Зчеплене успадкування. Генетика статі.

Мінливість, її форми та прояви.

1. Трисомія — це:

А. Збільшення числа хромосом у каріотипі на величину, кратну гаплоїдному набору.

*В. Збільшення числа хромосом у каріотипі на одну.

С. Зменшення числа хромосом у каріотипі на одну.

D. Повна відсутність однієї пари гомологічних хромосом у каріотипі.

Е. Зменшення числа хромосом у каріотипі на величину, не кратну гаплоїдному набору.

2. Нулісомія — це:

А. Збільшення числа хромосом у каріотипі на величину, кратну гаплоїдному набору.

В. Збільшення числа хромосом у каріотипі на одну.

С. Зменшення числа хромосом у каріотипі на одну.

*D. Повна відсутність однієї пари гомологічних хромосом у каріотипі.

Е. Збільшення числа хромосом у каріотипі на величину, не кратну гаплоїдному набору.

3. Мультифакторіальними хворобами є:

А. Гемофілія.

В. Серпоподібно-клітинна анемія.

С. Дальтонізм.

D. Альбінізм.

*Е. Гіпертонічна хвороба.

4. Діапазон модифікаційної мінливості обмежений:

*А. Нормою реакції.

В. Фенотипом.

С. Взаємодією алельних генів.

D. Взаємодією неалельних генів.

Е. Плейотропією.

5. Прикладом фенокопії може бути:

*А. Народження глухої, але з нормальним генотипом дитини у здорової жінки, яка під час вагітності хворіла на краснуху.

В. Дальтонізм у дитини, батьки якої дальтоніки.

С. Гіпертонічна хвороба в дорослого чоловіка, який має здорових батьків.

D. Фенілкетонурія в дитини, батьки якої фенотипово здорові.

Е. Альбінізм у дитини, мати якої альбінос, а батько має нормальну пігментацію шкіри.

6. До ознак, що мають широку норму реакцій у людини, належать:

*А. Маса тіла.

В. Колір райдужної оболонки ока.

С. Колір волосся.

D. Кількість еритроцитів і лейкоцитів у крові.

Е. Групи крові за системою АВО.

7. Спонтанні мутації виникають:

*А. В природних умовах без впливу незвичайних агентів.

В. Внаслідок впливу на організм високої температури та дії іонізуючого випромінювання.

С. Внаслідок впливу на організм зміни клімату.

D. Внаслідок впливу на організм вірусів.

Е. Внаслідок впливу на організм колхіцину.

8. Хромосомні мутації (аберації) пов'язані зі зміною:

А. Тільки структури автосом.

В. Тільки структури статевих хромосом.

*С. Структури всіх типів хромосом.

D. Кількості автосом у каріотипі.

Е. Кількості статевих хромосом у каріотипі.

9. Генна мутація — це зміна:

*А. Структури молекули ДНК у межах гена.

В. Структури будь-якої хромосоми.

С. Загальної кількості хромосом у каріотипі.

D. Кількості статевих хромосом у каріотипі.

Е. Структури молекули РНК.

10. Нонсенс-мутація — це:

А. Подвоєння термінуючого кодону.

*В. Заміна змістовного кодону на термінуючий.

С. Заміна кодону, який визначає одну амінокислоту, на кодон іншої амінокислоти.

D. Подвоєння певної ділянки хромосоми.

Е. Делеція певної ділянки хромосоми.

11. Міссенс-мутація — це:

А. Подвоєння термінуючого кодону.

В. Заміна змістовного кодону на термінуючий.

*С. Заміна кодону, який визначає одну амінокислоту, на кодон іншої амінокислоти.

D. Подвоєння певної ділянки хромосоми.

Е. Делеція певної ділянки хромосоми.

12. Хромосомними хворобами є:

*А. Синдром Клайнфельтера;

В. Альбінізм.

С. Фенілкетонурія.

D. Цукровий діабет.

Е. Дальтонізм.

13. Хромосомними хворобами є:

А. Альбінізм.

*В. Синдром Шерешевського-Тернера.

С. Цукровий діабет.

D. Дальтонізм.

Е. Гемофілія.

14. Хромосомними хворобами є:

А. Синдром Дауна.

В. Альбінізм.

С. Фенілкетонурія.

D. Цукровий діабет.

Е. Дальтонізм.

15. Монозиготні близнята за нормального ембріонального розвитку:

*А. Завжди однієї статі.

В. Іноді можуть мати різну стать.

С. Завжди різної статі.

D. Мають 50% однакових генів.

Е. Мають 25% однакових генів.

16. Монозиготні близнята за нормального ембріонального розвитку:

*А. Мають 100% однакових генів.

В. Іноді можуть мати різну стать.

С. Завжди різної статі.

D. Мають 50% однакових генів.

Е. Мають 25% однакових генів.

17. Вивчення візерунків на пучках пальців рук — це:

*А. Дактилоскопія.

В. Пальмоскопія.

С. Плантоскопія.

D. Мікроскопія.

Е. Ультрамікроскопія.

18. На пучках пальців рук розрізняють папілярні візерунки:

А. Тільки завитки й дуги.

В. Тільки петлі й дуги.

С. Тільки завитки й петлі.

*D. Завитки, петлі й дуги.

Е. Тільки петлі.

19. Дактилоскопія — це вивчення:

А. Папілярних візерунків на долонях.

В. Папілярних візерунків на підошвах.

*С. Папілярних візерунків на пучках пальців рук.

D. Папілярних візерунків на долонях і підошвах.

Е. Папілярних візерунків на пучках пальців рук і долонях.

20. Пальмоскопія — це вивчення:

*А. Папілярних візерунків на долонях.

В. Папілярних візерунків на підошвах.

С. Папілярних візерунків на пучках пальців рук.

D. Папілярних візерунків на долонях і підошвах.

Е. Папілярних візерунків на пучках пальців рук і долонях.

21. Плантоскопія — це вивчення:

А. Папілярних візерунків на долонях.

*В. Папілярних візерунків на підошвах.

С. Папілярних візерунків на пучках пальців рук.

D. Папілярних візерунків на долонях і підошвах.

Е. Папілярних візерунків на пучках пальців рук і долонях.

22. Кут atd долоні в нормі не перевищує:

А. 80°.

В. 75°.

*С. 57°.

D. 108°.

Е. 120°.

23. Кут atd долоні при синдромі Дауна становить:

*А. 81°.

В. 75°.

С. 57°.

D. 108°.

Е. 120°.

24. Кут atd долоні при синдромі Патау становить:

А. 80°.

В. 75°.

С. 57°.

*D. 108°.

Е. 120°.

25. При синдромі Дауна серед папілярних ліній пальців рук переважають:

А. Завитки.

В. Дуги.

*С. Ульнарні петлі.

D. Петлі й дуги.

Е. Завитки та дуги.

26. Поперечна 4-пальцева борозна на долоні спостерігається при:

А. Синдромі Едварда.

В. Синдромі Патау.

*С. Синдромі Дауна.

D. Синдромі Клайнфельтера.

Е. Альбінізмі.

27. Близнюковий метод дає можливість:

А. Вивчати характер папілярних візерунків на шкірі паль­ців рук, долонь, підошов.

*В. Оцінювати ступінь впливу спадковості й середовища на розвиток нормальної або патологічної ознаки.

С. Визначати каріотип.

D. Визначати генетичну структуру популяцій.

Е. Визначати статевий хроматин.

28. Монозиготні близнята:

А. Мають різний генотип.

*В. Завжди мають однаковий генотип.

С. Розвиваються з однієї соматичної клітини.

D. Розвиваються з різних яйцеклітин.

Е. Мають різні візерунки на долонях і пальцях рук.

29. Дизиготні близнюки:

А. Розвиваються з однієї зиготи.

*В. Виникають з різних зигот.

С. Мають однаковий генотип.

D. Мають однаковий фенотип.

Е. Мають однакові візерунки на шкірі долонь і пальців рук.

30. На зображенні родоводу квадрат, біля якого намальована стрілка, означає:

А. Пробанд жіночої статі.

*В. Пробанд чоловічої статі.

С. Дитина, що народилася мертвою.

D. Викидень.

Е. Бездітний шлюб.

31. На зображенні родоводу кружечок, біля якого намальована стрілка, означає:

*А. Пробанд жіночої статі.

В. Пробанд чоловічої статі.

С. Дитина, що народилася мертвою.

D. Викидень.

Е. Бездітний шлюб.

32. На схемі, де зображено родовід, поєднання генетичних символів батьків пробанда подвійною рискою означає:

*А. Споріднений шлюб.

В. Бездітний шлюб.

С. Неофіційний шлюб.

D. Багатодітний шлюб.

Е. Викидень.

33. Що означає на схемі родоводу коло, всередині якого стоїть крапка?

*А. Жінка — гетерозиготний носій досліджуваного гена.

В. Чоловік — гетерозиготний носій досліджуваного гена.

С. Пробанд жіночої статі.

D. Пробанд чоловічої статі.

Е. Пробанд невідомої статі.

34. Що означає на схемі родоводу квадрат, всередині якого стоїть крапка?

А. Жінка — гетерозиготний носій досліджуваного гена.

*В. Чоловік — гетерозиготний носій досліджуваного гена.

С. Пробанд жіночої статі.

