План маркетингу

Маркетинговий план, як складова частина бізнес-плану, потрібний для внутрішньої організації діяльності підприємства і для контактів із партнерами та інвесторами. Він ґрунтується на інформації, одержаної на основі дослідження та аналізу ринку.

Структура цього розділу повинна включати такі ключові питання:

а) загальну стратегія маркетингу;

б) стратегію ціноутворення;

в) тактику реалізації продукції;

г) політику післяпродажного обслуговування;

д) рекламну концепцію просування товару на ринок.

а) Загальна стратегія маркетингу.

Якщо бізнес-план, що розробляється, є планом розвитку підприємства, то у підрозділі необхідно сформулювати загальну стратегію маркетингу на підприємстві, тобто описати ринкову філософію та стратегію підприємства, виходячи з особливостей продукції, що випускається та каналів її реалізації у вибраній підприємством ринковій ніші. У випадку розробки бізнес-плану інвестиційного проекту цей підрозділ можна опустити.

б) Стратегія ціноутворення.

Визначається ціна продукту (послуги), методи її встановлення та вплив на становище підприємства у ринковому середовищі. Доцільно обґрунтувати правильність цінової стратегії підприємства і відмінності в цінах на власну продукцію та продукцію конкурентів із точки зору придбання споживачем додаткових цінностей у вигляді новизни, якості, гарантії, додаткового обслуговування, зменшення вартості експлуатації тощо. Розробляти цінову стратегію підприємства потрібно з точки зору взаємозалежності ціни, частки підприємства на ринку та прибутку.

в) Тактика реалізації продукції.

Описуються методи та канали реалізації продукції (наприклад, власна торговельна мережа, торговельні представники, посередники), які можуть бути застосовані у найближчий час і на віддалену перспективу. Необхідно обґрунтувати вибір саме цих каналів та Їх учасників.

г) Політика післяпродажного обслуговування.

Описуються умови гарантій, які надаватиме підприємство у випадку реалізації товару, що потребує післяпродажного обслуговування, а також ступінь їх важливості для споживачів продукції підприємства. Оцінюється можливість отримання доходів від післяпродажного обслуговування.

д) Рекламна концепція просування товару на ринок.

Містить інформацію про те, як підприємство збирається привертати увагу потенційних споживачів своєї продукції (розміщенням реклами-в газетах та журналах, підготовкою рекламних буклетів та листівок, участю у виставках та ярмарках, організацією власної веб-сторінки в Інтернеті тощо).

Виробничий план

Головна мета розділу – довести потенційним партнерам, що підприємство реально може виготовляти необхідну кількість якісного товару в зазначений термін.

Структура цього розділу є такою:

а) виробничі потужності та їх розвиток;

б) стратегія постачання та виробничий процес;

г) план науково-дослідних розробок та інженерного доопрацювання продукту;

д) державне та правове регулювання діяльності підприємства.

а) Виробничі потужності та їх розвиток.

Необхідно описати наявні виробничі потужності (для вже існуючого підприємства), включаючи виробничі та адміністративні приміщення, склади, площадки, спеціальне обладнання, механізми та інші виробничі фонди, що має підприємство і ті, які необхідні для реалізації проекту. Крім того, необхідно вказати, які додаткові потужності планується залучити в наступні роки (оренда додаткових приміщень, купівля чи лізинг обладнання тощо) і яку частину коштів планується використати з цією метою.

б) Стратегія постачання та виробничий процес.

Подається опис виробничого процесу, пов'язаного з випуском нового продукту, рішень щодо постачання комплектуючих чи компонентів (наприклад, купівля чи власне виробництво). Описуючи виробничий процес, необхідно відмітити особливості розташування виробництва з огляду вигідності оренди чи лізингу, зручності для постачальників, залучення робочої сили, матеріального забезпечення, впливу сезонності на завантаженість потужностей, а також інших важливих для підприємства факторів.

Важливо визначити необхідні для виробництва ресурси, перелік існуючих і потенційних постачальників (дублюючих партнерів), ступінь їх надійності, а також відповідні гарантії, що забезпечать належну договірну дисципліну. Успішним вирішенням цієї задачі може бути наявність альтернатив не тільки в самому контингенті постачальників, але і в ресурсах, які вони постачають, включаючи можливість застосування відповідних замінників. Необхідно висвітлити питання контролю якості продукції, що випускається і те, яким чином запроваджена система контролю якості буде мінімізувати рівень браку.

г) План науково-дослідних робіт та інженерного доопрацювання продукту.

Доцільно ґрунтовно розглянути питання, пов'язані з технічним доопрацюванням продукту: на якій стадії проекту знаходиться продукт, скільки часу та зусиль треба на його запуск у серійне виробництво. До робіт з інженерного доопрацювання продукту належить розробка спеціального обладнання, інженерні роботи для перетворення лабораторного зразка в кінцевий продукт, дизайн тощо.

Структура підрозділу включає:

- поточний стан розробки продукту;

- проблеми та ризик розробки продукту;

- можливість удосконалення та створення нових продуктів;

- затрати на науково-дослідні роботи та інженерне доопрацювання;

- питання власності (авторські права, патенти тощо).

д) Державне та правове регулювання.

Цей пункт повинен містити посилання на будь-які нормативні акти (державні, місцеві, зарубіжні), що стосуються діяльності підприємства в цілому та реалізації проекту, зокрема, включаючи закони, укази, постанови, інструкції, ліцензії, пропускний режим, вимога реєстрації в органах влади тощо.