Фінансування мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Фінансування мобілізаційної підготовки здійснюється відповідно за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ і організацій.

З державного бюджету відповідно до закону фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки, які мають загальнодержавне значення.

З місцевих бюджетів фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення.

За рахунок коштів підприємств, установ і організацій фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки, що проводяться за ініціативою самих підприємств, установ і організацій згідно з мобілізаційними планами.

Основним напрямком фінансової підготовки є забезпечення стійкого функціонування фінансів разом з кредитною і грошовою системами в період війни. Ця робота розподіляється за адміністративно - територіальними ланками вказаних систем, за принципом централізації.

З метою забезпечення стійкого функціонування фінансової кредитної та грошової систем доцільно заздалегідь виконати підготовку фінансово-кредитних органів для роботи в період війни і розробку фінансового законодавстві на випадок війни.

З метою підготовки банків та їх установ до своєчасного і організованого проведення мобілізації та задоволення фінансових потреб держави, її Збройних Сил, інших військових формувань, в особливий період Національний банк України та комерційні банки самостійно здійснюють такі заходи:

• Для забезпечення стійкого функціонування банківських установ управління ними в особливий період Національний банк України та комерційні банки в мирний час своєчасно створюють мережі міських і позаміських запасних пунктів управління банками;

• створюють евакуаційні, оперативні та спеціальні комісії для забезпечення оперативного здійснення евакуаційних заходів;

• планують евакуаційні заходи;

• створюють резервний фонд готівки;

• створюють резерв матеріально-технічних засобів;

• створюють запаси палива, пального тощо строком на один місяць для забезпечення діяльності в особливий період Банкнотно-монетного двору та Фабрики банкнотного паперу;

• створюють та систематично поновлюють інформаційну базу документів першочергового значення;

• створюють страховий фонд документації першочергового значення;

• складають плани навчання, а також готують банківських фахівців, водіїв, інкасаторів і касирів до роботи в умовах мобілізації та в особливий період.

Не менш важливим напрямком підготовки фінансів до війни є вибір ефективних методів перерозподілу національного доходу на користь воєнних витрат.

Найбільшу проблему в цих умовах складає перерозподіл прибутків населення, наближення їх об’єму до величини мінімально необхідного продукту.

Наступним напрямком підвищення фінансової готовності є розробка на воєнний час плану мобілізації фінансових ресурсів, в якому передбачається посилення фінансової централізації за рахунок збільшення частини прибутків державного бюджету в національному доході держави.

План мобілізації фінансових ресурсів повинен в повній мірі забезпечувати грошовими коштами проведення всіх запланованих заходів щодо мобілізації економіки, фінансування збільшуючих витрат на Збройні Сили, перерозподілення капітальних вкладів між галузями народного господарства і задоволення інших загальнодержавних потреб.

З метою підвищення фінансової готовності, важливе значення відводиться завчасному вирішенню проблем підготовки та правильного розподілу фінансових працівників.

Проблема кадрів фінансових працівників - одна з важливих проблем періоду мобілізаційного розгортання Збройних Сил, вона посилюється необхідністю заміни в народному господарстві призваних в Збройні Сили спеціалістів.

У військовій частині повинні бути відпрацьовані на мобілізаційний період фінансові документи.

У військовій частині повинні знати хто призивається з запасу по військово обліковій спеціальності.

Наближення організації фінансового забезпечення в мирний час до його організації на випадок війни, є одним із основних принципів військового забезпечення Збройних Сил України.

Підтвердженням цьому є дії законодавчих документів, які регламентують фінансово-господарську діяльність військ як в мирний, так і в воєнний час.

Тому перехід з мирного на воєнний час не потребує значної реорганізації фінансових відносин, це відноситься до всіх ланок фінансового механізму Збройних Сил.

Перебудова з мирного на воєнне забезпечення об’єктивно необхідна в зв’язку з:

- постійною передислокацією;

- перегрупуванням сил і засобів;

- втратами особового складу, озброєння, техніки;

- відривом військових частин від вищестоящих штабів.

Необхідно заздалегідь планувати спеціальні заходи, щоб можна було легше і в коротші строки провести перехід фінансового забезпечення з мирного часу на воєнний, налагодити безперервну роботу фінансових органів у бойових обставинах.

