
- •4.3. Медицина За- Феодальний устрій Західної Європи характери- хідної’Європи. Зувався натуральним господарством, роздробле
- •Розділ 4 Світова медицина доби середньовіччя
- •Арабська в VII ст. Під зеленим стягом ісламу була зібрана медицина. Велетенська імперія арабів, від Гібралтару на заході
- •Приготування ліків в ііагдадській аптеці (1224)
- •Лі. Окоруховий нерв, n. Oculomotorius
- •Верхньощелепний нерв, n. Maxillaris
Приготування ліків в ііагдадській аптеці (1224)
Великих
успіхів було досягнуто в галузі медицини.
Меціщипа чоггреїжупа'Кїсь я приватних
лікарнях і медичних школах при
заклад, бере свій початок в арабських халіфатах.
Основоположник ісламу і автор Корану пророк Мохаммед вмістив у священній книзі чимало рекомендацій щодо особистої гігієни та заборони вживання м’яса деяких тварин.
До найвидатніших представників арабської медицини належать: Аль-Разі (850-925) та ібн-Сіна (980-1037).
Лль-Разі був засновником Багдадської лікарні і медичної школи. Для * 'Рііішицтва лікарні Аль-Разі пропонував розвішувати м’ясо в підходящих мі цях і будувати там, де воно найдовше збережеться. Він рекомендував «/* реиіряти в лікарнях прояви хвороб, які не завжди співпадатимуть з »»писаними, закликав лікарів відкривати нові лікувальні засоби, невідомі ]миіше. Аль-Разі належить цікавий афоризм: «Той, хто звертається до «мі атьох лікарів, припускається багатьох помилок».
Найвидатніший
лікар не лише арабського і ш гу, а й усісї
доби середньовіччя — Абу-Алі- 'її, Хусейн
ібн-Абдуллах ібн-Сіна (Авіцен- ім) —
народився в аулі Авшан біля Бухари,
працював в Бухарі, Хорезмі, Хамадані,
) іфагані. В Хорезмі (999-1014) написав Канон медицини», який протягом п’яти і тліть був основним посібником, за яким майбутні медики не Лише в арабських, айв і пропейських медичних школах вивчали медицину. В Хамадані був візиром хана і кшропонував план економічної і культурної перебудови ханства, який складався із таких неповних розділів — покращення системи ірошення, запровадження пільг для купців, Авіценна
І >і плиток освіти, будівництво лікарень, лазень
іїїіпштптшіїїііііпііпііііііш
Ядра. Трійчастий нерв має одне рухове і три чутливих ядра.
Рухове ядро, nucl. motorius, міститься в покриві мосту. З нього виходять волокна, які іннервують жувальні та деякі інші м’язи.
Серед чутливих ядер розрізняють:
головне ядро, nucl. principalis п. trigemini, на якому закінчуються волокна, які проводять тактильну і пропріоцептивну чутливість;
спинномозкове ядро, nucl. spinalis n. trigemini, разташоване в довгастому і спинному мозку; деу нього підходять волокна больової і температурної чутливості;
середньомозкове ядро, nucl. mesencephalicus n. trigemini, розміщене в середньому мозку, збоку від водопроводу середнього мозку. Нейрони цього ядра мають псевдо- уніполярну форму і відповідають клітинам вузла трійчастого нерва, їх периферійні відростки закінчуються рецепторами в м’язах і проводять пропріоцептивну чутливість. Таким чином, це ядро можна розглядати як вузол, що розташований у речовині мозку.
Корінці і вузол трійчастого нерва. Нерв виходить з мозку на межі між мостом і середньою ніжкою мозочка двома корінцями — чутливим і руховим:
a radix sensoria, чутливий корінець, досить великий, він містить волокна, які виходять з трійчастого вузла і закінчуються на клітинах чутливих ядер;
radix motoria, руховий корінець, значно менший від чутливого.
Він починається від рухового ядра трійчастого нерва і приєднується до його третьої гілки;
« ganglion trigeminale (Gasseri), трійчастий вузол, добре помітний, міститься на верхівці піраміди скроневої кістки в ділянці impressio trigemini, в порожнині, яка утворилася внаслідок розщеплення твердої мозкової оболони (cavum trigeminale) (Рис. 32). Він містить псевдоуніполярні нейрони, центральні відростки яких утворюють чутливий корінець, radix sensoria, а периферійні — йдуть в складі гілок трійчастого нерва до шкіри і слизових оболонок, де закінчуються рецепторами.
Гілки. Трійчастий нерв має три гілки:
1. Очний нерв, n. ophthalmicus 50
трійчастого вузла, чутливі. Але до І третьої гілки приєднується руховий І корінець, тому нижньощелепний ї нерв стає змішаним. Перед виходом ;
з черепа кожна гілка віддає тонкі І оболонні гілочки до твердої мозко- Л вої оболони. На шляху кожної гіл- •; ки трійчастого нерва розміщується ? вегетативний парасимпатичний ву- j
зол, який пов’язаний з гілкою чут- | ливим корінцем. До кожного вузла Ц йдуть ще два корінці: симпатич- Й ний — від периартеріального спле- ]; тення найближчої артерії та пара- І симпатичний — ві пар черепних нерв вегетативних вузі; гілкою, очним т війковий вузол, gi
ю гілкою — 5 нервом — крилопі а з 3-ю гілкою — ; ньощелепний і під’я
і. Очний нерв, п
Очний нерв Є ’ маючись від вузж через верхню очно потрапляє в очну я очний нерв ділитьс лобовий, сльозовмз В лобовий нерв, о. більший, він Пр дині під верхньо ямки і віддає (n. supraorbitali (n. supratrochk іннерзують шкі носа, верхньої г ПГр?їСврЄДНЬОГО У ну оболонку (Ри а носовійковий пер йде в медіальні розгалужується
до слизової об* решітчастої кіс ої частини поре sinus sphenoidai dales anteriores«
численні довгі ві ciliares iongi) —, ного яблука;
гілки до шкіри кута ока, кон’юш вого мішка (n. in