Перелік теоретичних питань, яки розглядаються на занятті

1. Визначення поняття СВ.

2. Етіологія та патогенез СВ.

3. Сучасна класифікація СВ.

4. Клінічний перебіг, симптоматика СВ.

5. Методи лабораторної та інструментальної діагностики.

6. Критерії діагнозу та диференціальний діагноз.

7. Принципи та методи лікування.

8. Ускладнення.

9. Прогноз та працездатність.

Методика проведення практичного заняття

На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента.

* Студенти відповідають письмово на тести вхідного контролю базових знань. Потім викладач розподіляє студентів для курації хворих та визначає їх задачі.

№	Завдання	Вказівки студентам викладача	Примітка викладача для студентів
	Провести курацiю хворих з діагнозом системний васкуліт, оцінити результати обстеження, написати клінічний діагноз, план обстеження та лікування ( з випискою рецептів)	У ході обстеження виявити: Ознаки враження серця, суглобів, шкіри, прояви вражень інших внутрішніх органів. Ознаки запалювального процесу Потенційні причини захворювання	При обґрунтуванні клінічного діагнозу особливу увагу приділити виявленню клінічних і лабораторних даних, характерних для системного васкуліта

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

Ілюстративний матеріал

● набір клінічних, імунологічних та біохімічних аналізів

● набір рентгенограм

● набір ЕКГ

● дані ЕхоКГ-доплер сканування судин

● дані ангіографічних досліджень.

Форми і методи самоконтролю

Тестові завдання (вхідний контроль):

1. Які фактори ризику не характерні для первинних системних васкулітів:

   1. наявність бактеріальної інфекції

   2. наявність вірусної інфекції

   3. метаболічні порушення*

   4. гіперчутливість до лікарських препаратів

   5. генетичні фактори

2. Які патогенетичні механізми характерні для системних васкулітів:

1. аутоімунні*

2. загально запальні

3. загально імунологічні

4. онкогенні

5. інфекційні

3. Яка ланка судиной системи найбільш вразлива при системних васкулітах:

1. вени

2. капіляри

3. венули

4. артерії великого калібру

5. артерії середнього та дрібного калібру*

   4. Яка ланка судинної системи найбільш уражена при геморагічному васкуліті:

      1. артерії великого калібру

      2. артерії дрібного калібру*

      3. артерії середнього калібру

      4. капіляри

      5. вени середнього калібру

5. Найбільш характерною температурою реакцією для гранулематозу Вегенера є:

   1. гипотермія

   2. нормотермія

   3. низький субфібрелітет

   4. високий субфібрилітет

   5. виражений фебрилітет*

6. При системних васкулітах характерна наявність:

   1. вираженої астенізації на фоні прогресуючего схуднення*

   2. вираженої астенізації на фоні збільшення маси тіла

   3. виражена астенізація на фоні стабільної ваги хворого

   4. відсутність астенізації на фоні збільшення маси тіла

   5. відсутність астенізації на фоні стабільної ваги хворого

7. Які лабораторні тести є характерними при системних васкулітах:

1. нейтрофільний лейкоцітоз зі зміщенням формули ліворуч

2. підвищення рівня ЦРП, серомукоїдів, гексоз

3. гіпо- та диспротеїнемія

4. підвищення концентрації ЦІК та рівня імуноглобулінів

5. усе вищеперелічене*

8. В якій ділянці шкіри на тілі хворого вперше виникають геморагічні елементи пи геморагічному васкуліті:

   1. на тулобі

   2. на животі

   3. на обличчі

   4. на голенях*

   5. на верхніх кінцівках

8. До базисних фармакологічних препаратів при лікуванні системних васкулітів відносять:

   1. глюкокортикостероїди*

   2. НПЗП

   3. антикоагулянти

   4. метаболіти

   5. полівітаміни

10. Які нефармакологічні методи лікування використовуються у хворих на системні васкуліти:

1. лімфоцітоферез

2. екстракорпоральна імуносорбція

3. плазмоферез

4. гіпербарична оксигенація

5. усе вище перелічене*

Ситуаційні задачі

1. Хворий М., 40 р., скаржиться на експіраторну ядуху, підвищення t° до 38,3°С, зниження ваги. Хворіє на протязі 6 міс. Після призначення преднізолону приступи експіраторної ядухи зникали, нормалізувалась температура. Через 1 міс. Після відміни преднізолону, загальний стан знову погіршився, з`явилась геморагічна сип на животі та тулубі, підвищився АТ до 160/100 мм/рт.ст. В ан. крові: ер.-3,6*10 12/л, Нв-112 г/л, лейк.-12,2*10 9/л, ШОЄ-44 мм/год. В ан сечі: протеїнурія-1,4 г/л, лейк-4-6 в п/з, ер.-12-15 в п/з. Ваш діагноз? Алгоритм додаткового дослідження хворого? Тактика лікування хворого?

2. Хвора Б., 23 р., скаржиться на підвищення t° до 37,6°С, наявність геморагічного сипу на нижніх кінцівках, біль у попереку., появу сечі червоного кольору. Захворіла 3 доби тому, після переохолодження. Об-но: шкіра блідна, на ногах симетричний геморагічний сип, ЧСС=PS=92 за 1 хв., АТ-115/90 мм рт.ст. Симптом Пастернацького слабопозитивний з обох сторін. В ан. крові: лейк.-9,8*10 9/л, тромб.-195*10 9/л, ШОЄ-36 мм/год. В ан. сечі: протеїнурія-0,33 г/л, ер. змінені-30-40 в п/з.,лейк.-5-6 в п/з. Який імовірний діагноз у хворої? Ваш алгоритм додаткового обстеження? Тактика лікування хворої?

Джерела інформації:

Основні:

1. Основи внутрішньої медицини / за ред. В.Г. Передерій, С.М. Ткач. – Нова книга. - 2009. – Т.2. – 640 с.

2. Наказ №676 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю ревматологія».

Додаткові:

1. Ревматические болезни: номенклатура, классификация, стандарты диагностики и лечения / под ред. В.Н. Коваленко, Н.М. Шубы. – ООО «Катран груп». – 2008. – 256 с.

2. Клинические рекомендации. Ревматология / под ред. Е.Л. Насонова. – М. : ГЄОТАР-Медиа. – 2008. – 288 с.

3. А.С.Свінціцький, О. Б. Яременко, О.Г.Пузанова, Н.І.Хомченкова. Ревматичні хвороби та синдроми.- К.: «Книга плюс».- 2006 г.Нетяженко В.З. Класифікації внутрішніх хвороб (діагностичні заходи та алгоритми лікування).- Частина 1.- Київ, 2001.- С. 194-211.

4. Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний внутренних органов. Семейный врач. Терапевт (том 2) / под ред. О.Я. Бабака. – К.; Здоров`я України, 2011.