Тема 9

ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

9.1. Загальні засади оподаткування страхових організацій

Діючим законодавством встановлені обмеження щодо видів діяльності, які можуть здійснюватись страховиками. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про страхування" предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Дозволяється виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, які уклали договори страхування життя.

Для різних видів діяльності страховика передбачені особливі механізми оподаткування. Насамперед це стосується оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Інші загальнодержавні податки і збори (внески) та місцеві податки і збори страховики сплачують у загальному для всіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку.

9.2 Оподаткування страховиків податком на додану вартість

Згідно із пп. 3.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяль­ності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Водночас, страховики здійснюють і діяльність, яка є об'єктом оподатку­вання ПДВ, наприклад, надання офісів в оренду, продаж надлишкових осно­вних засобів, операції з інвестиційною нерухомістю тощо. Якщо обсяг таких операцій за останні 12 місяців не перевищує 300 тис. грн без урахування ПДВ, то страхових не зобов'язаний реєструватись платником цього податку, проте, він може зареєструватись за власною ініціативою з вибором покварта­льного або помісячного розрахунку за цим податком. У разі перевищення за­значеного обсягу операцій страховик зобов'язаний зареєструватись платни­ком цього податку. При цьому, якщо обсяг оподатковуваних операцій протя­гом звітного податкового періоду перевищує суму 300 тис. грн не більше ніж у два рази, страховик зобов'язаний надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом (п. 9.4 Закону України "Про податок на додану вар­тість").

Протягом звітного періоду страховик може укласти одну чи більше циві­льно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійс­нення оподатковуваних ПДВ операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму 300 тис. грн. У та­кому разі страховик зобов'язаний зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду (п. 9.4 Закону України "Про податок на додану вартість"). Особа, що не надсилає таку заяву у таких випа­дках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування по­даткового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 9.4 Закону України "Про податок на додану вартість").

Враховуючи те, що страховик, який зареєстрований з причин, визначених законом, як платник ПДВ здійснює оподатковувані та неоподатковувані ПДВ операції, облік таких операцій слід організовувати окремо.

Згідно з пп. 7.4.3 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково вико­ристовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до суми подат­кового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.