона нейроцита?

1. дентритах;

2. аксонах;

3. дентритах і аксонах;

4. мієлінових нервових волокнах;

5. безмієлінових нервових волокнах.

59. Що таке нейромоторна одиниця?

1. один мотонейрон і одне м’язове волокно;

2. один мотонейрон і група екстрафузальних м’язових волокон, які він інервує;

3. одне м’язове волокно скелетного м’яза, що іннервується кількома нейронами;

4. один мотонейрон і одне інтрафузальне нервове волокно;

5. багато м’язових волокон і декілька мотонейронів.

60. Які морфологічні ознаки є характерними для інкапсульованих нервових закінчень?

1. містять терміналі галуження периферійного відростка чутливого нейрона;

2. містять спеціальні клітини;

3. мають оформлену сполучнотканинну капсулу;

4. містять терміналі галуження периферійного відростка чутливого нейрона, клітини нейроглії і сполучнотканинну капсулу;

5. термінальні галуження відростка чутливого нейрона і клітини нейроглії.

61. Які морфологічні ознаки є характерними для вільних нервових закінчень?

1. галуження осьового циліндра в прошарках сполучної тканини внутрішніх органів;

2. наявність допоміжних клітин;

3. формування нервовою терміналлю пальцеподібних відростків, оточених допоміжними клітинами;

4. галуження осьового циліндра, частково оточеного шванівськими клітинами;

5. тільки частина осьового циліндра, вкрита шванівськими клітинами, решта відділяється від сполучної тканини лише базальною мембраною.

62. Які нервові закінчення не відносяться до механорецепторів?

1. ФатерПачіні, колби Краузе;

2. тільця Гольджі–Мацоні;

3. тільця Мейснера;

4. кисті Руфіні;

5. ноцірецептори.

63. Які рецептори реєструють вібрацію малої і великої частоти?

1. тільця Мейснера, тільця ФатерПачіні

2. тільця Краузе;

3. ноцірецептори;

4. тільця Руфіні;

5. тільця ФатерПачіні.

64. Які рецептори сприймають температурні відчуття?

1. тільця Краузе;

2. ноцірецептори;

3. тільця Руфіні;

4. тільця ФатерПачіні;

5. вільні нервові закінчення.

65. В дотикових клітинах Мерк еля виявляються пептиди і нейросекреторні речовини. Про що свідчить цей факт?

1. їх рецепторну функцію;

2. їх тісний контакт з епітеліоцит;ами

3. їх здатність нести позиційну інформацію про локалізацію нервової терміналі;

4. їх секреторну функцію;

5. їх ендокринну функцію.

66. М’язові веретена це:

1. чутливі сприймаючі прилади скелетних м’язів;

2. рецептори гладких м’язів;

3. рецептори кардіоміоцитів;

4. ефектори скелетних м’язів;

5. рецептори суглобів.

67. В м’язовому веретені відсутні:

1. інтрафузальні м’язові волокна;

2. нервові волокна;

3. капсула;

4. інтрафузальні волокна з ядерною сумкою;

5. олігодендроцити.681. В утворенні ефекторів приймають участь такі закінчення, за винятком:

1. закінчення аксонів нейроцитів;

2. закінчення дендритів нейроцитів;

3. закінчення дендритів і аксонів;

4. нейроцитівзакінчення терміналей аксонів;

5. терміналі аксонів секреторних нейроцитів;

69. Відомі такі види синапсів, за винятком:

1. аксо–дендритичні;

2. дендро–дендритичні;

3. аксо–аксонні;

4. аксо–соматичні;

5. соматосоматичні.

70. Дотикові Клітини Меркеля є:

1. видозміненими астроцитами;

2. біполярними нейроцитами;

3. клітинами, подібними до меланоцитів;

4. видозміненими епідермальними клітинами;

5. клітинами Лангнрганса

71. Де можна знайти дотикові тільця Мейснера?

1. в капсулі печінки;

2. в дермі шкіри підошви;

3. в сполучній тканині слизової ротової порожнини;

4. в сполучнотканинній капсулі лімфатичного вузла;

5. в сполучнотканинній капсулі селезінки.

72. Якими рецепторами є тільця Мейснера?

1. больовими;

2. температурними;

3. барорецепторами;

4. механорецепторами;

5. тактильними.

73. До яких нервових закінчень відносяться тільця Руфіні?

