4.2 Підготовка зрошуваних площ до поливів
У процесі експлуатації зрошувальної ділянки поверхня її порушується і змінюється. Внаслідок обробітку, оранки, нарізування поливної мережі і поливів на поверхні поля утворюються розгінні борозни, звальні гребені, залишки грунту від раніше нарізаної поливної мережі та інші нерівності, що погіршують якість поливу і утруднюють його проведення. Для цього необхідне поточне експлуатаційне планування зрошувальних полів. Поля, призначені для культур ранніх строків сівби або садіння, вирівнюємо восени після збирання попередніх культур.Поточне планування проводимо при оптимальній вологості грунту, коли немає залипання робочих органів і забезпечується висока якість планування при мінімальному тяговому опорі. Поточне планування виконуємо довгобазовими планувальниками і планувальниками-волокушами. Довгобазовий планувальник використовуємо марки ПА-3. Планування довгобазовими причіпними планувальниками ведеться по зораному, добре очищеному від рослинних залишків, полю. Планування здійснюємо за три проходи. Перший і останній проходи робимо у напрямку поливу, а при другому проході поля обробляємо у поперечному напрямку.
Рисунок 4.4 – Конструктивна схема автоматичного планувальника ПА-3
1– передній ходовий візок; 2,3 і 4 – передня, середня і задня секції рами; 5 – задній ходовий візок; 6 – згладжувальний пристрій; 7 – ківш; 8 – колеса системи автоматики.
На вирівняному, добре підготовленому полі нарізуємо тимчасову зрошувальну поливну мережу, конструкція якої залежить від прийнятої техніки поливу, характеру вирощуваних культур.
Звичні поточні поливні борозни нарізуємо начіпними культиваторами КОН-2.8, глибину борозен беремо 20 см. Відстань між вісями поливних борозен залежить від водно-фізичних властивостей і прийнятої технології вирощуваних культур.
Після нарізування поливної мережі приступаємо до створення вивідних і допоміжних борозен, а потім – тимчасових зрошувачів. Оскільки тимчасові зрошувачі розраховані на пропуск витрат не більше 60 л/с, то використовуємо канавокопач-зарівнювач КЗУ-0,3Б, який нарізає вивідні борозни і тимчасові зрошувачі.
4.3 Організація та проведення поливів
На зрошуваній ділянці ПСП ім. І.Франка поливи сільськогосподарських культур виконуємо за допомогою дощувальних машин «ДДН-100», «Фрегат», «Дніпро», «КІ-50» та поливу по борознах.
Багатоопорна автоматизована ДМ «Фрегат».
Призначена для поливу зернових, овочевих та технічних культур, багаторічних трав, луків та пасовищ – це самопересувна широкозахватна ДМ, яка поливає по кругу, по ходу годинникової стрілки. Машина може працювати на одній або трьох ділянках. Загальні конструктивні елементи всіх модифікацій ДМ «Фрегат»: нерухома опора, водопровідний трубопровід, самопересувні візки із механізмом гідроприводу, система автоматичного регулювання швидкості руху всіх візків, механізм автоматичного управління швидкістю останнього візка, дощувальні апарати вздовж трубопроводу, система відключення кільцевого апарату, зливні клапани, дощувальні середньоструминні насадки, системи гідравлічного захисту, стоп – пристрій.
Довжина трубопроводу ДМ знаходиться у межах від 199 до 571 м. Кількість візків від 7 до 20, витрати води – 20-90л/с.
Полив проводиться при русі машини по кругу, прямолінійність трубопроводу машини забезпечує система автоматичної синхронізації швидкості руху візків.
Поле 4 (багаторічні трави) з площею 75 га поливається однією дощувальною машиною, а поля 6 (картопля) і 7 (горох) з площею поливу по 75 га обслуговуються однією дощувальною машиною (рис. 4.5). Ця схема використовується при наявності лише одного комплекта для транспортування машини зі сторони нерухомої опори, або зі сторони консольної частини трубопровуду. При такій схемі роботи на двох позиціях, щоб установити машину в положення, сприятливе для переміщення між позиціями, одну половину круга потрібно поливати двічі. В цьому випадку на другому півкрузі норму зменшують до найменшої, збільшивши швидкість руху машини. Так, на першій частині кругу (двічі политому) норми подають приблизно в таких співвідношеннях: 2/3 і 1/3, а на другій частині кругу – повну норму
Рисунок 4.5 – Схема поливу дощувальної машини «Фрегат»
ДМ здійснює полив за часовою стрілкою по колу нормою яка відповідає половині поливній 300 м3/га а всю норму 600 м3/га машина виливає за 2 кола.
