Заняття №6

№ з/п

Навчальні питання

Час (хв)

Примітка

1

2

3

4

1.

Вступна частина

10

Прийом доповіді чергового. Перевірка наявності особового складу, зовнішнього вигляду та готовності до заняття.

Оголосити тему та мету заняття, навчальні питання.

Коротке вступне слово щодо актуальності розглядаємої теми та важливості засвоєння її основних положень.

2.

Основна частина

75

Повідомлення:

1. Порядок встановлення посадових окладів, підвищень, надбавок та доплат працівникам Збройних Сил України.

2. Порядок надання щорічних, додаткових, творчих та соціальних відпусток працівникам та їх оплата.

Навчальні питання

1. Порядок встановлення посадових окладів, підвищень, надбавок та доплат працівникам Збройних Сил України.

Керівник заняття зосереджує увагу на тому, що посадові оклади (ставки заробітної плати) установлюються відповідно до схем тарифних розрядів і коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки з оплати праці керівників, фахівців, технічних службовців та робітників військових частин з урахуванням кваліфікаційних вимог та характеристик робіт залежно від складності та обсягу виконуваних робіт, рівня кваліфікації працівників, їх досвіду і знань.

Посадові оклади заступників керівників військових частин, заступників керівників структурних підрозділів цих військових частин установлюються на 5 - 15 відсотків, головних бухгалтерів - на 10 - 30 відсотків, помічників керівників - на 30 - 40 відсотків нижче, ніж посадовий оклад відповідного керівника, визначений за схемами тарифних розрядів згідно з додатком 1.

Відповідно до ст. 15 Закону про оплату праці умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами самостійно. Порядок виплати таких винагород визначається в колективному договорі з дотриманням норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Командири військових частин у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, мають право установлювати надбавки працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):

• за високі досягнення у праці;

• за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);

• за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ).

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються;

б) за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР "народний" - у розмірі 40 відсотків, "заслужений" - 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

в) за спортивні звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту" - у розмірі 20 відсотків, "майстер спорту міжнародного класу" - 15 відсотків, "майстер спорту" - 10 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавки за почесні та спортивні звання встановлюються працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням. За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного або спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації;

г) за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - 10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом.

Командири військових частин у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, мають право установлювати доплати працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):

• за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;

• за суміщення професій (посад);

• за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій та їх заступникам;

б) у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час, якщо вищий розмір не визначено законодавством, за кожну годину роботи з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку;

в) за вчене звання:

• професора - у граничному розмірі 33 відсотки посадового окладу (ставки заробітної плати);

• доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним ученим званням.

г) за науковий ступінь:

• доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

• кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності в працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

ґ) за використання в роботі дезінфекційних засобів, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, - у розмірі 10 відсотків посадового (місячного) окладу;

а також доплату:

в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки), працівникам Збройних Сил та інших військових формувань, оплата яких проводиться на основі Єдиної тарифної сітки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 1993 р. N 44 "Про оплату праці працівників бюджетних установ і організацій на основі Єдиної тарифної сітки", за підтримку постійної бойової готовності військ (сил).

а також доплати:

а) робітникам, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадою чисельністю до 10 осіб включно - 15 відсотків, понад 10 осіб - 25 відсотків та понад 25 осіб - 35 відсотків місячного окладу (ставки).

б) одному з пекарів хлібопекарень з добовим випіканням хліба до 3 тонн за виконання обов’язків завідувача хлібопекарні - до 15 відсотків місячного окладу;

в) працівникам, для яких робочий день за їх згодою встановлюється з розподілом зміни на частини (з перервою в роботі понад дві години, які не включаються до робочого часу), - до 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) за фактично відпрацьований в ці дні час.

Командири військових частин у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, мають право установлювати надбавки водіям автотранспортних засобів:

- за класність водіям II класу - 10 відсотків, водіям I класу - 25 відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований час.

Надбавка за класність водіям виплачується з дня затвердження класної кваліфікації наказом командира військової частини за результатами роботи кваліфікаційної комісії.

- доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25 відсотків тарифної ставки за відпрацьований час.

А також надбавки:

робітникам за високу професійну майстерність згідно з кваліфікаційними розрядами у розмірах: 3-й розряд - 12 відсотків; 4-й розряд - 16 відсотків; 5-й розряд - 20 відсотків; 6-й і вищі розряди - 24 відсотки місячного окладу (ставки заробітної плати).