D. Пробанд чоловічої статі.

Е. Пробанд невідомої статі.

35. Дальтонізм — це захворювання, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

*С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

36. Гемофілія — це захворювання, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

*С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

37. Гіпертрихоз — це стан, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

*E. Y-зчеплене успадкування.

38. Полідактилія — це захворювання, що має:

*А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

39. Фенілкетонурія — це захворювання, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

*В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

40. Гіпофосфатемічний рахіт, резистентний до вітаміну D — це захворювання, що має:

А. Автосомно-домінантний тип успадкування;

В. Автосомно-рецесивний тип успадкування;

С. X-зчеплене рецесивне успадкування.

*D. X-зчеплене домінантне успадкування.

E. Y-зчеплене успадкування.

41. Для автосомно-рецесивного типу успадкування характерно, що ознака проявляється:

А. Тільки в особин однієї статі.

В. Переважно в особин однієї статі.

С. По вертикалі родоводу.

*D. Не в усіх поколіннях.

Е. Батько передає ознаку всім синам.

42. Для автосомно-домінантного типу успадкування характерно, що ознака проявляється:

А. Тільки в особин однієї статі.

В. Переважно в особин однієї статі.

*С. По вертикалі родоводу.

D. Не в усіх поколіннях.

Е. Батько передає ознаку всім синам.

43. Для Y-зчепленого типу успадкування характерно, що ознака проявляється:

А. По горизонталі родоводу.

В. Переважно в особин однієї статі.

С. По вертикалі родоводу.

D. Не в усіх поколіннях.

*Е. Батько передає ознаку всім синам.

44. Для Х-зчепленого домінантного типу успадкування характерно, що ознака проявляється:

А. По горизонталі родоводу.

В. Тільки у чоловіків.

С. Тільки у жінок.

D. Не в усіх поколіннях.

*Е. Батько передає ознаку всім дочкам.

45. Автосомно-домінантний тип успадкування хвороби характеризує таке положення:

А. Батьки хворої дитини фенотипово здорові, але аналогічне захворювання трапляється в сибсів пробанда.

В. Захворювання трапляється тільки в жінок родини.

С. Захворювання трапляється тільки в чоловіків родини.

*D. Захворювання передається від батьків до дітей у кожному поколінні.

Е. Захворювання передається по горизонталі родоводу.

46. Пробанд — це:

А. Здорова людина, що звернулася до медико-генетичної консультації.

В. Людина, що вперше потрапила під нагляд лікаря-генетика.

С. Хвора людина, яка звернулася до лікаря.

*D. Особа, родовід якої аналізується.

Е. Людина з хромосомними захворюваннями.

47. Сибси — це:

А. Всі родичі пробанда.

В. Хворі діти.

*С. Рідні брати й сестри.

D. Родичі пробанда, які особисто обстежені лікарем-генетиком.

Е. Батьки пробанда.

48. Вкажіть ознаки, характерні для X- зчепленого рецесивного типу успадкування:

А. Трапляються однаково в чоловіків і жінок.

В. Всі фенотипово здорові сини хворих чоловіків є носіями гена, що зумовлює розвиток хвороби.

С. Хворі чоловіки передають рецесивний алель гена 50% синів.

D. Трапляється переважно в жінок.

*Е. Мати-носій гена передає ознаку половині синів.

49. При складанні родоводу користуються умовними позначеннями, запропонованими:

А. Г. Менделем;

*В. Г. Юстом;

С. Ф. Гальтоном;

D. Т. Морганом.

Е. Ж. Моно.

50. Цитогенетичний метод ґрунтується на:

А. Статистичному аналізі генів у популяції.

В. Якісних реакціях виявлення продуктів обміну в крові;

*С. Мікроскопічному дослідженні хромосом.

D. Дослідженні капілярних візерунків.

Е. Визначенні конкордантності.

51. За допомогою цитогенетичного методу можна діагностувати:

А. Фенілкетонурію.

*В. Синдром Дауна.

С. Альбінізм.

D. Галактоземію.

Е. Полідактилію.

52. За допомогою цитогенетичного методу можна діагностувати:

А. Фенілкетонурію.

*В. Синдром Патау.

С. Альбінізм.

D. Галактоземію.

Е. Полідактилію.

53. Методом визначення статевого хроматину можна діагностувати:

А. Фенілкетонурію.

*В. Синдром Клайнфельтера.

С. Альбінізм.

D. Галактоземію.

Е. Полідактилію.

54. Методом визначення статевого хроматину можна діагностувати:

А. Фенілкетонурію.

*В. Синдром Шерешевського-Тернера.

С. Альбінізм.

D. Галактоземію.

Е. Полідактилію.

55. Статеві хромосоми містяться:

А. Тільки в клітинах букального епітелію.

В. Тільки в лімфоцитах.

*С. У всіх клітинах організму.

D. Тільки в статевих клітинах.

Е. Тільки в сперматозоїдах.

56. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Шерешевського-Тернера:

А. 46, XX.

В. 47, XXY.

*С. 45, X0.

D. 47, XXX.

Е. 46, XX, 5р-.

57. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом котячого крику:

А. 47, XXY.

В. 46, XX, 9р⁺.

*С. 46, XX, 5р-.

D. 45, X0.

Е. 47, XXX.

58. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Клайнфельтера:

А. 46, XX.

*В. 47, XXY.

С. 45, X0.

D. 47, XXX.

Е. 46, XX, 5р-.

59. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Патау:

А. 46, XX.

В. 47, XX, 18⁺.

С. 47, XX, 13⁺.

*D. 47, XY, 13⁺.

Е. 46, XX, 5р-.

60. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Едвардса:

А. 46, XX, 9р⁺;

В. 46, XX, 5р-;

*С. 47, XY, 18⁺;

D. 47, XY, 21⁺.

E. 47, XY, 13⁺.

61. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Дауна:

А. 46, XX, 9р⁺;

В. 46, XX, 5р-;

*С. 47, XY, 22⁺;

D. 47, XY, 21⁺.

E. 47, XY, 13⁺.

62. Чоловік з низьким інтелектом, агресивною поведінкою, добре розвиненими м'язами, нормальними статевими залозами, високий на зріст може мати каріотип:

А. 47, XXY;

*В. 47, XYY;

С. 47, XX, 21⁺;

D. 45, X0.

E. 47, XY, 13⁺.

63. Дослідження каріотипу необхідне у випадку, якщо:

А. Жінка мала один спонтанний викидень.

В. У сім'ї перша дитина народилася хворою на фенілкетонурію.

*С. У подружжя мали місце мертвонародження плода і два спонтанні викидні.

D. У сім'ї перший хлопчик народився дальтоніком.

Е. У сім'ї перший хлопчик народився гемофіліком.

64. Для проведення цитогенетичного аналізу використовуються:

А. Клітини букального епітелію.

*В. Клітини кісткового мозку.

С. Еритроцити.

D. Клітини підшлункової залози.

Е. Клітини зроговілого епітелію.

65. Для проведення цитогенетичного аналізу використовуються:

А. Клітини букального епітелію.

*В. Лейкоцити.

С. Еритроцити.

D. Клітини підшлункової залози.

Е. Клітини зроговілого епітелію.

66. За допомогою цитогенетичного методу проводять діагностику:

А. Мультифакторіальної хвороби.

В. Спадкових дефектів обміну речовин.

С. Молекулярної хвороби.

*D. Хвороб, пов'язаних зі зміною кількості автосом.

Е. Генної хвороби.

67. За допомогою цитогенетичного методу проводять діагностику:

А. Мультифакторіальної хвороби.

В. Спадкових дефектів обміну речовин.

*С. Хвороб, пов'язаних зі зміною кількості статевих хромосом.

D. Молекулярної хвороби.

Е. Генної хвороби.

68. Методом амніоцентезу визначено каріотип плода: 47, XX, 21⁺. Який імовірний діагноз, що відповідає цій формулі каріотипу:

А. Синдром Едварда.

В. Синдром Патау.

С. Синдром котячого крику.

*D. Синдром Дауна

Е. Синдром Шерешевського-Тернера.

69. Методом амніоцентезу визначено каріотип плода: 47, XX, 13⁺. Який імовірний діагноз, що відповідає цій формулі каріотипу:

А. Синдром Едварда.

*В. Синдром Патау.

С. Синдром котячого крику.

D. Синдром Дауна

Е. Синдром Шерешевського-Тернера.

70. Методом амніоцентезу визначено каріотип плода: 47, XX, 18⁺. Який імовірний діагноз, що відповідає цій формулі каріотипу:

*А. Синдром Едварда.

В. Синдром Патау.

С. Синдром котячого крику.

D. Синдром Дауна

Е. Синдром Шерешевського-Тернера.

71. У діагностиці хромосомних хвороб для одержання метафазних пластинок на культуру клітин під час мітозу діють:

А. Адреналіном.

В. Колхіцином.

С. Атропіном.

D. Ацетилхоліном.

Е. Формаліном.

72. Чоловік є гемізиготою за геном, що зумовлює гемофілію. Який його каріотип?

*А. 46, XY.

В. 47, XYY.

С. 45, Y0.

D. 47, XXY.

Е. 46, XХ.

73. Повний диплоїдний набір хромосом однієї соматичної клітини називають:

*А. Каріотипом.

В. Генофондом.

С. Фенотипом.

