11.2. Основні показники страхової статистики

Досить широко при здійсненні аналізу страховики використовують показни­ки страхової статистики, а саме:

N — число об'єктів страхування; Ь — число страхових подій;

т — число об'єктів, що постраждали внаслідок страхових подій;

Р — сума всіх зібраних страхових премій;

В — сума виплаченого страхового відшкодування;

С — страхова сума всіх об'єктів страхування;

С_т — страхова сума, що припадає на пошкоджений об'єкт страхової сукуп­ності.

З практичною метою застосовують аналіз вказаних показників, на підставі яких розраховують показники, наведені в табл. 11.1.

На практиці ці показники використовують для аналізу діяльності страхових організацій в розрізі видів страхування. Проте, у ряді випадків використовують і додаткові показники. Так, наприклад, при страхуванні врожаю розраховують відсоток недобору нормативного врожаю, який розраховують як відношення се­редньої оплати на 1 га до 70 % середньої вартості врожаю за останні 5 років. При страхуванні тварин у господарствах громадян розраховують два коефіцієн­ти загибелі: загальний та страховий.

У ряді випадків розрахувати всі показники для аналізу неможливо у зв'язку з тим, що ряд об'єктів страхування враховуються лише у вартісному виразі.

11.3. Тести раннього попередження

Тести раннього попередження — це система порівняння фактичних фінан­сових показників діяльності страховиків з визначеними Держфінпослуг показ­никами, їх узагальнення та оцінка ризиків діяльності страховиків. Тести ранньо­го попередження здійснюються на підставі Рекомендацій щодо аналізу діяльно­сті страховиків, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулюван­ня ринків фінансових послуг України від 17.03.05 № 3755. Рекомендації розро­блено з метою стандартизації процедур здійснення аналізу діяльності страхови­ків працівниками Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, своєчасного виявлення ризиків у діяльності страховиків. Не забороне­но використання цих рекомендацій і страховиками, які на підставі такого аналі­зу будуть вживати необхідні заходи для підвищення власної оцінки.

Тести раннього попередження використовуються для визначення рівня фі­нансової надійності страховиків, який розраховується за даними річної фінансо­

вої звітності, складеної відповідно до Порядку складання звітних даних страхо­виків, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 39 від 03.02.2004.

Згідно з Рекомендаціями здійснюється аналіз капіталу, активів, перестраху­вання, страхових резервів, дохідності, ліквідності і надається відповідна оцінка страховику за 4-бальною шкалою:

— "1" (стійка) — фінансові показники знаходяться на високому рівні;

• "2" (задовільна) — відсутні серйозні проблеми, фінансові показники зна­ходяться на середньому рівні;

• "3" (гранична) — фінансовий стан викликає побоювання, фінансові пока­зники знаходяться на рівні значно нижчому за середній;

• "4" (незадовільна) — вважається неприпустимим, фінансовий стан є дуже нестабільним.

При тестуванні страховиків розраховують показники, зміст яких наведено в табл. 11.2, а порядок розрахунку — в табл. 11.3.

Фактична оцінка кожного показника визначається шляхом порівняння роз­рахованого значення показника з відповідною шкалою значень (враховуючи те, якими видами страхування (життя/не життя) займається страховик) (табл. 11.4).

Загальна оцінка визначається як сума фактичних оцінок за окремими показ­никами, помножених на відповідні вагові коефіцієнти (враховуючи те, якими видами страхування (життя/не життя) займається страховик).

Результати тестів для страховиків, що займаються видами страхування, ін­шими ніж страхування життя, записуються у таблицю, зразок якої наведено в табл. 11.5, а для страховиків, які займаються страхуванням життя — в табл. 11.6.

Таблиця 11.5. Зразок розрахунку тесту раннього попередження для страхови­ків, які займаються видами страхування іншими, ніж страхування життя