Для виконання цих заходів можна виділити такі основні напрямки:

1. Завчасна підготовка фінансів Збройних Сил, спільно з фінансовою системою, для вирішення складної задачі по розподілу національного прибутку на користь воєнних потреб і формування нових, зумовлених воєнними діями, пропорцій споживання кінцевої воєнної продукції. Підготовка фінансів Збройних Сил у даному напрямку виконується, головним чином, на рівні ланки центрального управління армії та флоту. Вона направлена, перш за все, на створення умов для ефективної реалізації воєнно-економічного потенціалу.

2. Для підвищення готовності фінансів Збройних Сил важливе значення має виявлення та вивчення особливостей фінансового забезпечення військ, в ході проведення різноцільових стратегічних командно – штабних навчань та тренувань, використання досвіду фінансування військ за схемою центр-фронт-армія-з’єднання-військова частина. В ході таких навчань фінансово-економічна служба має можливість отримати навички переходу з мирного на воєнний стан і касово-розрахункового обслуговування військ.

3. Не менш важливе місце відводиться організації відповідних семінарів і конференцій з проблем фінансового забезпечення військ у воєнний час, вивчення досвіду фінансового планування, фінансування і фінансового контролю в військах діючої армії. Проблеми фінансового забезпечення діючої армії включаються в навчальні плани по спеціальній підготовці воєнних фінансистів із залученням до проведення занять з даної теми найбільш досвідчених і підготовлених офіцерів фінансово-економічної служби.

4. Завчасне рішення проблеми підготовки кадрів для фінансово-економічної служби є також одним із напрямків підвищення мобілізаційної готовності фінансів Збройних Сил. Народне господарство має достатню кількість кваліфікованих працівників, зайнятих у фінансово-кредитній системі країни. Деякі з них, підлягають мобілізації в воєнний час для заміщення посад начальників фінансово-економічної служби, проходять навчальну підготовку.

5. Велике значення відводиться диференційному формуванню навчальних програм із спеціальної підготовки та відповідно навчальних груп. При цьому, головним принципом формування, є облік призначення офіцерів запасу для конкретного органу фінансово-економічної служби Збройних Сил.

Друге навчальне питання: “Робота фінансових органів військ в особливий період”.

Керівник заняття зосереджує увагу на тому, що у мирний час для підготовки до дій в особливий період у військовій частині складаються календарний план роботи начальника фінансово-економічної служби та план фінансового забезпечення військової частини, згідно яких начальник фінансово-економічної служби діє при проголошенні мобілізації.

В умовах бойових дій швидка зміна бойових обставин диктує необхідність значного скорочення термінів для визначення потреб у грошових коштах і періоду, на який не потрібні грошові кошти військової частини діючій армії від забезпечую чого органу.

В силу цих обставин військова частина переходить на місячний плановий період, що відрізняється від річного, й який існує в мирний час. Невикористані в мирний час кошти за кошторисом Міністерства оборони можуть повертатися на потреби воєнного часу з урахуванням їх в майбутньому.

Плануючи грошові кошти. на наступний місяць, військова частина складає тільки заявки (Форма № 9/ФС) і щомісячно представляє їх начальнику забезпечую чого фінансового органу не пізніше 3 числа плануємого місяця.

Робота в військах по переходу на місячне фінансове планування, і фінансування умовно може бути поділена за такими напрямками:

1. Відбиття по регістрам бухгалтерського обліку в військових частинах відкритих мобілізаційних коштів, передача мобілізаційних чеків військовим частинам, які формуються і розгортаються. Пред’явлення військовими частинами які формуються мобілізаційних чеків в установах банку або здача їх в забезпечуючий фінансовий орган (при достатньому залишку коштів по кошторису мирного часу);

2. Закриття взаємних розрахунків по недоотриманим бюджетним коштам частини і по недопереведеним бюджетним коштам забезпечуючим фінансовим органом (ЗФО):

а) військові частини – без висилки донесень про зменшення в адресу ЗФО річних призначень, які враховуються за особовими рахунками “НБК від ЗФО”.

б) ЗФО без отримання від військових частин донесень Ф № 10/ФС проводить по обліку зменшення призначень бюджетних коштів частинам на всю суму, яка враховується по особовому рахунку "Недопереведені бюджетні кошти військовим частинам" і одночасно зменшує річні призначення на всю суму, яка враховується по особовому рахунку “Недоотримані кошти вищестоячого ЗФО” без висилки донесення Ф № 10/ФС;

3. Уточнення потреби в грошових коштах на особливий період проводиться з урахуванням отриманих мобілізаційних коштів і невикористаних залишків бюджетних асигнувань за кошторисом мирного часу;

4. Потім витребування від ЗФО недостаючих грошових коштів або повернення залишків бюджетних коштів після уточнення потреби. Після уточнення потреби, складаються заявки та представляються в ЗФО. ЗФО при переказі грошових коштів зараховують суми, які підлягають до здачі на відновлення за відповідними статтями;

5. Закриття рахунків в Державних Казначействах. Відкриття рахунків в установах банків за новим місцем дислокації.