Комплект іригаційного обладнання КІ – 50 «Радуга».
Іригаційний комплект призначений для поливу овочевих, кормових, сільськогосподарських та технічних культур, а також луків та пасовищ. Він складається із причіпної НС, магістрального, двох розподільчих та чотирьох зрошувальних трубопроводів, які збираються із алюмінієвих труб із швидкорозбірними шаровими з’єднаннями. На кожному зрошувальному трубопроводі працюють по чотири середньоструминних апарати «Роса – 3», які приєднуються швидкозбірними муфтами. Обслоговується комплект одним машиністом НС та двома поливальниками.
Культурні пасовища з площею 60га поливаються цією машиною за схемою, представленою на рис. 4.6. В даному випадку магістральні і розподільчі трубопроводи розміщують послідовно, в одну лінію, і там вони знаходяться весь сезон, а дві поливні вітки по вісім дощувальних апаратів на кожен переносять вздовж основної лінії. Площа поливу і режим роботи практично не змінились, а затрати праці на щоденну переноску і розкладку весною та збирання осінню дощувального комплекту значно скоротились.
В нашому господарстві цією дощувальною машиною поливається поле 1 (культурні пасовища) площею поливу 60 га.
Рисунок 4.6 – Схема поливу комплекту іригаційного «КІ-50»
4 – границя поля; 5 – розподільчий трубопровід; 6 – гідранти; 7 – робочий трубопровід; 8 – напрямок переміщення робочого трубопроводу.
Багатоопорна дощувальна машина ДФ-120 «Дніпро»
Призначена для зрошення зернових і технічних культур, лук і пасовищ в усіх зонах зрошувального землеробства на ділянках із спокійним рельєфом і загальним похилом не більше 0,02. Це самохідна машина з електроприводом від начіпної електростанції, працює позиційно від гідрантів закритої зрошувальної мережі. Складається з 17 двоколісних опорних візків велосипедного типу, водопровідного алюмінієвого трубчастого поясу довжиною 448 м, встановленого на висоті 2,1 м від поверхні ґрунту. На трубопроводі розміщено відкрилки з середньо-струминними дощувальними апаратами «Роса-3». Технологічна схема поливу зображена на рис. 4.7.
Рисунок 4.7 – Технологічна схема роботи дощувальної машини «Дніпро»:
1–розподільний трубопровід; 2 – польовий трубопровід; 3 – гідрант; 4 – дощувальна машина; 5 – напрям пересування; 6 – пересувна електростанція
Поле 2 (озима пшениця) площею поливу 70 га, поле 3(озима пшениця) площею поливу 71 га і поле 5 (цукрові буряки) площею поливу 73 га поливаються трьома дощувальними машинами «Дніпро».
Далекоструминна дощувальна машина ДДН-100
Застосовують для поливу та підживлення різних сільськогосподарських культур (в тому числі і високостебельних), а також садів і лісорозсадників із забором води з водоймищ, відкритих зрошувальних каналів, гідрантів закритої зрошувальної мережі або з розбірних трубопроводів. Машини відрізняються високою мобільністю і компактністю.
Основні елементи конструкцій. Дощувальна машина ДДН-100 складається з наступних основних вузлів: відцентрового насоса з всмоктуючою лінією, редуктора з карданним валом, дощувального апарату з механізмом привода, бака-підживлювачем для внесення розчинних мінеральних добрив під час поливу, вакуум-системи, опорної рами, розвантажувальних ланцюгів і водомірного пристрою.
За допомогою цієї дощувальної машини поливається поле 1 (багаторічні трави) з площею поливу 68 га.
Рисунок 4.8 – Технологічні схеми розстановки і роботи дощувальних машин ДДН-100
Поверхневий полив по борознах.