D. Гемізиготою.

Е. Геномом.

74. Який метод генетики дає можливість визначити каріотип?

*А. Цитогенетичний.

В. Біохімічний.

С. Генеалогічний.

D. Близнюковий.

Е. Дерматогліфіки.

75. Який метод генетики дає можливість визначити що має більший вплив на формування ознаки – генотип чи зовнішнє середовище?

А. Цитогенетичний.

В. Біохімічний.

С. Генеалогічний.

*D. Близнюковий.

Е. Дерматогліфіки.

76. Який метод генетики дає можливість діагностувати молекулярні захворювання?

А. Цитогенетичний.

*В. Біохімічний.

С. Генеалогічний.

D. Близнюковий.

Е. Дерматогліфіки.

77. Який метод генетики дає можливість визначити тип успадкування та генотип пробанда?

А. Цитогенетичний.

В. Біохімічний.

*С. Генеалогічний.

D. Близнюковий.

Е. Дерматогліфіки.

78. Який метод генетики дає можливість визначити особливості папілярних візерунків на долонях, підошвах, пальцях рук?

А. Цитогенетичний.

В. Біохімічний.

С. Генеалогічний.

D. Близнюковий.

*Е. Дерматогліфіки.

79. Х-хроматин - це:

*А. Конденсована Х-хромосома.

В. Неконденсована Х-хромосома.

С. Конститутивний гетерохроматин.

D. Нефакультативний гетерохроматин.

Е. Конденсована аутосомосома.

80. Х-хроматин - це:

*А. Тільце Барра.

В. Неконденсована Х-хромосома.

С. Конститутивний гетерохроматин.

D. Нефакультативний гетерохроматин.

Е. Конденсована аутосомосома.

81. Х-хроматин у жінки можна виявити:

А. Тільки в статевих клітинах.

*В. У соматичних клітинах.

С. Тільки в нервових клітинах.

D. В усіх клітинах організму.

Е. В еритроцитах.

82. В ядрах клітин букального епітелію жінки виявлено по дві грудочки Х-хроматину. Це свідчить про наявність у каріотипі:

А. Однієї Х-хромосоми.

В. Двох Х-хромосом.

*С. Трьох Х-хромосом.

D. Чотирьох Х-хромосом.

Е. Однієї Y-хромосоми.

83. В ядрах клітин букального епітелію жінки виявлено по три грудочки Х-хроматину. Це свідчить про наявність у каріотипі:

А. Однієї Х-хромосоми.

В. Двох Х-хромосом.

С. Трьох Х-хромосом.

*D. Чотирьох Х-хромосом.

Е. Однієї Y-хромосоми.

84. В ядрах клітин букального епітелію жінки виявлено по одній грудочці Х-хроматину. Це свідчить про наявність у каріотипі:

А. Однієї Х-хромосоми.

*В. Двох Х-хромосом.

С. Трьох Х-хромосом.

D. Чотирьох Х-хромосом.

Е. Однієї Y-хромосоми.

85 В ядрах клітин букального епітелію жінки не виявлено Х-хроматину. Це свідчить про наявність у каріотипі:

*А. Однієї Х-хромосоми.

В. Двох Х-хромосом.

С. Трьох Х-хромосом.

D. Чотирьох Х-хромосом.

Е. Однієї Y-хромосоми.

86. В ядрах клітин букального епітелію дівчинки з синдромом Шерешевського-Тернера виявляється:

А. Одна грудочка Х-хроматину.

В. Дві грудочки Х-хроматину.

С. Три грудочки Х-хроматину.

D. Чотири грудочки Х-хроматину.

*Е. Не виявляється жодної грудочки Х-хроматину.

87. Метод визначення Х-хроматину застосовують для діагностики:

А. Цукрового діабету.

В. Виразки шлунка.

С. Синдрому Дауна.

*D. Синдрому Шерешевського-Тернера.

Е. Шизофренії.

88. Метод визначення Х-хроматину застосовують для діагностики:

А. Цукрового діабету.

В. Виразки шлунка.

*С. Синдрому Клайнфельтера.

D. Синдрому Патау.

Е. Шизофренії.

89. Хворобу Клайнфельтера встановлюють:

*А. Виявленням у соматичних клітинах Х-хроматину.

В. Виявленням у соматичних клітинах Y-хроматину.

С. Використанням методу дерматогліфіки.

D. Використанням біохімічного методу.

Е. Використанням близнюкового методу.

90. Одну грудочку тільця Барра в ядрі клітини слизової оболонки щоки можна виявити у:

*А. Жінки з нормальним каріотипом 46, XX.

В. Чоловіка з каріотипом 47, XY, 21+.

С. Чоловіка з каріотипом 46, XY.

D. Жінки з каріотипом 47, XXX;

Е. Чоловіка з каріотипом 47, XYY.

91. Клітини, знайдені в амніотичній рідині, містять по дві грудочки Х-хроматину за рахунок:

*А. Трисомії за Х-хромосомою.

В. Трисомії за 21-й хромосомою.

С. Моносомії за Х-хромосомою.

D. Трисомії за 18-й хромосомою.

Е. Трисомії за 13-й хромосомою.

92. Клітини, знайдені в амніотичній рідині, не містять Х-хроматину за рахунок:

А. Трисомії за Х-хромосомою.

В. Трисомії за 21-й хромосомою.

*С. Моносомії за Х-хромосомою.

D. Трисомії за 18-й хромосомою.

Е. Трисомії за 13-й хромосомою.

93. В ядрах клітин букального епітелію слизової оболонки щоки в пацієнта чоловічої статі виявлено Х-хроматин. Це можливо при:

*А. Синдромі Клайнфельтера.

В. Синдромі Шерешевського-Тернера.

С. Синдромі Патау.

D. Синдромі Едвардса.

Е. Синдромі трисомії Х.

94. Синдром Шерешевського-Тернера можна встановити:

*А. Визначенням Х-хроматину в соматичних клітинах.

В. Біохімічними методами.

С. Методом дерматогліфіки.

D. Генеалогічним методом.

Е. Близнюковим методом.

95. Синдром Шерешевського-Тернера можна встановити:

*А. Методом каріотипування.

В. Біохімічними методами.

С. Методом дерматогліфіки.

D. Генеалогічним методом.

Е. Близнюковим методом.

96. Грудочки Х-хроматину в ядрах клітин епітелію слизової оболонки щоки в чоловіка, який має синдром Клайнфельтера, локалізуються в ядрі:

*А. Примембранно.

В. У будь-якій зоні каріоплазми.

С. Біля ядерця.

D. У центрі каріоплазми.

Е. У ядерці.

97. Грудочки Х-хроматину в ядрах клітин епітелію слизової оболонки щоки в жінки, яка має синдром трисомії Х, локалізуються в ядрі:

*А. Примембранно.

В. У будь-якій зоні каріоплазми.

С. Біля ядерця.

D. У центрі каріоплазми.

Е. У ядерці.

98. При мікроскопії епітеліальних клітин слизової оболонки щоки чоловіка в 30% з них знайдено статевий хроматин. Найбільш імовірний діагноз такий:

*А. Синдром Клайнфельтера.

В. Синдром Шерешевського-Тернера.

С. Синдром Патау.

D. Синдром Едвардса.

Е. Синдром трисомії Х.

99. Який каріотип у жінки, у нейтрофільних лейкоцитах якої не виявлено жодної барабанної палички:

А. 46, XX.

*В. 45, X0.

С. 47, XXX.

D. 47, XX, 21+.

Е. 47, XX, 18+.

100.Який каріотип у жінки, у нейтрофільних лейкоцитах якої не виявлено жодної барабанної палички:

А. 46, XX.

*В. 45, X0.

С. 47, XXX.

D. 47, XX, 21+.

Е. 47, XX, 13+.

1. Сукупність чинників, які здатні прямо чи опосередковано впливати на життєдіяльність організмів називається:

*А Навколишнє середовище

В Ресурси

С Екосистеми

D Біогеоценози

Е Аутекологія

2. Екологічні чинники це -

*А Сукупність чинників, які здатні прямо чи опосередковано впливати на життєдіяльність організмів

В Дія живих організмів один на одного

С Речовини, енергія, простір, необхідні для задоволення потреб організмів, популяцій, екосистем

D Взаємообмеження використання ресурсів

Е Стан популяції або екосистеми при якому вона виявляє найвищі показники своєї діяльності

3. За походженням екологічні чинники поділяються на:

*А Абіотичні, біотичні, антропогенні

В Водні, повітряні, ґрунтові

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D Елементарні, комплексні

Е Прямі, непрямі

4. За ступенем впливу екологічні чинники поділяються на:

*А Життєво необхідні, факультативні активні, факультативні нейтральні

В Водні, повітряні, ґрунтові

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D Елементарні, комплексні

Е Прямі, непрямі

5. За характером впливу екологічні чинники поділяються на:

*А Прямі, непрямі

В Водні, повітряні, ґрунтові

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D Фізичні, хімічні, біологічні

Е Життєво необхідні, факультативні активні, факультативні нейтральні

6. Абіотичні чинники поділяються на:

*А Елементарні, комплексні

В Еврибіонтні, стенобіонтні

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D малопомітні, катастрофічні, пристосувальні, сигнальні

Е біотичні, антропогенні

7. До абіотичних чинників належать:

