Лі. Окоруховий нерв, n. Oculomotorius

Окоруховий нерв за характером нервових волокон — змішаний; має рухові і парасимпатичні нервові во­локна.

Ядра. Рухове ядро цього нерва, nucl. п. oculomotorii, міститься у середньому мозку під водопрово­дом мозку (Сільвієвим), на рівні верхніх горбків покрівлі середнього мозку. Парасимпатичне його ядро, nucl. accessorius п. oculomotorii (ядро Якубовича), розташоване присередньо від рухового.

Топографія. Окоруховий нерв виходить з мозку в ділянці fossa interpeduncularis з присереднього боку ніжки мозку. Потім він про­ходить в товщі зовнішньої стінки печеристої пазухи і через верхню очноямкову щілину входить в очну ямку (Рис. 31), попередньо поді­лившись на верхню (г. superior) та нижню (r. inferior) гики. Верхня гілка іннервує верхній прямий м’яз очного яблука і м’яз-підіймач верх­ньої повіки. Нижня гілка іннервує нижній та присередній прямі і ниж­ній косий м’язи очного яблука.

Парасимпатичні волокна. У складі окорухового нерва прохо­дять передвузлові парасимпатичні волокна з nucl. accessorius n. ocu­lomotorii. В очній ямці ці волокна відокремлюються від нижньої ГІЛ­КИ нерва і підходять до війкового вузла, ganglion ciliare, який лежить латерально від зорового нерва. Від вузла відходять пісдявузлові не­рвові волокна у складі коротких війкових нервів (im. ciliares breves), які іннервують війковий м’яз та м’яз-звужувач зіниці.

Практичні зауваження При ураженні окорухового не­рва спостерігається косоокість, птоз (опущення верхньої повіки), а також розширення зіниці і пору­шення акомодації.

4. Блоковий нерв, п. trochlearis Блоковий нерв за складом, воло­кон руховий.

Ядро блокового нерва (писі. п. trochlearis) розташоване в покриві ніжок мозку, під водопроводом се­реднього мозку, на рівні нижніх горбків пластинки покрівлі серед­нього мозку. Цей нерв тонкий вихо­дить з дорсальної сторони стовбура мозку, а саме з обох боків вуздечки верхнього мозкового паруса. Далі він огинає з латерального боку ніж­ку мозку і, з’явившись на основі мозку, проходить в бічній стінці печеристої пазухи і через верхню очноямкову щілину входить в очну ямку, де іннервує лише верхгіій косий м’яз, m.obliquus superior (Рис. 31).

4. Трійчастий нерв, n. trigeminus

Трійчастий нерв є одним з най­більших черепних нервів. За скла­дом волокон він змішаний — має соматичні, чутливі і рухові воло кона. Крім соматичних чутливих і рухових волокон, до нього на пери­ферії приєднуються вегетативні во­локна окорухового, лицевого і язи- ко-глоткового нервів, які проходять через його гілки.

ІЇЬСЯ ВІД руХОВОГО

того нерва і приєд- зго третьої гілки; *eminale (Gassen),

вузол, добре поміт­ок на верхівці піра- адї кістки в ділянці *ешіш, в порожнині, ія внаслідок розщеп- >ї мозкової оболони niaale) (Рис. 32). Він доуніполярні нейро- зсі відростки яких ут- ■ливий корпіеиь, radix ериферійш — Ртпь к трійчастого нерва слизових оболонок, угься рецепторами, шстий нерв має три

ка — очний нерв, sea — верхньощеле-

иса — нижньощеле-

и трійчастого нерва, і відростки клітин їла, чутливі. Але до иєднується руховий т нижньощелепний ним. Перед виходом і гілка віддає тонкі си до твердої мозко- а шляху кожної гіл- нерва розміщується арасимпатичний ву­шний з гілкою чут- jl До кожного вузла корінці: симпатич- артеріального спле- :чої артерії та пара­симпатичний — від III, VII та IX пар черепних нервів. Всього є п’ять вегетативних вузлів голови: з 1-ю гілкою, очним нервом, зв’язаний війковий вузол, ganglion ciliare, з

2. ю гілкою — верхньощелепним нервом — крилопіднебінний вузол, а з 3-ю гілкою — вушний, підниж- ньощелепний і під'язиковий вузли.

1. Очний нерв, n. ophthalmicus

Очний нерв є чутливим. Почи­наючись від вузла, він проходить через верхню очноямкову щілину і потрапляє ь очну ямку. Попередньо очний нерв ділиться на три нерви — лобовий, сльозовий і носовійковий: е лобовий нерв, n. frontalis , най­більший, він проходить посере­дині лід верхньою стінкою очної ямки і віддає надочноямковий (n. supraorbitalis) і надблоковий (п. supratrochlearis) нерви, що іннервують шкіру лоба, кореня носа, верхньої повіки в ділянці присереднього кута ока і сполуч­ну оболонку (Рис. 31,32); а носовійковий нерв, п. nasociliaris, йде в медіальному напрямку і розгалужується на такі гілки:

1. до слизової оболонки комірок решітчастої кістки і переднь­ої частини порожнини носа та sinus sphenoidalis (nn. ethmoi- dales anteriores et posteriores);

2. численні довгі війкові нерви (nn. ciliares longi) — до оболонок оч­ного яблука;

3. гілки до шкіри присереднього кута ока, кон'юнктиви та сльозо­вого мішка (n. infratrochiearis);

4. radix sensoria ganglii ciliaris, чут­ливий корінець війкового вузла;

5. гг. ciliares breves, чутливі волок­на доходять до оболонок очного яблука (фіброзної і судинної). Війковий вузол, ganglion ciliare.

З косовійковим нервом сполуче­ний невеликий парасимпатичний війковий вузол, який лежить в оч­ній ямці, латерально від зорового нерва. До вузла підходять пере- двузлові парасимпатичні волокна від окорухового нерва, які закінчу­ються на клітинах вузла. Післявуз- лові волокна прямують до очного яблока у складі коротких війкових нервів, nn. ciliares breves. Вони ін­нервують війковий м’яз та м’яз-зву- жувач зіниці. Через війковий вузол проходять також чутливі волокна від носовійкового нерва, вони ут­ворюють чутливий корінець — radix sensoria ganglii ciliaris. Пройшов­ши через вузол, чутливі волокна у складі nn. ciliares breves входять в очне яблуко і забезпечують чутли­ву іннервацію його фіброзної та су­динної оболонок.

• сльозовий нерв, n. lacrimalis, йде в латеральний бік, в напрямку до сльозової залози, проходить че­рез неї і розгалужується в шкірі та кон’юнктиві бічного кута ока; до входу в залозу він з’єднується з виличним нервом, який відхо­дить бід другої гілки трійчасто­го нерва, сполучною гілкою, ramus conununicans cum nervo zygomati- co в складі цієї гілки до сльозової залози підходять вегетативні сек­реторні волокна лицевого нерва.

До входу в очну ямку нерв від­дає наметову гілку, r. tentorius, яка іннервує намет мозочка.