1. вільних аферентних;

2. моторних еферентних;

3. секреторних еферентних;

4. рецепторних інкапсульованих;

5. чутливих, неінкапсульованих

74. До яких нервових закінчень належать колби Краузе?

1. інкапсулбованих терморецепторів;

2. чутливих інкапсульованих;

3. чутливих вільних;

4. рухових еферентних;

5. рухових секреторних.

75. Відомі такі види синапсів, за винятком:

1. аксо–вазальні;

2. аксо–м’язові;

3. аксо–соматичні;

4. аксо–аксональні;

5. аксо–гліальні.

76. Що таке синапс?

1. адгезивні міжклітинні контакти;

2. контакти типу nexus;

3. замикаючі контакти;

4. спеціалізовані міжклітинні контакти;

5. спеціалізовані контакти між нейроцитами, що передають сигнали.

77. За яких умов нейромедіатор виділяється в синаптичну щілину?

1. при зміні мембранного потенціалу в нервовій терміналі;

2. при накопиченні нейромедіатор в нервовій терміналі;

3. при наявності ферментів, які приймають участь в утворенні нейромедіатора;

4. при звільненні нейромедіатор з нервової терміналі;

5. при збереженні його в синоптичних пухирцях.

78. Відомо, що при депресії значно знижується кількість двох нейромедіаторів (норадреналіну та серотоніну) і збільшується експресія їх рецепторі Як діють антидепресанти?

1. зменшують число рецепторів даних нейромедіаторів;

2. збільшують число рецепторів;

3. змінюють характер рецепторів;

4. збільшують кількість нейромедіаторів;

5. стимулюють синтез нейромедіаторів (норадреналіну та серотоніну).

79. У мишей з мутацією типу jumpy причиною тремтіння і судом є порушення мієлінізоції нервових волокон в центральній нервовій системі. З порушенням функції яких клітин пов’язаний такий дефект?

1. Олігодендроцита;

2. Астроцита плазматичного;

3. Астроцита волокнистого;

4. Мікроглії;

5. Шванівської клітини

80. Клітини контактують одна з однією і з іншими клітинами ЦНС, містять велике ядро і проміжні філаменти, які складаються з гліального фібрилярного білк Які це клітини?

1. Олігодендроцити;

2. Мікрогліоцити;

3. Астроцити;

4. Нейрони;

5. Шванівські клітини;

81. Відомо, що нейрони відносяться до статичної клітинної популяції, і тому в онтогенезі нейроцити, які загинули, не відновлюються. Але, не дивлячись на це, в нервовій системі є регенерація. За рахунок чого вона здійснюється?

1. Відновлення цілісності пошкоджених нейронів;

2. Росту відростків пошкоджених нейронів;

3. Розмноження гліальних клітин;

4. Розмноження шванівських клітин;

5. Відновлення цілісності пошкоджених нейроцитів, їх відростків, розмноження гліальних і шванівських клітин.

82. Які ознаки характерні клітинам мікроглії?

1. Наявність багато численних лізосом, участь у фагоцитозі

2. Участь в імунній відповіді в пошкодженому мозку;

3. Не здатність до оновлення;

4. Участь в транспорті глюкози;

5. Багато численні відростки, які галузяться.

83. Які клітини синтезують гілки мієліну у волокнах периферійної нервової системи?

1. Шванівські;

2. Нейрони;

3. Олігодендроцити;

4. Астроцити волокнисті;

5. Астроцити протоплазматичні.

84. Який генез клітин мікроглії?

1. кістково–мозкове походження (моноцити)

2. мезенхіма;

3. нейроектодермальний генез;

4. кістковий мозок і нейроектодерма;

5. мезенхіма і нейроектодерма

85. Які ознаки характерні клітинам епендимоглії?

1. кубічна форма з наявністю війок на апікальній поверхні клітин;

2. клітини мають кубічну форму і утворюють пласт, подібний до епітелію;

3. клітини кубічної форми з війками, що утворюють пласт, подібний до епітелію;

4. клітини кубічної форми, які вистилають центральний спинномозковий канал і шлуночки мозку;

5. клітини невеликих розмірів, неправильної форми, з багато численними відростками, які галузяться.

86. Яка швидкість передачі нервового імпульсу по безмієлінових нервових волокнах?

1. 1–2 м/сек.

2. 50–100 м/сек.

3. 100–250 м/сек.

4. 200–300 м/сек.

