
- •Оглавление
- •1. Дайте визначення поняття «охорона праці».
- •2. Дайте визначення поняття «техніка безпеки»
- •3. Дайте визначення поняття «виробнича санітарія».
- •4. Дайте визначення поняття «пожежна безпека».
- •5. Дайте визначення поняття «гігієна праці».
- •6. Дайте визначення поняття «безпека праці».
- •. 7. Види інструктажів з оп, їх мета і умови проведення.
- •8. Права працівників на охорону праці під час заключення трудового договору.
- •9. Права працівників на охорону праці під час роботи.
- •10. Що таке опф, впф? Наведіть приклади.
- •11. Классификация небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
- •12. Які складові частини містить охорона праці як система?
- •13. Основна аксіома бжд.
- •14. Поняття безпеки і небезпеки. Класифікації небезпек.
- •15. Аналізатори людини, їх складові та характеристики.
- •16. Аналіз системи «л-м-с».
- •17. Необхідні умови безпеки людини в системі «л-м-с».
- •18. Ризик. Індивідуальний, прийнятний і соціальний.
- •19. Принципи забезпечення безпеки.
- •20. Технічні, організаційні та управлінні заходи і засоби забезпечення безпеки.
- •21. Дії електричного струму на організм людини.
- •22.Эквивалентная електрична схема опору тіла людини електричному струму, її складові.
- •23. Чинники, що впливають на результат ураження людини електричним струмом: сила струму, частота струму, шлях струму і тривалість проходження.
- •1) Сила тока.
- •24. Порогові значення струму. Що таке фібриляція серця?
- •25. Види електротравм.
- •26. Классификация приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом.
- •27. Ознаки приміщень з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних.
- •28.Что таке нейтраль мережі? Які бувають режими нейтралі?
- •29. Види електричних мереж. Векторна діаграма напруг.
- •31. Аналіз небезпеки трифазної мережі змінного струму напругою до 1000в з ізольованою нейтраллю (неповне і глухе замикання).
- •32. Аналіз небезпеки трифазної мережі змінного струму напругою до 1000в з глухозаземленной нейтраллю (неповне і глухе замикання).
- •33. Вибір режиму нейтрали мережі.
- •34. Явища, що виникають при стіканні струму в землю крізь одиночний заземлювач. Рівняння потенційної кривої.
- •35. Дайте визначення поняття «зона розтікання струму». Розгляньте напругу дотику.
- •36. Розгляньте напругу кроку. Вирівнювання потенціалів.
- •37. Поняття групового заземлювача.
- •38. Занулення: принципова схема, призначення, принцип дії, умова спрацьовування струмового захисту.
- •39. Струм короткого замикання в схемі занулення. Призначення нульового захисного провідника. Контроль занулення.
- •40. Повторне заземлення нульового проводу: принципова схема, призначення.
- •41. Захисне заземлення: принципова схема, призначення, область застосування, принцип дії.
- •42. Типи заземлюючих пристроїв. Їх переваги та недоліки.
- •43. Нормування захисного заземлення. Конструктивне виконання заземлювачей.
- •44. Захисне відключення (область застосування, принципові схеми, функціонування).
- •45. Технічні засоби захисту від випадкових дотиків до струмоведучих частин: електричне розділення мереж, електрична ізоляція, блокування, огорожі, застосування малих напруг, подвійна ізоляція.
15. Аналізатори людини, їх складові та характеристики.
Любой анализатор состоит из рецептора, проводящих нервных путей и нервных центров в коре головного мозга. Рецептор превращает энергию раздражителя в нервный процесс. По проводящим путям нервные импульсы поступают в кору головного мозга. Основной характеристикой анализатора является чувствительность. Чтобы возникло ощущение, интенсивность раздражителя должна достичь определенной величины, которую называют нижним абсолютным порогом. С увеличением интенсивности раздражителя наступает момент, когда деятельность анализатора нарушается. Эта интенсивность называется верхним абсолютным порогом.
зрительный анализатор. С его помощью мы получаем львиную долю (порядка 90%) информации. Посредством зрения мы практически мгновенно и на значительных расстояниях познаем форму, величину, цвет предмета, направление и расстояние, на котором он находится от нас. Зрительный анализатор включает в себя глаз, зрительный нерв и зрительный центр, располагающийся в затылочной доле коры головного мозга.
слуховой. Только он позволяет нам получать информацию вне поля зрения, например, из-за спины, или в темноте с различных расстояний практически мгновенно. Различия между скоростями света и звука ощутимы для нас при наблюдении далекой грозы, взрывов и т.п.
обоняние также позволяет получать информацию с больших расстояний, однако им гораздо лучше владеют представители животного мира, чем человек. Обонятельные рецепторы находятся в носу и воспринимают в воздухе ничтожнейшие количества вещества, ощущаемые как запах.
вкус позволяет получать информацию о качестве пищи. Мы ощущаем вкус рецепторами, расположенными на языке и слизистой ротовой полости.
осязание – ощущения, возникающие при непосредственном воздействии раздражителя на поверхность кожи. Кожа буквально нашпигована рецепторами различных анализаторов. Тактильный анализатор воспринимает прикосновение и давление на рецепторы кожи.
16. Аналіз системи «л-м-с».
Ч1 - человек (коллектив) с т. зр. управления машиной для выполнения ее основной технологической функции;
Ч2 - человек с т. зр. влияния на среду за счет потребленгия кислорода, выделения тепла, влаги и углекислого газа;
Ч3 - человек с т. зр. психофизиологического состояния при влиянии на него факторов производственной среды и трудового процесса (утомляемость, усталость, ухудшение состояния здоровья и др.);
М1 - машина с точки зрения выполнения основной технологической функции (станок, гальваническая ванна, генератор сигналов, осциллограф, компьютер и т. п.);
М2 - машина с т. зр. аварийной зашиты (сигнализация, блокировка, защитное отключение и т. п.);
М3 - машина с точки зрения влияния на среду (выделение тепла, химических веществ, ионизация воздуха и др.) и человека (электромагнитные поля, рентгеновское излучение, шум, вибрация, напряженность анализаторов и т. п.).
Предметом труда, в зависимости от трудового процесса, может быть деталь, экспериментальные данные в ходе исследования, компьютерная программа и др. Средой называется то, где находится человек (помещение, воздух, мебель и т. п.).
Связи, обозначенные на схеме:
1 - управление машиной (установка и подача резца на станке, настройка генератора в лаборатории, введение необходимых данных в компьютер и т. д.);
2 - формирование предмета труда;
3 - оценка предмета труда;
4 - влияние человека на среду;
5 - влияние машины на среду;
6 - влияние среды на человека;
7 - влияние машины на человека;
8 и 9 - защитное влияние машины в аварийной ситуации, соответственно, на среду и человека;
10 - изменение качества труда вследствие изменившегося психофизиологического состояния человека;
11 - изменение работоспособности машины под действием среды.