
- •Оглавление
- •1. Дайте визначення поняття «охорона праці».
- •2. Дайте визначення поняття «техніка безпеки»
- •3. Дайте визначення поняття «виробнича санітарія».
- •4. Дайте визначення поняття «пожежна безпека».
- •5. Дайте визначення поняття «гігієна праці».
- •6. Дайте визначення поняття «безпека праці».
- •. 7. Види інструктажів з оп, їх мета і умови проведення.
- •8. Права працівників на охорону праці під час заключення трудового договору.
- •9. Права працівників на охорону праці під час роботи.
- •10. Що таке опф, впф? Наведіть приклади.
- •11. Классификация небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
- •12. Які складові частини містить охорона праці як система?
- •13. Основна аксіома бжд.
- •14. Поняття безпеки і небезпеки. Класифікації небезпек.
- •15. Аналізатори людини, їх складові та характеристики.
- •16. Аналіз системи «л-м-с».
- •17. Необхідні умови безпеки людини в системі «л-м-с».
- •18. Ризик. Індивідуальний, прийнятний і соціальний.
- •19. Принципи забезпечення безпеки.
- •20. Технічні, організаційні та управлінні заходи і засоби забезпечення безпеки.
- •21. Дії електричного струму на організм людини.
- •22.Эквивалентная електрична схема опору тіла людини електричному струму, її складові.
- •23. Чинники, що впливають на результат ураження людини електричним струмом: сила струму, частота струму, шлях струму і тривалість проходження.
- •1) Сила тока.
- •24. Порогові значення струму. Що таке фібриляція серця?
- •25. Види електротравм.
- •26. Классификация приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом.
- •27. Ознаки приміщень з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних.
- •28.Что таке нейтраль мережі? Які бувають режими нейтралі?
- •29. Види електричних мереж. Векторна діаграма напруг.
- •31. Аналіз небезпеки трифазної мережі змінного струму напругою до 1000в з ізольованою нейтраллю (неповне і глухе замикання).
- •32. Аналіз небезпеки трифазної мережі змінного струму напругою до 1000в з глухозаземленной нейтраллю (неповне і глухе замикання).
- •33. Вибір режиму нейтрали мережі.
- •34. Явища, що виникають при стіканні струму в землю крізь одиночний заземлювач. Рівняння потенційної кривої.
- •35. Дайте визначення поняття «зона розтікання струму». Розгляньте напругу дотику.
- •36. Розгляньте напругу кроку. Вирівнювання потенціалів.
- •37. Поняття групового заземлювача.
- •38. Занулення: принципова схема, призначення, принцип дії, умова спрацьовування струмового захисту.
- •39. Струм короткого замикання в схемі занулення. Призначення нульового захисного провідника. Контроль занулення.
- •40. Повторне заземлення нульового проводу: принципова схема, призначення.
- •41. Захисне заземлення: принципова схема, призначення, область застосування, принцип дії.
- •42. Типи заземлюючих пристроїв. Їх переваги та недоліки.
- •43. Нормування захисного заземлення. Конструктивне виконання заземлювачей.
- •44. Захисне відключення (область застосування, принципові схеми, функціонування).
- •45. Технічні засоби захисту від випадкових дотиків до струмоведучих частин: електричне розділення мереж, електрична ізоляція, блокування, огорожі, застосування малих напруг, подвійна ізоляція.
41. Захисне заземлення: принципова схема, призначення, область застосування, принцип дії.
Защитное заземление - преднамеренное соединение с землей металлических нетоковедущих частей электрооборудования, которые могут оказаться под напряженим в результате нарушения изоляции электроустановки.
Назначение защитного заземления - устранение опасности поражения людей электротоком при появлении напряжения на конструктивных частях электрооборудования, т. е. при замыкании фазы на корпус.