Надбавки не виплачуються за той період, у якому виявлені випадки браку або зниження якості продукції (робіт).

У разі випуску неякісної продукції або низької якості робіт, невиконання планових (нормованих завдань), установлених норм трудових затрат надбавки за високу професійну майстерність скасовуються повністю;

технічним службовцям сфери зв’язку (телеграфістам, радіотелефоністам, телефоністам усіх найменувань, операторам електрозв’язку, операторам поштового зв’язку, сортувальникам поштових відправлень та виробів друку), які мають II клас, - до 16 відсотків; I клас - до 20 відсотків посадового окладу.

Командири військових частин у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Командири військових частин у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, мають право преміювати працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці.

Порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій, показники преміювання, умови, за яких працівники не подаються для преміювання, та розміри премій) установлюються положенням про преміювання, затвердженим командиром військової частини за погодженням з профспілковим органом.

Право на отримання працівниками винагороди за підсумками роботи за рік закріплюється внутрішнім нормативним документом. Найчастіше питання виплати тринадцятої зарплати регулюються Положенням про систему оплати праці, що є додатком до колективного договору, або Положенням про преміювання.

За командирами військових частин зберігається право установлювати:

1) підвищені місячні оклади робітникам залежно від умов праці в тих випадках, коли вони не менше 50 відсотків робочого часу за розрахунковий період зайняті на роботах, передбачених Переліками робіт з важкими та шкідливими, особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці:

• на роботах з важкими та шкідливими умовами праці - на 12 відсотків;

• на роботах з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці - на 24 відсотки.

Фахівцям та технічним службовцям у разі їх безпосередньої зайнятості (не менше 50 відсотків робочого часу) на роботах, передбачених Переліками, установлюються доплати за умови праці у відсотках до посадових окладів у розмірах:

• 12 відсотків - на роботах із шкідливими умовами праці;

• 24 відсотки - на роботах із особливо шкідливими умовами праці.

Підвищувати місячні оклади (ставки) водіям автомобілів за час роботи:

• на автомобілях під землею - до 50 відсотків;

• на автомобілях з причепами (для водіїв - почасовиків) - до 20 відсотків;

• на санітарних автомобілях - на 20 відсотків.

Оплата праці працівників, прийнятих за строковими трудовими договорами для тимчасового заміщення посад, що комплектуються жінками з числа військовослужбовців, на період відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною, здійснюється на умовах, передбачених для відповідної категорії працівників за рахунок асигнувань, виділених на грошове забезпечення (КЕКВ 1112).

У такому самому порядку і на тих самих умовах здійснюється оплата праці працівників, які мають право згідно з чинним законодавством заміщати вакантні посади військовослужбовців.

2. Порядок надання щорічних, додаткових, творчих та соціальних відпусток працівникам та їх оплата.

Оголосивши навчальне питання, керівник заняття звертає увагу, що право на відпустку відповідно до ст. 2 Закону «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, іноземні громадяни і особи без громадянства, які працюють в Україні, працівникі-сумісники. 

Згідно зі ст. 6 цього Закону право на відпустку мають також сезонні і тимчасові працівники, яким вона надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджено постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278.

Отже, всім особам, що виконують роботу за трудовим договором, який укладено з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності та суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, надаються щорічні відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Не мають права на відпустку громадяни, які працюють за договорами підряду, що належать до договорів цивільно-правового характеру.

Статтею 4 Закону № 504/96-ВР встановлено такі види відпусток:

• щорічні відпустки: основна і додаткові (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; за особливий характер роботи тощо) відпустки;

• додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;

• творчі відпустки;

• соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю і пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей);

• відпустки без збереження заробітної плати;

• інші види відпусток, встановлені законодавством, генеральною, галузевою і регіональною угодами, колективним і трудовим договорами.

Яка тривалість основної та додаткових відпусток?

Насамперед тривалість відпусток незалежно від режимів і графіків роботи розраховується в календарних днях. Відповідно до Закону № 504/96-ВР щорічна основна відпустка не може бути меншою ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік (з дня укладання трудового договору). 

А працівникам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Відпустка такої тривалості надається за той період роботи працівника, в якому йому не виповнилось 18 років.

Для деяких категорій працівників, визначених ст. 6 Закону № 504/96-ВР встановлено більшу тривалість щорічної основної відпустки ніж 24 календарних дні.

