Розділ 4 Світова медицина доби середньовіччя

Загибель Римської імперії у 476 р. знаменувала закінчення стародавніх часів. На зміну рабовласницькій державі прийшла феодальна. Виникли і утвердились основні сучасні світові релігії: у УІ-У ст до н.е. — буддизм, християнство, яке започаткувало нову еру, та іслам (VII ст. н.е.).

Буддизм проповідує культ Будди і бодхісатв або ідеальних створінь, що ведуть людей шляхом морального вдосконалення заради досягнення нірвани (звільнення).

Християнські цінності виражаються у дотриманні Божих чаноиідей та в любові чо Бога і ближнього Жо*«в* мор*-" *. гсли

не запропонувала кращого еталона чеснот.

Головною і абсолютною цінністю ісламу є Бог, а основною чеснотою мусульманина вважається щира відданість Всемогутньому.

Загалом усі три релігії посприяли вдосконаленню духовного і фізичного єства людини.

1. Медицина В 330 р. імператор Костянтин переніс столицю тоді Візантії. ще єдиної Римської імперії із Риму до Константи­нополя. У 395 р. Римська імперія остаточно розпа­лась на дві частини: західну і східну. Якщо західна через декілька десятиліть буде повністю знищена варварами, то східна, або Візан­тійська — існуватиме ще тисячу років і значною мірою збереже культурні надбання стародавнього світу.

Для розвитку медицини мали значення деякі особливості: по-перше, у Візантії виникають перші християнські монастирі, а при них лікарні і медичні школи (IV ст.); по-друге, торгові каравани, натовпи прочан і походи хрестоносців до гробу Господнього сприяли розносу інфекцій і виникненню епідемій. Так, чума, що розповсюдилась за доби правління імператора Юстиніана (VI ст^ ледве не призвела до падіння Візантійської імперії. Пізніше, в XIV ст., епідемія чуми, що охопила всю Європу, забрала чверть жителів континенту.

Найвидатнішим лікарем Візантії був Орибазій (326-403), лейб-медик імператора Юліана. Він зібрав величезну збірку праць вчених Греції і Риму під назвою «Сінапсіс», чим зберіг їх для наступних поколінь.

2. Арабська в VII ст. Під зеленим стягом ісламу була зібрана медицина. Велетенська імперія арабів, від Гібралтару на заході

до Середньої Азії на сході. Проіснувавши півтора століття, імперія розпалась на окремі халіфати.

Араби внесли видатний вклад у розвиток культури і науки, зокрема, медицини. Наука зосереджувалась у товариствах освічених (меджліс- уляма) і будинках науки (даріл-фену).

ч|>.п>и винайшли т. зв. арабські цифри, додавши до раніше відомих ні і.шочаткувапи аналітичну геометрію, тригонометрію і алгебру (аль- 4« >| і) В астрономії вирахували географічні широту і довготу. Розвинули ■ті. якій дали назву аль-хімія, отримали азотну, соляну кислоти, спирт л. мноль), водяну баню, застосували фільтрування. Винайшли перо

• • писання, водяний і механічний годинники, магнітну голку, збільшу-

і- и<ііі* скло. ІІайвидатнішим арабським ученим був Мохаммед-аль-

Ч (. чмі.