Тести раннього попередження на " " 200_ р.

(найменування страховика і звітна дата)

п/п	Вид показника	Розраховане значення показника	Оціночна шкала	Коефі­цієнт	Фактична оцінка
1	Показник дебітор­ської заборговано­сті (ПДЗ)		1. 0 <= ПДЗ < 50 2. 50 <= ПДЗ < 75 3. 75 <= ПДЗ < 100 4. 100 <= ПДЗ	0,05
2	Показник ліквідно­сті активів (ПЛА)		1. 60 <= ПЛА 2. 50 <= ПЛА < 60 3. 40 <= ПЛА < 50 4. ПЛА < 40	0,125
3	Показник ризику страхування (ПРС)		1. ПРС <= 300 2. 300 < ПРС <= 400 3. 400 < ПРС <= 500 4. 500 < ПРС	0,075
4	Зворотний показ­ник платоспромо­жності (ЗПП)		1. 0 < ЗПП <= 20 2. 20 < ЗПП <= 50 3. 50 < ЗПП <= 90 4. 90 < ЗПП, ЗПП <= 0	0,225
5	Показник доходно-сті (ПД)		1. 50 < ПД 2. 25 < ПД <= 50 3. 0 <=ПД <= 25 4. ПД < 0	0,075
6	Показник змін у капіталі (ПЗК)		1. 10 < ПЗК 2. 5 < ПЗК <= 10 3. 0 < ПЗК <= 5 4. ПЗК <= 0	0,075
7	Показник змін у сумі чистих премій за всіма полісами (ПЗЧП)		1. 40 <= ПЗЧП 2. 33 <= ПЗЧП < 40 3. 10 <= ПЗЧП < 33 4. ПЗЧП < 10	0,075
8	Показник незалеж­ності від перестра­хування (ПНП)		1. 80 <= ПЗП 2. 65 <= ПЗП < 80 3. 50 <= ПЗП < 65 4. ПЗП <50	0,225
9	Показник доходності інвестицій (ПДІ)		1. 10 <= ПДІ 2. 5 <= ПДІ < 10 3. 0 <= ПДІ < 5 4. ПДІ < 0	0,075

Слід зазначити, що відхилення від рекомендованих значень показників, за­значених в Рекомендаціях, не є підставою для складання акта про порушення страховиком законодавства та застосування заходів впливу.

11.4. Аналіз балансу, фактичного запасу платоспроможності та фінансової стабільності

Аналіз фінансового стану страховика, як і будь-якого підприємства, почина­ється з підведення підсумків основної діяльності. Основний показник, який аналізується — це обсяг зароблених премій.

Зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії) визначаються за формулою

З = П + Р„ - Р_к,

де З — зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії) в звітному періоді;

П — сума надходжень страхових платежів в розрахунковому періоді за ви­нятком страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховиками за договорами перестрахування в цьому періоді;

Р„ — резерв незароблених премій на початок розрахункового періоду;

Р_к — резерв незароблених премій на кінець розрахункового періоду.

На підставі розміру зароблених премій та сум фактичних збитків (Зф), резер­ву збитків (Р₃) та сум збитків, що перейшли з минулого року (З_мр) визначають коефіцієнт збитку (К₃) та коефіцієнт нетто-збитку (К_зн) відповідно за форму­лами:

К₃ = (З_ф + Р₃): З, К_зн = (Зф + Р₃ + Зм„): з.

За допомогою названих коефіцієнтів витрати страховика співставляються з величиною зароблених страхових премій. Дані за фактичними збитками беруть з рахунка 904 "Страхові відшкодування", за резервами збитків — з відповідного субрахунка рахунка 49 "Страхові резерви".

Для аналізу розраховують також коефіцієнти рівня аквізиційних витрат та інших витрат на забезпечення діяльності страховика, які визначають шляхом ділення витрат на отримані та зароблені страхові платежі. До аквизиційних ви­трат відносять витрати, що пов'язані з продажем та розповсюдженням страхо­вих полісів. Ці коефіцієнти, що розраховані окремо для кожного виду витрат чи для всіх витрат, характеризують оперативну ефективність фінансової діяль­ності страховика.

Коефіцієнт Коньшина використовують для розрахунку фінансової стійкос­ті страхових операцій. Його ще характеризують, як ступінь вірогідності дефіци­тності коштів і визначають за формулою

К_к =уІ (1 - Т): N ■ Т),

де Т — середня тарифна ставка за всім страховим портфелем; N — число застрахованих об'єктів.

Чим нижчий цей коефіцієнт, тим більш фінансово стійка страхова операція. Фінансову стійкість страхового фонду (К^) розраховують за формулою

К_ф = (Д + 3): В,

де Д — сума доходів страховика за тарифний період; 3 — сума коштів в запасних фондах; В — сума витрат страховика за тарифний період.

Чим вищий цей коефіцієнт, тим більш стійкий страховий фонд.

З інших коефіцієнтів, які характеризують діяльність страховика, розрахову­ють:

• рентабельність інвестицій — відношення інвестиційного доходу до обся­гу інвестицій;

• рентабельність капіталу — відношення балансового прибутку страховика до власного капіталу (загальноприйнято, що показник повинен бути більше 5 %, що забезпечить отримання чистого доходу після сплати податків);

• відношення доходів від інвестицій до зароблених премій, що відображає співвідношення між двома джерелами доходів страховика;

• індекс прибутковості — співвідношення технічного результату плюс ін­вестиційний доход до суми зароблених премій;

• відношення технічного результату до інвестиційного доходу. Цей показ­ник порівнюють з минулими періодами а також з аналогічними показниками інших страховиків.

Важливим джерелом для аналізу діяльності страховика, як і будь-якого під­приємства є фінансова звітність страховика. Аналіз фінансових звітів страхови­ків здійснюється за тією ж методологією, що й інших суб'єктів підприємниць­кої діяльності.

Основними видами аналізу фінансового звіту страховика є аналіз структури балансу, який дає змогу оцінювати зміни структури активів та пасивів протягом певного часу, та коефіцієнтний аналіз, який оцінює якісні характеристики акти­вів і пасивів.

Порядок розрахунку показників ліквідності та платоспроможності наведено в табл. 11.7.

Страховики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).

Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визна­чається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам страхових резервів, які страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому Законом України "Про страхування".

На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, на будь-яку дату дорівнює більшій з визначених величин, а саме:

• перша — підраховується шляхом множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових премій зменшується на 50 відсотків страхових премій, належних перестраховикам;

• друга — підраховується шляхом множення суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на 50 відсотків виплат, що компенсуються перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05.

За нормативний запас платоспроможності для страховиків, які здійснюють види страхування, інші, ніж страхування життя, та мають страхові зобов'язання за договорами страхування життя приймається більша із визначених величин нормативного запасу платоспроможності (без врахування договорів страхуван­ня життя) + величина нормативного запасу платоспроможності (для договорів страхування життя).