5. 5–120 м/сек.

87. Яка швидкість розповсюдження нервового імпульсу по мієлінових нервових волокнах?

1. 5–120 м/сек.

2. 50–100 м/сек.

3. 1–2 м/сек.

4. 200–300 м/сек.

5. 100–250 м/сек.

88. В експерименті перерізане нервове волокно. Які можливі морфологічні зміни в ньому?

1. Мієлінізація відбудеться фрагментарно

2. Мієлінізація відбудеться без порушень.

3. . Відбудеться порушення процесу мієлінізації всієї товщі волокн

4. Мієлінізація відбудеться тільки біля осьового циліндр

5. Мієлінізація відбудеться по периферії волокн

89. Як називається нервове волокно, що має багато осьових циліндрів?

1. Безмієлінове волокно кабельного типу.

2. Безмієлінове нервове волокно з ізольованими аксонами.

3. Мієлінове волокно з ізольованими аксонами.

4. Мієлінове волокно кабельного типу.

5. Безмієлінове волокно кабельного типу.

90. На гістологічному препараті видно фрагменти периферичного розрізу нервових волокон. Ваші судження

1. Проходить фізіологічна регенерація.

2. Фізіологічна регенерація неможлива.

3. Репаративні його регенерація.

4. Репаративна регенерація неможлива.

5. Неможлива ні фізіологічна, ні репаративна регенерація.

91. При електронномікроскопічному дослідженні безмієлінового нервового волокна встановлено, що осьові циліндри охоплені подвійною складкою плазмолеми нейролемоцита. Як називається дана складка?

1. Вузол Ранв’є.

2. Насічка Шмідта Лантермана

3. Мезаксон.

4. Мієлінова піхва

5. Глибока складка нейролеми.

92. При електронномікроскопічному дослідженні мієлінового нервового волокна встановлено, що мієлінова оболонка складається з складок плазмолеми. Які структури утворюють складки?

1. Мезаксон.

2. Осьовий циліндр.

3. Оболонка нейролемоцита.

4. Дуплікатура насічки Шмідт Лантермана

5. Дуплікатура ендоневрію.

93. В результаті електронномікроскопічного дослідження нервового волокна встановлено, що всередині нього є осьовий циліндр, в цитоплазмі якого не міститься гранулярної ендоплазматичної сітки. Яка структура його утворює?

1. Аксон.

2. Клітина Шванна

3. Дендрит.

4. Периневрій.

5. Аксолема

94. При електронномікроскопічному дослідженні периферійного нерва виявлено осьовий циліндр із елементами гранулярної ендоплазматичної сітки. Яким відростком нервової клітини утворений цей циліндр.

1. Дендритом.

2. Аксоном.

3. Мієліновим волокном.

4. Безмієліновим волокном.

5. Волокном кабельного типу.

95. Нервові волокна класифікуються за:

1. за діаметром нервового волокна;

2. за будовою осьового циліндра;

3. за виконуваними функціями;

4. за будовою оболонки;

5. за довжиною нервового волокна;

96. Якими структурами утворена мієлінова оболонка периферійних нервових волокон?

1. Ущільненою міжклітинною речовиною, яка містить білки і фосфоліпіди.

2. Плазматичною мембраною шванівських клітин.

3. Спеціалізованою частиною периневрія.

4. Елементами цитоскелета шванівської клітини.

5. Спірально закрученою мембраною аксона

97. Які компоненти містить осьовий циліндр нервового волокна?

1. Мітохондрії, мікротрубочки.

2. Елементи цитоскелету.

3. Мітохондрії, мікрофіламенти.

4. Мітохондрії, елементи гладкої ендоплазматичної сітки.

5. Мітохондрії, елементи гладкої ендоплазматичної сітки, пухирці і елементи цитоскелету – мікро трубочки, нейрофіламенти, мікрофіламенти.

98. Відомо, що по аксону відбувається транспорт речовин від перикаріона. Назвіть основний матеріал цього транспорту.

1. білки, синтезовані в перикаріоні.

2. білки іонних каналів.

3. ферменти синтезу нейромедіатора

4. ліпіди.

5. білки, ферменти для синтезу нейромедіатора

99. Насічки ШмідтаЛангермана являють собою:

1. ділянку плазматичної мембрани аксону де відсутній мієлін;

2. ділянку плазматичної мембрани аксона з товстим шаром мієліну;

3. ділянку плазматичної мембрани, в якій шванівські клітини утворюють багато чисельні відростки що переплітаються;

4. ділянки розшарування мієліну, які утворюються при мієлінізації;

5. ділянки розшарування мієліну, які утворюються при мієлінізації, і представлені цитоплазмою шванівських клітин.