При вибутті в склад діючої армії військові частини повинні:

• закінчити всі розрахунки з постачальниками та платними споживачам.

• здати по належності позабюджетні кошти.

• закрити рахунки в Державних казначействах.

• за вказівкою забезпечуючих служб передати по актам незакінчені об’єкти будівництва господарським способом, залишки будівельних матеріалів і представити в ЗФО) авансовий звіт ф 34/ФС.

Переказ грошових коштів військовим частинам і на підставі представлених ними заявок Ф № 9/ФС виконується два рази на місяць:

1. для виплати грошового забезпечення особовому складу в установлений для даної військової частини строк;

2. на всі інші потреби (оплата готівкою придбаних матеріальних цінностей, наданих послуг, виплата грошового забезпечення раніше встановлених строків, тощо) - один раз на місяць, звичайно, на початку місяця. З цього видно, що військові частини не можуть дотримуватися встановлених банком норм зберігання грошових коштів у грошовому ящику на кінець кожного дня, тому дотримання норм зберігання їх обов’язкове на 1-ше число кожного місяця. Суми, які перевищують встановлені норми, в останній місяць здаються на рахунок.

Для оформлення безготівкових розрахунків по грошовому забезпеченню начальник фінансового органу перед складанням роздавальної відомості виясняє у військовослужбовців бажання зарахувати частину їх грошового забезпечення у вклади або перевести їх по пошті.

На основі заяв військовослужбовців він складає:

• для зарахування сум грошового забезпечення у вклади - список особового складу військової частини, доручаючого зарахувати кошти свого грошового забезпечення у вклади в 2-х примірниках:

• для переказу поштою - список переказів поштою в 2-х примірниках.

Списки особового складу, доручаючого зарахувати кошти із свого забезпечення у вклади (списки вкладників), складаються під копірку, в них вказуються прізвище, ім’я та по-батькові вкладників, номера їх вкладних книжок, а також сума, яка належить до зарахування у вклад.

Якщо оформлення вкладу проводиться вперше, то номер вкладної книжки не проставляється. На кожному листку списку підводиться підсумок, засвідчений підписами командира частини і начальника фінансово-економічної служби та затверджений відтиском гербової печатки частини.

Наприкінці списку виводиться загальний підсумок числами і прописом, який засвідчується підписами командира частини і начальника фінансово-економічної служби та відтиском гербової печатки частини.

Список поштовик переказів, як і список вкладників, складається під копірку з виведенням проміжних і загального підсумків, засвідчених командиром частини і начальником фінансово-економічної служби, а також гербовою печаткою частини. В списку поштових переказів вказується місце призначення переказу (адреса отримувача), найменування адресата та організації або прізвище, ім’я та по- батькові отримувача грошей, прізвище, ім’я та по батькові відправника поштового переказу, а також сума поштового переказу і поштового збору.

Складання списку поштового переказу проводиться на підставі заповнених військовослужбовцями бланків поштових переказів встановленого зразка. Сума поштового збору утримується з власника коштів.

При складанні роздавальної відомості на виплату грошового забезпечення, на підставі складених списків вкладників і поштових переказів, вказуються суми вкладів і загальна сума поштового переказу і поштового збору в розділі "утримується" напроти прізвища військовослужбовця, доручившого суми у вклад або переказати поштою.

При цьому, загальний підсумок утримань у відомості по графі "для зарахування у вклади", та поштових переказів повинен дорівнювати сумі загальних підсумків по вкладам та за списком поштових переказів "СУМА ПЕРЕКАЗІВ" і "сума поштового збору".

При оформленні безготівкових розрахунків установи банку проводять:

• звірку ідентичності підсумків за списком вкладників і суми, вказаної в заяві, для зарахування на вклади;

• робить записи у вкладних книжках, завіряє їх підписами і гербовою печаткою;

• відкриває особові рахунки і заповнює вкладні книжки на в/службовців, на ім’я яких вклад оформлюється вперше.