Полив по борознах використовується на полях з просапними культурами, садах та виноградниках, глибина зволоження ґрунтів на початок вегетаційного періоду повинна складати від 0,3 м. (овочеві культури) до 0,5 м. (трави та інші польові культури). В міру розвитку рослин величина кореневмісного шару збільшується: багаторічні трави до 0,7 м., цукрові буряки 0,6 – 0,7 м., овочі і картопля 0,4 –0,5 м.
Тривалість подачі води в борозни залежить від водно-фізичних властивостей ґрунтів та фази розвитку рослини і рекомендується для легких ґрунтів (піски та супіски) – 2-4 години, середніх (легкі і середні суглинки) – 6-8 годин, важких (важкі суглинки і глини) – 8-10 годин. Ефективність поливу по борознах в значній мірі визначається правильністю вибору відстані між ними, яка в свою чергу залежить від водно-фізичних властивостей ґрунтів, виду культури та типу поливних борозен які можуть бути наступними (рис).
Для різних ґрунтів рекомендується наступні відстані між борознами:
піщані і супіщані – 0,5–0,6 м.;
легко та середньо суглинисті – 0,7–0,9 м.;
важко-суглинисті і глинисті – 09–1,2 м.
Вибір типу поливної борозни залежить від виду культури та рельєфу поля. Мілкі борозни рекомендується застосовувати переважно для овочевих культур (цибуля, морква, буряк) у всі фази їх розвитку, а також інших культур в ранні фази їх розвитку. Глибокі поливні борозни більш ефективні при поливі винограднику та інших польових культур з глибокою кореневою системою переважно на ґрунтах важкого механічного складу.
Рисунок 4.9 – Поливні борозни:
а -Рис
мілкі і глибокі; б - з терасами; в - з бермою; г- борозни – щілини; д – засіювані
В залежності від похилу поверхні поля полив може здійснюватись із застосуванням проточних тупих борозен та борозен щілин.
При застосуванні проточних борозен з метою попередження скидів води вкінці борозен в які одночасно подається вода, з'єднуються поперечною борозною що виконує роль збирача надлишкової води із вище розміщених борозен.
Коли по проточних борознах здійснюється з подачею такої кількості води щоб вона повністю витрачалася на зволоження ґрунту.
Тупі борозни застосовується на полях з малими похилами, наповнення їх допускається на 2/3 борозни, а кінцева частина кожної борозни для запобігання скиду води за її межі перекривається наглухо.
Застосуванням борозен щілин ефективне на важких ґрунтах цей спосіб полягає в нарізанні борозен які мають в дні щілину шириною 3-4 см. і глибиною 20-25 см. Найбільш раціональне їх використання при проведенні вологозарядкових та передпосівних поливів. Полив по довгих борознах 200-400м. застосовується при похилах поверхні 0,002-0,008 на ґрунтах середньої і слабкої водопроникності. Ступінь водопроникності характеризується питомим вбиранням води в л/с на 100м. борозни, визначається шляхом польових досліджень і складає при сильній водопроникності 0,4-0,2, середній 0,2-0,1, і слабкій 0,1 л/с на 100м.
Полив по борознах можна здійснювати перемінним поливним струменем та постійним при п6еремінній подачі води в борозну спочатку подають в більший, не розмиваючий, так званий добовий поливний струмінь, а після його добігання на ¾ і 4/5 загальної довжини борозни, поливний струмінь зменшують у 1,5-2 рази – це до зволожуючий поливний струмінь. Полив цим до зволожуючим струменем продовжує і залишає забезпечення подачі необхідної поливної норми.
При поливі постійним струменем вода в борозни подається періодично, тактами. Такий дискретний полив застосовується на ґрунтах з середньою водопроникністю при поливах 0,001-0,006 довжині до 400 м. глибині борозен 25-30 мм. Та витратах поливного струменя 1-1,5 м/с.
Рисунок 4.10 – Схема поливу по борознах
В нашому господарстві за допомогою поливу по борознах поливаються поле 2 (сади сім’ячкові) площею поливу 31га і поле 3 (виноградник) площею поливу 93 га. Полив відбувається по 4 одночасно працюючих тимчасових зрошувачах.