*А Світло, тепло, повітря, вода, іонізуюче випромінювання

В Вода, світло, повітря, діяльність живих організмів

С Рослини, тварини. мікроорганізми

D Світло, вода

Е Вода, повітря

8. Які чинники належать до абіотичних:

*А Температура, атмосферний тиск

В Паразити

С Їжа

D Вода та водні рослини

Е Живі організми

9. За вимогами до світла живі організми поділяються на:

*А Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

В Теплолюбні, холодостійкі

С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

10. Живі організми поділяються на світлолюбні, тіневитривалі, нічні за вимогами до:

А Тепла

*В Світла

С Води

D Повітря

Е Іонізуючого випромінювання

11. До світлолюбних організмів відносяться:

*А Усі фотосинтезуючі рослини

В Мохи

С Кажани

D Кроти

Е Амеба дизентерійна

11. До геліофобних (нічних) організмів відносяться:

А Усі фотосинтезуючі рослини

В Мохи

С Гострик

*D Кроти

Е Амеба дизентерійна

11. До сциофільних (тіневитривалих) організмів відносяться:

А Усі фотосинтезуючі рослини

*В Мохи

С Гострик

D Кроти

Е Амеба дизентерійна

14. За вимогами до тепла живі організми поділяються на:

*А Теплолюбні, холодостійкі

В Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

15. Живі організми поділяються на теплолюбні, холодостійкі за вимогами до:

*А Тепла

В Світла

С Води

D Повітря

Е Іонізуючого випромінювання

16. За вимогами до вологи живі організми поділяються на:

А Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

В Теплолюбні, холодостійкі

*С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

16. Живі організми поділяються на гідрофільні, мезофільні, ксерофільні за вимогами до:

А Тепла

В Світла

*С Води

D Повітря

Е Іонізуючого випромінювання

16. За вимогами до наявності в оточуючому середовищі кисню живі організми поділяються на:

А Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

В Теплолюбні, холодостійкі

С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

*D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

16. Живі організми поділяються на аеробні, анаеробні за вимогами до наявності:

А Тепла

В Світла

С Води

*D Кисню

Е Іонізуючого випромінювання

16. Що таке біотичні фактори ?

*А Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище

В Будь-які впливи, які спричинює діяльність людини в природних екосистемах

С Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

D Сукупність популяцій організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

Е Рослини, тварини

21. Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище це -

*А Біотичні фактори

В Абіотичні фактори

С Антропогенні фактори

D Канцерогенні фактори

Е Мутагенні фактори

22. Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду) це-

*А Антибіоз

В Симбіоз

С Мутуалізм

D Коменсалізм

Е Паразитизм

23. Антибіоз це-

*А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма співжиття при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма співжиття при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма співжиття при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

24. Симбіоз це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

*В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма співжиття, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма співжиття, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма співжиття, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

25. Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини це-

А Антибіоз

*В Симбіоз

С Мутуалізм

D Коменсалізм

Е Паразитизм

26. Назвіть форми симбіозу

А Антибіоз та анабіоз

*В Мутуалізм, коменсалізм, паразитизм

С Мутуалізм, конкуренція

D Конкуренція, коменсалізм.

Е Паразитизм, мутуалізм

27. Мутуалізм це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

*С Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

28. Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь це-

А Антибіоз

В Симбіоз

* С Мутуалізм

D Коменсалізм

Е Паразитизм

29. Коменсалізм це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

*D Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

30. Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

А Антибіоз

В Симбіоз

С Мутуалізм

* D Коменсалізм

Е Паразитизм

31. Паразитизм це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

*D Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

32. Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

А Антибіоз

В Симбіоз

С Мутуалізм D Коменсалізм

*Е Паразитизм

33. Антропогенні чинники це –

А Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище

* В Будь-які впливи, які спричинює діяльність людини в природних екосистемах

С Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

D Сукупність популяцій організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

Е Рослини, тварини

34. За наслідками які можуть спричинити антропогенні фактори, їх поділяють на:

*А Малопомітні, катастрофічні, пристосувальні, сигнальні

В Хімічні, фізичні, комбіновані

С Постійні, періодичні D Постійні, непостійні

Е Еврибіонтні, стенобіонтні

35. Дайте визначення лімітуючому фактору:

А Найбільш сприятлива для організму інтенсивність екологічного фактора

*В Фактор середовища, що виходить за межі існування організму

С Інтенсивність фактора при якому ще можливе існування організму D Умови рівноваги організму та середовища

Е Фактор середовища, що оптимально підтримує існування виду

36. Екосистема це –

*А Сукупність популяцій автотрофних і гетеротрофних організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

В Сукупність параметрів середовища, які характеризують місце виду

С Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище D Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

Е Особлива оболонка планети заселена живими організмами.

37. А Сукупність популяцій автотрофних і гетеротрофних організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією

*А Екосистема

В Біоценоз

С Екологічний гомеостаз D Середовище існування

Е Біосфера

38. Біосфера це –

А Сукупність популяцій автотрофних і гетеротрофних організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

В Сукупність параметрів середовища, які характеризують місце виду

С Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище D Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

* Е Особлива оболонка планети заселена живими організмами.

39. Особлива оболонка планети заселена живими організмами це-

*А Біосфера

В Біоценоз

С Атмосфера D Гідросфера

Е Літосфера

40. Найважливішим абіотичним чинником на планеті слід вважати:

А тепло;

*В світло;

С воду;

Д повітря;

Е їжу.

41. Перше визначення екосистеми дав:

А Е. Геккель;

*В А. Тенслі;

С B.I. Вернадський;

D Е. Зюсс.

Е Е. Вармінг

42. Продуценти є:

*А автотрофами;

В гетеротрофами;

С міксотрофами;

D сапротрофами;

Е некрофагами

43. Гетеротрофні організми які споживають живу біомасу автотрофів та гетеротрофів це-

А Продуценти;

*В Консументи

С Редуценти

D Сапрофаги

Е Автотрофи

44. Кількість сухої органічної речовини, створеної екосисте­мою або її частиною за одиницю часу на одиниці площі (об'єму), називається:

А Біомаса

*В Біопродуктивність

С Біотрансформація.

D Первинна продуктивність

Е Трофічна сітка

45. Як називається фактор, дія якого виходить за межі витри­валості організму:

А Оптимальний;

*В Лімітуючий;

С Мінімальний;

D Максимальний

Е Направляючий

46. Фактор, при якому живі системи здійснюють свої функції з найвищою інтенсивністю і найвищими регенераційними показниками

*А Оптимальний;

В Лімітуючий;

С Мінімальний;

D Максимальний

Е Направляючий

47. Назвіть реакцію рослин і тварин на тривалість світлового дня:

А Криптобіоз;

В Анабіоз;

С Терморегуляція;

*D Фотоперіодизм.

E Симбіоз

48. Назвіть стан організму, за якого вияви життєдіяльності знижені:

А біологічна смерть;

* В анабіоз;

С терморегуляція;

D фотоперіодизм;

E клінічна смерть.

49. Екологічна ніша — це:

А просторове і трофічне положення виду в біогеоценозі;

В частина простору в екосистемі, яка населена популяція­ми одного виду і має необхідні для їхнього існування умови;

*С притаманне кожному виду місце в екосистемі, яке є на­слідком його взаємодії з біотичними та абіотичними факторами довкілля;

D взаємодія популяцій різних видів з комплексом еколо­гічних факторів.

E Існування виду в умовах середовища, змінених під впливом живих організмів

50. Як називаються живі істоти, які живляться мертвою органікою рослинного походження:

А Копрофагами;

*В Сапрофаги

С Міксотрофи

D Хижаки

Е Паразити

51. Як називають сукупність рослин, що входять у біоценоз

А Зоопланктон

В Біогеоценоз

С Екосистема

D Фітоценоз

E фітобентос

52. Як називається сукупність паразитів, що населяють орга­нізм хазяїна:

А біоценоз

В екосистема

С біотоп

*D паразитоценоз

Е агроценоз

53. Який трофічний рівень у ланцюгу живлення займають копрофаги

А продуценти;

В консументи;

*С редуценти

D міксотрофи

Е гетеротрофи

54. Який трофічний рівень у ланцюгу живлення займають нек­рофаги:

А продуценти;

В консументи;

*С редуценти

D міксотрофи

Е гетеротрофи

55. Ряд живих організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками це-

*А Трофічний ланцюг

В Трофічний рівень

С Трофічна сітка

D Біомаса

Е Біоценоз

56. Головними складовими ланцюгів живлення є

*А Продуценти, консументи, редуценти

В Автотрофи і гетеротрофи

С Абіотичні, органічні й неорганічні складові середовища

D Ареал та абіотичні фактори середовища

Е “Живитель” і “хазяїн”

57. Яким елементом біосфери поглинається основна кількість сонячної енергії

А Екосистема

В Біоценоз

С Атмосфера *D Гідросфера

Е Літосфера

58. Для арктичного адаптивного людського екотипу характерно

А Форма тіла видовжена

* В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Знижений об’єм м’язової маси D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Збільшена довжина кінцівок

59. Для арктичного адаптивного людського екотипу не характерно

А Великі розміри грудної клітки

В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Високий рівень білків та холестерину у крові D У плоских та трубчастих кістках високий вміст кісткового мозку