У разі якщо на той період, в якому надається відпустка, припадають святкові та неробочі дні, її тривалість збільшується на кількість таких днів.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Який порядок надання щорічних відпусток?

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власниками підприємств за погодженням з профспілковим комітетом чи іншим органом, уповноваженим трудовим колективом на представництво.

При складанні графіка враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників і наявність можливостей для відпочинку. Графіки відпусток мають доводитися до відома всіх працівників.

При складанні графіка надання відпусток необхідно враховувати, що ст. 10 Закону № 504/96-ВР деяким категоріям працівників надано право на одержання відпустки за їх бажанням у зручний для них час, а саме:

– особам віком до вісімнадцяти років;

– інвалідам;

– жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;

– жінкам, які мають двох дітей і більше віком до 15 років або дитину-інваліда;

– одиноким матерям (батькам), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншій самотній особі, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

– дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

– ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

– ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;

– батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу.

Бажання працівника щодо надання відпустки також враховується в інших випадках, які передбачено законами «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII і «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.98 р. № 203/98-ВР.

Також при складанні графіків надання відпусток необхідно враховувати, що щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації, крім визначених законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості. До таких працівників відносяться:

• жінки, які мають двох дітей і більше віком до 15 років або дитину-інваліда;

• інваліди;

• особи віком до вісімнадцяти років;

• чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

• особи, звільнені після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

• сумісники – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

• працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

• працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

• батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;

• працівники, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох дітей або більше зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором. Такі випадки, зокрема, передбачено ст. 38 Закону № 103/98-ВР, відповідно до якої випускникам професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання, що навчалися 10 місяців і більше, надається оплачувана відпустка підприємством, установою, організацією протягом перших трьох місяців роботи. 

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть надаватися працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Підставою для надання відпустки поза графіком є заява працівника.

Які періоди роботи включають до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку?

Щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору. При обчисленні стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, необхідно керуватися порядком, визначеним ст. 9 Закону № 504/96-ВР.

Щорічна відпустка може бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. Якщо до моменту початку відпустки працівнику видано листок непрацездатності, початок відпустки має переноситися на інший строк. Якщо непрацездатність настала у період відпустки, вона підлягає продовженню на кількість календарних днів, протягом яких працівник відповідно до лікарняного листка був непрацездатний;

• виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

• настання терміну відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

• збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням без відриву від виробництва.

На прохання працівника та за наявності згоди власника щорічну відпустку може бути поділено на частини. Це можливо за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів, при цьому законодавством не зазначається, яка частина відпустки може бути використана першою.

Який порядок обчислення сум відпускних?

Розмір відпускних визначається виходячи з середньоденної (годинної) заробітної плати, яка визначається шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Крім того, статтями 7 і 8 Закону № 504/96-ВР передбачено можливість надання працівникам щорічних додаткових відпусток. До них відносяться:

• щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів, яка надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290; 

• додаткова відпустка окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим постановою № 12902. 

• додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і професій, визначених колективним договором, угодою.

• Відпустка у зв’язку з навчанням у середніх навчальних закладах надається працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:

1) випускних іспитів в основній школі — тривалістю 10 календарних днів;

2) випускних іспитів у старшій школі — тривалістю 23 календарних дні;

3) перевідних іспитів в основній та старшій школах — від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних.

Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.

• Відпустка у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах

надається працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

• Відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі

надається працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 10 календарних днів,

третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів,

незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 30 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів,

третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 30 календарних днів,

незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 40 календарних днів;

3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації — 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, — два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації — чотири місяці.

• Відпустка у зв’язку з профспілковим навчанням надається працівникам на час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів.

• Творча відпустка

надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.

Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України.

Нагадаємо, що щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї. При цьому загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки зараховуються:

• час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

• час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці. Якщо працівник переведений на роботу, яка дає право на додаткову відпустку, а потім йому надається щорічна основна відпустка, то до стажу роботи, що дає йому право на додаткову відпустку, зараховуватиметься лише та частина основної відпустки, яка надавалася за період роботи, що дає право на додаткову відпустку;

• час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Існують такі соціальні відпустки:

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю:

1) до пологів — 70 календарних днів;

2) після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.

• Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.

За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

• Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.

Порядок надання соціальних відпусток

Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

До відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні.

40

35

3.

Заключна частина

5

- підвести підсумки заняття.

4.

Відповіді на запитання

5