Тема 6. Договір страхування

1. Поняття і зміст договору страхування

2. Правила страхування

3. Процедура укладання договору страхування

4. Права та обов'язки суб'єктів страхової угоди

5. Порядок припинення дії договору страхування

1. Поняття і зміст договору страхування

Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Договори страхування укладають відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити (Див. ЗУ «Про страхування» ст. 16):

— назву документа;

— назву та адресу страховика;

— прізвище, ім'я та по-батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

— зазначення предмета договору страхування;

— розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;

— перелік страхових випадків;

— визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їхньої сплати;

— строк дії договору;

— порядок зміни і припинення дії договору;

— права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

— інші умови за згодою сторін;

— підписи сторін.

У разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового страхування, права й обов'язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це майно в спадщину. Страховик або будь-хто зі спадкоємців має право на переукладення договору страхування.

В інших випадках права й обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, Його права й обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.

2. Правила страхування

Правила страхування страховик розробляє для кожного виду страхування окремо і затверджує в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України при видачі ліцензії на право проведення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити (Див.: ЗУ «Про страхування» ст. 17):

— предмет договору страхування;

— порядок визначення страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;

— страхові ризики;

— винятки зі страхових випадків і обмеження страхування;

— строк та місце дії договору страхування;

— порядок укладення договору страхування;

— права та обов'язки сторін;

—дії страхувальника при настанні страхового випадку;

— перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;

— порядок і умови виплат страхових сум;

— строк прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхових сум та страхового відшкодування;

— умови припинення договору страхування;

— порядок вирішення спорів;

— страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;

— страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;

— особливі умови.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України має право відмовити у видачі ліцензії, якщо подані правила страхування суперечать чинному законодавству.

У разі, коли до правил страхування вносять зміни, страховик повинен подати ці зміни до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України для погодження.