Область применения защитного заземления:
- сети напряжением до 1000 В с изолированной нейтралью (в сетях с заземленной нейтралью ток замыкания на землю ограничен сопротивлением заземления нейтрали. Из-за этого его величина может быть недостаточной для срабатывания максимальной токовой защиты);
- сети напряжением выше 1000 В с любым режимом нейтрали (в этом случае ток замыкания на землю как правило достаточный для срабатывания максимальной токовой защиты).
Принцип действия защитного заземления - снижение до безопасных значений напряжения прикосновения и шага, обусловленного замыканием на корпус.
42. Типи заземлюючих пристроїв. Їх переваги та недоліки.
Заземляющее устройство – это совокупность заземлителя и заземляющих проводников.
Заземлитель - совокупность электродов, соединенных между собой и находящихся в непосредственном соприкосновении с землей.
Заземляющие проводники соединяют заземляемые части электроустановок с заземлителями.
В зависимости от места размещения заземлителя относительно заземляемого оборудования различают два типа заземляющих устройств: выносное и контурное. Заземлители также делятся на естественные и искусственные.
При выносном заземлении (см. рис. 10) заземлители располагаются на некотором удалении от заземляемого оборудования. Они могут быть вынесены за пределы производственной площадки, либо сосредоточены в некоторой ее части.
Рисунок 10 – Функциональная схема выносного заземления
Достоинством выносного заземления является возможность выбора места размещения электродов с наименьшим удельным сопротивлением грунта (сырое, глинистое, в низинах и т. д), особенно если по каким-либо причинам невозможно его разместить на защищаемой площадке (скалистый, песчаный грунт и т. п.).
Недостаток
выносного заземления
заключается в высоком напряжении
прикосновения (
).
К тому же из-за большой длины заземляющих
проводников возрастает сопротивление
заземления. Поэтому оно применяется
при сравнительно малых токах замыкания
на землю (в частности в электроустановках
до 1000 В) и защищает только за счет малого
сопротивления заземления.
При контурном заземлении (см. рис. 11) заземлители располагаются по контуру (периметру) площадки, на которой находится заземляемое оборудование или внутри ее (по возможности равномерно). Контурное заземление называется еще распределенным.
Рисунок 11 – Функциональная схема контурного заземления.
На рис. 11 пунктирными
линиями показаны графики
распределения
потенциалов на поверхности грунта
отдельно взятых электродов. В реальности
их поля растекания накладываются друг
на друга (жирная сплошная линия). Каждая
точка поверхности имеет значительный
потенциал. Однако разность потенциалов
между любыми точками внутри данной
площадки незначительна. Таким образом
произошло «выравнивание» потенциала.
В этих условиях коэффициенты шага и
напряжения намного меньше единицы (
).
Для искусственных
заземлителей применяют вертикальные
и горизонтальные электроды. В качестве
вертикальных электродов используют
стальные трубы диаметром 50…60 мм с
толщиной стенки не менее 3,5 мм, угловую
сталь с толщиной стенки не менее 4 мм
или прутковую сталь диаметром не менее
10 мм. Для связи вертикальных электродов
и в качестве самостоятельного
горизонтального электрода применяют
полосовую сталь сечением не менее 4
12
мм или сталь круглого сечения диаметром
не менее 10 мм. Соединение электродов
выполняют с помощью сварки. Допускаются
резьбовые соединения.
Залегание электродов в грунте должно быть ниже глубины промерзания (справочная величина). После установки и сварки электродов в траншее она засыпается и тщательно трамбуется.
В качестве естественных заземлителей могут использоваться проложенные в земле и имеющие с ней контакт водопроводные и другие металлические трубы (кроме трубопроводов с горючими газами и жидкостями), обсадные трубы артезианских колодцев, скважин, арматура железобетонных опор и т. п.
При проектировании заземлителей необходимо, чтобы напряжение шага в аварийном режиме производственных электроустановок не превышало 20 В, а для бытовых электроустановок не превышало 12 В (см. ГОСТ 12.1 038-82).