11. Культова і палацова архітектура київ русі

Запровадження християнства на Русі мало великий вплив на розвиток кам'яної архітектури. Першою кам'яною церквою на Русі вважається Десятинна, побудована у Києві 989 — 996 pp. На утримання церкви князь Володимир виділив десяту частину своїх доходів, тому й назвали її Десятинною. З-поміж світських кам'яних будівель Києва найзнаменитішою пам'яткою є збудовані Ярославом Мудрим Золоті ворота, які, однак, теж завершувалися так званою домовою церквою. Ці ворота досі становлять окрасу української столиці.

Першою світською спорудою з каменю в Києві є палац князя Володимира, зведений наприкінці X —початку XI ст. Палац збудовано з поєднанням візантійських і ранньороманських традицій зодчества.. Оздоблення найчастіше мало характер сюжетних малюнків і портретів святих, які чергувалися із орнаментами, відповідно до візантійських традицій. Власне, всі зображення мали утворювати єдиний за задумом текст, що читалися, як і книга, зліва направо.

За Ярослава Мудрого руська архітектура набуває чітких національних рис. Це засвідчує шедевр першої половини 11 ст Софійський собор(1037р). Храм вражає розкішшю внутрішнього оздоблення.

Спасо-Преображенський собор в Чернігові 12 ст

Успенський храм Печерського монастиря у києві к 11ст

Михайлівський золотоверхий монастир у києві

Видобуцький монастир у києві

Пятницька церква в Чернігові

12. Вплив Київської Русі на розвиток культури сусідніх країн

Високий рівень культури України-Русі мав вплив на розвиток культур сусідніх народів. Так, давньоруські літописи і сам процес літописання простежуються у хронікахМатвея Паризького, польських та литовських. Величезним був вплив київського фрескового живопису на розпис храмів Польщі, Чехії, Готланду. 

13.Досягнення та значення культури Галицько-Волинського князівства

Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції збереглися в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, літописах та історичних творах. Спадщина Київської Русі була одним з істотних чинників єднання культур східноєвропейських народів.

Будучи безпосереднім спадкоємцем Київської Русі, Галицько-Волинське князівство відіграло надзвичайно важливу роль в історії:

• стало новим після занепаду Києва центром політичного та економічного життя;

• модернізувало давньоруську державну організацію;

• розширило сферу дії західноєвропейської культури, сприяло поступовому подоланню однобічності візантійського впливу;

• продовжило славні дипломатичні традиції Київської Русі.

Для потреб держави і поширення та утвердження християнської віри були потрібні грамотні й освічені люди. Освіта в Галицьких і Волинських землях продовжувала традиції Київської Русі. При церквах, монастирях існували школи.

Найраннішою літописною пам’яткою краю є «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором.

Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис». 

Найвідомішою пам’яткою галицької архітектури є Успенський собор у Галичі сер 12 ст

Єдиною спорудою давнього галича, що збереглась до наших часів є церква св. пантелеймона 2 пол 12 ст

серед збережених храмових споруд волинінайстарши є успенський собор у володимирі 12 ст

Шедеврами світового рівня є мозаїки Софійського та михайлівського соборів у києві

Ікони:

ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими 12 ст

Ікона Вишгородської Богоматері

Книжкова мініатюра

Шедевром світового мистецтва є мініатюра «Остромирова Євангелія»(1056-57рр)