Класифікація управлінських рішень
Реалізація політики швидкого росту організації і, відповідно, прийому великого числа нових співробітників потребує інших рішень, чим при необхідності проведення політики скорочення витрат, зниження обсягів продажів і звільнення частини персоналу. Таким чином, необхідна визначена класифікація типів рішень для диференціювання одного рішення від іншого й удосконалювання методів прийняття визначених рішень. Складність і різноманіття рішень не тільки припускає, але і вимагає застосування різних критеріїв класифікації рішень.
По функціональній ознаці (змістові) рішення бувають економічні, соціальні, технічні, політичні, організаційні. Економічні рішення зв'язані з підвищенням ефективності виробництва, удосконалюванням діяльності підприємства. Соціальні рішення спрямовані на поліпшення умов праці і відпочинку членів колективу підприємства й ін. Технічні рішення приймаються для удосконалювання технічної політики і технології виробництва, скорочення застосування ручної праці і т.д. Організаційні рішення спрямовані на поліпшення організації праці працівників, удосконалювання нормативів, норм, упровадження НОТ.
По характеру взаємозв'язків розрізняють одиничні і програмні рішення рутинні.
По тимчасовому параметру реалізації розрізняють поточні і перспективні рішення.
По ступені формалізації бувають стандартні рішення для систематично повторюваних задач і неформалізовані, потребуючі розробки спеціальної методики для конкретного випадку.
По виду інформації розрізняють кількісні або якісні рішення, прийняті на основі описової інформації.
По надійності вихідної інформації (на основі надійної інформації, в умовах ризику, на базі неповної і неточної інформації);
За рівнем прийняття виділяють загальорганізаційні рішення і рішення окремих підрозділів, що відносяться до організації.
По типі бувають комплексні рішення або рішення окремих функціональних областей.
По числу цілей розрізняють одноцільові і багатоцільові рішення.
По способі реалізації виділяють обов'язкові або рекомендаційні рішення.
По ступені структурованості виділяють структуровані (ясні, чітко визначені й однозначні рішення) і неструктуровані рішення (незрозумілі, розмиті, і їх важко виконувати).
По тривалості наслідків (довгострокові, середньострокові, короткострокові);
По рівнях планування (стратегічні, тактичн і оперативні);
По виду процесу ухвалення рішення (комплекс рішень і виконувані послідовно);
По числу осіб (суб’єкту), що приймають рішення (індивідуальні, колективні чи групові, колегіальні. Перші приймаються особисто керівниками, другі - колективами підприємств і організацій, треті - колегіальними органами (радами, правлінням і т.д.).
По організаційному розподілу (централізовані і децентралізовані);
По пануючому способі мислення (дискурсивні (раціональні, обмірковані) і інтуїтивні (спонтанні);
По урахуванню зміни даних (тверді і гнучкі);
По складності (прості і складні) і т.д.
По ступені залежності виділяють залежні і незалежні рішення
Важливим критерієм класифікація рішень є ступінь їхньої залежності від інших рішень (рис. 1).
У залежності від ступеня їхньої новизни (по алгоритму) УР підрозділяються на запрограмовані і незапрограмовані.
По юридичному оформленню рішення можуть бути у виді плану, наказу, розпорядження, інструкції; по способі фіксації вони поділяються на усні і письмові. Класифікуючи управлінські рішення по ознаці юридичного оформлення, варто пам'ятати про різницю між наказом і розпорядженням.
По ступені унікальності рішення поділяються на рутинні і новаторські.
По ступені невизначеності, що залежить від кількості інформації, що мається в розпорядженні ЛПР, рішення підрозділяють на детерміновані - прийняті в умовах визначеності, при наявності повної інформації; ймовірнісні - прийняті в умовах ймовірності (ризику); невизначені - рішення, прийняті в умовах невизначеності, тобто при відсутності необхідної інформації з проблеми.
Рис. 1. Класифікація рішень по ступені їхньої залежності