100. Що таке мієлін?

1. структура утворена ліпідами;

2. структура, спірально закручена навколо аксонів;

3. структура, спірально закручена навколо аксонів, утворена білками;

4. компактна структура із мембран, спірально закручена навколо аксонів;

5. компактна структура із мембран, до складу якої входять ліпіди і білки, спірально закручена навколо аксонів.

101. Які відомі види аксонного транспорту?

1. швидкий;

2. повільний;

3. швидкий і повільний;

4. транспорт від перикаріона;

5. антероградний транспорт (від перикаріона), ретроградний (до перикаріона), швидкий, повільний

102. В мієліновому волокні ЦНС відсутні:

1. перетяжка Ранв’є;

2. осьовий циліндр;

3. мезаксони;

4. олігодендроцити;

5. Насічки мієліні та базальна мембрана

103. Мієлінова оболонка це:

1. продовження оболонки нервової клітини

2. цитоплазма нейролемоцита

3. завитки мезаксона, концентрично нашаровані навколо осьового циліндра

4. осьовий циліндр

5. базальна мембрана навколом’зового волокна

104. В яких нейронах зустрічається один відросток ?

1. біполярних

2. псевдоуніполярних

3. мультиполярних

4. уніполярних

5. нейросекреторних

105. В яких нейронах зустрічається два відростка ?

1. біполярних

2. псевдоуніполярних

3. мультиполярних

4. уніполярних

5. нейросекреторних

106. В яких нейронах зустрічається багато відростків ?

1. біполярних

2. псевдоуніполярних

3. мультиполярних

4. нейросекреторних

5. уніполярних

107. До макроглії не належать:

1. олігодендроцити

2. астроцити

3. гліальні макрофаги

4. нейроцити

5. епендимоцити, олігодендроцити, астроцити.

108. Мієлінова оболонка забезпечує:

1. швидше проходження нервового імпульсу

2. повільне проходження нервового імпульсу

3. мієлінова оболонка не впливає на проходження нервового імпульсу

4. вплив мієлінової оболонки на проходження нервового імппульсу незначний

5. гальмування нервового імпульсу

109. Які клітини утворюють мієлін в мієлінових нервових волокнах?

А. мікроглія

В. астроцити

С. нейролемоцити

D. епендимоцити

Е. клітини-сателіти

110. Укажіть медіатор в нервово-мязовому синапсі скелетних мязів:

А. аміномасляна кислота

В. норадреналін

С. дофамін

D. ацетилхолін

Е. гліцин

111. Назвіть чутливі нервові закінчення,що сприймають больві подразнення.

1. механорецептори

2. терморецептори

3. хеморецептори

4. ноцицептори

5. барорецептори

112. В яких ділянках мозку дорослої людини утворюються нові нервові клітини?

1. субвентрикулярній зоні мозку

2. субгранулярній зоні гіпокампа

3. субвентрикулярній і субгранулярній зонах

4. корі мозку

5. мозочку

113. Які включення знаходяться в нейроплазмі нейрона?

1. Ліпіди

2. Білки

3. слизові секрети

4. пігментні

5. Глікоген ,ліпофусцин, нейросекрети

114. Які органели нервової клітини є показником її функціонального стану?

1. нейрофібрили

2. хроматофільна субстанція

3. мітохондрії

4. комплекс Гольджі

5. лізосоми

115. Які структури належать до системи цитоскелета нейронів?

1. ергастоплазма

2. комплекс Гольджі

3. мікрофіламенти

4. мікротрубочки

5. мікрофіламенти і мікротрубочки

116. На чому грунтується морфологічна класифікація нейронів?

1. кількість відростків

2. кількість аксонів

3. кількість дендритів

4. кількість ядер в клітині

5. наявність чи відсутність відростків

117. Скільки аксонів має мультиполярна нервова клітина?

1. немає зовсім

2. один

3. два

4. багато

5. до пяти

118. У терміналях аксона аксо-м’язового синапса знаходяться:

1. медіатори

2. нейросекрети

3. базофільна субстанція

4. ліпофусцин

5. глікоген

119. На чому грунтується функціональна класифікація нейронів?