*Е Збільшена довжина кінцівок

60. Для арктичного адаптивного людського екотипу не характерно

А Великі розміри грудної клітки

В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Високий рівень білків та холестерину у крові D Високий вміст гемоглобіну у крові

*Е Зменшена у розмірах та об’ємі грудна клітка

61. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Знижений об’єм м’язової маси В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Великі розміри грудної клітки

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

62. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Підвищене потовиділення В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Великі розміри грудної клітки

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

63. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Знижені показники основного обміну В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Високий рівень основного обміну

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

64. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Низька концентрація холестерину в крові В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Високий рівень основного обміну

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

65. Для арктичного адаптивного людського екотипу характерно

А Низька концентрація холестерину в крові *В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

D Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

Е Низька концентрація холестерину у крові

66. Для тропічного адаптивного людського екотипу не характерно

А Низька концентрація холестерину в крові *В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

D Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

67. Для гірського адаптивного людського екотипу характерно

А Низька концентрація холестерину в крові В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

*D Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

68. Для гірського адаптивного людського екотипу характерно

А Низька концентрація холестерину в крові В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

*D Високий рівень гемоглобіну

Е Підвищене потовиділення

69. Для гірського адаптивного людського екотипу не характерно

А Високий рівень основного обміну В Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

* С Знижені показники основного обміну

D Високий рівень гемоглобіну

Е Подовження трубчастих кісток

70. До людських адаптивних екотипів не належать

*А Морський

В Гірський

С Арктичний D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

71. Який із людських адаптивних екотипів сформувався в умовах холодного клімату, з перевагою тваринної їжі у харчовому раціоні

А Морський

В Гірський

*С Арктичний D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

72. Який із людських адаптивних екотипів сформувався в умовах теплого клімату з високими температурами та підвищеною вологістю, з перевагою рослинної їжі у харчовому раціоні

А Морський

В Гірський

С Арктичний *D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

73. Який із людських адаптивних екотипів сформувався в умовах хронічної гіпоксії

А Морський

*В Гірський

С Арктичний D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

74. Який із людських адаптивних екотипів займає проміжне положення між представниками арктичного і тропічного екотипів

А Морський

В Гірський

С Арктичний D Тропічний

*Е Адаптивний тип зони помірного клімату

75. Норма біологічної реакції на переважаючі умови проживання, яка проявляється у розвитку комплексу морфофункціональних, біохімічних, імунологічних ознак, які обумовлюють кращу біологічну пристосованість людини до відповідного фізичного середовища, незалежно від расової та етнічної належності

*А Адаптивний тип

В Конституційний тип

С Морфологічний тип D Функціональний тип

Е Каріотип

76.Постійна і закономірна зміна угруповань біогеоценозу називається

А Мутуалізм

*В Екологічна сукцесія

С Синойкія D Ланцюг живлення

Е Екологічний гомеостаз

77. Здатність виду освоювати різні середовища існування називається:

* А Адаптація

В Антибіоз

С Симбіоз D Екологічна валентність

Е Мутуалізм

78. Для чого теплокровним тваринам необхідна значна кількість солей, особливо натрію хлориду

А Для забезпечення повноцінного живлення

*В Для підтримання іонної рівноваги організму при витраті іонів з біологічними рідинами що виділяються

С Для збереження постійної температури тіла D Для забезпечення запасу мінеральних солей

Е Для підтримки всмоктування речовин в травному тракті.

79. Для альпіністів існує суворе обмеження в часі перебування на висоті понад 8000 метрів над рівнем моря без кисневих балонів. Лімітуючим для життя чинником у даному випадку є

А Рівень ультрафіолетового опромінення

В Рівень вологості.

С Температура *D Парціальний тиск кисню у повітрі

Е Сила земного тяжіння

80. Організми, здатні синтезувати органічні сполуки з неорга­нічних і споживати органічні речовини, — це:

А сапротрофи;

В міксотрофи;

С поліфаги;

*D автотрофи;

Е гетеротрофи.

81. У чому виявляється адаптація людини до умов високогір’я

А Низька концентрація холестерину в крові В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

*D Збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

82. У чому виявляється адаптація людини до умов проживання на Крайній Півночі

А Низька концентрація холестерину в крові *В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

D Збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

83. Для консументів характерна:

А автотрофність;

*В гетеротрофність;

С автотрофність і гетеротрофність;

D мінералізація органічних залишків;

Е паразитизм

84. Комахи-запильники є:

А редуцентами;

*В консументами І порядку;

С консументами II порядку;

D продуцентами;

Е сапрофагами

85. Харчові ланцюги звичайно складаються з 5—6 ланок, не більше, оскільки:

А кількість рослинної їжі менша від загальної маси росли­ноїдних організмів;

В хижі тварини не можуть харчуватися хижаками;

С ресурси середовища обмежені;

*D при передачі енергії від одних організмів до інших вели­ка її частина розсіюється у вигляді тепла;

Е усі перелічені причини

86. Біомаса кожного з наступних рівнів згідно з правилом еко­логічної піраміди зменшується приблизно в 10 разів тому, що частина енергії:

А перетворюється на суху речовину;

В йде на побудову нових рослинних тканин;

*С витрачається на процеси дихання і розсіюється у вигляді тепла;

D виділяється з організму з продуктами життєдіяльності;

Е споконвічне надходить від Сонця

87. Характерними рисами агроценозу є:

А єдиним джерелом енергії є Сонце;

В провідним є природний добір;

С провідним є штучний добір;

D усі поглинені рослинами елементи згодом повертаються в ґрунт;

*Е значна частина речовини й енергії вилучається людиною.

88. Термін “біосфера” був запропонований

А Е. Геккель;

В А. Тенслі;

С B.I. Вернадський;

*D Е. Зюсс.

Е Е. Вармінг

89.З фізичної точки зору біосфера є

А Двофазною;

*В Трифазною

С Багатофазною

D П’ятифазною

Е Мало фазною

90. З геологічної точки зору планету оточують чотири оболонки

*А Літосфера, гідросфера, атмосфера, магнітосфера

В Літосфера, тропосфера, стратосфера, магнітосфера

С Атмосфера, земна кора, магнітосфера, літосфера

D Гідросфера, тропосфера, стратосфера, магнітосфера

Е Атмосфера, тропосфера, ризосфера, магнітосфера

91. Поняття про ноосферу ввів

А Е. Геккель;

В А. Тенслі;

*С B.I. Вернадський;

D Е. Зюсс.

Е Е. Вармінг

92. Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

*А Пам’ятки природи;

В Заказники

С Заповідники

D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

93. Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

А Пам’ятки природи;

* В Заказники

С Заповідники

D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

94. Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

А Пам’ятки природи;

В Заказники

*С Заповідники

D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

95. Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

А Пам’ятки природи;

В Заказники

С Заповідники

*D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

96. Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення.

А Пам’ятки природи;

В Заказники

С Заповідники

D Біосферні заповідники

* Е Національні природні парки

97. Пам’ятки природи це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

*В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

98. Заказники це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

*D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

99. Заповідники це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

*С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

100. Біосферні заповідники –

* А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

101. Національні природні парки це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

*Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

102. Існують такі державні документи, присвячені охороні ви­дової різноманітності:

А "Червона книга"

В "Зелена книга"

С "Жовта книга"

D "Синя книга"

Е "Чорна книга"

103. Яку назву має нижня частина атмосфери

*А Тропосфера

В Стратосфера

С Мезосфера

D Термосфера

Е Ризосфера

104. Зовнішня оболонка планети, що складається з протонів та інших ядерних часток, які утримуються в електромагнітному полі Землі це -

А Тропосфера

В Стратосфера

*С Магнітосфера

D Термосфера

Е Літосфера

105. Водна оболонка Землі це -

А Тропосфера

В Стратосфера

С Магнітосфера

*D Гідросфера

Е Літосфера

106. Повітряна оболонка Землі це -

* А Атмосфера

В Стратосфера

С Магнітосфера

D Гідросфера

Е Літосфера

10. Сукупність чинників, які здатні прямо чи опосередковано впливати на життєдіяльність організмів називається:

*А Навколишнє середовище

В Ресурси

С Екосистеми

D Біогеоценози

Е Аутекологія

11. Екологічні чинники це -

*А Сукупність чинників, які здатні прямо чи опосередковано впливати на життєдіяльність організмів

В Дія живих організмів один на одного

С Речовини, енергія, простір, необхідні для задоволення потреб організмів, популяцій, екосистем

D Взаємообмеження використання ресурсів

Е Стан популяції або екосистеми при якому вона виявляє найвищі показники своєї діяльності

12. За походженням екологічні чинники поділяються на:

*А Абіотичні, біотичні, антропогенні

В Водні, повітряні, ґрунтові

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D Елементарні, комплексні

Е Прямі, непрямі

13. За ступенем впливу екологічні чинники поділяються на:

*А Життєво необхідні, факультативні активні, факультативні нейтральні

В Водні, повітряні, ґрунтові

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D Елементарні, комплексні

Е Прямі, непрямі

14. За характером впливу екологічні чинники поділяються на:

*А Прямі, непрямі

В Водні, повітряні, ґрунтові

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D Фізичні, хімічні, біологічні

Е Життєво необхідні, факультативні активні, факультативні нейтральні

15. Абіотичні чинники поділяються на:

*А Елементарні, комплексні

В Еврибіонтні, стенобіонтні

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D малопомітні, катастрофічні, пристосувальні, сигнальні

Е біотичні, антропогенні

16. До абіотичних чинників належать:

*А Світло, тепло, повітря, вода, іонізуюче випромінювання

В Вода, світло, повітря, діяльність живих організмів

С Рослини, тварини. мікроорганізми

D Світло, вода

Е Вода, повітря

17. Які чинники належать до абіотичних:

*А Температура, атмосферний тиск

В Паразити

С Їжа

D Вода та водні рослини

Е Живі організми

18. За вимогами до світла живі організми поділяються на:

*А Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

В Теплолюбні, холодостійкі

С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

10. Живі організми поділяються на світлолюбні, тіневитривалі, нічні за вимогами до:

А Тепла

*В Світла

С Води

D Повітря

Е Іонізуючого випромінювання

11. До світлолюбних організмів відносяться:

*А Усі фотосинтезуючі рослини

В Мохи

С Кажани

D Кроти

Е Амеба дизентерійна

11. До геліофобних (нічних) організмів відносяться:

А Усі фотосинтезуючі рослини

В Мохи

С Гострик

*D Кроти

Е Амеба дизентерійна

11. До сциофільних (тіневитривалих) організмів відносяться:

А Усі фотосинтезуючі рослини

*В Мохи

С Гострик

D Кроти

Е Амеба дизентерійна

14. За вимогами до тепла живі організми поділяються на:

*А Теплолюбні, холодостійкі

В Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

15. Живі організми поділяються на теплолюбні, холодостійкі за вимогами до:

*А Тепла

В Світла

С Води

D Повітря

Е Іонізуючого випромінювання

16. За вимогами до вологи живі організми поділяються на:

А Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

В Теплолюбні, холодостійкі

*С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

16. Живі організми поділяються на гідрофільні, мезофільні, ксерофільні за вимогами до:

А Тепла

В Світла

*С Води

D Повітря

Е Іонізуючого випромінювання

16. За вимогами до наявності в оточуючому середовищі кисню живі організми поділяються на:

А Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

В Теплолюбні, холодостійкі

С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

*D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

16. Живі організми поділяються на аеробні, анаеробні за вимогами до наявності:

А Тепла

В Світла

С Води

*D Кисню

Е Іонізуючого випромінювання

16. Що таке біотичні фактори ?

*А Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище

В Будь-які впливи, які спричинює діяльність людини в природних екосистемах

С Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

D Сукупність популяцій організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

Е Рослини, тварини

21. Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище це -

*А Біотичні фактори

В Абіотичні фактори

С Антропогенні фактори

D Канцерогенні фактори

Е Мутагенні фактори

22. Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду) це-

*А Антибіоз

В Симбіоз

С Мутуалізм

D Коменсалізм

Е Паразитизм

23. Антибіоз це-

*А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма співжиття при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма співжиття при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма співжиття при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

24. Симбіоз це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

*В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма співжиття, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма співжиття, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма співжиття, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

25. Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини це-

А Антибіоз

*В Симбіоз

С Мутуалізм

D Коменсалізм

Е Паразитизм

26. Назвіть форми симбіозу

А Антибіоз та анабіоз

*В Мутуалізм, коменсалізм, паразитизм

С Мутуалізм, конкуренція

D Конкуренція, коменсалізм.

Е Паразитизм, мутуалізм

27. Мутуалізм це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

*С Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

28. Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь це-

А Антибіоз

В Симбіоз

* С Мутуалізм

D Коменсалізм

Е Паразитизм

29. Коменсалізм це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

*D Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

30. Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

А Антибіоз

В Симбіоз

С Мутуалізм

* D Коменсалізм

Е Паразитизм

31. Паразитизм це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

*Е Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

32. Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

А Антибіоз

В Симбіоз

С Мутуалізм D Коменсалізм

*Е Паразитизм

33. Антропогенні чинники це –

А Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище

* В Будь-які впливи, які спричинює діяльність людини в природних екосистемах

С Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

D Сукупність популяцій організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

Е Рослини, тварини

34. За наслідками які можуть спричинити антропогенні фактори, їх поділяють на:

*А Малопомітні, катастрофічні, пристосувальні, сигнальні

В Хімічні, фізичні, комбіновані

С Постійні, періодичні D Постійні, непостійні

Е Еврибіонтні, стенобіонтні

35. Дайте визначення лімітуючому фактору:

А Найбільш сприятлива для організму інтенсивність екологічного фактора

*В Фактор середовища, що виходить за межі існування організму

С Інтенсивність фактора при якому ще можливе існування організму D Умови рівноваги організму та середовища

Е Фактор середовища, що оптимально підтримує існування виду

36. Екосистема це –

*А Сукупність популяцій автотрофних і гетеротрофних організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

В Сукупність параметрів середовища, які характеризують місце виду

С Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище D Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

Е Особлива оболонка планети заселена живими організмами.

37. А Сукупність популяцій автотрофних і гетеротрофних організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією

*А Екосистема

В Біоценоз

С Екологічний гомеостаз D Середовище існування

Е Біосфера

38. Біосфера це –

А Сукупність популяцій автотрофних і гетеротрофних організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

В Сукупність параметрів середовища, які характеризують місце виду

С Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище D Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

* Е Особлива оболонка планети заселена живими організмами.

39. Особлива оболонка планети заселена живими організмами це-

*А Біосфера

В Біоценоз

С Атмосфера D Гідросфера

Е Літосфера

40. Найважливішим абіотичним чинником на планеті слід вважати:

А тепло;

*В світло;

С воду;

Д повітря;

Е їжу.

41. Перше визначення екосистеми дав:

А Е. Геккель;

*В А. Тенслі;

С B.I. Вернадський;

D Е. Зюсс.

Е Е. Вармінг

42. Продуценти є:

*А автотрофами;

В гетеротрофами;

С міксотрофами;

D сапротрофами;

Е некрофагами

43. Гетеротрофні організми які споживають живу біомасу автотрофів та гетеротрофів це-

А Продуценти;

*В Консументи

С Редуценти

D Сапрофаги

Е Автотрофи

44. Кількість сухої органічної речовини, створеної екосисте­мою або її частиною за одиницю часу на одиниці площі (об'єму), називається:

А Біомаса

*В Біопродуктивність

С Біотрансформація.

D Первинна продуктивність

Е Трофічна сітка

45. Як називається фактор, дія якого виходить за межі витри­валості організму:

А Оптимальний;

*В Лімітуючий;

С Мінімальний;

D Максимальний

Е Направляючий

46. Фактор, при якому живі системи здійснюють свої функції з найвищою інтенсивністю і найвищими регенераційними показниками

*А Оптимальний;

В Лімітуючий;

С Мінімальний;

D Максимальний

Е Направляючий

47. Назвіть реакцію рослин і тварин на тривалість світлового дня:

А Криптобіоз;

В Анабіоз;

С Терморегуляція;

*D Фотоперіодизм.

E Симбіоз

48. Назвіть стан організму, за якого вияви життєдіяльності знижені:

А біологічна смерть;

* В анабіоз;

С терморегуляція;

D фотоперіодизм;

E клінічна смерть.

49. Екологічна ніша — це:

А просторове і трофічне положення виду в біогеоценозі;

В частина простору в екосистемі, яка населена популяція­ми одного виду і має необхідні для їхнього існування умови;

*С притаманне кожному виду місце в екосистемі, яке є на­слідком його взаємодії з біотичними та абіотичними факторами довкілля;

D взаємодія популяцій різних видів з комплексом еколо­гічних факторів.

E Існування виду в умовах середовища, змінених під впливом живих організмів

50. Як називаються живі істоти, які живляться мертвою органікою рослинного походження:

А Копрофагами;

*В Сапрофаги

С Міксотрофи

D Хижаки

Е Паразити

51. Як називають сукупність рослин, що входять у біоценоз

А Зоопланктон

В Біогеоценоз

С Екосистема

D Фітоценоз

E фітобентос

52. Як називається сукупність паразитів, що населяють орга­нізм хазяїна:

А біоценоз

В екосистема

С біотоп

*D паразитоценоз

Е агроценоз

53. Який трофічний рівень у ланцюгу живлення займають копрофаги

А продуценти;

В консументи;

*С редуценти

D міксотрофи

Е гетеротрофи

54. Який трофічний рівень у ланцюгу живлення займають нек­рофаги:

А продуценти;

В консументи;

*С редуценти

D міксотрофи

Е гетеротрофи

55. Ряд живих організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками це-

*А Трофічний ланцюг

В Трофічний рівень

С Трофічна сітка

D Біомаса

Е Біоценоз

56. Головними складовими ланцюгів живлення є

*А Продуценти, консументи, редуценти

В Автотрофи і гетеротрофи

С Абіотичні, органічні й неорганічні складові середовища

D Ареал та абіотичні фактори середовища

Е “Живитель” і “хазяїн”

57. Яким елементом біосфери поглинається основна кількість сонячної енергії

А Екосистема

В Біоценоз

С Атмосфера *D Гідросфера

Е Літосфера

58. Для арктичного адаптивного людського екотипу характерно

А Форма тіла видовжена

* В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Знижений об’єм м’язової маси D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Збільшена довжина кінцівок

