Переходи між горизонтами в профілі

Характер переходів між горизонтами в ґрунтовому профілі, форма границь горизонтів і ступінь їх виразності мають важливе ге­нетичне значення й служать суттєвою морфологічною ознакою ґрунту, оскільки це один із критеріїв визначення інтенсивності ґрунтоут­ворення і його загальної направленості. Часто характер переходів має й діагностичне значення. Різні ґрунти володіють неоднаковими характерами переходів у профілі, що визначається типом, віком та інтенсивністю ґрунтоутворення відповідно до комплексу факторів навколишнього середовища (рис.6).

Рівна границя характерна для більшості ґрунтів, особливо для нижніх слабо диференційованих горизонтів, звичайно - при поступо­вих переходах. Хвиляста властива для нижньої частини гумусових горизонтів лісових ґрунтів, а також часто характерна для переходу між підгоризонтами. Кишенеподібна характерна для нижньої части­ни гумусованих горизонтів степових ґрунтів. Язикоподібна найтиповіша для нижньої частини Е-горизонту підзолистих ґрунтів. Заті­чна - характерна для ґрунтів із потічним характером гумусу або тих, які розтріскуються. Розмита границя характерна для ґрунтів із сильним елювіально-ілювіальним процесом. Пильчаста - зустрі­чається досить рідко, в підзолистих ґрунтах на структурних глинах. Палісадна також дуже рідко зустрічається в солонцях при переході до солонцевого горизонту. За ступенем вираження виділяють такі види переходів: різкий, ясний, помітний, поступовий.

13