1. на функції нейрона у складі рефлекторної дуги

2. на функції аксона

3. на функції дендрита

4. на функції мозкового центра

5. на функції робочого органа, що інервується

120. Закриті ( електричні) синапси :

1. не містять медіатора в пресинаптичному полюсі

2. не містять мітохондрій

3. не містять синаптичної щілини

4. не містять постсинаптичної мембрани

5. не містять медіатора і синаптичної щілини

121. Гальмівну функцію виконує такий синапс:

1. аксо-аксонний

2. аксо-соматичний

3. аксо-дендритний

4. електричний

5. дендро-дендритний

122. Нейролемоцити (клітини Шванна) це різновид:

1. мікрогліоцитів

2. олігодендроцитів

3. епендимоцитів

4. протоплазматичних астроцитів

5. волокнистих астроцитів

123. У нервовій тканині захисну функцію виконують:

1. нейроцити

2. протоплазматичні астроцити..

3. волокнисті астроцити.

4. Епендимоцити.

5. Мікрогліоцити.

124. Нейроцит, що має один відросток, який на певній відстані від тіла клітини поділяється на аксон і дендрит, називається:

1. Біполярним.

2. Мультиполярним.

3. Псевдоуніполчрним.

4. Аферентним.

5. Еферентним.

125. Який вид нейроглії присутній в периферійній нервовій системі?

1. Нейролемоцит

2. Олігодендроцит

3. Астроцит

4. Епендимоцит

5. Мікроглія

126. Що таке вузол Ранв’є в мієліновому нервовому волокні?

1. Дуплікатура нейролеми нейролемоцита

2. Ділянка контакту між двома сусідніми нейролемоцитами

3. Термінальні розгалуження аксона

4. Місце відходження відростка від перикаріона

5. Перетяжки в осьовому цилідрі волокна

127. Крім макрофагічної функції мікроглія виконує:

1. Передачу нервового імпульсу

2. Розмежувальну

3. Секреторну

4. Синтез білків-імуноглобулінів (антитіл)

5. Опорну

128. Постсинаптична мембрана у руховому ефекторі утворена:

1. Сарколемою м’язового волокна

2. Аксолемою м’язового волокна

3. Оболонкою дендрита нейроцита

4. Плазмолемою нейроцита

5. Плазмолемою астроцита

129.Функції ефектора (нейротканинного синапса):

1. Сприйняття подразнення

2. Трансформація подразнення в нервовий імпульс

3. Передача нервового імпульсу робочому органу

4. Передача імпульсу від однієї нервової клітини до іншої

5. Гальмування імпульсу

130. Перикаріон нейрона це:

1. Тіло нейрона

2. Аксон

3. Дендрит

4. Ядро нейрона

5. Нейроплазма

131. В яких синапсах відбувається передача нервового імпульсу в обох напрямках?

1. Аксо-аксонних

2. Аксо-соматичних

3. Аксо-дендритним

4. Безпухирцевих (електронних)

5. Дендро-дендритних

1. C	2 D	3. D	4. B	5. B	6. D	7. В	8. E	9. D	10. D
11. B	12. B	13. C	14. B	15. B	16. С	17. D	18. A	19. B	20. C
21. C	22. А	23. С	24. А	25. А	26. А	27. В	28. В	29. А	30. А
31. В	32. Е	33. А	34. D	35. А	36. А	37. D	38. А	39. В	40. А
41. С	42. А	43. D	44. В	45. А	46. В	47. А	48. С	49. А	50. Е
51. А	52. А	53. С	54. C	55. А	56. Е	57.В	58. А	59. В	60. D
61 А	62. Е	63. Е	64. А	65. Е	66. А	67. Е	68. В	69. Е	70. D
71. В	72. Е	73. D	74. А	75. Е	76. Е	77. А	78. А	79. А	80. С
81. Е	82. А	83. А	84.А	85. D	86. А	87. А	88. С	89. А	90. С
91. С	92. С	93. А	94. А	95. D	96. В	97. Е	98. Е	99. Е	100. Е
101. Е	102. Е	103. С	104. D	105. А	106. С	107. Е	108. А	109. С	110. D
111. D	112. С	113.Е	114. В	115. Е	116 .А	117. В	118. А	119. А	120. Е
121. А	122. В	123. Е	124. С	125. А	126. В	127. D	128. А	129. С	130. А
131. D