59. Для арктичного адаптивного людського екотипу не характерно

А Великі розміри грудної клітки

В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Високий рівень білків та холестерину у крові D У плоских та трубчастих кістках високий вміст кісткового мозку

*Е Збільшена довжина кінцівок

60. Для арктичного адаптивного людського екотипу не характерно

А Великі розміри грудної клітки

В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Високий рівень білків та холестерину у крові D Високий вміст гемоглобіну у крові

*Е Зменшена у розмірах та об’ємі грудна клітка

61. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Знижений об’єм м’язової маси В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Великі розміри грудної клітки

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

62. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Підвищене потовиділення В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Великі розміри грудної клітки

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

63. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Знижені показники основного обміну В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Високий рівень основного обміну

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

64. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Низька концентрація холестерину в крові В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Високий рівень основного обміну

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

65. Для арктичного адаптивного людського екотипу характерно

А Низька концентрація холестерину в крові *В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

D Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

Е Низька концентрація холестерину у крові

66. Для тропічного адаптивного людського екотипу не характерно

А Низька концентрація холестерину в крові *В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

D Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

67. Для гірського адаптивного людського екотипу характерно

А Низька концентрація холестерину в крові В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

*D Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

68. Для гірського адаптивного людського екотипу характерно

А Низька концентрація холестерину в крові В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

*D Високий рівень гемоглобіну

Е Підвищене потовиділення

69. Для гірського адаптивного людського екотипу не характерно

А Високий рівень основного обміну В Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

* С Знижені показники основного обміну

D Високий рівень гемоглобіну

Е Подовження трубчастих кісток

70. До людських адаптивних екотипів не належать

*А Морський

В Гірський

С Арктичний D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

71. Який із людських адаптивних екотипів сформувався в умовах холодного клімату, з перевагою тваринної їжі у харчовому раціоні

А Морський

В Гірський

*С Арктичний D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

72. Який із людських адаптивних екотипів сформувався в умовах теплого клімату з високими температурами та підвищеною вологістю, з перевагою рослинної їжі у харчовому раціоні

А Морський

В Гірський

С Арктичний *D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

73. Який із людських адаптивних екотипів сформувався в умовах хронічної гіпоксії

А Морський

*В Гірський

С Арктичний D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

74. Який із людських адаптивних екотипів займає проміжне положення між представниками арктичного і тропічного екотипів

А Морський

В Гірський

С Арктичний D Тропічний

*Е Адаптивний тип зони помірного клімату

75. Норма біологічної реакції на переважаючі умови проживання, яка проявляється у розвитку комплексу морфофункціональних, біохімічних, імунологічних ознак, які обумовлюють кращу біологічну пристосованість людини до відповідного фізичного середовища, незалежно від расової та етнічної належності

*А Адаптивний тип

В Конституційний тип

С Морфологічний тип D Функціональний тип

Е Каріотип

76.Постійна і закономірна зміна угруповань біогеоценозу називається

А Мутуалізм

*В Екологічна сукцесія

С Синойкія D Ланцюг живлення

Е Екологічний гомеостаз

77. Здатність виду освоювати різні середовища існування називається:

* А Адаптація

В Антибіоз

С Симбіоз D Екологічна валентність

Е Мутуалізм

78. Для чого теплокровним тваринам необхідна значна кількість солей, особливо натрію хлориду

А Для забезпечення повноцінного живлення

*В Для підтримання іонної рівноваги організму при витраті іонів з біологічними рідинами що виділяються

С Для збереження постійної температури тіла D Для забезпечення запасу мінеральних солей

Е Для підтримки всмоктування речовин в травному тракті.

79. Для альпіністів існує суворе обмеження в часі перебування на висоті понад 8000 метрів над рівнем моря без кисневих балонів. Лімітуючим для життя чинником у даному випадку є

А Рівень ультрафіолетового опромінення

В Рівень вологості.

С Температура *D Парціальний тиск кисню у повітрі

Е Сила земного тяжіння

80. Організми, здатні синтезувати органічні сполуки з неорга­нічних і споживати органічні речовини, — це:

А сапротрофи;

В міксотрофи;

С поліфаги;

*D автотрофи;

Е гетеротрофи.

81. У чому виявляється адаптація людини до умов високогір’я

А Низька концентрація холестерину в крові В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

*D Збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

82. У чому виявляється адаптація людини до умов проживання на Крайній Півночі

А Низька концентрація холестерину в крові *В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

D Збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

83. Для консументів характерна:

А автотрофність;

*В гетеротрофність;

С автотрофність і гетеротрофність;

D мінералізація органічних залишків;

Е паразитизм

84. Комахи-запильники є:

А редуцентами;

*В консументами І порядку;

С консументами II порядку;

D продуцентами;

Е сапрофагами

85. Харчові ланцюги звичайно складаються з 5—6 ланок, не більше, оскільки:

А кількість рослинної їжі менша від загальної маси росли­ноїдних організмів;

В хижі тварини не можуть харчуватися хижаками;

С ресурси середовища обмежені;

*D при передачі енергії від одних організмів до інших вели­ка її частина розсіюється у вигляді тепла;

Е усі перелічені причини

86. Біомаса кожного з наступних рівнів згідно з правилом еко­логічної піраміди зменшується приблизно в 10 разів тому, що частина енергії:

А перетворюється на суху речовину;

В йде на побудову нових рослинних тканин;

*С витрачається на процеси дихання і розсіюється у вигляді тепла;

D виділяється з організму з продуктами життєдіяльності;

Е споконвічне надходить від Сонця

87. Характерними рисами агроценозу є:

А єдиним джерелом енергії є Сонце;

В провідним є природний добір;

С провідним є штучний добір;

D усі поглинені рослинами елементи згодом повертаються в ґрунт;

*Е значна частина речовини й енергії вилучається людиною.

88. Термін “біосфера” був запропонований

А Е. Геккель;

В А. Тенслі;

С B.I. Вернадський;

*D Е. Зюсс.

Е Е. Вармінг

89.З фізичної точки зору біосфера є

А Двофазною;

*В Трифазною

С Багатофазною

D П’ятифазною

Е Мало фазною

90. З геологічної точки зору планету оточують чотири оболонки

*А Літосфера, гідросфера, атмосфера, магнітосфера

В Літосфера, тропосфера, стратосфера, магнітосфера

С Атмосфера, земна кора, магнітосфера, літосфера

D Гідросфера, тропосфера, стратосфера, магнітосфера

Е Атмосфера, тропосфера, ризосфера, магнітосфера

91. Поняття про ноосферу ввів

А Е. Геккель;

В А. Тенслі;

*С B.I. Вернадський;

D Е. Зюсс.

Е Е. Вармінг

92. Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

*А Пам’ятки природи;

В Заказники

С Заповідники

D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

93. Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

А Пам’ятки природи;

* В Заказники

С Заповідники

D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

94. Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

А Пам’ятки природи;

В Заказники

*С Заповідники

D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

95. Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

А Пам’ятки природи;

В Заказники

С Заповідники

*D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

96. Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення.

А Пам’ятки природи;

В Заказники

С Заповідники

D Біосферні заповідники

* Е Національні природні парки

97. Пам’ятки природи це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

*В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

98. Заказники це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

*D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

99. Заповідники це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

*С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

100. Біосферні заповідники –

* А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

101. Національні природні парки це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

*Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

102. Існують такі державні документи, присвячені охороні ви­дової різноманітності:

А "Червона книга"

В "Зелена книга"

С "Жовта книга"

D "Синя книга"

Е "Чорна книга"

103. Яку назву має нижня частина атмосфери

*А Тропосфера

В Стратосфера

С Мезосфера

D Термосфера

Е Ризосфера

104. Зовнішня оболонка планети, що складається з протонів та інших ядерних часток, які утримуються в електромагнітному полі Землі це -

А Тропосфера

В Стратосфера

*С Магнітосфера

D Термосфера

Е Літосфера

105. Водна оболонка Землі це -

А Тропосфера

В Стратосфера

С Магнітосфера

*D Гідросфера

Е Літосфера

106. Повітряна оболонка Землі це -

* А Атмосфера

В Стратосфера

С Магнітосфера

D Гідросфера

Е Літосфера

Вкажіть збудника амебіазу:

Trichomonas vaginalis

*Entamoeba histolytica

Lobosea

Trichomonas tenax

Lamblia intestinalis

2. Вкажіть збудника токсоплазмозу:

Lobosea

Trichomonas vaginalis

*Toxoplasma gondii

Entamoeba histolytica

Lamblia intestinalis

3. Виберіть правильну назву Амеби кишкової:

Entamoeba histolytica

*Entamoeba coli

Lamblia intestinalis

Entamoeba gingivalis

Leishmania

4. Вкажіть збудника малярії:

Leishmania

Entamoeba gingivalis

Lamblia intestinalis

Toxoplasma gondii

*Plasmodirm vivax

5. Вкажіть збудника американського трипаносомозу:

*Trypanosoma cruzi

Toxoplasma gondii

Lamblia intestinalis

Lobosca

Trichomonas tenax

6. Вкажіть збудника балантидіазу:

Lobosea

Trichomonas tenax

*Balantidium coli

Lamblia intestinalis

Toxoplasma gondii

7. Вкажіть збудника лямбліозу:

Balantidium coli

Trichomonas tenax

Loboska

Toxoplasma gondii

*Lamblia intestialis

8. Вкажіть збудника кишкового трихомонозу:

