13.6. Визначення звичайної ціни страхового тарифу

Для податкових розрахунків часто застосовуються звичайні ціни страхового тарифу. Методика визначення звичайної ціни страхового тарифу затверджена розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.12.04 № 3259. Дія Методики поширюється на юридичних осіб, які відповідно до законодавства є страховиками-резидентами.

Порядок визначення звичайної ціни страхового тарифу

При укладанні договорів з обов'язкових видів страхування, крім обов'я­зкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховики-резиденти застосовують страхові тарифи в межах максимальних розмірів страхових тарифів або відповідно до методики актуарних розрахунків, встановлених Кабінетом Міністрів України для відпові­дного виду обов'язкового страхування.

При укладанні договорів обов'язкового страхування цивільно-правової від­повідальності власників наземних транспортних засобів застосовується розмір базового страхового платежу, затверджений Державною комісією з регулюван­ня ринків фінансових послуг України за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України. Зазначений базовий платіж застосовується з ураху­ванням коригувальних коефіцієнтів, визначених відповідно до законодавства.

Якщо розмір базового страхового платежу з обов'язкового страхування ци­вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та коригувальних коефіцієнтів не затверджений в установленому порядку, то ді­ють їх попередні розміри.

Страхові тарифи за добровільними видами страхування обчислюються стра­ховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в до­говорі страхування за згодою сторін.

Розмір страхових тарифів за добровільними видами страхування, обчисле­ний страховиком актуарно (математично), є складовою частиною правил стра­хування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо та реєструються в Держфінпослуг.

Страхові тарифи, які є складовою частиною правил страхування, посвідчу-ються (відповідно до Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, за­тверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.03 № 40) підписом осо­би (актуарієм), яка має підтверджену відповідним свідоцтвом кваліфікацію, згі­дно з вимогами, встановленими Держфінпослуг.

За порушення вимог Методики до страховиків застосовуються заходи впли­ву відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулю­вання ринків фінансових послуг" та Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, за­твердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.03 № 125.

13.7. Питання для самоконтролю

1. Сутність актуарних розрахунків.

2. Класифікація актуарних розрахунків.

3. Загальний порядок визначення брутто та нетто-ставки.

4. Порядок визначення звичайної ціни тарифу.