Тема 13

АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ

13.1. Сутність актуарних розрахунків

Вартість послуг, що надаються страховиком, визначається з допомогою роз­рахунків, які отримали назву актуарних від лат. actuarus — скорописець, рахі­вник. Актуарій — це спеціаліст із страхування, що займається розробкою нау­ково обґрунтованих методів обрахування тарифних ставок із довгострокового страхування життя, розрахунків, пов'язаних зі створенням резервів страхових внесків, визначенням розмірів позик, викупних сум та редукованих страхових сум.

Редукування (нім. reduction — зменшення, скорочення) — це зменшення розміру первісної страхової суми за договором довгострокового страхування життя чи пенсії. Воно пов'язане з достроковим припиненням сплати місячних внесків, коли страхувальник має право на викупну суму.

Викупна сума — це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя.

Якщо страхувальник припинив сплату внесків, до договір страхування втра­чає силу, а страхувальник має право на отримання частини внесеної ним суми. Розмір викупної суми залежить від строку, який пройшов від початку дії дого­вору та строку, на який його укладено. Чим більший відносний період до стро­ку договору сплачувались внески, тим більша викупна сума. Так при п'ятирічному договорі страхування викупна сума через 6 місяців складає 75 % від внесеної, а через 4,5 року — 98,5 %.

Актуарні розрахунки — це система статистичних та економіко-математичних методів розрахунку тарифних ставок і визначення фінансових взаємовідносин страховика та страхувальника. Вони відображають механізм накопичення і витрачання страхового фонду в довгострокових страхових опе­раціях, у тому числі пов'язаних з тривалістю життя населення. На їх підставі визначається доля кожного страхувальника в утворенні страхового фонду (роз­міри тарифних ставок, величина резерву внесків за кожним договором страху­вання життя чи пенсії, сукупного резерву страхової організації, розміри належ­них до оплати викупних, редукованих страхових сум, позик тощо), проводиться перерахунок страхових внесків у разі зміни умов договору.

Форма, за якою проводиться розрахунок собівартості і вартості страхових послуг, що надається страховиком страхувальнику, називається актуарною калькуляцією. На підставі актуарної калькуляції визначають страхові платежі до договору. їх величина передбачає вимірювання ризику, який приймає стра­ховик, його витрати на ведення справ з обслуговування договору страхування.

Актуарні розрахунки проводять з урахуванням особливостей страхування, до яких відносяться:

• випадки, які оцінюються мають ймовірний характер. Це відображається на величині сплачуваних внесків;

• визначення собівартості послуги проводиться по відношенню до всієї страхової сукупності;

• необхідність виділення і визначення оптимальних розмірів страхових ре­зервів страховика;

• прогнозування сторнування договорів страхування та експертна оцінка їх величини;

— дослідження норми позичкового відсотка і тенденцій його зміни у часі;

• наявність повного чи часткового збитку, пов'язаного із страховим випад­ком, що визначає потребу зміни величини його розподілу у часі і просторі з до­помогою спеціальних таблиць;

• дотримання принципу рівноваги між страховими внесками і страховим забезпеченням, що надається страховою організацією, завдяки отриманим внес­кам;

— виділення групи ризику в рамках даної страхової сукупності.