Toxoplasma gondii

*Trichomonas hominis

Trichomonas tenax

Lamblia intestinalis

9. Вкажіть збудника урогенітального трихомонозу:

Trichomonas hominis

Trichomonas tenax

Toxoplasma gondii

*Trichomonas vaginalis

Lamblia intestinalis

10. Виберіть правильну назву трихомонади ротової:

Trichomonas hominis

*Trichomonas tenax

Toxoplasma gondii

Trichomonas vaginalis

Lamblia intestinalis

Вкажіть збудника амебіазу:

Trichomonas vaginalis

*Entamoeba histolytica

Lobosea

Trichomonas tenax

Lamblia intestinalis

2. Вкажіть збудника токсоплазмозу:

Lobosea

Trichomonas vaginalis

*Toxoplasma gondii

Entamoeba histolytica

Lamblia intestinalis

3. Виберіть правильну назву Амеби кишкової:

Entamoeba histolytica

*Entamoeba coli

Lamblia intestinalis

Entamoeba gingivalis

Leishmania

4. Вкажіть збудника малярії:

Leishmania

Entamoeba gingivalis

Lamblia intestinalis

Toxoplasma gondii

*Plasmodirm vivax

5. Вкажіть збудника американського трипаносомозу:

*Trypanosoma cruzi

Toxoplasma gondii

Lamblia intestinalis

Lobosca

Trichomonas tenax

6. Вкажіть збудника балантидіазу:

Lobosea

Trichomonas tenax

*Balantidium coli

Lamblia intestinalis

Toxoplasma gondii

7. Вкажіть збудника лямбліозу:

Balantidium coli

Trichomonas tenax

Loboska

Toxoplasma gondii

*Lamblia intestialis

8. Вкажіть збудника кишкового трихомонозу:

Toxoplasma gondii

*Trichomonas hominis

Trichomonas tenax

Lamblia intestinalis

9. Вкажіть збудника урогенітального трихомонозу:

Trichomonas hominis

Trichomonas tenax

Toxoplasma gondii

*Trichomonas vaginalis

Lamblia intestinalis

10. Виберіть правильну назву трихомонади ротової:

Trichomonas hominis

*Trichomonas tenax

Toxoplasma gondii

Trichomonas vaginalis

Lamblia intestinalis

1. Хто з нижчезазначених сисунів має одного проміжного хазяїна в циклі розвитку?

А Fasciola hepatica

В Opisthorchis felineus

С Paragonimus ringeri

Д Dicrocoelium lanceatum

Е Clonorchis sinensis

2. Як називається статевозріла форма трематод ?

А Марита

В Мірацидій

С Редія

Д Церкарій

Е Метацеркарій

3. У фекаліях виявлені яйця гельмінта: великі (130-145 мкм), овальні, оболонка тонка, гладка. Колір яєць – жовтий. Видно кришечку на одному полюсі. Визначте вид гельмінта.

А Fasciola hepatica

B Dicrocoelium lanceatum

C Opisthorchis felineus

D Clonorchis sinensis

E Paragonimus ringeri

4. Який матеріал слід дослідити при підозрі на опісторхоз ?

А Фекалії

В Кров

С Мокротиння

Д Сеча

Е Пунктат кісткового мозку

5. Яким сисуном можна заразитися при вживанні сирої води з озера чи річки?

А Печінковий

В Котячий

С Легеневий

Д Ланцетоподібний

Е Китайський

6. У пацієнта, який приїхав з Африки виникло захворювання сечостатевої системи, з’явилася кров у сечі. При мікроскопії осаду сечі виявлено яйця гельмінта з шипом на одному з полюсів. Про який гельмінтоз слід думати?

А Шистосомоз

В Опісторхоз

С Дикроцеліоз

Д Клонорхоз

Е Парагонімоз

7. Хворий скаржиться на біль у ділянці печінки, приїхав із Сибіру, з басейну Обі. Про який гельмінтоз слід думати?

А Опісторхоз

В Фасціольоз

С Парагонімоз

Д Клонорхоз

Е Дікроцеліоз

8. Назвіть проміжних господарів котячого сисуна.

А Риба, молюск роду Бітінія

В Риба, молюск ставковик малий

С Прісноводні раки і краби

Д Прісноводні молюски, циклопи

Е Мурашки, молюск роду Неlісеlа

9. Як називаються захворювання, збудниками яких є сисуни?

А Трематодози

В Цестодози

С Нематодози

Д Протозоози

Е Антропонози

10. Який з перерахованих гельмінтів паразитує в легенях людини?

A Paragonimus ringeri

B Fasciola hepatica

C Clonorchis sinensis

D Оpisthorchis felineus

E Dicrocoelium lanceatum

11. Який з перелічениих заходів належить до профілактики парагонімозу?

А Добре термічно обробляти прісноводних раків і крабів

В Добре термічно обробляти рибу

С Мити руки, овочі, ягоди

Д Не пити воду з відкритих водойм

Е Захищати тіло від укусів москітів

12. Для плоских червів, які належать до класу трематод, властиво:

А Наявність ротової і черевної присосок

В Відсутність травної системи

С Незамкнута кровоносна система

Д Стьожкоподібне тіло

Е Наявність у життєвому циклі онкосфери і фіни

13. Яйця якого гельмінта можна виявити в сечі?

A Schistosoma haematobium

B Opistorchis felineus

C Paragonimus vestermani

D Fasciola hepatiса

E Clonorchis sinensis

14. У життєвому циклі якого гельмінта людина є сліпою гілкою?

А Ціп’як карликовий

В Ціп’як неозброєний

С Ціп’як озброєний

Д Стьожак широкий

Е Ехінокок

15. У хворого діагностовано ехінококоз печінки. Як могло статися зараження?

А З недовареною свининою

В Активним проникненням личинок через шкіру

С З недовареною рибою

Д Проковтування яєць

Е Трансмісивно

16. У життєвому циклі якого гельмінта проміжними хазяїнами є мишовидні гризуни, зрідка людина?

А Opisthorchis felineus

В Fasciola hepatica

C Аlveococcus multilocularis

D Paragonimus ringeri

E Echinococcus granulosus

17. Яйця якого гельмінта можна виявити в дуоденальному вмісті?

А Сисун котячий

В Ехінокок

С Альвеокок

Д Ціп’як карликовий

Е Стьожак широкий

18. Укажіть гельмінтоз, для діагностики якого найбільш ефективними є імунологічні методи?

А Фасціольоз

В Ехінококоз

С Теніоз

Д Дифілоботріоз

Е Гіменолепідоз

19. Збудником якого гельмінтоза можна заразитися безпосередньо від хворої людини?

А Дифілоботріоз

В Ехінококоз

С Альвеококоз

Д Гіменолепідоз

С Теніоз

20. Збудником якого гельмінтоза можна заразитися безпосередньо від хворого собаки?

А Опісторхоз

В Гіменолепідоз

С Ехінококоз

Д Дифілоботріоз

Е Парагонімоз

21. Збудником якого гельмінтоза можна заразитися, споживаючи заражені лісові ягоди?

А Опісторхоз

В Альвеококоз

С Дифілоботріоз

Д Теніоз

Е Гіменолепідоз

22. Який гельмінтоз належить до природно-осередкових захворювань?

А Теніаринхоз

В Альвеококоз

С Гіменолепідоз

Д Трипаносомоз

Е Лейшманіоз

23. Як називаються захворювання, збудниками яких є круглі черви?

А Нематодози

В Цестодози

С Протозоози

Д Трематодози

Е Зоонози

24. Який з пелічених нижче заходів належить до особистої профілактики трихоцефальозу?

А Мити руки перед їдою

В Термічно обробляти м’ясо

С Ветсанекспертиза м’яса

Д Термічно обробляти рибу

Е Термічно обробляти перед вживанням ракоподібних

25. У фекаліях дитини, яка скаржиться на свербіж в області анального отвору виявлено білих ниткоподібних черв’ячків довжиною до 1 см. Який вид гельмінта це може бути?

А Гострик

В Волосоголовець

С Стьожак широкий

Д Аскарида

Е Ціп’як карликовий

26. При якому з нижчеперечислених гельмінтозів основним методом лабораторної діагностики є дослідження зіскобів з перінальних складок шкіри?

А Ентеробіоз

В Аскаридоз

С Опісторхоз

Д Дифілоботріоз

Е Трихоцефальоз

27. При копроовоскопії виявлені яйця бочечкоподібної форми із світлими коркоподібними утворами на полюсах. Визначте вид гельмінта.

А Волосоголовець

В Аскарида людська

С Гострик

Д Ціп’як карликовий

Е Ехінокок

28. Для тварин, що належать до типу Круглі черви, властиво:

А Первинна порожнина тіла

В Відсутність заднього відділу травної системи;

С Замкнена кровоносна система

Д Переважно гермафродити

Е Простір між орга нами заповнений паренхімою

29. При мікроскопії фекалій виявлені яйця овальної форми, коричневі, з горбкуватою зовнішньою оболонкою. Встановіть вид гельмінта.

А Аскарида

В Гострик дитячий

С Волосоголовець

Д Сисун котячий

Е Стьожак широкий

30. Личинки якого гельмінта мігрують з течією крові через печінку?

А Аскарида

В Ціп’як карликовий